ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.11 22:46
Мовчуни підступні!
Ви крізь сморід трупний
Нюхаєте квіти.
Як же легко жити!
Вам позаздрять трутні,
Мовчуни підступні!

Тихі русофіли!

Віктор Михайлович Насипаний
2024.05.11 20:58
Прив’яже шибка небо швидко, як осу.
Насниться травам злива, крапель битва.
Вплете верба ромашку хмарки у косу.
Свічки каштанів стихнуть, як молитва.

В бузку сузір’ї пишнім космос щастя спить,
У срібних нотах рос кришталь бурштинний.
У дзеркалі у

Іван Потьомкін
2024.05.11 13:21
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Микола Соболь
2024.05.11 06:12
Травень шукає притулку,
спокій украли дощі.
Чи від грози є пігулки?
Дай половинку мерщій.
Хочу веселку над містом.
Чуєш, як пахне озон?
З неба краплини намистом
теж гуркотять в унісон.

Віктор Кучерук
2024.05.11 05:31
Погаснуть заграви багряні
Та вибухи стихнуть будь-де, -
Ще трохи - і тиша настане,
І спокій на душі спаде.
Лиш треба не втратити віру
І мати упевненість в тім,
Що можна знешкодити звіра
За злочини скоєні ним.

Володимир Каразуб
2024.05.10 14:43
Звивайте сни у свитки пелюсткові
Як ніч весни в безсонні має вади,
І вадить більше, як слова любові
Бажаючи поцупити в троянди
Її чесноту. Світ у тім захланний,
І кожному із двох дарує вміння:
Комусь барвисту щедрість Тіціана,
А іншим смуток пензля

Борис Костиря
2024.05.10 12:55
Жебрак несе на горбу крик,
він пронизує тишу мечем страху.
Крик поглинув місто,
розриваючи барабанні перетинки.
Крик поселився в головах людей
і розбив реальність на шматки.
Жебрак несе з собою гнів століть,
який може спалити місто.

Юрій Гундарєв
2024.05.10 10:02
«Все просто. У мене немає нічого святого…»
Олександр Сушко


Якщо немає у тебе
того, що дається Небом,
немає нічого святого,
що дарується Богом,

Віктор Кучерук
2024.05.10 05:42
Вже відстрілялися жаринки
І не курить зловіще дим, –
З’явився час для відпочинку
Від невтоленної біди.
У вогкім затишку окопу
Принишкли втомлені бійці,
Бо дрон ворожий може оком
Оптичним виявити ціль.

Світлана Пирогова
2024.05.09 21:35
Індигові волошки піднімають вії
Межи ажуру зеленавих трав.
Щемить в душі моїй примарою надія,
Немов свердлить безжалісний бурав.

Індигові волошки дивляться на мене,
Цикадами пострибують думки.
Квітчастим килимом вселяється натхнення,

Микола Соболь
2024.05.09 20:14
Волієш мовчати. Мовчиш. Але серце кричить.
Вітер шукає притулку на схилах Дніпрових.
Як вимовиш слово правдиве у відповідь: «Цить!» –
щастя не буде, віддав для Пегаса підкови.
Це плачуть весною берізки чи тануть сніги?
Розталь дими притискає між сіри

Євген Федчук
2024.05.09 20:09
Обоз великий вулицею мчав.
Та не купецький. Пахолки на конях.
На них добротні кунтуші суконні.
Ридван слідом колесами гурчав.
То князь Острозький вибрався у світ.
Десь поспішав у справах, очевидно.
Перевіряв маєтність принагідно.
Народ цікаво пози

Іван Потьомкін
2024.05.09 12:44
Час не наспів іще для газових печей.
У Сталіна ще Гітлер тільки вчиться,
Як нищити людей.Чужих, щоправда, не своїх.
Далеко фюреру до комуністів.
***
Було їх п’ятеро у лебединій зграї –
«П’ятірне гроно нездоланих співців».
Лиш двоє з них зуміли уціл

Сергій Губерначук
2024.05.09 11:48
Весна – уві сні, а літо – серед мрій,
і осінь охолоне під кінець,
а там – зима, і присиплятиме мороз:
такий закон нестримної природи.

11 серпня 1987 р., Київ

Леся Горова
2024.05.09 07:54
Як тільки зацвітає виноград,
Мені приходять виноградні рими.
Його цвітіння потайне, незриме,
Й вечірній під лозою променад
Укутується золотавим димом:

Летить пилок, торкається до вуст ,
Хоча від нього і не захмеліти,

Артур Курдіновський
2024.05.09 06:54
Співати й говорити краще хором!
Якщо не хочеш хором - мовчки стій!
Сиділи ми у камері брудній,
Наповненій отруйним газом - хлором.

За що нас засудили - невідомо,
Але якщо сказали - треба йти!
Ми між собою перейшли на "ти".
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Публіцистика

 Жінка в чоловічій поезії - це вгору або вниз, чи завжди наліво?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-18 16:40:48
Переглядів сторінки твору 17972
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.170 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.173 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Чоловічий клуб, публіцистика
Автор востаннє на сайті 2024.05.05 16:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леді Di (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-01 17:15:07 ]
щастя пізнавання у тому, що ніколи достеменно не знаєш, яка саме точка є потрібною.
консенсус такий можливий, але ж ми тут, наче, не про спільний сніданок у витверезнику? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-04 19:10:26 ]
Гм, мій скромний досвід з приводу відносин між жінками і чоловіками тут мовчить. Правда, стикалася з такою ситуацією, коли чоловік продовжував любити жінку на відстані, а дружину поруч не помічав. Ідеалізація образу, однако. Та й жінка теж часто любить й ідеалізує лише до перших мук:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-02 23:22:35 ]
Деякі муки приносять і глибоке задоволення, Алю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2011-11-21 01:40:46 ]
Щодо "стикалася з такою ситуацією, коли чоловік продовжував любити жінку на відстані, а дружину поруч не помічав", усе виглядає загалом логічно, адже:
Ота невідома палка незнайомка -
гаряча, солодко-гірка,
вона, як на диво, така одинока,
бракує міцного плеча.
Вона не турбує, коли ти між друзів,
не каже: "Додому пора!"
Оцінить всі вірші твої по заслузі,
а потім віддячить сповна.
Вона не гризе, що маленька зарплата,
її не долає мігрень.
Ти з нею мужчина, герой, термінатор,
тому ж і співаєш пісень
не справжній - із плоті і крові, не своїй,
що знає, де бити... і б'є,
а тій ефемерній, єдиній, з котрою
було б справжнє щастя твоє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-15 23:30:43 ]
О, так, Даймоне, ці-і-і муки солодші за все, що буде далі...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 10:17:52 ]
Далі, ніби, не завжди такі вже й нікчемні? :)
Можу з абсолютною впевненістю сказати, що імена учасників драми, чи там комедії хоча і змінюються, та ідеї залишаються тими ж...

Абсолютно однозначно діє принцип - кожному своє.
Що жінка без таємниці(чим красивішої, тим більшої) не являє інтересу для тих, кому б вона хотіла бути цікавою.

Попри всю здавалося би примітивність чоловіків, вони підсвідомо відчувають - в якій, скажімо, чоловічій компанії вони, крізь даму свого серця, знаходяться. Цей "факт", ніби, грає на користь і жінки, що "збирає" у своєму серці неабияких героїв. :)

Тож чи можуть герої відмовляти красуні, а красуні - героям? Головне не робити з цього чорт-знає що, так? І довіряти Промислу? Який ще потрібно вміти відчувати?
Останнє найголовніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 10:52:21 ]
Про нікчемність в усіх її проявах можна дуже довго сперечатися, але вона того не варта.
Краще про "красунь і героїв".
Є легенда, що один потворний зовні карлик закохався у листи від чарівної незнайомки. Його уява вимальовувала обриси надзвичайної зваби, серце шаленіло від почуттів. Він писав їй не менш красномовні послання. Та одного разу вони зустрілися і він розчаровано вигукнув: " ВОНА Ж НЕКРАСИВА!!!". Незнайомка виявилася такою ж зовні, як і він. Кохання розлетілося, як пелюстки троянди, що уже відцвіла.
Чи завжди зовнішня краса є і внутрішньою і навпаки? А справжні герої? Де вони? І у чому героїзм?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 11:25:13 ]
А ми готові прийняти правду? :)

Перепрошую, але "карлик" і в листах своїх "карлик", тож тільки така, як і він, могла з ним влаштувати віртуальний роман?
Кохання... Це не найважливіше. Якщо казати про досвід - кохання в наших руках, ми його створюємо, майстри творять його за мить, і воно красиве, але набуває божественної краси лише у парі з любов'ю. А любов- це річ об'єктивна. :)

Тому кохання бути вічним саме по собі не може. Але кохання однозначно пов'язане з красою. А красу, зрештою, моделює досвідчена в красі сутність. Коли відходить формальність юності, починається цей захопливий процес - моделювання власної краси, яка набуває тих контурів, які створює для неї внутрішня наша сутність.
Тут абсолютний простір для вмілого.
Зрештою, філогенез теж прослідковується поглибленням краси...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 13:43:04 ]
"Карлик" не в усьому "карлик", "інвалід" не в усьому "інвалід", а людина з "непривабливою" зовнішністю не в усьому "неприваблива". А от прийняти правду може не кожен. Таємниця..., кожна людина і є тією таємницею, треба тільки знайти свою і розгадувати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-20 00:26:40 ]
О-о-о, вбережи нас, небо, від страждань,
Мініатюр пекельних мук лише для вічності, на жаль,
Закутих в статую Пігмаліона,
У вічний пошук віддзеркалення себе,
Де верх беруть то Афродіта, то Юнона.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-07-19 22:49:33 ]
Женю, навіщо так трагічно!
Давайте веселіше, беру вас під ручку, і як той ще вагант підігрую вам, а ви наспувуєте:
Я скромна дівчинка була,
вірго дум флоребам,
привітно-ніжною цвіла,
омнібус плацебам.

Пішла якось я на лужок
флорес адунаре,
i зажадав мене дружок
ібі дефлораре...

Під лікоть взяв мене обліг,
сед ном індецентер
й до хащі прямо поволік
вальде фраудулентер.

І з мене плаття там здіймав
вальде індецентр,
і білі рученьки ламав
мультум віолентер.

І примовляв: "Дивись як днесь
Немус ест ремотум!
всередині палаю весь!"
Планксі ет хок тотум.

"Йдемо під липу, бо між віть
нон прокул а віа.
сопілка там моя висить,
тімпанум кум ліра!"

Дійшли до дерева того,
діксіт: седеамус!
Вже нетерплячка б`є його.
Лудум фаціамус!

Схилився наді мною: "Все!
нон абскве тіморе.
Я зроблю жінкою тебе..."
Дульціс ест кум оре!

Сорочку на мені підняв,
корпоре детекта,
і мій замок псувати став,
куспіде еректа.

Встромилось в жертву жало це
бене венебатур!
Побачила його лице:
лудус комплеатур!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-19 23:22:01 ]
Даймоне, бачу ви сьогодні читали "Леля" Маріанни Шутко. І ще до сих пір під враженнями. А що лице і вправду таке страшне? Привиди ж бувають і добрі? Ви з котрих?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-07-19 23:24:45 ]
З добрих, але, справжнє обличчя показують лише коли посвячують у певні речі... )
Тож не все так просто з тими вагантами :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 20:42:58 ]
А ваганти ревниві? Мандруюючі світом не повинні б?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-07-26 11:56:01 ]
Не ревнують
а) байдужі, що не бачать проблеми, і доброчинно бездіяльні,
б) мудрі, що бачать проблему повноцінно, і володіють всіма потрібними для цього інструментами для дії,
в)...
г)...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-26 08:30:00 ]
Підспівуючи:)
Ти пив боржомі, може й ром,
За тим наснився
дивним сном,
Ввірвався в ложе, о пардон,
Ти не як муж, а як Даймон,
І груди силою здавив,
І серця спогад не просив,
А виривав, як дикий звір,
Я не віддалася, повір,
А може це був віщий знак,
Комусь сказати маю "так",
Минуле кинути до ніг,
Нехай розвіє сто доріг,
Життя попереду нове
Мене і кличе, і зове,
I love my life, I love my life,
В нім зваба, пристрасть і, о кайф,
Хай вітер в груди, сніг в лице,
Нам в насолоду все оце.
Під силу нам обом знести,
Ми разом, там, де я і ти,
Веде упевненість руки
Нас у майбутнє, у роки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-09-11 22:16:31 ]
Хочете вердикт суто жіночий?
...справжній чоловік для справжньої жінки ще не народився... І навряд чи це станеться у найближче століття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-11-21 14:20:34 ]
Це, шановна Людмила, закид Богові?
Здається, від Бога - все трохи інакше...
Але є і "заперечення", так?