ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ксенія Кириндясова /
Проза
Чому я не геній?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Чому я не геній?
Ви питаєте,ні,ви ріжите мої судини,велике вологе серце,пузирчаті легені,гарячу печінку,волоських горіх напівкуль мозку,мою крилату душу.Й в розрізі,на хірургічному столі критики,це все таке пласке,що й справді бачишь:не геній я.Бо геніальність завжди жива,тріпочуча й об'ємна ріж її чи їж як м'ясо дельфіна.
Тоді,у Криму,спостерігала гнитючу блакитну плоть,спостерігала із захопленням,відразою,сумом,заздрощами.Я б теж хотіла зберігти таку красу вже посмерті. Є щось геніальне в цьому.Що казать люди,чайки ви дурні,м'ясо його їсте,а от цілющі властивості голосу його не вміеєте добувать,а могли б.Скільки ліків змарніло б,а дитячих обличчь розвиднілось від хмаринних болей.
Те,що я не геній розлючує так,немов я високовольтний провід новенького тролейбусу,раптово зірваний думками "бізі-пасажирів".(біз'є)
Я ЩЕ не геній.Бо світ помер.Ще родиться новий.Перші води розтанули.
Не геній ще я.Бо генії ходять у старих шкарпетках,безглуздо помирають й довго-довго чекають.Нема снаги чекати без кінця.Й крапка.
Знаєте що? Ми ж досі не скажем....? А геній хто нам? ми йому хто?він чужак?друг?рятівник?пророк?дивак?заклана вівця прогресу?
От знаю я якесь китайське містечко,де побутує добрезна звичаєвість - увіковічувати у камені найповажніших й найблагородніших своїх поселенців.не зірок,а просто Людей.
Бог -геній.( Білл Гейтс знає, що він Бог,а от Бог не знає,що він Білл Гейтс)Ми його подоба.Хочеш не хочеш від геніальності не втечеш.Жорстоко всотуєш у себе світ й поволі отримуеш від цього кайф.Так стають геніями.Жорстоко й холодно сміюся я над курцями,біднотою,лікарями,розумниками,корупціонерами.Надаю перевагу каві із флорентійськими вежами, по краях,скрізь розпушеній кремом й полуницями.
Напрочуд спритна тигриця природа досконалими нажимами своїх витончених мускулистих лап протовптала щилину у горах Іорданії -й утворився Кольоровий каньон.Саме у його просторах благородні набатеї звели фантастично досконале місто Петру,із висіченим мавзолеєм у глибині міста,колони якого звиваються вгору як сіртакі,бо ж дуже нагадують перлини грецької архітектури.Так от великим сором ввважали набатейські аристократи бути бідними.Не було жодного жебрака.Допоки Римська імперія не об'явила Петру перепоною на морському торговому щляху.Пішли мовчки набатеї з міста.У пошуках порятунку чи просто…?Тільки їхній геній бродить по оселях Петри,наче кинутий чоловік.Ради собі дати не може.
Хочте вірте,хочте ні,але й у Священному писанні не знайдемо відкритої похвали бідності.Бідність,якщо не трактувати Біблію,як це робить більшість,метафора для розкриття духовної величі людини:"будь радий малим","не заздри","не кради","не заспокоюйся під тягарем золота".Але ж сказано також,що кожен праведний трудівник нехай буде щасливий у своєму богатстві й примножує його у добрих справах.
То ж – заклик "Чому я не геній?" – адресую нереалізованій голоті нашої держави,а також тим,хто теж не геній,але має владу.
Тоді,у Криму,спостерігала гнитючу блакитну плоть,спостерігала із захопленням,відразою,сумом,заздрощами.Я б теж хотіла зберігти таку красу вже посмерті. Є щось геніальне в цьому.Що казать люди,чайки ви дурні,м'ясо його їсте,а от цілющі властивості голосу його не вміеєте добувать,а могли б.Скільки ліків змарніло б,а дитячих обличчь розвиднілось від хмаринних болей.
Те,що я не геній розлючує так,немов я високовольтний провід новенького тролейбусу,раптово зірваний думками "бізі-пасажирів".(біз'є)
Я ЩЕ не геній.Бо світ помер.Ще родиться новий.Перші води розтанули.
Не геній ще я.Бо генії ходять у старих шкарпетках,безглуздо помирають й довго-довго чекають.Нема снаги чекати без кінця.Й крапка.
Знаєте що? Ми ж досі не скажем....? А геній хто нам? ми йому хто?він чужак?друг?рятівник?пророк?дивак?заклана вівця прогресу?
От знаю я якесь китайське містечко,де побутує добрезна звичаєвість - увіковічувати у камені найповажніших й найблагородніших своїх поселенців.не зірок,а просто Людей.
Бог -геній.( Білл Гейтс знає, що він Бог,а от Бог не знає,що він Білл Гейтс)Ми його подоба.Хочеш не хочеш від геніальності не втечеш.Жорстоко всотуєш у себе світ й поволі отримуеш від цього кайф.Так стають геніями.Жорстоко й холодно сміюся я над курцями,біднотою,лікарями,розумниками,корупціонерами.Надаю перевагу каві із флорентійськими вежами, по краях,скрізь розпушеній кремом й полуницями.
Напрочуд спритна тигриця природа досконалими нажимами своїх витончених мускулистих лап протовптала щилину у горах Іорданії -й утворився Кольоровий каньон.Саме у його просторах благородні набатеї звели фантастично досконале місто Петру,із висіченим мавзолеєм у глибині міста,колони якого звиваються вгору як сіртакі,бо ж дуже нагадують перлини грецької архітектури.Так от великим сором ввважали набатейські аристократи бути бідними.Не було жодного жебрака.Допоки Римська імперія не об'явила Петру перепоною на морському торговому щляху.Пішли мовчки набатеї з міста.У пошуках порятунку чи просто…?Тільки їхній геній бродить по оселях Петри,наче кинутий чоловік.Ради собі дати не може.
Хочте вірте,хочте ні,але й у Священному писанні не знайдемо відкритої похвали бідності.Бідність,якщо не трактувати Біблію,як це робить більшість,метафора для розкриття духовної величі людини:"будь радий малим","не заздри","не кради","не заспокоюйся під тягарем золота".Але ж сказано також,що кожен праведний трудівник нехай буде щасливий у своєму богатстві й примножує його у добрих справах.
То ж – заклик "Чому я не геній?" – адресую нереалізованій голоті нашої держави,а також тим,хто теж не геній,але має владу.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Таке не забудеш. Галя Шишкіна. (портрет друга нашої родини)."
• Перейти на сторінку •
"Израиль и Иордания"
• Перейти на сторінку •
"Израиль и Иордания"
Про публікацію