ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.30
22:48
Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
2024.04.30
14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
2024.04.30
13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
2024.04.30
11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
2024.04.30
09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
2024.04.30
09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
2024.04.30
09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
2024.04.30
06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
2024.04.29
23:07
Шепіт весни над містом
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.
Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.
Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.
2024.04.29
13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
2024.04.29
12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.
За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.
За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,
2024.04.29
11:37
ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,
2024.04.29
07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
2024.04.29
07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
2024.04.29
07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –
2024.04.29
05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.04.15
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Мельников (1951) /
Критика | Аналітика
/
Нобелівська премія
Чи побачимо ми українських літераторів серед лауреатів Нобелівської премії?
Контекст : Про Нобелівську премію в галузі літератури, Майстерень Редакція
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Чи побачимо ми українських літераторів серед лауреатів Нобелівської премії?
Це запитання залишатиметься на невизначений час риторичним, якщо ніхто в Україні не поставить перед собою цю амбітну мету. Йдеться не про письменників – поетів і прозаїків. Творчі люди, як правило, не мають організаційних та матеріальних можливостей „виводити” свої твори на „навколоземну орбіту”.
Але проблема відсутності українських імен серед нобелівських лауреатів таки сформульована на сторінках „Поетичних майстерень”, а це вже є першим кроком до її вирішення.
Тому, по-перше, щиро дякую Майстерень Редакції за оперативну відповідь на мій коментар порушеної проблеми щодо браку українських авторів серед лауреатів найпрестижнішої у світі Нобелівської премії.
По-друге, щоб не дублювати попередні думки процитую відповідних авторів:
1. Нобелівська премія в галузі літератури - „Найсерйозніша літературна нагорода. Як правило, її лауреатами є "академічні" письменники, часто відомі лише у наукових колах. Багато видатних письменників (Джойс, Борхес, Кортасар, Фаулз) її не отримали через свою оригінальність. Також кілька разів премія вручалась із не літературних міркувань - Черчіллю, Солженіцину та ін., чиї твори не мають очевидного художнього спрямування. Та, у випадку Солженіцина, напевно є трохи іншим проявом геніальності. Та хто це достеменно знає.” – Майстерень Редакція, 29.02.2008.
2. „Публікуємо повний список лауреатів Нобелівської премії у галузі літератури. Переконаний, що тут явно не вистачає і українців.” - Майстерень Редакція, 29.02.2008.
3. Мій коментар до порушеної проблеми відсутності українців серед нобелівських лауреатів: „Дійсно, актуальне зауваження щодо браку українських авторів серед лауреатів Нобелівської премії. Та хіба твори (проза) Марії Матіос не є достойними цієї міжнародної премії? Йдеться не про „Солодку Дарусю”. Марія Василівна має більш глибинні і не кон’юнктурні „речі”, здатні здивувати світ та Нобелівський комітет. Але звідки дізнаються про українських авторів та їх твори члени Нобелівського комітету? Українською мовою вони не володіють. Спілка письменників України цьому теж не сприятиме. Пересічна жаба... Урядові та президентські структури, користуючись нагодою, займаються політичним „бізнесом”, а престиж держави без особистої вигоди чиновників для них це утопічна „дурня”. А чому б не Редакції Майстерень розпочати „просування” українських імен на літературну „Говерлу” світу? Серед редакторів є і знавці англійської мови, які проживають в англомовних країнах. Спочатку талановитий переклад. Потім поширення української книги у світі. Нарешті – подання до Нобелівського комітету. До роботи, шановні пані та панове!” – Володимир Мельников, 23.05.2009.
4. Відповідь Майстерень Редакції на попередній коментар:” Дякую, пане Володимире, - це ви таке надзавдання поставили, що на декілька поколінь вистачить роботи!
Особисто я вважаю, що Нобелівська не зовсім той еталон, який нас здатен виміряти, чи задати нам вірний напрямок. Але суттєвим є те, що кращі наші автори повинні бути колись перекладеними. І вони будуть публікуватись багатьма мовами світу, якщо писатимуть щось таке важливе для всіх, так? А чи є щось таке важливе для всіх, ще невідоме загалу? Не знаю.
Жаль, що хорошу поезію не перекласти без втрат, але надзвичайно хорошу - думаю, що можна. Єдина проблема - перекладачі. Тобто ті, хто перекладатиме з нерідної на рідну.
Тобто, передусім, повинен зявитися масовий читач української книжки. Якого наразі ще не має.
Причини об'єктивні. Одна з найголовніших - автори наші (після краху СРСР) іще на стадії дорослішання, зростання. Читач, як на мене, далеко перегнав автора (цьому значно важче швидко розвиватися). Хороша книжка, як на мене, повинна відкривати читачеві світ наново, а таких авторів у нас чи багато? Я не кажу про юних, які взагалі тільки-но взялися за осягання світу, і мислять "по-приколу" і в рамках "очі-ночі", кажу про дорослого читача, і відповідно - про ХОРОШУ книжку.” – Майстерень Редакція, 23.05.2009.
По-третє, не полемізуючи щодо наявності в сучасній українській літературі „щось... важливого для всіх, ще невідомого загалу”, хочу закликати редакторів та інших авторів, які водночас є і „читачами”, зробите усе, що від нас залежить, для того, щоб випадково не пропустити існуючий чи майбутній літературний „діамант” українського автора. Наприклад, запровадити для цього розділ на „Поетичних майстернях” з назвою „Українська книга, яка є достойною для номінації міжнародними преміями. Думка читача” . Було б ідеально анотації пропозицій та аргументів перекладати на англійську мову. З цього розділу потенційні видавці і перекладачі дізнаватимуться про ХОРОШІ книги, які слід перекладати і поширювати в інших країнах.
Але проблема відсутності українських імен серед нобелівських лауреатів таки сформульована на сторінках „Поетичних майстерень”, а це вже є першим кроком до її вирішення.
Тому, по-перше, щиро дякую Майстерень Редакції за оперативну відповідь на мій коментар порушеної проблеми щодо браку українських авторів серед лауреатів найпрестижнішої у світі Нобелівської премії.
По-друге, щоб не дублювати попередні думки процитую відповідних авторів:
1. Нобелівська премія в галузі літератури - „Найсерйозніша літературна нагорода. Як правило, її лауреатами є "академічні" письменники, часто відомі лише у наукових колах. Багато видатних письменників (Джойс, Борхес, Кортасар, Фаулз) її не отримали через свою оригінальність. Також кілька разів премія вручалась із не літературних міркувань - Черчіллю, Солженіцину та ін., чиї твори не мають очевидного художнього спрямування. Та, у випадку Солженіцина, напевно є трохи іншим проявом геніальності. Та хто це достеменно знає.” – Майстерень Редакція, 29.02.2008.
2. „Публікуємо повний список лауреатів Нобелівської премії у галузі літератури. Переконаний, що тут явно не вистачає і українців.” - Майстерень Редакція, 29.02.2008.
3. Мій коментар до порушеної проблеми відсутності українців серед нобелівських лауреатів: „Дійсно, актуальне зауваження щодо браку українських авторів серед лауреатів Нобелівської премії. Та хіба твори (проза) Марії Матіос не є достойними цієї міжнародної премії? Йдеться не про „Солодку Дарусю”. Марія Василівна має більш глибинні і не кон’юнктурні „речі”, здатні здивувати світ та Нобелівський комітет. Але звідки дізнаються про українських авторів та їх твори члени Нобелівського комітету? Українською мовою вони не володіють. Спілка письменників України цьому теж не сприятиме. Пересічна жаба... Урядові та президентські структури, користуючись нагодою, займаються політичним „бізнесом”, а престиж держави без особистої вигоди чиновників для них це утопічна „дурня”. А чому б не Редакції Майстерень розпочати „просування” українських імен на літературну „Говерлу” світу? Серед редакторів є і знавці англійської мови, які проживають в англомовних країнах. Спочатку талановитий переклад. Потім поширення української книги у світі. Нарешті – подання до Нобелівського комітету. До роботи, шановні пані та панове!” – Володимир Мельников, 23.05.2009.
4. Відповідь Майстерень Редакції на попередній коментар:” Дякую, пане Володимире, - це ви таке надзавдання поставили, що на декілька поколінь вистачить роботи!
Особисто я вважаю, що Нобелівська не зовсім той еталон, який нас здатен виміряти, чи задати нам вірний напрямок. Але суттєвим є те, що кращі наші автори повинні бути колись перекладеними. І вони будуть публікуватись багатьма мовами світу, якщо писатимуть щось таке важливе для всіх, так? А чи є щось таке важливе для всіх, ще невідоме загалу? Не знаю.
Жаль, що хорошу поезію не перекласти без втрат, але надзвичайно хорошу - думаю, що можна. Єдина проблема - перекладачі. Тобто ті, хто перекладатиме з нерідної на рідну.
Тобто, передусім, повинен зявитися масовий читач української книжки. Якого наразі ще не має.
Причини об'єктивні. Одна з найголовніших - автори наші (після краху СРСР) іще на стадії дорослішання, зростання. Читач, як на мене, далеко перегнав автора (цьому значно важче швидко розвиватися). Хороша книжка, як на мене, повинна відкривати читачеві світ наново, а таких авторів у нас чи багато? Я не кажу про юних, які взагалі тільки-но взялися за осягання світу, і мислять "по-приколу" і в рамках "очі-ночі", кажу про дорослого читача, і відповідно - про ХОРОШУ книжку.” – Майстерень Редакція, 23.05.2009.
По-третє, не полемізуючи щодо наявності в сучасній українській літературі „щось... важливого для всіх, ще невідомого загалу”, хочу закликати редакторів та інших авторів, які водночас є і „читачами”, зробите усе, що від нас залежить, для того, щоб випадково не пропустити існуючий чи майбутній літературний „діамант” українського автора. Наприклад, запровадити для цього розділ на „Поетичних майстернях” з назвою „Українська книга, яка є достойною для номінації міжнародними преміями. Думка читача” . Було б ідеально анотації пропозицій та аргументів перекладати на англійську мову. З цього розділу потенційні видавці і перекладачі дізнаватимуться про ХОРОШІ книги, які слід перекладати і поширювати в інших країнах.
Контекст : Про Нобелівську премію в галузі літератури, Майстерень Редакція
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію