ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам брать копірку
Й по межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Петро Схоласт
2024.04.15

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Пухонська (1988) / Поеми

 Полинові голоси

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Варвара Черезова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ванда Нова 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-05 23:41:15
Переглядів сторінки твору 22968
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.127 / 5.58  (4.920 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.149 / 5.63  (4.900 / 5.49)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми СУЧАСНЕ
Автор востаннє на сайті 2015.02.11 01:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 10:04:35 ]
Оксано, чудова річ, в настрої, із поетичними знахідками, а головне - між строчками бачаться живі характери двох людей, котрі не змогли жити разом, а й не можуть один без одного. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 19:57:55 ]
Отак-то воно, пане Михайле... І вам дякую, за те, що побачили і зрозуміли... ПОЕЗІЮ. :)))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 20:19:03 ]
Ви не скромна, але мені до біса сподобався цей вірш))) Єдине лише: уникайте скорочених форм, дієслів, збігу приголосних і поставте кілька ком, їх там не вистачає. Гарний вірш.
З теплом, Варя;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-18 20:31:28 ]
Оксано, тут я вирішила гарно взятися за авторів із самооцінкою "6" і за Вас- у тому числі. Тому- ось Вам знову моя скромна критика та скромні компліменти (хвалю серцем, а критикую- розумом)...

Сподобалося. що Ви вжили слово "вОскрес"- воно наше, автентичне, про це Олена Курило наголошувала ще тоді, як НАШЕ було табуйоване.

"І час витікає крізь пальці у вічність теж."- глибокий образ, Оксано! чомусь уявився пісок, котрий ліргероїня все пропускає і пропускає крізь пальці, а поряд- розбитий пісочний годинник (або- піску багато, тоді вчувається алюзія на "Оранжлав")...

"Я сьогодні полин цілував, Як твоє волосся..."- ДУЖЕ сильно!!! І правда то, правда...

"Хтось спитає колись так самотньо і каїнно: де ти?"- теж надзвичайно сильний образ! Що поробиш, людям властиво вбивати словом і зумисне, і мимоволі...

"А із нього за тебе зростає, як вечір, син..."- теж гарний образ. Ідеться про наближення старості?

"Заблудилася"- може, ліпше "заблукала"? Бо- по-перше, русизм, а по-друге, оце "заблудилаСЬСЛьоза"- не читається.

"Тепер вже б від себе вертатися до людей"- "Вже тепер би від себе вертатися до людей"?

"мертві-попереду"- надто приблизна рима, але менше з тим...

"день-пісень"...

"розіп'ятий"- пропустили Ви апостроф...

"гострий, як бритва" - знову?

"нудодоти"- мо" "нудоти?"

"Давай навчимося...Давай навчимося разом..."- слово "давай" у цьому значенні- ненормативне в українській мові. "Навчімося разом...Навчімося, врешті, разом..."?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 20:47:30 ]
"час витікає крізь пальці у вічність" - штамп, як і "сльози дерев" (кажу це, бо сама далеко не "безгрішна" у застосуванні штампів). Але розумію, що від цього треба відмовлятися. Тим паче, якщо автор має таку високу самооцінку.

І - питання, Оксано. Чому кров"ю, як Єсенін?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-18 20:52:25 ]
І ще одне: його монологи у Вас вийшли чомусь значно сильнішими художньо, ніж монологи її. Дуже часто ритм нупростоніякнехоче слухатися Вашої ліргероїні. Може, це так справді треба?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 14:18:00 ]
Спасибі Вам, Варваро, Ганно, Чорнява Жінко за увагу до моєї "не скромної" персони.... І за... щирі слова. Панно Ганно, щодо ритму моєї героїні - то це ритм голосу серця, "яке вже не б'ється", тому він і неслухняний... Чорнява Жінко, хіба ж Ви не знаєте, що передсмертну сою записку-вірш Єсенін написав кров'ю??? Гріх про таке не відати Поету.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 16:21:37 ]
Мила Поетессссса! Ви, мабуть, переплутали героїв. Поменше читайте пліток. А взагалі - побільше читайте :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 16:45:59 ]
Оксано, даруйте, а з якого це часу рівень поета вимірюється його знанням літератури та біографій поетів, нехай і Великих Поетів? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 22:24:17 ]
Не знаю, що Ви називаєте плітками, та читаю я достатньо, щоби знати, хто такий Єсенін... :)))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 22:56:18 ]
Навіть не сумніваюсь. Але вся справа в контекстах, чи не так? Якщо ви маєте на увазі вірш Єсеніна "До свиданья, друг мой, до свиданья", то його з великим припущенням можна назвати "передсмертною запискою", бо написаний він був зранку і переданий Володимиру Ерліху. А кров"ю - бо поет не зміг знайти чорнил, і зробив собі надріз вище ліктя. Такі от справи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 14:21:20 ]
Я так і думала! Ну...щодо голосу серця. :)))

Оксано, я на рік молодша від Вас, називайте мене просто "Ганно" і звертайтеся на "ти" :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 14:22:54 ]
Ну тоді добре!!! На Твій вік у Тебе не погане відчуття Слова... Молодець, так тримати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 14:27:31 ]
Та я просто за фахом філолог, тому мені цікаво критикувати інших :) питання "чи маю я на це право?" дуже часто виникало в мене в голові, але врешті- дало мені спокій :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 16:54:07 ]
Високопечальний твір, Оксанко, і гарний. Справді експресивно, але, як на мене, забагато штампів та узагальнень "ні про що", часом милозвучність губиться. І багато юнацького максималізму, що з одного боку - досить позитивно :-)
Вітаю Вас як дипломантку "Гранослова-2008"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 22:22:31 ]
Дякую, Вандо!!!!!!!! Від штампів, спробую полікуватися, якщо справді ними хворію.:))))) а щодо "рівня Поета", то мені здається, якщо це справжній поет, то про ніякі рівні не може йти мова, а щодо знання літератури і біографій ВЕЛИКИХ, то, як на мене, формуючись, як літературна особистість, і набираючись власного досвіду, мусиш ознайомитись із досвідом інших... Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 22:33:19 ]
Оксанко, я все одно не розумію мега-значення знання біографій Великих для формування майстерності автора :-) Їх творів - так, а біографії вже не з розділу "мусиш", хоча вони, звісно, цікаві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 23:36:18 ]
"..що поріжуть струну..а чи серце поріжуть.."
Я дуже недостатньо знаю Мову Єсеніна ,аби сказати так.. як відчуваю... Пробач, Оксано, мій
делитантський експромт..
О,та Волшебная Струна
Была чиста, была нежна,
И слыша её дивный звук
Орфей ронял гитару с рук.

Увы.!Князь ночи подмигнул
И..кто-то умыкнут Струну..
И Чёрную как ночь змею
На гриф гитары натянул..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-26 09:04:31 ]
..перечитав сьогодні ще раз.. Гарно, що маєте високу самооцінку.. Час для огранки цього самоцвітного каменя у Вас ще буде. Красиво йдете, Царице Амазонок! Часто блукаєте в пралісах де гієни, гадюки(...) водяться...
Не забувайте біля меча і нагайку мати...
Схиляюся до чарівних ніг.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-26 10:10:33 ]
Вау! А звідки ви знаєте, що у авторки чарівні ноги? Ви знайомі чи це образне домислення? (просто цікаво) ;)
І напевно обережніше схиляйтесь перед Амазонками, адже , як мінімум, можете отримати рекомендованою нагайкою по спині або навіть мечиком по шиї, солодкоголосий ви наш .... ;))))))
Авторко, не ображайтесь, що ми тут - не зовсім про поезію.
А твір реально сильний безліччю цікавих образів.