ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.04
13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.
Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.
Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,
2024.05.04
12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
2024.05.04
11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.
Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.
Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
2024.05.04
10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
2024.05.04
10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.
***
Воююча частина світу
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.
***
Воююча частина світу
2024.05.04
08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.
Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.
Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за
2024.05.04
05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?
2024.05.03
10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
2024.05.03
08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
2024.05.03
06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
2024.05.03
05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
2024.05.03
01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п
2024.05.02
22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
2024.05.02
19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
2024.05.02
12:35
Велике пошанування до батька й матері,
бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого…
Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою,
навіть якщо живеш милостинею"
Раббі Шимон бар Йохай
Давно це сталось. Тоді, як в І
2024.05.02
11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.
І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.
І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ванда Савранська (1979) /
Публіцистика
Хуцпа
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хуцпа
«Хуцпа» Оксани Забужко
«На якій підставі група пацанів з баблом вирішує долю 46-мільйонної нації до 2042 року?» – запитує Оксана Забужко.
Трохи запізно хочу відгукнутися на це інтерв`ю.
У ньому, висловлюючись стандартною фразою, звучить гостра, всеохоплююча і нищівна критика сучасного стану речей і конкретних політиків.
Шкода тільки, що до критики вони ставляться так само, як і авторка: «не реагують».
Однак цього не скажеш про пересічних читачів, які уважно і довірливо ставляться до кожного слова, промовленого чи сказаного нашими письменниками. Така вже в нас історична традиція. Кожен письменник від Бога володіє великим впливом на людей – щоб він не написав. Це як володіння чарівною паличкою. І надзвичайно важливо, щоб потрапила вона до рук людини щиросердної і мудрої.
Проте як зрозуміти маніпуляції з «чарівною паличкою» Оксани Забужко?
Хуцпа?
Хуцпа.
(Вдалий термін вводить сама О.Забужко.)
Адже саме ця відома і впливова сучасна українська письменниця нещодавно палко допомогла «групі пацанів з баблом» прийти до влади і вирішувати «долю цілої 46-мільйонної нації до 2042 року»!
Ніхто ж не забув, як пані авторитетна письменниця під час шустер–шоу висловлювала свою політичну позицію – від імені всієї української творчої інтелігенції, як повідомив ведучий.
Ніхто не забув, як наполегливо і надто схвильовано Оксана Забужко закликала народ йти «проти всіх».
До речі, в останній період, коли можна було проводити агітацію перед виборами.
До речі, коли питання стояло руба: або/або – надто полярно вирішувалося майбутнє країни.
Отож, все це виглядало як звичайна оплачувана політична агітка, що викликало подив і обурення у багатьох людей. Однак значна частина виборців, на яких і була розрахована така технологія, прислухалася до відомої письменниці і голосувала «проти всіх» або ж вирішили взагалі «не бруднитися» і не брати участі у виборах.
Як відомо, український шанс було втрачено.
А щиросердна письменниця нехай тепер обурюється «африканськими князьками».
Нехай говорить про те, що в людях її найбільше дратує «агресивне невігластво» і «обурення масової людини всім, чого вона не може зрозуміти».
Цікаво, кого це пані Забужко тепер називає «лохторатом»?
Розмахуйте, пані, розмахуйте чарівною паличкою – на всі боки!
--------
Кажуть, що все йде на користь автору – аби реклама. Можливо.
Кажуть, що всі в нас тепер політики, навіть письменники всерйоз вважають себе політиками – за браком професіоналів в уряді. Можливо.
А ще здавна кажуть, що окремі письменники беруть на себе відповідальність нести просвітництво в маси.
Маси в нас явно потребують "просвітлення". Судіть самі.Зараз на кожній лавочці можна почути теревені на тему «Як і що треба робити в Україні». Насамперед, можна оцінюють, хто чого вартий в нашому політикумі.
А ще подекуди звучить така собі класова казка про те, що в нашій сучасній капіталістичній країні можна перемогти на виборах, створити партію чи навіть підняти мирну революцію без копійки грошей, на чистому ентузіазмі і патріотизмі.
Баби–фахівці з тих самих лавочок навчать, як треба вести переговори з Росією, що робити уряду з того чи іншого питання, дадуть коменти подіям тощо.Інколи факти беруться "зі стелі".
Все розкажуть про те, як треба було організувати вступну кампанію до ВНЗ.
Всюди тільки й чути про модернізацію правлячої еліти, а не про карточну перетасовку, яка відбувається нині.
Одним словом, можна почути те саме, що публічно висловила в інтерв`ю О. Забужко. І приблизно на тому ж рівні. (От тільки про єдиного«реформатора», який за кілька місяців встиг так багато, окрім "Криворіжсталі", мені чомусь не доводилося почути ні разу – лише від колишнього президента по ТБ і ось Забужко нагадала.)
Тож чи береться О.Забужко за подальше просвітництво у політичній сфері? Аякже! Народу треба нагадати: «Для того, аби була нормальна функціонуюча демократична країна, має бути насамперед розвинене громадянське суспільство». О!
І порадити йому: «Тут не досить один раз вийти на Майдан. А наше громадянське суспільство лише вчиться спинатися на ноги…» Водночас і посміятися трішки над майданом і над народом – «до сліз». Над тими мільйонами сердець, для кого Майдан– 2004 залишився єдиним святим сполохом пробудження у житті.
Всього потрошку, одним словом.
«Я більше ніж переконана, що через десять років розстановка сил у світі виглядатиме зовсім інакше, ніж сьогодні», – філософськи підбадьорює письменниця.
А поки що, на думку О.Забужко, в країні немає опозиції, замість електорату – «лохторат», а президент, якого письменниці навіть шкода, прийшов до влади - «байдуже як, хай і внаслідок багатоходової спецоперації Кремля».
Однак хто ж у цьому «біоценозі» вона сама, яка її роль?
Не остання – це точно.
Оксана Забужко, сучасна письменниця, знавець таємниць сексу і, як виявилося, політики; агітатор і просвітник лохторату, вочевидь виходить на лідируюче місце серед письменників, які готові відтворити сучасну історію (і відтворюють).
Успіхів і «бабла».
«На якій підставі група пацанів з баблом вирішує долю 46-мільйонної нації до 2042 року?» – запитує Оксана Забужко.
Трохи запізно хочу відгукнутися на це інтерв`ю.
У ньому, висловлюючись стандартною фразою, звучить гостра, всеохоплююча і нищівна критика сучасного стану речей і конкретних політиків.
Шкода тільки, що до критики вони ставляться так само, як і авторка: «не реагують».
Однак цього не скажеш про пересічних читачів, які уважно і довірливо ставляться до кожного слова, промовленого чи сказаного нашими письменниками. Така вже в нас історична традиція. Кожен письменник від Бога володіє великим впливом на людей – щоб він не написав. Це як володіння чарівною паличкою. І надзвичайно важливо, щоб потрапила вона до рук людини щиросердної і мудрої.
Проте як зрозуміти маніпуляції з «чарівною паличкою» Оксани Забужко?
Хуцпа?
Хуцпа.
(Вдалий термін вводить сама О.Забужко.)
Адже саме ця відома і впливова сучасна українська письменниця нещодавно палко допомогла «групі пацанів з баблом» прийти до влади і вирішувати «долю цілої 46-мільйонної нації до 2042 року»!
Ніхто ж не забув, як пані авторитетна письменниця під час шустер–шоу висловлювала свою політичну позицію – від імені всієї української творчої інтелігенції, як повідомив ведучий.
Ніхто не забув, як наполегливо і надто схвильовано Оксана Забужко закликала народ йти «проти всіх».
До речі, в останній період, коли можна було проводити агітацію перед виборами.
До речі, коли питання стояло руба: або/або – надто полярно вирішувалося майбутнє країни.
Отож, все це виглядало як звичайна оплачувана політична агітка, що викликало подив і обурення у багатьох людей. Однак значна частина виборців, на яких і була розрахована така технологія, прислухалася до відомої письменниці і голосувала «проти всіх» або ж вирішили взагалі «не бруднитися» і не брати участі у виборах.
Як відомо, український шанс було втрачено.
А щиросердна письменниця нехай тепер обурюється «африканськими князьками».
Нехай говорить про те, що в людях її найбільше дратує «агресивне невігластво» і «обурення масової людини всім, чого вона не може зрозуміти».
Цікаво, кого це пані Забужко тепер називає «лохторатом»?
Розмахуйте, пані, розмахуйте чарівною паличкою – на всі боки!
--------
Кажуть, що все йде на користь автору – аби реклама. Можливо.
Кажуть, що всі в нас тепер політики, навіть письменники всерйоз вважають себе політиками – за браком професіоналів в уряді. Можливо.
А ще здавна кажуть, що окремі письменники беруть на себе відповідальність нести просвітництво в маси.
Маси в нас явно потребують "просвітлення". Судіть самі.Зараз на кожній лавочці можна почути теревені на тему «Як і що треба робити в Україні». Насамперед, можна оцінюють, хто чого вартий в нашому політикумі.
А ще подекуди звучить така собі класова казка про те, що в нашій сучасній капіталістичній країні можна перемогти на виборах, створити партію чи навіть підняти мирну революцію без копійки грошей, на чистому ентузіазмі і патріотизмі.
Баби–фахівці з тих самих лавочок навчать, як треба вести переговори з Росією, що робити уряду з того чи іншого питання, дадуть коменти подіям тощо.Інколи факти беруться "зі стелі".
Все розкажуть про те, як треба було організувати вступну кампанію до ВНЗ.
Всюди тільки й чути про модернізацію правлячої еліти, а не про карточну перетасовку, яка відбувається нині.
Одним словом, можна почути те саме, що публічно висловила в інтерв`ю О. Забужко. І приблизно на тому ж рівні. (От тільки про єдиного«реформатора», який за кілька місяців встиг так багато, окрім "Криворіжсталі", мені чомусь не доводилося почути ні разу – лише від колишнього президента по ТБ і ось Забужко нагадала.)
Тож чи береться О.Забужко за подальше просвітництво у політичній сфері? Аякже! Народу треба нагадати: «Для того, аби була нормальна функціонуюча демократична країна, має бути насамперед розвинене громадянське суспільство». О!
І порадити йому: «Тут не досить один раз вийти на Майдан. А наше громадянське суспільство лише вчиться спинатися на ноги…» Водночас і посміятися трішки над майданом і над народом – «до сліз». Над тими мільйонами сердець, для кого Майдан– 2004 залишився єдиним святим сполохом пробудження у житті.
Всього потрошку, одним словом.
«Я більше ніж переконана, що через десять років розстановка сил у світі виглядатиме зовсім інакше, ніж сьогодні», – філософськи підбадьорює письменниця.
А поки що, на думку О.Забужко, в країні немає опозиції, замість електорату – «лохторат», а президент, якого письменниці навіть шкода, прийшов до влади - «байдуже як, хай і внаслідок багатоходової спецоперації Кремля».
Однак хто ж у цьому «біоценозі» вона сама, яка її роль?
Не остання – це точно.
Оксана Забужко, сучасна письменниця, знавець таємниць сексу і, як виявилося, політики; агітатор і просвітник лохторату, вочевидь виходить на лідируюче місце серед письменників, які готові відтворити сучасну історію (і відтворюють).
Успіхів і «бабла».
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію