ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.30 14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…

Світлана Пирогова
2024.04.30 13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.

Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...

Іван Потьомкін
2024.04.30 11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.

Микола Соболь
2024.04.30 09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…

Ілахім Поет
2024.04.30 09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на

Леся Горова
2024.04.30 09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -

Віктор Кучерук
2024.04.30 06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,

Ірина Вовк
2024.04.29 23:07
Шепіт весни над містом
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.

Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.

Микола Дудар
2024.04.29 13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…

Олександр Сушко
2024.04.29 12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.

За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,

Ігор Шоха
2024.04.29 11:37
                ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,

Леся Горова
2024.04.29 07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.

Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві

Світлана Пирогова
2024.04.29 07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.

Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,

Ілахім Поет
2024.04.29 07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –

Віктор Кучерук
2024.04.29 05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Євген Федчук
2020.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Єрох / Поеми

 СВЯТОСЛАВ ХОРОБРИЙ 2 частина


Над Дніпром вітрила білі
Тихо чайками летять,
Піняться блакитні хвилі,
Щогли у човнах скриплять.
Лодді Дніпр широкий вкрили,
Що не видно берегів,
То ідуть могутні сили
Святославових полків.
Русь іде за Святославом,
Щоб добути у боях
Честь — собі, а князю — славу,
Пам’ять добру у віках!

Вже й пороги загуділи,
Піняться Дніпрові хвилі
І ревуть, мов грізний Див,
Вийти треба з кораблів.
Лодді вої обв’язали,
Як один, всі разом взяли
І руками потягли
По волоках17 кораблі.
Обійшли ось так пороги,
Розім’яли трохи ноги
І знов лодді опустили
У швидкі Дніпрові хвилі.
Піднесли богам дари
Та й поставили шатри.
Славних прадідів згадали,
День чи два відпочивали,
Потім сіли в кораблі
І до моря попливли.
Свіжий вітер налягає
І вітрила надуває,
Через море у Дунай
Припливли в Болгарський край.
Бубни вдарили — до бою!
Відгукнулися луною
Труб могутні голоси —
Ісполчилися18 полки.
Із тканини дорогої
Підняли хоругви19 вої
І, весь в латах, Святослав
До дружини так сказав:
— Браття! Честь для рідної землі
Ми у битвах добували,
І за землі, за свої,
Списи ми не раз ламали!
Смерть приймаючи в боях
Множили дідів ми славу,
Тож прославимо в віках
Ратним подвигом державу!
Підіймайте вище стяг!
Потягнімо, браття, мужньо20!
На Царград веде цей шлях
Потягнімо, браття, дружно!
І зла січа21 почалась,
Наче хвиля піднялась
З обосічними мечами,
Списами та топорами
І ударила в чоло22!
Важко ромулам23 було
Натиск стримати такий,
Бій був з русами важкий:
Тричі сходилися вої,
Дзвін гучний стояв від зброї,
Дикі крики не стихали,
А мечі сікли й рубали.
Кров черлена24 закипала,
З ран смертельних витікала,
Розливаючись полями
Повноводними річками.

Вагалась в небі перемога —
Так мужньо бились ті і ті,
Безсмертних25 вчасна допомога
Скріпила ромулам щити.



17 По волоках — місця, де лежали готові кругляки, по яких тягли лодді. “Одні тягли лодді волоком, інші на плечах несли човни свої.” Усього на Дніпрі було сім порогів.
18 Ісполчилися полки — полки стали у бойову лаву.

19 Хоругви — стяги, прапори, мали трикутну форму, досить довгі. Княжі хоругви відрізнялися кольором чи мали якісь інші відзнаки.

20 Потягнімо, браття, мужньо — наказ князя до наступу.

21 І зла січа почалась — почався бій.
22 І ударила в чоло — ударила в середину війська, ліва та права частини війська називалися крилами.
23 Ромули — так називали себе в той час греки.

24 Черлена кров — червона кров.
25 Безсмертні — найкращі воїни цесаря.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-10-04 12:49:57
Переглядів сторінки твору 1417
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.599 / 5.16)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.573 / 5.15)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ІСТОРИЧНЕ
Автор востаннє на сайті 2010.02.04 14:48
Автор у цю хвилину відсутній