ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.01
12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.
Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.
Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
2024.05.01
10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
2024.05.01
08:57
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
2024.05.01
05:52
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя тобі нехай, донечко,
ранок травневий приносить.
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя тобі нехай, донечко,
ранок травневий приносить.
2024.05.01
05:27
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
2024.05.01
05:24
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
2024.04.30
22:48
Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
2024.04.30
14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
2024.04.30
13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
2024.04.30
11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
2024.04.30
09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
2024.04.30
09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
2024.04.30
09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
2024.04.30
06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
2024.04.29
23:07
Шепіт весни над містом
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.
Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.
Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.
2024.04.29
13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Максим Едель (1990) /
Проза
Папа в ванной
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Папа в ванной
Действующие лица :
Папа – 45 лет, врач-гинеколог.
Мама – 40 лет, учительница младших классов.
Первый ребёнок – 20 лет.
Второй ребёнок – 19 лет.
Третий ребёнок – 18 лет.
Четвёртый ребёнок – 7 лет.
Чайник - чайник
Действие разворачивается в доме « хрущёвка », трёхкомнатная квартира, кухня 2 м 20 см , ванная комната 1м 20 см .
Папа моется в ванной комнате.
Мама: дети, папа в ванной!
Первый ребёнок: папа?
Второй ребёнок: ванной?
Третий ребёнок: в?
Четвёртый ребёнок (грустно): а мне слов не осталось…
Папа (шёпотом): ну зачем мне четверо детей? ну зачем?!
Мама (поучительно): дети, не мешайте папе мыться
Папа (напевает): Под напряжением рифов,
Над сонными волнами
Воздух
Влюбляется в солнце.
А время,
Как флейта, по нотам
Заполнит пространство.
И звуки…
(громко): вы что, не слышите? Выключите чайник!
Первый ребёнок (бежит в первую комнату): папа в ванной!
Второй ребёнок (бежит во вторую комнату): папа в ванной!
Третий ребёнок (бежит в третью комнату): папа в ванной!
Четвёртый ребёнок (очень грустно): а мне комнаты не осталось…
Папа (Намыливает голову. Очень громко): да выключите вы чайник сегодня или нет???!!!
Чайник ( Пока никто не видит. Шёпотом. Кривляется) : Выключите чайник. Выключите чайник? Выключите папу!
Мама (Выключая чайник.К детям): Дети, вы что-то сказали?
Первый ребёнок: сказали?
Второй ребёнок: что-то?
Третий ребёнок: вы?
Четвёртый ребёнок (безнадежно): почему мне никогда не достаётся слов?!
Папа вымылся и выходит из ванной
Мама: дети, папа выходит из ванной
Четвёртый ребёнок: папа выходит из ванной!
Первый, второй, третий ребёнок и мама с недоумением смотрят на четвёртого ребёнка .
Открывается дверь ванной, выходит папа, видит озадаченные лица мамы и детей.
Папа: а теперь я хочу отдохнуть!
Мама: кто следующий пойдёт в ванную?
Занавес.
2010 г.
Папа – 45 лет, врач-гинеколог.
Мама – 40 лет, учительница младших классов.
Первый ребёнок – 20 лет.
Второй ребёнок – 19 лет.
Третий ребёнок – 18 лет.
Четвёртый ребёнок – 7 лет.
Чайник - чайник
Действие разворачивается в доме « хрущёвка », трёхкомнатная квартира, кухня 2 м 20 см , ванная комната 1м 20 см .
Папа моется в ванной комнате.
Мама: дети, папа в ванной!
Первый ребёнок: папа?
Второй ребёнок: ванной?
Третий ребёнок: в?
Четвёртый ребёнок (грустно): а мне слов не осталось…
Папа (шёпотом): ну зачем мне четверо детей? ну зачем?!
Мама (поучительно): дети, не мешайте папе мыться
Папа (напевает): Под напряжением рифов,
Над сонными волнами
Воздух
Влюбляется в солнце.
А время,
Как флейта, по нотам
Заполнит пространство.
И звуки…
(громко): вы что, не слышите? Выключите чайник!
Первый ребёнок (бежит в первую комнату): папа в ванной!
Второй ребёнок (бежит во вторую комнату): папа в ванной!
Третий ребёнок (бежит в третью комнату): папа в ванной!
Четвёртый ребёнок (очень грустно): а мне комнаты не осталось…
Папа (Намыливает голову. Очень громко): да выключите вы чайник сегодня или нет???!!!
Чайник ( Пока никто не видит. Шёпотом. Кривляется) : Выключите чайник. Выключите чайник? Выключите папу!
Мама (Выключая чайник.К детям): Дети, вы что-то сказали?
Первый ребёнок: сказали?
Второй ребёнок: что-то?
Третий ребёнок: вы?
Четвёртый ребёнок (безнадежно): почему мне никогда не достаётся слов?!
Папа вымылся и выходит из ванной
Мама: дети, папа выходит из ванной
Четвёртый ребёнок: папа выходит из ванной!
Первый, второй, третий ребёнок и мама с недоумением смотрят на четвёртого ребёнка .
Открывается дверь ванной, выходит папа, видит озадаченные лица мамы и детей.
Папа: а теперь я хочу отдохнуть!
Мама: кто следующий пойдёт в ванную?
Занавес.
2010 г.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1927 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1927 seconds