ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2022.05.23 05:53
Вітер носом ткнувся в шибку,
А в кімнату не проник,
Хоч підводився на дибки
І брикався, наче бик.
Він, як пес, і вив, і скиглив,
Та ялозив скло, мов вуж, –
Шарпав сутінки застиглі,
Шаленіючи чимдуж.

Сергій Губерначук
2022.05.22 21:46
На іклах ветхих лисих жриць
пронумеровано народи.
А наші люди – в морі птиць
Свободи!

Рушаймо, браття, на Майдан,
де проростає горде слово!
Точімо плуг зорати лан,

Микола Дудар
2022.05.22 21:12
Невпевнений, що ти мене почуєш
Яким би словом і хто б не пригвоздив,
Ти будеш відковирювати збрую,
Бо надто вже себе не дозвіздив…
Талантом поетичним обладаєш…
Та щось людське в тобі геть зогнило…
Хоч ув-вісні, надіюся, не лаєш
Усе що не збулося і

Євген Федчук
2022.05.22 20:28
Сидить дід старий на лавці, спочива,
Похилилась його сива голова.
Я спинився, щоб дорогу розпитать
І даремно у трьох соснах не блукать.
Підійшов: - Добридень, діду! Як діла?
Чи туди мене дорога привела?
- А куди ти саме, синку, поспішав?
Сядь, поси

Микола Дудар
2022.05.22 19:24
Вісімдесят восьмий вже…
Неділя
І не втекти від сліз
і болю
Туди вже пізно… а там - бадилля
З доріг усіх одна
в неволю…
Молюсь до Бога… Невчасно старість…

Ігор Шоха
2022.05.22 18:41
До віків уже дев'ятий рік
додає історія навали
дикого сусіда-канібала
і у течії кривавих рік,
поки люди пізнають вандала,
мову поневолює язик.

Йде ідеологія у маси

Домінік Арфіст
2022.05.22 17:08
у моїй глушині… на моєму дні
де ілюзія тиші – лишня…
де дерева шепочуть-шепочуть мені
ти у сні… ти у сні… ти вже не на війні…
і цвіте у саду моя вишня…
і буяє бузок… і конвалій разок…
і усе таке дивно колишнє…
і блукає мій брат в лабіринті казок

Шон Маклех
2022.05.22 16:34
Споглядання поцяткованих шпаків-пересмішників
Нагадує сині квіти гонорової гортензії
Коли сірі тіні почвар-троглодитів
Сунуть зі сходу – здичавілого. Темного. Непробудимого.
А дух громадить ірландські башти,
Що нагадують мінарети Ататюрка.
Чому? Чом

Ігор Герасименко
2022.05.22 14:52
О полудню квітневий, ти посій
емоції і прагнення у пам’ять,
а відпочинеш уночі, бо ці
рослинки, як
мандрівника і лірника, цікавлять

і спалюють, і створюють мене,
і генерують мрії незгасимі.

Микола Соболь
2022.05.22 10:54
Дай-но косу розплету тобі.
Дзюркотять у спеку водограї.
Двадцять три години у добі
шістдесят хвилин не вистачає.
Звідси метушіння у людей
вічні: поспіх, біготня, ревіння…
Та ніхто ніколи і ніде
в заметні ще не знайшов спасіння.

Микола Соболь
2022.05.22 10:54
Дай-но косу розплету тобі.
Дзюркотять у спеку водограї.
Двадцять три години у добі
шістдесят хвилин не вистачає.
Звідси метушіння у людей
вічні: поспіх, біготня, ревіння…
Та ніхто ніколи і ніде
в заметні ще не знайшов спасіння.

Тетяна Левицька
2022.05.22 08:38
Дикі люди на землі,
Хочуть миру — йдуть війною.
Параноїк у Москві
Заливає небо кров'ю.

Нелюди, гвалтівники,
Виродки і байстрючата.
Дідька вірні гайдуки* —

Віктор Кучерук
2022.05.22 05:40
Ще не минула довга ніч,
Іще світання не настало,
Адже іде жорстока січ
І повне знищення навали.
За горе сивої рідні
Мстимося ворогу завзято, –
Була б смола, то в казані
Зашваркотали б орків п’яти.

Іван Потьомкін
2022.05.21 23:20
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво, не стачає слави?
Мо’ рука уже не здужа козаків арканить,
Щоб ходити серед шляхти

Микола Соболь
2022.05.21 19:54
Наші зорі ворогу не сяють
(зчитують його координати)
зорепади світлом водограю
вказують політ снарядам НАТО…
Happy End уже не за горами.
Смажить орків «Джавелін» у танку.
Подзвони, кацапчику, до мами
і скажи, що ти спалив їй парку.

Микола Дудар
2022.05.21 18:37
Завтрашній день освячений кров’ю
Хто б там і як там, ми дійсно - круті
Квартали розкреслені…
Боже - здоров’я
В ясну погоду і у сльоті

Перемалюєм… переіначем
Метр за метром…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22

Стах Розсоха
2021.07.13

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Наталья Иванова Харина
2019.11.28

Сергій Губерначук
2019.07.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Іншомовна поезія / Стихи-победители этапов конкурса Золотой Пегас на сайте Стихи.ру

 Дикий пляж
Не поднимая взгляд усталый
И, растянувшись на песке,
Она Набокова читала -
А солнце тлело вдалеке.

Нагая, как морские скалы,
Так нежно голову склоня,
Она Набокова читала,
Пленяя чувствами меня.

Она Набокова читала
На диком пляже, в знойный день -
Волшебной дымкою кристалла
Мерцала рядом с нею тень.


24.09.2009

* Стихотворение - победитель 1 тура 8 конкурса "Золотой Пегас" и будет напечатано во втором выпуске альманаха "Золотой Пегас" (г. Москва) (http://stihi.ru/2010/03/22/4728).


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Первая победа в конкурсе


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-26 09:01:57
Переглядів сторінки твору 8490
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.961 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 4.875 / 5.5  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Еротична поезія
Російською мовою *
Автор востаннє на сайті 2022.02.25 13:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-01-26 09:22:09 ]
Добрий день! :-)
Дуже-дуже... :-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-03-04 16:31:17 ]
Добридень!
Щиро вдячний!
Із взаємністю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 18:36:59 ]
Теж, як на мене, замало для перемоги на серйозному конкурсі...
Цікаво, а вам, пане Валентине, не робили зауваження щодо цього рядка "Пленяя чувствами меня"?
Це ж як читала Набокова ліргероїня, що з неї виділялися "чувства"? Чи ліргероя "пленяли" почуття власні? Цікаво знати які - в контексті твору...
Ви не відчуваєте проблеми в цьому рядку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:05:54 ]
О, це дуже серйозний конкурс, мені навіть були вказали, що я неправильно написав "переможець конкурсу", а правильно буде "переможець етапів конкурсу", оскільки я й справді не перемагав у конкурсі, а лише на його етапах.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 19:30:31 ]
Ай-яй-яй...
Не гарно всіх вводити в оману... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:37:12 ]
Нічого, я ж виправив свою помилку. І тут, до речі, теж. Свідомий обман і помилка - далеко не одне і те ж. Ви згідні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:02:58 ]
Цей рядок мені підказав поет, філолог, теж переможець різноманітних конкурсів.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 19:30:08 ]
І що, у вас жодних сумнівів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:35:51 ]
Не знаю... Ось тепер засумнівався...))) Але що я вже можу зробити? Вірш вже має бути надрукованим саме в такому вигляді.) До речі, у мене є його аж 5 версій!))) В перших версіях цього рядка не було.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:40:13 ]
Є,наприклад, закінчення таке:

Волна у ног ее плекалась,
А под зонтом чуть тлела тень...

Я його забрав, аби уникнути дієслівної рими. Але і теперішнє закінчення неодноразово було піддане критиці.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:42:02 ]
А ось перша версія цього вірша, ще до його критики та наступного неодноразового редагування:

Она Набокова читала
На диком пляже, в знойный день,
Волна у ног ее плескалась,
А под зонтом чуть тлела тень.

Нагая, как морские скалы,
И нежно голову склонив,
Она Набокова читала,
На лоб свой челку уронив.

И, отвернувшись от причала,
И, вытянувшись во весь рост,
Она Набокова читала -
И был Набоков ей хорош.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-05-06 20:51:41 ]
випадково текст побачив. ха, твій варіант таки кращий за редагований - його виразна іронічність все ж значно виграшніша за пропоновану манірність.
Не поднимая взгляд усталый - хахаха, що ж це вона читати взялась, втомлена - воно взагалі в символістів лг чогось завше втомлений, ніби щойно з шахти виліз

Горело солнце вдалеке. - мдя, свіжа заувага, хто б подумав

Пленяя чувствами меня. - чьота в наратора нездорова любов до Набокова, оголеність лг ніяких почуттів не викликає, а ось підгледжена назва книги зворушує. ну й сам рядок старосвіцький.

Волшебной дымкою кристалла - вотафак? що за кристал таким, куля провидиці з фільму про гаррі потера?
У ног ее мерцала тень. - з якого дива ця тінь блимає неясно зовсім, і так само неясно, чого ця гола дівчина на пляжі читає стоячи (інакше тінь жодним чином при ногах не опиниться)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-05-08 09:08:47 ]
в першому варіанті були аж дві дієслівні рими, саме їх я старався позбутися, тому й редагував вірш - радий, що початковий варіант тобі сподобався більше, дякую

та ти знаєш, цілий день засмагаючи на пляжі і купаючись у морі, теж добряче втомлюєшся, щоправда, це приємна знемога, як після сексу, наприклад

она набокова читала - це цитата з якогось вірша, мабуть, я спочатку за звичкою пародію вирішив написати, а випадково вийшов вірш

коли спека, то здаля виглядає, ніби якийсь міраж коливається над поверхнею - ніколи не помічав? ось звідки з'явилась у мене ця димка кристалічна

щодо тіні біля ніг, то, звісно, вона від зонта, який був у попередньому варіанті:

Волна у ног ее плекалась,
А под зонтом чуть тлела тень...

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-05-08 09:31:54 ]
як це оголеність лг ніяких почуттів не викликає? є ще ж дикий пляж-2, там це переконливо викладено (і теж є над чим посміятись) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-05-08 09:38:18 ]
зауваження врахував, підправив


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-05-08 09:38:41 ]
дякую, Андрію!