ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тата Рівна
2020.11.26 21:45
П‘ята ранку, лунко й холодно, не приходять думки
Порожнеча, немає сну ні в одному оці
Незворотність абсурдного сушить голову
Голова засушена на тарань
Що там буде завтра? Яка історія?
Яка парадигма прийдешнього?
Амплітуда коливань?
Смішні до бе

Євген Федчук
2020.11.26 19:39
Спекотний день зміняла врешті ніч,
Навколо все примарніше ставало,
Бухикати гармати перестали
І пил, і дим поволі осідали.
Вже б можна було чути людську річ,
Але у вухах наче шмаття вати,
Хіба до ранку відновиться слух.
Як віспою подовбано навкруг

Ярослав Чорногуз
2020.11.26 19:37
З Діани гроту йдем до бельведеру,
Сталлоне, Гір, також Ален Делон
Вже відбули краси своєї еру,
Та вічно юним бог є Аполлон.

Як та весна, він молодий і дужий,
Красуні Артеміді – рідний брат.
Ці діти Зевса і Латони дружать,

Олександр Панін
2020.11.26 17:08
Біжать Баранюги
міцні, круторогі,
Викрешують іскри
в борні,
Могутні, уперті
у битвах завзятих,
В очицях палають
вогні.

Іван Потьомкін
2020.11.26 13:39
Як почувся півня спів,
Лис на ферму полетів.
Прибіга. Примружив око:
«Є м’ясце, та зависоко...
Любий друже, я б хотів,
Щоб ти поруч мене сів.
Мав би я тоді нагоду,
Віддать шану твоїй вроді».

Ігор Шоха
2020.11.26 13:31
Ще гуляю... мріями блукаю...
не блуджу, та іноді гадаю, –
де мої синиці й журавлі:
чи у небі, чи в його імлі?
Знаю, що ніде немає раю
на моїй дорозі по землі.

Де-не-де розвіяні по світу

Ніна Виноградська
2020.11.26 10:55
Скидали мов дрова
палили слов’янськії гени
а душі кружляли
над холодом змучених тіл

і снігом грудневим
лягала зима на рамена
де горе закрило

Ніна Виноградська
2020.11.26 10:53
Застигла від болю пилипівська ніченька чорна,
А в хаті всі вікна посліпли, снігами он їх замело.
У повітці змовкли давно вже не труджені жорна,
Бо голод прийшов у моє слобожанське село.

Немає у матері нині для діток зернини,
Одну картоплинку щоранк

Тетяна Левицька
2020.11.26 08:54
Огорну тебе теплом,
неймовірною любов'ю,
Нахилюся над чолом
й витру смуток сивиною.
Задрімаю на плечі,
безтурботно, як дитина.
Буду вогником свічі
палахтіти безупинно.

Сергій Губерначук
2020.11.26 06:06
З-перед вістря гострого спису,
що насамперед,
стебло встигає на коліна впасти,
бо усе за законами трави:
де подихи, прояви, сік і тяжіння.

Полишивши роздірливу яму,
що довго у яр обертається,

Микола Соболь
2020.11.26 05:08
Вперше земля не пахла землею
і вперше від неї тхнуло…
З дерев погризли залишки глею*,
на продаж тягли баули…

«Ой, дайте мені хлібчика трохи,
діточкам треба щось їсти.
Двоє вчора померло в Явдохи…

Тата Рівна
2020.11.25 22:31
На подорож у минуле немає квитків
А лікар мій каже, що це шкідливо й не варто
Вертатися у місця прожитих життів
Пити щоразу ту саму вже спиту кварту

«Ніяких минулих життів. Не твоє. Забудь!» —
Спросоння шептали подушка й гіпертонія
Але я уперт

Олександр Олехо
2020.11.25 10:11
Місце гріха – душа
Місто гріхів – планета
Ось допишу віршА
Стану на шлях аскета…

Окіл живе юрба
Помстою і брехнею
Лаю в душі раба

Тетяна Левицька
2020.11.25 09:35
Була колись ти ружею,
що пнулася до неба.
Рукою хтось байдужою
зламав красиві стебла,

в землі лишивши корінця,
та навесні опісля,
пелюстям відродилася,

Микола Соболь
2020.11.25 07:24
А на душі так любо
і щастя через край.
Дай поцілую губи,
спиваючи розмай…
Таке палке кохання
буває раз в житті.
Ти перша і остання
у сонмі почуттів.

Сергій Губерначук
2020.11.25 06:09
Спи, моя радосте, цить –
бо й простирадло вже спить.

Подушки більш не вищать.
Ковдри посохли й блищать.

Навіть заснуло трюмо,
ані дзеленькне воно.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Наталья Иванова Харина
2019.11.28

Сергій Губерначук
2019.07.07

Матвій Смірнов
2019.06.11

Інеса Завялова
2018.02.17

Бор Александр Нильс
2017.11.19

Вікторія Лимарівна
2017.10.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Іншомовна поезія / Стихи-победители этапов конкурса Золотой Пегас на сайте Стихи.ру

 Дикий пляж
Не поднимая взгляд усталый
И, растянувшись на песке,
Она Набокова читала -
А солнце тлело вдалеке.

Нагая, как морские скалы,
Так нежно голову склоня,
Она Набокова читала,
Пленяя чувствами меня.

Она Набокова читала
На диком пляже, в знойный день -
Волшебной дымкою кристалла
Мерцала рядом с нею тень.


24.09.2009

* Стихотворение - победитель 1 тура 8 конкурса "Золотой Пегас" и будет напечатано во втором выпуске альманаха "Золотой Пегас" (г. Москва) (http://stihi.ru/2010/03/22/4728).


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Первая победа в конкурсе



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-26 09:01:57
Переглядів сторінки твору 6649
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.961 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 4.875 / 5.5  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Еротична поезія
Російською мовою *
Автор востаннє на сайті 2020.07.03 10:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-01-26 09:22:09 ]
Добрий день! :-)
Дуже-дуже... :-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-03-04 16:31:17 ]
Добридень!
Щиро вдячний!
Із взаємністю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 18:36:59 ]
Теж, як на мене, замало для перемоги на серйозному конкурсі...
Цікаво, а вам, пане Валентине, не робили зауваження щодо цього рядка "Пленяя чувствами меня"?
Це ж як читала Набокова ліргероїня, що з неї виділялися "чувства"? Чи ліргероя "пленяли" почуття власні? Цікаво знати які - в контексті твору...
Ви не відчуваєте проблеми в цьому рядку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:05:54 ]
О, це дуже серйозний конкурс, мені навіть були вказали, що я неправильно написав "переможець конкурсу", а правильно буде "переможець етапів конкурсу", оскільки я й справді не перемагав у конкурсі, а лише на його етапах.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 19:30:31 ]
Ай-яй-яй...
Не гарно всіх вводити в оману... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:37:12 ]
Нічого, я ж виправив свою помилку. І тут, до речі, теж. Свідомий обман і помилка - далеко не одне і те ж. Ви згідні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:02:58 ]
Цей рядок мені підказав поет, філолог, теж переможець різноманітних конкурсів.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 19:30:08 ]
І що, у вас жодних сумнівів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:35:51 ]
Не знаю... Ось тепер засумнівався...))) Але що я вже можу зробити? Вірш вже має бути надрукованим саме в такому вигляді.) До речі, у мене є його аж 5 версій!))) В перших версіях цього рядка не було.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:40:13 ]
Є,наприклад, закінчення таке:

Волна у ног ее плекалась,
А под зонтом чуть тлела тень...

Я його забрав, аби уникнути дієслівної рими. Але і теперішнє закінчення неодноразово було піддане критиці.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:42:02 ]
А ось перша версія цього вірша, ще до його критики та наступного неодноразового редагування:

Она Набокова читала
На диком пляже, в знойный день,
Волна у ног ее плескалась,
А под зонтом чуть тлела тень.

Нагая, как морские скалы,
И нежно голову склонив,
Она Набокова читала,
На лоб свой челку уронив.

И, отвернувшись от причала,
И, вытянувшись во весь рост,
Она Набокова читала -
И был Набоков ей хорош.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-05-06 20:51:41 ]
випадково текст побачив. ха, твій варіант таки кращий за редагований - його виразна іронічність все ж значно виграшніша за пропоновану манірність.
Не поднимая взгляд усталый - хахаха, що ж це вона читати взялась, втомлена - воно взагалі в символістів лг чогось завше втомлений, ніби щойно з шахти виліз

Горело солнце вдалеке. - мдя, свіжа заувага, хто б подумав

Пленяя чувствами меня. - чьота в наратора нездорова любов до Набокова, оголеність лг ніяких почуттів не викликає, а ось підгледжена назва книги зворушує. ну й сам рядок старосвіцький.

Волшебной дымкою кристалла - вотафак? що за кристал таким, куля провидиці з фільму про гаррі потера?
У ног ее мерцала тень. - з якого дива ця тінь блимає неясно зовсім, і так само неясно, чого ця гола дівчина на пляжі читає стоячи (інакше тінь жодним чином при ногах не опиниться)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2016-05-08 09:08:47 ]
в першому варіанті були аж дві дієслівні рими, саме їх я старався позбутися, тому й редагував вірш - радий, що початковий варіант тобі сподобався більше, дякую

та ти знаєш, цілий день засмагаючи на пляжі і купаючись у морі, теж добряче втомлюєшся, щоправда, це приємна знемога, як після сексу, наприклад

она набокова читала - це цитата з якогось вірша, мабуть, я спочатку за звичкою пародію вирішив написати, а випадково вийшов вірш

коли спека, то здаля виглядає, ніби якийсь міраж коливається над поверхнею - ніколи не помічав? ось звідки з'явилась у мене ця димка кристалічна

щодо тіні біля ніг, то, звісно, вона від зонта, який був у попередньому варіанті:

Волна у ног ее плекалась,
А под зонтом чуть тлела тень...

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2016-05-08 09:31:54 ]
як це оголеність лг ніяких почуттів не викликає? є ще ж дикий пляж-2, там це переконливо викладено (і теж є над чим посміятись) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2016-05-08 09:38:18 ]
зауваження врахував, підправив


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2016-05-08 09:38:41 ]
дякую, Андрію!