ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Чорнява Жінка (1965) /
Публіцистика
АНТИПО_10, або Щоденник антипоетичного змагання
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
АНТИПО_10, або Щоденник антипоетичного змагання
Травень – місяць загострень. Усього. Сезони змінюються, те да се… Це вам будь-який дохтур скаже. А наш підтвердить. Не за здорово ж живеш він академіком став тут, на Майстернях…
А ще в усьому винні свята, які в травні вже втрачають усякий сенс, крім одного: вони стають приводом…
Як би там не було, але в травні на ПМ чітко виокремились декілька напрямів Антипоетичного змагання. А саме:
1) меланхолійно-еротичний (з венеричним ухилом)
***
Я в’язну тихо в меланхолії,
Розбавлена терпким вином...
А щойно билася в агонії
Між чистим небом й чорним дном...
***
для тебе навіть в пеклі рай
з-поміж розпечених коханців
***
на добу повернувшись із вирію
ти привіз італійський нежить
не обіцяла що вилікую
сколіоз Пізанської вежі
***
Поцілуї Марусини
От же і хороші.
На курорті поцілуї,
То ж коштують гроші.
***
я й досі у позі
а ніч у порозі
***
Притулюсь до неї.
Станемо в обнімку,
Так солодко стане
Як з чужою жінкою
***
Красавицы влюбленные,
От любви утомленные
Имейте придел.
Каждому в жизни
от судьбы удел
***
Згадаю кохання
І свою Марічку,
Повернусь в кімнату
Попрощаюсь з річку
***
Ти ніколи не прийдеш
І я вже не побачу тебе,
Мрії мої вщент розбив ти,
Коли сказав: «Все!».
***
Как одиноко потом в мире этом
Слепо искать неземную любовь,
Но все же есть на земле грешной этой
Тот, кто навеки подарен судьбой.
***
А тепер розчарування !
Не можу могти,
Не хочу хотіти.
***
Рожевий ранок, рожевий вечір,
рожеве листя...Його нема?
Ах тоочно! Здрастуйте! Ноги на плечі.
А очі мої дивились дарма
***
И в ритм под паранжей глаза звучали,
Темнее, чем смола, иль эбониты,
И животы их маршем выбивали
Свой танец под очерченные ритмы
***
Буду я брудом її обливати,
аби ти не міг її далі кохати,
бо хочу я, хочу бути твоєю…
А тоді хай вона мене кличе змією
2) істерично-патрійотичний
***
Моя Україно! І де б я не їздив,
І де б не блукав я (о мати, прости!),
Завжди проклинав я отих комуністів,
Що довго тобі не давали цвісти
***
Держава гарантує нам
Свій захист і права,
Тому всім серцем вірю я
У ці святі слова!
***
Поглянь на стіни
................«сталінок»,
...........................там ...й
давно обжився,
..............прикладів –
.........................багато
***
«Страна» пайків, субсидій, пільг
і черги до халяви,
з народом, який продасть за той пайок
свій голос виборів
і чорту.
…
А зараз вже країні дуже важко.
Народу важко.
Останнюю хлібину олігархи одбирають.
Все до Москви звезуть –
як борг за допомогу обдурити українця
на чорних виборах бандюг тих в депутат
***
Історія знову зможи повторитися
Вже наші князя за престол
Начинають битися.
Ділять Україну на ліву і право – бережну
***
Чому завжди ми прагнемо чужого,
Співаючи весь час пісні російські?
Скажіть же мені, люди, ради Бога:
Чого ми так поводимось по-свинськи?
…
Закрийте пельки клятим комуністам,
Зніміть кайдани тоталітаризму!
Наповнимо мерщій коханням чистим
Свою стражденну й втомлену Вітчизну!
***
та ми не всі діти...А діти кричім:
"Моя Україна,її я дитина,
дитина,що вік слово це берегтиме!"
***
Продажні наші «Регіони»,
продажна «Наша Україна»,
усе на гроші важать і на
чиновницькі погони
***
До чого докотилась, Україно?
До чого дожилились твої сини?
Твій подих затихає щохвилини,
У сутінках я чую дух труни.
Чому в свої козацькі чисті душі
Ми ллєм потік російського багна?
***
Показав нам Петлюра дороги
І Бандера проклав світлий шлях.
Лиш тоді всі ми станем на ноги,
Як воскресне Вітчизна в серцях!
3) втрати розсудку (через кохання або просто від нудьги)
***
в мене зриває кришу…. В мене зірвало кришу
***
Тумани шарами
на очі, на губи -
нічого не чути
і взір відвести.
***
Сяду вечерком
І вірша напишу,
Слова на папері
Для когось залишу.
***
Відкрив вікно,
Як би то сказати,
Кругом зеленіє
Важко передати.
***
Про шлях я розповім пізніше
Бо розум затопила тиша
Це значить треба відпочити
І трохи горло промочити
***
Наступна серія в думках.
І тихо їде набік дах…
І чи sapiens ще Homo -
Взагалі вже невідомо.
***
Ти впала у мене на очах, як сніг із неба.
Не гадано й не ждано я зрозумів - Ти ... ангел
***
Про собак, що у снах полетіли
В теплий край нанести нам яєчок,
Щоби вилізли дикі курчата,
Що видовбують очі собакам
***
Пісня солов’їна
Лине по гаях ,
Від покриття асфальту
Аж Потіє шлях
***
І звичні інші речі...
Думками обтяжені плечі.
(Надворі тихо,
Це так... До речі)
***
Я сиджу в кімнаті сам.
Вечоріє. День, як всі.
Дивлюсь на пустий стакан.
Сум зі мною, сум в мені.
***
Девочка девочке скажет всё
И мальчик мальчику тоже.
Девочка мальчику скажет всё
И мальчик девочке тоже.
Девушка девушке сказать может всё
И юноша юноше тоже.
Девушка юноше скажет не всё
И юноша девушке тоже.
***
Млинець у білім покривалі,
Обгризений нічним Бабаєм.
Так безсоромно позіхає,
Що аж у рота затягає
***
По голосу впізнають,
Між собою,
Всі лісній страхи
В симбіозі проживають
В лісі звірі, птахи.
А як ранок наступає
І минули страхи,
Співають кларнетом
усі в лісі птахи
***
Любви единственный откровенный лик...
А рядом выростет полынь-трава...
И снова резко у виска кольнёт
Иголкой памяти умалишённой,
Из уст полыни горечь перельёт
Стихов беспёрых перелёт
В мой черновик, в безумии сожжённый
4)Збочено-кримінально-суїцидальний
***
і сірий камінь твого серця спалахне
востаннє… вже в агонії передсмертельній.
…
і 33 останні грами крапнуть кров’ю...
зустрінемось у смерті, а не в наших снах...
де сірі камені наповняться любов’ю...
***
Нав"язливе бажання
пальці умочити
у молоко білків,
лизнути і скривитись -
бо солодке
***
Огризки людей на порожніх вулицях
***
Я бачу навколо уламки людей:
вагіни і фалоси, пари грудей
***
Я согрішила з Ра,
Мене чекає смерть
***
Щоб ти помер від гострої жалоби,
Щоб кров текла по ранених хрестах.
Я прагну вийти з темної утроби,
Вона ж мене тримає у руках...
Вже краще вмерти, ніж щодня кричати,
Щодня собі виколювати очі.
Відріжу руки, щоби не писати,
Відріжу дні, щоб більше не щоночі
5)Бестіарій
***
Упав метелик, наче вбитий кінь.
Жарить вогонь. І баобаб масніє
***
і поглядом ковзнувши кволо
слідів своєї перемоги
ти спиш мов самка богомола
опісля всього
Окремим і непереборним хітом місяця стала розвідка Нєбожителя про мандри Леніна по пеклу і раю (Перед ним постала Не розрішена дилема). Рішенням персоналу Нахкліники вона навічно занесена до історії ПМ…
....................................
Наприкінці травня із анабіозу прокинулись Їжаки. Довго відпльовувались від неїстівних грибів, зривалися на непристойний сміх і п’яний дебош…
…А ні проливні дощі Заходу, а ні несподівана спека Сходу не вчинили такого впливу на свідомість АНТИПО, як сказане зопалу Старшим Їжаком: «я вам покажу що значить настаящій мужик …» А хто б не зреагував? Але виявилося, що реакція не у всіх може бути адекватною… Чи то торішня амброзія так вдарила по гіпоталамусу, чи то члени затерпли від постійного лежання в кущах з перископом, але на захист солов’їної від «настаящіх мужиків» вийшов з відкритим забралом ЗАХИСНИК ЗАТЮКАНИХ ПАРТИЗАНІВ І ПОБОРНИК ЧИСТОТИ МОВИ. Злі язики тут же прозвали його ЦЕЛКОВИТИМ (хто зна, що вони мали на увазі). Не розуміють, дурні, що він же ш з найкращими намірами…
…Подивившись на все це, дохтур Нахман різко перервав прийом тих, хто прийшов до нього за рецептами від Їжаків, повісив на двері об’яву «УШОЛ В СЕБЯ» і закрився в кабінеті… І ще довго над ПМівською галявиною можна було чути його приємний баритон, який виводив спочатку «Тум-балалайку», потім казацьку пісню про кречета, а ще потім щось з репертуару «Піккардійської терції»…
А ще в усьому винні свята, які в травні вже втрачають усякий сенс, крім одного: вони стають приводом…
Як би там не було, але в травні на ПМ чітко виокремились декілька напрямів Антипоетичного змагання. А саме:
1) меланхолійно-еротичний (з венеричним ухилом)
***
Я в’язну тихо в меланхолії,
Розбавлена терпким вином...
А щойно билася в агонії
Між чистим небом й чорним дном...
***
для тебе навіть в пеклі рай
з-поміж розпечених коханців
***
на добу повернувшись із вирію
ти привіз італійський нежить
не обіцяла що вилікую
сколіоз Пізанської вежі
***
Поцілуї Марусини
От же і хороші.
На курорті поцілуї,
То ж коштують гроші.
***
я й досі у позі
а ніч у порозі
***
Притулюсь до неї.
Станемо в обнімку,
Так солодко стане
Як з чужою жінкою
***
Красавицы влюбленные,
От любви утомленные
Имейте придел.
Каждому в жизни
от судьбы удел
***
Згадаю кохання
І свою Марічку,
Повернусь в кімнату
Попрощаюсь з річку
***
Ти ніколи не прийдеш
І я вже не побачу тебе,
Мрії мої вщент розбив ти,
Коли сказав: «Все!».
***
Как одиноко потом в мире этом
Слепо искать неземную любовь,
Но все же есть на земле грешной этой
Тот, кто навеки подарен судьбой.
***
А тепер розчарування !
Не можу могти,
Не хочу хотіти.
***
Рожевий ранок, рожевий вечір,
рожеве листя...Його нема?
Ах тоочно! Здрастуйте! Ноги на плечі.
А очі мої дивились дарма
***
И в ритм под паранжей глаза звучали,
Темнее, чем смола, иль эбониты,
И животы их маршем выбивали
Свой танец под очерченные ритмы
***
Буду я брудом її обливати,
аби ти не міг її далі кохати,
бо хочу я, хочу бути твоєю…
А тоді хай вона мене кличе змією
2) істерично-патрійотичний
***
Моя Україно! І де б я не їздив,
І де б не блукав я (о мати, прости!),
Завжди проклинав я отих комуністів,
Що довго тобі не давали цвісти
***
Держава гарантує нам
Свій захист і права,
Тому всім серцем вірю я
У ці святі слова!
***
Поглянь на стіни
................«сталінок»,
...........................там ...й
давно обжився,
..............прикладів –
.........................багато
***
«Страна» пайків, субсидій, пільг
і черги до халяви,
з народом, який продасть за той пайок
свій голос виборів
і чорту.
…
А зараз вже країні дуже важко.
Народу важко.
Останнюю хлібину олігархи одбирають.
Все до Москви звезуть –
як борг за допомогу обдурити українця
на чорних виборах бандюг тих в депутат
***
Історія знову зможи повторитися
Вже наші князя за престол
Начинають битися.
Ділять Україну на ліву і право – бережну
***
Чому завжди ми прагнемо чужого,
Співаючи весь час пісні російські?
Скажіть же мені, люди, ради Бога:
Чого ми так поводимось по-свинськи?
…
Закрийте пельки клятим комуністам,
Зніміть кайдани тоталітаризму!
Наповнимо мерщій коханням чистим
Свою стражденну й втомлену Вітчизну!
***
та ми не всі діти...А діти кричім:
"Моя Україна,її я дитина,
дитина,що вік слово це берегтиме!"
***
Продажні наші «Регіони»,
продажна «Наша Україна»,
усе на гроші важать і на
чиновницькі погони
***
До чого докотилась, Україно?
До чого дожилились твої сини?
Твій подих затихає щохвилини,
У сутінках я чую дух труни.
Чому в свої козацькі чисті душі
Ми ллєм потік російського багна?
***
Показав нам Петлюра дороги
І Бандера проклав світлий шлях.
Лиш тоді всі ми станем на ноги,
Як воскресне Вітчизна в серцях!
3) втрати розсудку (через кохання або просто від нудьги)
***
в мене зриває кришу…. В мене зірвало кришу
***
Тумани шарами
на очі, на губи -
нічого не чути
і взір відвести.
***
Сяду вечерком
І вірша напишу,
Слова на папері
Для когось залишу.
***
Відкрив вікно,
Як би то сказати,
Кругом зеленіє
Важко передати.
***
Про шлях я розповім пізніше
Бо розум затопила тиша
Це значить треба відпочити
І трохи горло промочити
***
Наступна серія в думках.
І тихо їде набік дах…
І чи sapiens ще Homo -
Взагалі вже невідомо.
***
Ти впала у мене на очах, як сніг із неба.
Не гадано й не ждано я зрозумів - Ти ... ангел
***
Про собак, що у снах полетіли
В теплий край нанести нам яєчок,
Щоби вилізли дикі курчата,
Що видовбують очі собакам
***
Пісня солов’їна
Лине по гаях ,
Від покриття асфальту
Аж Потіє шлях
***
І звичні інші речі...
Думками обтяжені плечі.
(Надворі тихо,
Це так... До речі)
***
Я сиджу в кімнаті сам.
Вечоріє. День, як всі.
Дивлюсь на пустий стакан.
Сум зі мною, сум в мені.
***
Девочка девочке скажет всё
И мальчик мальчику тоже.
Девочка мальчику скажет всё
И мальчик девочке тоже.
Девушка девушке сказать может всё
И юноша юноше тоже.
Девушка юноше скажет не всё
И юноша девушке тоже.
***
Млинець у білім покривалі,
Обгризений нічним Бабаєм.
Так безсоромно позіхає,
Що аж у рота затягає
***
По голосу впізнають,
Між собою,
Всі лісній страхи
В симбіозі проживають
В лісі звірі, птахи.
А як ранок наступає
І минули страхи,
Співають кларнетом
усі в лісі птахи
***
Любви единственный откровенный лик...
А рядом выростет полынь-трава...
И снова резко у виска кольнёт
Иголкой памяти умалишённой,
Из уст полыни горечь перельёт
Стихов беспёрых перелёт
В мой черновик, в безумии сожжённый
4)Збочено-кримінально-суїцидальний
***
і сірий камінь твого серця спалахне
востаннє… вже в агонії передсмертельній.
…
і 33 останні грами крапнуть кров’ю...
зустрінемось у смерті, а не в наших снах...
де сірі камені наповняться любов’ю...
***
Нав"язливе бажання
пальці умочити
у молоко білків,
лизнути і скривитись -
бо солодке
***
Огризки людей на порожніх вулицях
***
Я бачу навколо уламки людей:
вагіни і фалоси, пари грудей
***
Я согрішила з Ра,
Мене чекає смерть
***
Щоб ти помер від гострої жалоби,
Щоб кров текла по ранених хрестах.
Я прагну вийти з темної утроби,
Вона ж мене тримає у руках...
Вже краще вмерти, ніж щодня кричати,
Щодня собі виколювати очі.
Відріжу руки, щоби не писати,
Відріжу дні, щоб більше не щоночі
5)Бестіарій
***
Упав метелик, наче вбитий кінь.
Жарить вогонь. І баобаб масніє
***
і поглядом ковзнувши кволо
слідів своєї перемоги
ти спиш мов самка богомола
опісля всього
Окремим і непереборним хітом місяця стала розвідка Нєбожителя про мандри Леніна по пеклу і раю (Перед ним постала Не розрішена дилема). Рішенням персоналу Нахкліники вона навічно занесена до історії ПМ…
....................................
Наприкінці травня із анабіозу прокинулись Їжаки. Довго відпльовувались від неїстівних грибів, зривалися на непристойний сміх і п’яний дебош…
…А ні проливні дощі Заходу, а ні несподівана спека Сходу не вчинили такого впливу на свідомість АНТИПО, як сказане зопалу Старшим Їжаком: «я вам покажу що значить настаящій мужик …» А хто б не зреагував? Але виявилося, що реакція не у всіх може бути адекватною… Чи то торішня амброзія так вдарила по гіпоталамусу, чи то члени затерпли від постійного лежання в кущах з перископом, але на захист солов’їної від «настаящіх мужиків» вийшов з відкритим забралом ЗАХИСНИК ЗАТЮКАНИХ ПАРТИЗАНІВ І ПОБОРНИК ЧИСТОТИ МОВИ. Злі язики тут же прозвали його ЦЕЛКОВИТИМ (хто зна, що вони мали на увазі). Не розуміють, дурні, що він же ш з найкращими намірами…
…Подивившись на все це, дохтур Нахман різко перервав прийом тих, хто прийшов до нього за рецептами від Їжаків, повісив на двері об’яву «УШОЛ В СЕБЯ» і закрився в кабінеті… І ще довго над ПМівською галявиною можна було чути його приємний баритон, який виводив спочатку «Тум-балалайку», потім казацьку пісню про кречета, а ще потім щось з репертуару «Піккардійської терції»…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію