ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.13
10:55
Тінохрінь
Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:
Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,
Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:
Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,
2024.05.13
10:45
Хоча на подвір’ї не чутно
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.
2024.05.13
01:24
Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.
Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.
Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів
2024.05.12
23:39
Чи промовлялися слова,
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.
І, розтікаючись між тим
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.
І, розтікаючись між тим
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим
2024.05.12
21:14
Невже це й справді
Я тонкосльозим став од старості?
Тільки-но сирена розлуниться
Своїм протяжним воєм,
Я тонкосльозим став од старості?
Тільки-но сирена розлуниться
Своїм протяжним воєм,
2024.05.12
16:33
Ще, як був Азов турецьким, кріпость там стояла.
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т
2024.05.12
16:32
Пам*яті моєї мами Валентини Михайлівни
(20.12.1939 - 16.12.2002)
Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.
(20.12.1939 - 16.12.2002)
Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.
2024.05.12
13:29
Кров на руках у сивих дітлахів,
Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.
На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -
Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.
На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -
2024.05.12
09:46
Від самого початку війни Олексій Юков очолює групу «Плацдарм», яка забирає з лінії фронту тіла загиблих. Ця сумна цифра становить вже понад півтори тисячі тіл. Нерідко доводиться збирати рештки рук і ніг, кістки…
За цей час Олексій оглянув сотні тіл. Інк
За цей час Олексій оглянув сотні тіл. Інк
2024.05.12
07:42
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде по плану,
От колега - ух! Вот єто да-а-а!
Він піїт від бога! Знаменитий!
Знає все і навіть трохи бі...
Його музи люблять оковиту,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде по плану,
От колега - ух! Вот єто да-а-а!
Він піїт від бога! Знаменитий!
Знає все і навіть трохи бі...
Його музи люблять оковиту,
2024.05.12
06:30
У читальні тихій залі
І в місцях гучних зібрань,
Певно, звідую немало
Ще оцих німих страждань.
Бо від вечора до рання,
Ось уже тривалий час, –
Я пишу лиш про кохання,
Що єднати має нас.
І в місцях гучних зібрань,
Певно, звідую немало
Ще оцих німих страждань.
Бо від вечора до рання,
Ось уже тривалий час, –
Я пишу лиш про кохання,
Що єднати має нас.
2024.05.11
22:46
Мовчуни підступні!
Ви крізь сморід трупний
Нюхаєте квіти.
Як же легко жити!
Вам позаздрять трутні,
Мовчуни підступні!
Тихі русофіли!
Ви крізь сморід трупний
Нюхаєте квіти.
Як же легко жити!
Вам позаздрять трутні,
Мовчуни підступні!
Тихі русофіли!
2024.05.11
20:58
Прив’яже шибка небо швидко, як осу.
Насниться травам злива, крапель битва.
Вплете верба ромашку хмарки у косу.
Свічки каштанів стихнуть, як молитва.
В бузку сузір’ї пишнім космос щастя спить,
У срібних нотах рос кришталь бурштинний.
У дзеркалі у
Насниться травам злива, крапель битва.
Вплете верба ромашку хмарки у косу.
Свічки каштанів стихнуть, як молитва.
В бузку сузір’ї пишнім космос щастя спить,
У срібних нотах рос кришталь бурштинний.
У дзеркалі у
2024.05.11
13:21
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся
2024.05.11
06:12
Травень шукає притулку,
спокій украли дощі.
Чи від грози є пігулки?
Дай половинку мерщій.
Хочу веселку над містом.
Чуєш, як пахне озон?
З неба краплини намистом
теж гуркотять в унісон.
спокій украли дощі.
Чи від грози є пігулки?
Дай половинку мерщій.
Хочу веселку над містом.
Чуєш, як пахне озон?
З неба краплини намистом
теж гуркотять в унісон.
2024.05.11
05:31
Погаснуть заграви багряні
Та вибухи стихнуть будь-де, -
Ще трохи - і тиша настане,
І спокій на душі спаде.
Лиш треба не втратити віру
І мати упевненість в тім,
Що можна знешкодити звіра
За злочини скоєні ним.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Та вибухи стихнуть будь-де, -
Ще трохи - і тиша настане,
І спокій на душі спаде.
Лиш треба не втратити віру
І мати упевненість в тім,
Що можна знешкодити звіра
За злочини скоєні ним.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Григорій Слободський (1937) /
Проза
Пекло в хаті
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пекло в хаті
Повернулась із села Параска. Була у вуйни Василини. Переступила поріг, заойкала
-Ой Іване, яке страхіття я чула. Хочеш вір, хоч ні!- але це жах!
-Та розказуй,які ще брехні принесла?
-Ото слухай вуйко Петро розказав вуйні Мокрині, а та Василині, а Василина мені.
-Ну бо розповідай.
-Та цур не перебивай! Слухай . В ночі у вуйка Петра померла дружина Текля.
-Не хворіла, нічогісінько не боліло. Пробудився а вона не дихає. Він за ніс, дихав в рот, теліпав, навіть давив груди, бо чув , що є такий масаж. Але скільки масажирував нічого не допомогло – померла. Вийшов з хати. На дворі ніч, темінь. Рішив піти до сусідів, щоб допомогли нарядити небіжку. На воротах чорт стоїть
страшний та рогатий, очі як ліхтарі світяться. Промовив до нього:
-Хочеш щоб дружина жила?
-Хочу .
-То коли ти дриґнеш віддай душу мені.
-Е ні нема дурних,щоб іти в пекло.
-Тоді дружина сотворить тобі пекло! - сказав і зник.
-Він повернувся в кімнату. Чудо. Дружина на ліжку жива, здорова кричить:
-А шлях би його натрапив, я заснула, а він пішов до курви.
-То чого репетуєш? Ти померла,а я пішов сусідів звати і зустрів…
-А щоб тебе чорт зустрів, щоб забрав геть. Як ти надоїв.
-Тепер у вуйка пекло в хаті Текля лається кожен день
- Та цур хіба таке буває.
Прийшла Теля, про яку Параска розповідала
- Добрий ден рідненькі! Як ся майти? Як поживайте?
- Дякуємо, а як ся поживайте ви?
- Ой! Не питайте! Геть з глузду з’їхав, можу сказати, здурів чоловік. В ковтав собі в голову,що я померла, а чорт душу в нього брав, то і не маю спокою.
- Вуйко розказували, що чорт прорік,щоб ви йому пекло зробили.
- Це все через ту льєрву, колька би її вколола, все Марія Параски Катерининої .
А щоб все її обсохло, щоб там гадьє завилося, куди курварі лізуть.
- Може це не правда, ви самі,щось в голову вдовбали.
- Може я вдовбала те, що ти тягаєшся з тією шельмою Мокриною, дочкою Василини, хто не знає, що Василина перша чарівниця в селі. Не одного чоловіка зі світу зігнала. Шлях би її трафив. В тебе гарна жінка ,а ти з ким тягаєшся?
Звертається до Праски,- Доню прешельми цього кобиля, вони всі одинакові.
-Ти зраднику,я тобі створю пекло в хаті не захочеш бігати по молодицях. – закричала Параска.
-Та цур вам! Вже і в тебе жінко чорт вселився? Вже і в наші хаті пекло буде!
-Буде, буде!- закричали жінки.
З тих пір чорт вселився в жінок і заводять пекло чоловікам. Може краще чорту душу віддати, міркують чоловіки, лиш би цього пекла не було.
-Ой Іване, яке страхіття я чула. Хочеш вір, хоч ні!- але це жах!
-Та розказуй,які ще брехні принесла?
-Ото слухай вуйко Петро розказав вуйні Мокрині, а та Василині, а Василина мені.
-Ну бо розповідай.
-Та цур не перебивай! Слухай . В ночі у вуйка Петра померла дружина Текля.
-Не хворіла, нічогісінько не боліло. Пробудився а вона не дихає. Він за ніс, дихав в рот, теліпав, навіть давив груди, бо чув , що є такий масаж. Але скільки масажирував нічого не допомогло – померла. Вийшов з хати. На дворі ніч, темінь. Рішив піти до сусідів, щоб допомогли нарядити небіжку. На воротах чорт стоїть
страшний та рогатий, очі як ліхтарі світяться. Промовив до нього:
-Хочеш щоб дружина жила?
-Хочу .
-То коли ти дриґнеш віддай душу мені.
-Е ні нема дурних,щоб іти в пекло.
-Тоді дружина сотворить тобі пекло! - сказав і зник.
-Він повернувся в кімнату. Чудо. Дружина на ліжку жива, здорова кричить:
-А шлях би його натрапив, я заснула, а він пішов до курви.
-То чого репетуєш? Ти померла,а я пішов сусідів звати і зустрів…
-А щоб тебе чорт зустрів, щоб забрав геть. Як ти надоїв.
-Тепер у вуйка пекло в хаті Текля лається кожен день
- Та цур хіба таке буває.
Прийшла Теля, про яку Параска розповідала
- Добрий ден рідненькі! Як ся майти? Як поживайте?
- Дякуємо, а як ся поживайте ви?
- Ой! Не питайте! Геть з глузду з’їхав, можу сказати, здурів чоловік. В ковтав собі в голову,що я померла, а чорт душу в нього брав, то і не маю спокою.
- Вуйко розказували, що чорт прорік,щоб ви йому пекло зробили.
- Це все через ту льєрву, колька би її вколола, все Марія Параски Катерининої .
А щоб все її обсохло, щоб там гадьє завилося, куди курварі лізуть.
- Може це не правда, ви самі,щось в голову вдовбали.
- Може я вдовбала те, що ти тягаєшся з тією шельмою Мокриною, дочкою Василини, хто не знає, що Василина перша чарівниця в селі. Не одного чоловіка зі світу зігнала. Шлях би її трафив. В тебе гарна жінка ,а ти з ким тягаєшся?
Звертається до Праски,- Доню прешельми цього кобиля, вони всі одинакові.
-Ти зраднику,я тобі створю пекло в хаті не захочеш бігати по молодицях. – закричала Параска.
-Та цур вам! Вже і в тебе жінко чорт вселився? Вже і в наші хаті пекло буде!
-Буде, буде!- закричали жінки.
З тих пір чорт вселився в жінок і заводять пекло чоловікам. Може краще чорту душу віддати, міркують чоловіки, лиш би цього пекла не було.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію