ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Проза

 СКОВАННЫЕ ОДНОЙ ЦЕПЬЮ
(сценарий для „Вечернего Квартала”)
Действующие лица:
Владимир – уроженец Восточной Украины, русскоязычный, в поношенной одежде и кедах.
Женя – уроженец Западной Украины, украиноязычный, в модном прикиде: шорты, яркая цветная рубашка (или футболка), чёрные очки.

Владимир (Выходит на сцену, сильно возбуждённый):
Yes! Yes! Yes! Yes!!!
Я сделал это!
Вот Вам, проклятые капиталисты! (Жест, с рамках приличия, на усмотрение режиссёра)
Вот он – мой депозит!
(Целует пачку денег)
Теперь куплю себе шикарный костюм!
(Заходит в стеклянную дверь магазина одежды. Через несколько секунд слышны возгласы)
Ну, ни фига ж себе!
Скока-скока???
(С криками и воплями Володя, вышвырнутый взашей, вылетает из двери магазина, едва не сбивая с ног Женю, проходившего мимо.)
Женя:
Привіт, друже!
Владимир (Одной рукой потирает ушибленный зад, а второй – почёсывет затылок):
Привет.
Женя:
В тебе, що – голова болить?
Владимир (отрицательно мотает головой):
У меня дефицит бюджета.
Женя:
А-а-а. (Понимающе)
Нащо ж ти в бутік приперся?
Владимир (оборачивается, читая вывеску):
Хотел приодеться.
Женя (смеётся).
Е, брат – ты адресою помилився. Тут з тебе останні штанці знімуть.
Владимир :
А куда же бедному христианину податься?
Женя:
Знаю я один райський куточок.
Там усього повно!
Виключно фірмові речі.
Китаєм навіть не пахне. (С укоризной смотрит на китайские кеды Владимира).
И всё – по доступнім ценам!
Владимир:
Заливаешь.
Женя:
Ось тобі хрест (крестится)
Владимир:
Слушай, а кем ты был в предидущей жизни?( Отходит в сторону, оценивающе смотрит).
Женя:
Не помню.
Владимир:
А ну, повернись к свету.
(Освещение выхватывает фигуру Жени, от чего он кажется величественно-монументальным.
Так, так, так...( Владимир берёт стойку микрофона и даёт её Жене в качестве посоха).
Точно!
Моисей!
(Женя гордо ведёт Владимира. Они делают несколько кругов по сцене)
Стоп, стоп, стоп! Мы что, сорок лет по кругу ходить будем?!
Женя:
Ой, вибач – звичка.
(Заходят в магазинчик с облупленной дверью и надписью «Одежда из Европы»,
подходят к большому ящику с вещами и начинают искать).
Владимир:
Мне нужен костюм... на встречу выпускников.
Женя ( достаёт костюм римского легионера):
О! Поглянь, яка річ. Майже нова.
Владимир (прикидывая на себя, обувает сандалии):
Слушай, удобно!
Женя:
Ясне діло – Італія!
Владимир:
Сандалии – беру. А костюмчик ...
Боюсь, мои кореша – выпускники Харьковского танкового, – меня не поймут.
Женя ( достаёт сталинский френч)
Для танкістів - оце підійде! ( Читает) Вишито інціали «І.С.».
Владимир (одевает):
Сильно потёртый и какой-то мрачный.
Женя:
А сидит – хорошо!
Владимир (Добавляя уверенности в голосе и интонации Сталина, закладывая ладонь под китель по-сталински, достаёт трубку из кармана, говорит размеренно, с расстановкой ):
Вы только посмотрите – что делается!.. Эти загнивающие капиталисты продают нам свои обноски!.. Нехорошо!.. Чем мы можем им ответить?..
Женя:
А що ми можемо їм продати?
Владимир (Смотрит с укоризной на Женю):
Я думаю, наши мозги их заинтересуют?
Женя:
А як же мы?
Владимир:
А зачем они нам?.. Мы всё равно ими не пользуемся?
(Женя чешет затылок. Владимир достаёт из ящика фуфайку с номерным знаком, шапку ушанку и кирзовые сапоги)
Кстати, Евгений, а как Вам этот замечательный костюмчик (Мечтательно задумывается, взяв трубку в рот).
Природа, свежий воздух...
Женя (В ужасе. Лихорадочно роется в ящике и находит китель Брежнева: вся грудь в орденах и медалях. Заискивающе говорит):
А може, цей приміряєте? Він яскравіший і більш новий.
Владимир ( снимает френч, меряет китель. Расплывается в улыбке и лезет целоваться к Жене):
Дорогой друг, Евгений. Благодарю Вас за этот прекрасный подарок.
Женя:
Ні, ні, ні!.Я платити не буду. У меня халявных грошей немає.
Владимир:
Да не волнуйся ты так. Мы же не на Западе. Здесь всё – наше. (Достаёт из ящика пыжиковую шапку. Женя хочет взять шапку, но Владимир передумал)
Нет, шапка тебе ни к чему. (Прячет шапку обратно)
А вот галстук – не помешает. (Повязівает пионерский галстук на шее Жени.)
Теперь можно и на демонстрацию идти.
Женя:
Так пізно вже.
Владимир:
Это почему?
Женя:
1 Травня давно минуло!
Владимир: Как говорил Леонид Ильич: «Праздновать – никогда не поздно!»
Будь готов!
Женя:
Завжди готовий!(Салютует)
А, може, і це візьмемо? (Достаёт красное знамя на древке)
Владимир (соображая)
Зачем?
Женя:
Ну, как же:
Дрова – на вогнище, а прапор – це ж скатертина.
Владимир (Обижено):
Вот умеете Вы всё испортить! С Вами коммунизм не построишь.
Женя:
Ага... І капіталізм – теж.
Владимир (Снимает, сандалии и отдаёт Жене, оставаясь босиком):
Извини, но нам дальше – не по пути!
Женя:
Ах, так?! Ну і котись!(Снимает галстук. Оба расходятся в разные стороны: Женя подходит к указателю, на котором написано «Европа», а Владимр к указателю с надписью «Росийская Империя». Оба на мгновение останавливаются, а потом решительно идут дальше. В это время натягивается «невидимый» страховочный трос, которым они связаны. Перетягивая один другого с переменным успехом, они остаются на сцене. Обессилев, оба падают, тяжело дыша.
Женя ( с насмешкой):
Що, з’їв?
Владимир (Тяжело дыша)
А ты?
Женя:
Може, домовимось?
Владимир:
А у нас есть выбор?
(Оба поднимаются, отряхиваются и подходят друг к другу)
Женя:
То куди підемо: на захід, чи на схід?
Владимир(Посмотрев направо и налево):
Вперёд!
(Взявшись за руки под песню Наутилуса «Скованные одной цепью» подходят ближе к зрителям)
2.06.10г.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-03 11:37:32
Переглядів сторінки твору 937
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній