Вітаю всіх! Представляю Самвидаву два забутих поетичних шедевра.

Першу з пісень читав у солдатському пісеннику сорокових років свого дядька. Здається, що нема жодних відмінностей. ще там був повний текст "Варяга", який мені довелося горлопанити під стройовий крок на вулицях Лієпаї (другого за населенням міста окупованої Латвії) та у колишньму Пілау (Східна Прусія). А з шахт повоєнної пори до нас прийшли такі частівки: "Я на шахті була, я там тачку перла. Коли б не моя п...а з голоду б померла". Оце справді народна пісня...

Юрію, а ось нам прислали вірша з "Огонька" - теж цікавий. http://www.ogoniok.com/5022/8/
Вірш із нових, але ніби продовжує ваші паралелі - характерних епосі віршів.

Сострадательное

Дмитрий БЫКОВ


Господа, мне мучительно жалко грузин. На работу идя, заходя в магазин,
зажигая на кухоньке газ, все сильней им сочувствую день ото дня. Возмущенный
Тбилиси волнует меня, как допрежь волновал Гондурас. Нищета, беспорядки,
кипенье страстей, недостаток ресурсов, бессилье властей, и скандал, и
политики разных мастей, и слезу вызывающий газ! Плюс досрочные выборы (явный
регресс), плюс истерики неадекватного С., плюс вражда и разборки враждующих
пресс... То ли дело, ребята, у нас!

В нашей благости трудно представить грозу. Все дружны и настроены <за>. Если
мирный наш газ вызывает слезу - это чистого счастья слеза. Ни страстей, ни
скандалов, ни желтых газет, ни призывов уйти к декабрю, ни истерик, ни
хамства на выборах нет (то есть что это я говорю?!).

Господа, мне мучительно жаль киевлян. Как в <Мгновеньях весны> говорил
Копелян, наступает период расплат. Там неделю не могут собрать кабинет -
новоизбранной Рады пока еще нет, а в сегодняшней - полный распад.
Перманентный Майдан, где ликуют и пьют; интригующий Запад, разнузданный БЮТ,
никаких перспектив, непокой, неуют, потерявший лицо демократ, безнаказанный
Шустер в эфире кричит, бесцензурная пресса бесстыдно шкворчит, дорожанье
жилья, дефицит, плебисцит девятнадцатый месяц подряд!

То ли дело у нас! Ни распадов, ни Рад, ни Майдан невозможен, ни БЮТ.
Олигархи, что были, построились в ряд, да и тех беспрерывно... (и что?!).
Жизнерадостный звон голосов и монет. Хор элит присягает царю. Демократов,
эфира и Шустера нет (то есть что это я говорю?!).

Вообще я включать телевизор боюсь. Вспоминается добрый Советский Союз,
незабытый, желанный такой: всюду взрывы, погромы, потери в бою... Только в
нашем щелястом, но тесном раю - упоительный душный покой! В Калифорнии дым,
в Пакистане разбой, в Тель-Авиве - разогнанный марш голубой, в Елисейском
поссорились между собой Саркозиха с месье Саркози, над Ираном - упрямый
Ахмадинежад, доллар падает, Буш откровенно прижат, - то есть все, кроме
русских, лежат и дрожат, погрязая в дыму и грязи!

То ли дело у нас, где ни вечной борьбы, ни вражды в Елисейском дворце, -
только гибкие спины, и крепкие лбы, и восторженный лоск на лице! Где стоит
неподвижная ложка в борще, где толста нефтяная струя, где ни зла, ни добра,
ничего вообще, только счастье... но что это я?!

Мовою документів
Хто відбудовував Донбас
Слово “Донбас” (у формі “Домбас”) вкарбувалося у мою дитячу пам’ять у другій половині 50-х, коли у село Понора, що на Славуччині, привезли з того “Домбасу” загиблу шахтарку Ладю Марчук, яку “у шахті завалило”. Ще довго про велелюдну процесію поховання нагадував чорний з червоною зіркою надгробок у формі терикона, привезений гірниками. Згодом ту зірку родичі замінили на хрестика. Памятаю й розповіді мого батька про те, як після приходу радянських військ сільських хлопців і дівчат відправляли на відбудову шахт, підірваних і затоплених при відступі Червоної армії, як він працював кріпильником на одній із таких копалень. Але лише нещодавно, доторкнувшись архівних документів тієї пори, я зрозумів, якою ціною дісталися українському народові ті шахти й той Донбас, який знахабніли від безкарності поплічники Кучми-Януковича намагаються відірвати від України. Пропоную низку документів з історії лише одного подільського села.

3/V-44 Голові сільрадис.Пилипи Олександр.
Райвиконком та РККП(б)У при цьому надсилає Вам список мобілізованих громадян Вашого села, яких ви лічно повинні привезти до Райвиконкому пятого червня 1944 року в 8 годин ранку для відправки їх по назначенню.
Мобілізоівні повинні мати з собою харчі на 10 суток та фураж для коней, якими будуть іхати.
Голови сільрад персонально несуть відповідальність за точне і своєчасне виконання цього розпорядження.
Голова Виконкому Ради Секретар РККП(б)У
Депутатів трудящихся Сердюк
Цимбалюк

Список
Мобілізованих громадян по селі Пилипи Олександрівські
Врублевська Марія Іванівна
Атаманюк Пилип Васильович
Нагорний Іван В.
Обойчук Андрій Мартинович
Щербанюк Ілько Никитович
Лукашен Василь Федорович
Гладиш Петро Кіндратович
Олендря Ігнат
Палаш Йосип
(ДАХО.Фонд Р-4983,опис 1,спр.2, арк.24,25)



25/V-44 Голові сільради села Пилипи Олександрівські
При цьому Віньковецький Райвиконком надсилає Вам ----- оповісток, по мобілізації робочої сили в Комбінат “Ворошиловградуголь”
План мобілізації для В/села встановлений 20 осіб, в тому числі 10 чол. 10 жінок.
Райвиконком зобовязує Вас мобілізувати зазначену кількість робочої сили із числа ТРУДОСПОСОБНОГО населення в/села й 29 травня 1944 року рівно о 9 годині ранку лічно головам сільрад привезти підводами їх до Райвиконкому, звідки будуть відправлені на ст.Дунаївці.
Мобілізовані з собою повинні мати: продукти харчування на 10 днів, воєнний білет, паспорт або справку с/р, справку з останнього місця роботи.
Райвиконком попереджує Вас, що встановлений план мобілізації робочої сили повинен бути повністю виконаний до 29/v-1944 р. і за рахунок фізично здорових громадян.
ПРИМІТКА: чоловічий пол мобілізувати всіх годних до фізичної роботи, но не годних до стройової служби.
Секретарам сільрад 27 й 29 травня передати по телефону інформацію про кількість мобілізованих по селу для відправки на роботу.
Голова Виконкому Райради
Депутатів трудящих Цимбалюк
Секретар Виконкому Райради
Депутатів трудящих Цимбалюк
(ДАХО. Фонд Р-4983, оп. 1, спр.2, арк.43)

Терміново
Телефонограма
Голові сільради Пилипи-Олександрівські
Зобов’язую негайно перевірити виїзд на роботу у Ворошиловградуголь мобілізованих 3/v-44 року по Вашому селі в кількості сім чол.
Хто ще не виїхав негайно сьогодні 31/V-44 року вислати таких на ст.Ярмолинці.
Голова Виконкому Райради
Деп. Труд. Цимбалюк
(там само, арк.47)


Пред. Сельсовета
Вы, вместе с призваными т.т. в ФЗО:
1. Нагорный Михаил Антон.
2. Палаш Никифор Мойсеевич
3. Щербанюк Василий Ильич
4. Атаманюк Василий Алексеев
5. Волошин Петр Алексеевич
6. Канюка Иван Пи..ович
7. Щербанюк Сергей Омельянович
8. Волошин Григорий Иванович
Обязаны ровно к 9-00 утра 30 октября – 45г. Явиться на сборный пункт (рай. клуб) для отправки призваных юношей до ст.Ярмолинцы.
Проследите, чтоб призванная молодежь была обеспечена исправной обувью, одеждой, продуктами питания на 10 дней и имела бы документы (паспорт, метрическую выпись или временные удостоверения.
Пред РИКа Шамрай
Зав.моб.отд.
(ДАХО. Фонд Р-4983,оп.1,спр.4,арк.61.)

ПРОТОКОЛ
Засідання виконкому Пилипо-Олександрівської сільської Ради Депутатів трудящих від 14 липня 1946 року
Присутні члени виконкому:
1. Федорук І.Т.
2. Палаш І.О.
3. Палаш Ганна
4. Волошин Марія
5. Гладиш Олекса
6. Сікорський Артем
7. Швець Рузалія
Порядок денний
1. Про набір в школи ФЗО
2. Різне
Слухали: 1. Про набір в школи ФЗО доповідає голова СВК т.Федорук, який зазначив, що в період четвертої Сталінської Пятирічки великої ваги набирає організований набір робочої сили а також підготовки молодих технічних кадрів. Наше село повинно було відправити в школи ФЗО 9 чоловік, на жаль деякі призивники по злочинному віднеслись до такої важливої справи а саме: Дубина Петро Яковлевіч 1.Дубина Іван Ільковвіч не зявився в призовний пункт.
Висловились: Депутат т.Сікорський А.М. зазначив, що зазначені призивники весь час саботують виконання постанов Партії і Уряду своєю не явкою на призивний пункт намагались зірвати виконання Указу Президії Верховної Ради СРСР про набір в школи ФЗО.
Депутат Гладиш зазначив: зривників
1. Дубина П.Я. Дубина І.І. притягнути до суворої відповідальності.
Постановили: заслухавши доповідь голови СВК. Т.Федорука про набір в школи ФЗО.
(ДАХО. Фонд Р-4983,оп.1,спр.6,арк.24.)

Привіт від товариша Сталіна
Протокол № (номера не зазначено – авт.)
Загальних зборів колгоспу “Сніп” села Пилипи-Олександрівські від 2.IX/-44 г.
Присутніх 211 чол.
Голова зборів Волошин К.С.
Секретар зборів Заіка Н.І.
Порядок денний:
1. Інформація про передачу тов. Сталіним подяки й привіту трудящим Віньковецького району за збір коштів на танкову колону “Радянське Поділля”
2. Про мобілізацію робочої сили в вугільну промисловість.
Слухали: інформацію про передачу тов. Сталіним подяки й привіту трудящим Віньковецького району за збір коштів на танкову колону “Радянське Поділля”.
Доповідач уповноважений райкома РККП(б) тов Мельнік, який зупиняється на моментах часу виникнення войни, на героїчний захист наших славних воїнів Вітчизни. Доповідач зупиняється на тому, яке велике значення має збір коштів на танкову колону. Міцний тил піддержує фронт, своєю сумлінною працею, достроковим виконанням всіх покладених завдань. І цим самим прискоримо розгром фашистських окупантів. Але на досягнутому зупинятися не можна, треба ще краще працювати. Але не всі колгоспники прийняли участь в підписці на танкову колону. Надалі ці товариші зрозуміють і візьмуть участь в підписці і щоб наш колгосп перейшов в передові ряди.
Тов. Мельник зупинився про “Міжнародний юнацький день”. В цей день молодь збирається й підсумовує свої досягнення. Молодь Радянська в Вітчизняній війні відігравала велику роль
Молодь героїчно захищає свою батьківщину не щадя своїм життям.
Слухали: виступ тов Палаша І.Ом.
Тов. Палаш зазначив, яке велике значення має збір грошей. Трудящі нашого району віднеслись добросовісно. Але наше село ще не виконало своєї контрольної цифри, але в короткий час ми повинні сплатити повністю. І цим самим прискорим розгром фашистських окупантів.
Ухвалили: Надалі ми колгоспники будемо працювати ще краще в виконувати всі поставлені завдання перед колгоспниками. В найкоротший час розрушене господарство колгоспу і в цілому район.
Слухали: інформацію тов. Мельника про мобілізацію робочої сили в вугільну промисловість.
Тов мельник зазначив, що окупанти розрушили наше господарство, культуру, а особливо вугільну промисловість. Перед нами стоїть завдання в найкоротший час відновити вугільну промисловість. Без вугілля не можуть існувати фабрики, заводи. Ми повинні піти назустріч відновлення промисловості, виявити бажаючих поїхати на відновлення. Люди, які мобілізовані на промисловість не повинні відказуватись.
Ухвалили: людям, які виділені їхати в промисловість повинні безвітказно їхати, не ухиляючись і 4/IX –44 всім мобілізованим виїхати.
Хто буде ухилятися від виїзду будуть прийматися міри по закону військового часу.
Зобов’язати голову к-пу, щоб людям, які виїзжають на промисловість, були забезпечені харчі і всім необхідним. Список мобілізованих на промисловість обговорено загальними зборами прикладається до протоколу.
Голова зборів
Секретар зборів

Список.
Громадян які виділені по мобілізації на роботу “Ворошиловоградуголь”
1. Гладиш Ніна Мнісатова – 1926 р
2. Гладиш Марія Петрівна – 1928
3. Палаш Марія Семенова - 1924
4. Атаманюк Олександра Гнат.- 1924
5. Щербанюк Катерина Н. - 1926
6. Крисько Олександра Мойс. - 1918
7. Гладиш Ганна Дмитріва - 1927
8. Олендра Фросина Киф. - 1927
9. Атаманюк Марія Сергіївна - 1926
10. Олендра Олександра Гнат. - 1928
11. Гульман Олександра Ан.- 1921
12. Лукашена Афія Авкс. - 1897
13. Підгурна Марія Савк. - 1925
14. Притуляк Василь Григ.- 1928
15. Вітковський Бронько - 1928
16. Волошин Григор Н. - 1928
17. Канюка Іван Пил. - 1928
18. Волошин Петро О. 1928
19. Палаш Ольга Петр. - 1927
20. Палаш Марія Савк. - 1927
21. Швець Ганна Лев. - 1928
22. Палаш Петро М. - 1908
23. Палаш Маланка - 1918
(ДАХО. Фонд Р-4983, оп.1, спр.3,арк.17.)

Такі списки не оминули жодного села. Хтось, як мій батько, повернувся з тих каторжних робіт живим, а хтось, як моя тітка Ладя - у труні; безліч їх загинуло від вибухів метану, під завалами, залишилися каліками, надихалися пилюгачі, що й досі вихаркують силікоз. Але багато-багато наших земляків – подолян і волинян – залишилися жити й працювати на Донбасі. Хто з нас не мав чи не має там родичів? І ось нам кажуть: “Мы вас кормим! Оставайтесь со своими цукровыми буряками, а мы с промышленностью не пропадем!” Чи це не хамство й невігластво?!
Валентин Бендюг
Хмельницький.