ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.03
10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
2024.05.03
08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
2024.05.03
06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
2024.05.03
05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
2024.05.03
01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п
2024.05.02
22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
2024.05.02
19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
2024.05.02
12:35
Велике пошанування до батька й матері,
бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого…
Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою,
навіть якщо живеш милостинею"
Раббі Шимон бар Йохай
Давно це сталось. Тоді, як в І
2024.05.02
11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.
І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.
І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
2024.05.02
10:26
Літери
Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.
Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.
2024.05.02
10:19
Нотатки дружини письменника
Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч
2024.05.02
08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!
Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!
Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,
2024.05.02
08:05
Голубі троянди
Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.
Той куточок наснився мені: із тканини м'якої
Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.
Той куточок наснився мені: із тканини м'якої
2024.05.02
05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.
Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.
Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,
2024.05.02
04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.
2024.05.01
17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Руслана Василькевич (1977) /
Проза
/
Усе близьке та серцю миле
ТРИ ДИВНИХ СНИ
Ще тривають Різдвяні свята, усміхаються у вікнах осель кольоровими барвами красуні ялинки. Та й є чому радіти, адже цьогоріч зима справді виявила свою прихильність до людей. А особливо до малечі, яка безвтомно ліпить снігові баби, спускається з гірки на санчатах, закидує усе довкола сніжками...А ти споглядаєш на це і серце радіє, що ти також причетна до цієї зимової метушні, бо ти подарувала світові трьох чудових і життєрадісних малюків. Правда не всіх одразу, але яке це має значення, коли тричі сповнена неймовірною радістю несла оте щастя у свій дім, у наш дім. Діти це чудово, це велика радість для двох. Але інколи це стає важкою, проте посильною з Божою допомогою, ношею для одного, коли той інший не захотів чи не зміг розділити цю радість із тобою. Проте мова не про це.
В такі зимові дні чомусь доволі часто згадуються теплі весняні чи літні днини з нетакого вже й далекого минулого. Тоді ми так хотіли дітей, вимальовували для них райдужні плани на майбутнє, чекали, мріяли, але Бог керував по-свому. По довгих молитвах біля мощей Миколая Чарнецького, відвідин багатьох церков та служб ми поклались на Волю Господню і...
Якось сниться мені наче могила біля мого дому, а на ній хрест, під тим хрестом цвіте неймовірної краси квітка, розливаючи довкола свій діамантовий блиск. А навколо сила силенна людей,усі роблять спробу ту квітку зірвати, але даремно, бо вона враз в’яне у їхніх руках. Проте, як лиш її кладуть назад на могилу, вона щораз краще переливається чудним цвітом. І бачу всі люди вже зробили свою спробу, підійшла й моя черга, та я опираюсь, міркуючи, що в мене як і у інших з цієї спроби нічрго не вийде. Люди наполягають і я роблю спробу. І о,диво! Квітка у моїх долонях не лише не зів’яла, а стала ще яскравішою. Я йду дорогою, оберігаю її як кришталь, а вдома саджу до вазонка, а вона щораз робиться все прекраснішою і натовп під моїми вікнами милується цією красою.
“ Людина спить та й снить “, - подумала тоді я, та й не надала цьому великого значення.
Вже за кілька тижнів сниться мені й інший сон. Наче я з групою туристів ідемо по пісчаній пустелі, сонце пече, мучить спрага і ми такі стомлені, а ніде прихилитись. Аж вдалині бачимо невеличкий склеп із знищеною від часу та сонця скульптурою Матері Божої. Підходимо ближче і помічаємо у склепі дверцята прочинені. Входимо по східцях до середини, аж там неймовірної краси палати з килимами й дзеркалами, немов царські. А серед зали стоїть та ж скульптура Матері Божої, що її бачили назовні, лише вже дуже гарна, наче жива. І бачу, що ми залишились наодинці, клякнула я перед нею на коліна і залилась рясними сльозами, поринувши у щиру молитву. По деякому часі чую ніжний жіночий голос, який промовив до мене : “ Дитино, не плач, бо тебе вже вислухано !”
А цей сон вже не давав мені спокою, пригадувався і попередній, серце сповнялось щораз більшою надією, що вже не довго чекати, що ще трошки і Бог подарує нам первістка. Всі думки були цим сповнені, молитви ставали шораз більше благальніші, в них також просилось дати якийсь знак, чи справді Бог вислухав їх. Згодом по одній з таких молитов сниться мені ще один сон. Наче я сама в кімнаті і дивлюсь на вікно, а там пара білих голубів воркують.Прокинулась вранці, аж, не повірите, дивлюсь на вікні пара білих голубів воркують, оглянулась довкола, а я сама в кімнаті – все як у тому сні.
А через тиждень я довідалась, що ношу під серцем першу дитину.
З того часу я зрозуміла, що є сни через які Бог посилає нам якісь повідомлення, дає відповідь на запитання, що нас турбують. Знаю, що є святі, молитвами яких виліковуються людські душі та серця.
Зараз зима, Різдво, а на серці немає криги її розтоплює дитячий сміх, тепло дитячих рученят, щира дитяча любов і уявіть собі все це помножено на троє. Три щастячка в одному домі - одне велике шастя, яке так хотілось з кимось розділити у довгі зимові вечори. Але на все є Воля Божа та й сни були не про це.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ТРИ ДИВНИХ СНИ
Ще тривають Різдвяні свята, усміхаються у вікнах осель кольоровими барвами красуні ялинки. Та й є чому радіти, адже цьогоріч зима справді виявила свою прихильність до людей. А особливо до малечі, яка безвтомно ліпить снігові баби, спускається з гірки на санчатах, закидує усе довкола сніжками...А ти споглядаєш на це і серце радіє, що ти також причетна до цієї зимової метушні, бо ти подарувала світові трьох чудових і життєрадісних малюків. Правда не всіх одразу, але яке це має значення, коли тричі сповнена неймовірною радістю несла оте щастя у свій дім, у наш дім. Діти це чудово, це велика радість для двох. Але інколи це стає важкою, проте посильною з Божою допомогою, ношею для одного, коли той інший не захотів чи не зміг розділити цю радість із тобою. Проте мова не про це.
В такі зимові дні чомусь доволі часто згадуються теплі весняні чи літні днини з нетакого вже й далекого минулого. Тоді ми так хотіли дітей, вимальовували для них райдужні плани на майбутнє, чекали, мріяли, але Бог керував по-свому. По довгих молитвах біля мощей Миколая Чарнецького, відвідин багатьох церков та служб ми поклались на Волю Господню і...
Якось сниться мені наче могила біля мого дому, а на ній хрест, під тим хрестом цвіте неймовірної краси квітка, розливаючи довкола свій діамантовий блиск. А навколо сила силенна людей,усі роблять спробу ту квітку зірвати, але даремно, бо вона враз в’яне у їхніх руках. Проте, як лиш її кладуть назад на могилу, вона щораз краще переливається чудним цвітом. І бачу всі люди вже зробили свою спробу, підійшла й моя черга, та я опираюсь, міркуючи, що в мене як і у інших з цієї спроби нічрго не вийде. Люди наполягають і я роблю спробу. І о,диво! Квітка у моїх долонях не лише не зів’яла, а стала ще яскравішою. Я йду дорогою, оберігаю її як кришталь, а вдома саджу до вазонка, а вона щораз робиться все прекраснішою і натовп під моїми вікнами милується цією красою.
“ Людина спить та й снить “, - подумала тоді я, та й не надала цьому великого значення.
Вже за кілька тижнів сниться мені й інший сон. Наче я з групою туристів ідемо по пісчаній пустелі, сонце пече, мучить спрага і ми такі стомлені, а ніде прихилитись. Аж вдалині бачимо невеличкий склеп із знищеною від часу та сонця скульптурою Матері Божої. Підходимо ближче і помічаємо у склепі дверцята прочинені. Входимо по східцях до середини, аж там неймовірної краси палати з килимами й дзеркалами, немов царські. А серед зали стоїть та ж скульптура Матері Божої, що її бачили назовні, лише вже дуже гарна, наче жива. І бачу, що ми залишились наодинці, клякнула я перед нею на коліна і залилась рясними сльозами, поринувши у щиру молитву. По деякому часі чую ніжний жіночий голос, який промовив до мене : “ Дитино, не плач, бо тебе вже вислухано !”
А цей сон вже не давав мені спокою, пригадувався і попередній, серце сповнялось щораз більшою надією, що вже не довго чекати, що ще трошки і Бог подарує нам первістка. Всі думки були цим сповнені, молитви ставали шораз більше благальніші, в них також просилось дати якийсь знак, чи справді Бог вислухав їх. Згодом по одній з таких молитов сниться мені ще один сон. Наче я сама в кімнаті і дивлюсь на вікно, а там пара білих голубів воркують.Прокинулась вранці, аж, не повірите, дивлюсь на вікні пара білих голубів воркують, оглянулась довкола, а я сама в кімнаті – все як у тому сні.
А через тиждень я довідалась, що ношу під серцем першу дитину.
З того часу я зрозуміла, що є сни через які Бог посилає нам якісь повідомлення, дає відповідь на запитання, що нас турбують. Знаю, що є святі, молитвами яких виліковуються людські душі та серця.
Зараз зима, Різдво, а на серці немає криги її розтоплює дитячий сміх, тепло дитячих рученят, щира дитяча любов і уявіть собі все це помножено на троє. Три щастячка в одному домі - одне велике шастя, яке так хотілось з кимось розділити у довгі зимові вечори. Але на все є Воля Божа та й сни були не про це.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію