ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.11 13:21
З голосу Езопа
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Микола Соболь
2024.05.11 06:12
Травнева мелодія
Травень шукає притулку,
спокій украли дощі.
Чи від грози є пігулки?
Дай половинку мерщій.
Хочу веселку над містом.
Чуєш, як пахне озон?
З неба краплини намистом
теж гуркотять в унісон.

Віктор Кучерук
2024.05.11 05:31
* * *
Погаснуть заграви багряні
Та вибухи стихнуть будь-де, -
Ще трохи - і тиша настане,
І спокій на душі спаде.
Лиш треба не втратити віру
І мати упевненість в тім,
Що можна знешкодити звіра
За злочини скоєні ним.

Володимир Каразуб
2024.05.10 14:43
Панна
Звивайте сни у свитки пелюсткові
Як ніч весни в безсонні має вади,
І вадить більше, як слова любові
Бажаючи поцупити в троянди
Її чесноту. Світ у тім захланний,
І кожному із двох дарує вміння:
Комусь барвисту щедрість Тіціана,
А іншим смуток пензля

Борис Костиря
2024.05.10 12:55
Жебрак
Жебрак несе на горбу крик,
він пронизує тишу мечем страху.
Крик поглинув місто,
розриваючи барабанні перетинки.
Крик поселився в головах людей
і розбив реальність на шматки.
Жебрак несе з собою гнів століть,
який може спалити місто.

Юрій Гундарєв
2024.05.10 10:02
Сором
«Все просто. У мене немає нічого святого…»
Олександр Сушко


Якщо немає у тебе
того, що дається Небом,
немає нічого святого,
що дарується Богом,

Віктор Кучерук
2024.05.10 05:42
* * *
Вже відстрілялися жаринки
І не курить зловіще дим, –
З’явився час для відпочинку
Від невтоленної біди.
У вогкім затишку окопу
Принишкли втомлені бійці,
Бо дрон ворожий може оком
Оптичним виявити ціль.

Світлана Пирогова
2024.05.09 21:35
Індигові волошки
Індигові волошки піднімають вії
Межи ажуру зеленавих трав.
Щемить в душі моїй примарою надія,
Немов свердлить безжалісний бурав.

Індигові волошки дивляться на мене,
Цикадами пострибують думки.
Квітчастим килимом вселяється натхнення,

Микола Соболь
2024.05.09 20:14
Убивча тиша
Волієш мовчати. Мовчиш. Але серце кричить.
Вітер шукає притулку на схилах Дніпрових.
Як вимовиш слово правдиве у відповідь: «Цить!» –
щастя не буде, віддав для Пегаса підкови.
Це плачуть весною берізки чи тануть сніги?
Розталь дими притискає між сіри

Євген Федчук
2024.05.09 20:09
* * *
Обоз великий вулицею мчав.
Та не купецький. Пахолки на конях.
На них добротні кунтуші суконні.
Ридван слідом колесами гурчав.
То князь Острозький вибрався у світ.
Десь поспішав у справах, очевидно.
Перевіряв маєтність принагідно.
Народ цікаво пози

Іван Потьомкін
2024.05.09 12:44
Один із зграї лебединої
Час не наспів іще для газових печей.
У Сталіна ще Гітлер тільки вчиться,
Як нищити людей.Чужих, щоправда, не своїх.
Далеко фюреру до комуністів.
***
Було їх п’ятеро у лебединій зграї –
«П’ятірне гроно нездоланих співців».
Лиш двоє з них зуміли уціл

Сергій Губерначук
2024.05.09 11:48
Весна – уві сні…
Весна – уві сні, а літо – серед мрій,
і осінь охолоне під кінець,
а там – зима, і присиплятиме мороз:
такий закон нестримної природи.

11 серпня 1987 р., Київ

Леся Горова
2024.05.09 07:54
Як тільки зацвітає виноград
Як тільки зацвітає виноград,
Мені приходять виноградні рими.
Його цвітіння потайне, незриме,
Й вечірній під лозою променад
Укутується золотавим димом:

Летить пилок, торкається до вуст ,
Хоча від нього і не захмеліти,

Артур Курдіновський
2024.05.09 06:54
Газова камера
Співати й говорити краще хором!
Якщо не хочеш хором - мовчки стій!
Сиділи ми у камері брудній,
Наповненій отруйним газом - хлором.

За що нас засудили - невідомо,
Але якщо сказали - треба йти!
Ми між собою перейшли на "ти".

Олександр Сушко
2024.05.09 06:20
Йой!
сатира на твір Юрія Гундарєва
"Намалюй перемогу"

Ось хлопчик малює танк,
А я малюю віршатко.
Хай вас ухопить зляк,
Нащо - не маю гадки.

Віктор Кучерук
2024.05.09 05:31
* * *
В духовиті буркуни
Поховались цвіркуни
І весь день співають монотонно
Про незримі для очей,
Співом втомлених, людей
Комашині сховки безборонні.
З-під листочків буркунів,
Завжди чути тільки спів,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ксенія Лис (1963) / Проза

 ОСОБЛИВА


Сусід родичів, в яких я гостювала, взявся довести мене з сином до обласного центру на своєму автомобілі.
-Тільки заїдемо до мого двоюрідного брата, йому сьогодні на поїзд до Одеси, а тут, як буває, його авто підвело.
Справжня садиба. Маленька хатинка, яка вже віджила своє, розбитий скоріше парк, ніж сад, і новобудова – трьохповерховий особняк.
Ми залишились у машині.
- Ой, ви не поспішаєте, правда? – зайдіть до хати. Трохи затримаємось...
Нас зустрів господар, як тепер кажуть, мачо - доглянутий гарний мужчина після тридцяти. За лічені секунди приготував канапки з кавою ¸ щоб не скучали, приніс декілька сімейних альбомів. Чесно кажучи, мене це здивувало, адже альбоми це така річ, яку показуєш близьким, а тут бачить нас вперше, але, ймовірно, востаннє...
Та робити нічого, скоріше, щоб не образити, ніж з цікавості, почала гортати...
Перший альбом розпочинається із бірочки пологового будинку: „Вага – 1100 г.” Ого!- подумалось, це ж треба!
Ось щасливі батьки купають маля. Ось перший тортик з однією свічкою...Ось ми стоїмо, ось ми пішли...Ось нам п”ять, а ось і перший клас. Ось донька з батьком в Одесі, ось у Києві, ось в Туреччині...
Попросилась у туалет на дорогу, пройшлася будинком. На кожному кроці фото доньки в рамках і без рамок на стінах і столах...Дивно, треба буде спитати чому. В моєї товаришки, коли дочка померла так само було...
Вже в дорозі сумніви зникли – з дитиною все гаразд. Мачо давав настанови своїй матері щодо дочки. Виявилось, що він власник невеличкого трикотажного магазинчику. Іде в Одесу до постачальників. Приємний, навіть дуже, молодий чоловік. Впіймала себе на думці, що якби не, то мабуть...
Щасливо доїхали до вокзалу. Попрощались. Мачо побіг до поїзда, а я все ж поцікавилась, а де його жінка.
-Та яка там жінка! Пожила з ним десь з півтора року , та й вернулася до обласного центру. Вони то й розписані не були. Він в неї четвертий такий і кожному по дитині лишає. Зараз має п”ятого. Там, дитини ще здається нема. До речі, лікарка...
А я пошкодувала, що так неуважно оглядала альбоми. Захотілося краще роздивитись ту, особливу...












    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-05-28 10:44:55
Переглядів сторінки твору 5888
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.208 / 5  (4.331 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.177 / 5.17)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2010.05.18 08:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-05-28 14:30:43 ]
Вірю, що мачо.Вірю, що хороший тато. А от що у власника НЕВЕЛИЧКОГО трикотажного магазина (і більш нічого) - "розбитий скоріше парк, ніж сад, і новобудова – трьохповерховий особняк" - чомусь не віриться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 15:46:03 ]
По-перше, дуже дякую, що прочитали, та й ще й зробили коментар.Вибачте, та не розумію, у що саме Ви не вірити? Ви маєте на увазі матеріальні статки? Людині не до цього!Він живе тільки донькою.Взагалі спочатку я хотіла назвати це оповідання: "Мутація".Оповідання про мужчину, в якого немає майбутнього в плані особистого життя, та й, скоріше всього, в його доньки також.При такій "надлюбові" батька до дочки,(вона ж б постійний спогад про ту, особливу)саме у доньки нормального майбутнього з чоловіком-то і не передбачається...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-05-28 22:36:13 ]
Так, Ксеніє, я маю на увазі матеріальні статки, бо, чесно кажучи, ще не зустрічала у своєму житті власника невеличкого бізнесу, на кшалт трикотажного магазинчика, який би у сучасних умовах спромігся б на триповерхову новобудову з чи то садом , чи то парком. До того ж, якщо він так обожнює доньку, як Ви це стверджуєте, то його бізнеса на усі фронти точно не вистачить. "Втрачене життя" сильніше написано, хоч там я з назвою і не зовсім згодна, але то вже дрібниці. А тут задум чудовий, просто деякі моменти потребують освітлення не у коментарях, а у тексті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 15:45:08 ]
По-перше, дуже дякую, що прочитали, та й ще й зробили коментар.Вибачте, та не розумію, у що саме Ви не вірити? Ви маєте на увазі матеріальні статки? Людині не до цього!Він живе тільки донькою.Взагалі спочатку я хотіла назвати це оповідання: "Мутація".Оповідання про мужчину, в якого немає майбутнього в плані особистого життя, та й, скоріше всього, в його доньки також.При такій "надлюбові" батька до дочки,(вона ж б постійний спогад про ту, особливу)саме у доньки нормального майбутнього з чоловіком-то і не передбачається...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 15:51:08 ]
А я не вірю ось в це:
"Перший альбом розпочинається із бірочки пологового будинку: „Вага – 1100 г.” Ого!- подумалось, це ж треба!"
1100 - це недоношене дитя,яка має бути в реанімації.
Вага нормально виношених дітей - від 3 кг.А на "ого" тягне за4кг.
А "особливість" тієї зозулі в чому, не підкажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 16:03:27 ]
Прошу вибачення, але бірочку видають з зафіксованою вагою, з якою дитина з"являється на світ, а не з якою виписується з лікарні!Ви маєте дітей? Я от зберігаю бірочку свого сина:"Мальчик, 2 кг.200 гр."Особливість.А як можна було назвати? Нецензурно, чи пхихічною збоченкою?
Особливість, в тому, що її мужчини все своє життя кладуть на виховання її дітей!Не ненавидять її, а десь, у закутках свого серця, сподіваються, що вона повернеться І повернеться саме до нього і до їхнього плоду пристрасті - до їхньої дитини.Звичайно, це садо-мазо, напевне, але цей чоловік цим живе...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 16:19:40 ]
Так, маю дітей, тому і кажу:) Нормально виношена дитина не важить 1100. І хлопчик ваш (дай Бог йому здоров"я) з маленькою вагою народився, але теж не 1100.
Щодо "особливості" - як на мене, це просто репродуктивна істота жіночої статі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 16:29:37 ]
А хто говорить, що дитина була нормально виношена? Дізнавшись всю історію, я так і подумала, що цій, як Ви влучно висловились, репродуктивній істоті жіночої статі було все одно, тільки б вагітність закінчилась.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-05-28 22:44:21 ]
Ксеніє,"її мужчини все своє життя кладуть на виховання її дітей" - а хіба то не їхні діти? Чи любити свою дитину для чоловіка - то аномалія? І чому Ви впевнені, що вони УСІ мріють про її повернення? Мені здається, Ви недооцінюете чоловіків. Це уже не по тексту, просто у розрізі, так би мовити, розмови про життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-06-03 12:18:29 ]
Цікава штучка, Ксеню.
І це теж: "Впіймала себе на думці, що якби не, то мабуть..."

За мить до підняття завіси
Це ключик до кожної, завше жіноча уява
доліплює образ, і вся Дон Жуанова справа -
мовчати промовисто і виглядати охайно,
і вчасно піти, зрозумівши - скінчилась вистава.

А в нашому випадку маємо Дон-Жуана в юбці, і таке буває...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-03 15:15:28 ]
Не згідна! Це характеристика йому (головному герою).Цим я хотіла показали, що такий тип мужчин д-у-ж-е подобається жінкам.Але,як говорять у одному анекдоті, якщо пес біжить за машиною, це ще зовсім не одначає, що коли він наздожене, він сяде за кермо...Дивуюсь, звідки таке сприйняття!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-06-03 15:35:01 ]
Напевно пес ганяє лише за тими автівками, в яких чує наявність протилежної йому статі? Нашо йому за кермо? :)

Щодо людей, то частіше кажуть "чоловік і жона - одна сатана", ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-04 08:03:46 ]
Так, це коли вони "муж і жона", коли вони довго живуть і стають одним цілим.А тут, на мою думку, її мужчини - жертви...