ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Публіцистика
***
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
***
Ці світлини зроблені 31січня 2022р в роті інженерної підготовки, нині це 1-а аеромобільна рота 25бр.
Я ніколи не хотіла описувати той день і що насправді ми тоді з Сергієм Ніконовим почули від Воїнів. Пам’ятаю що ми побували тоді в Мар’їнці в Добробаті «Волинь», бо ми продовжували їх підтримувати попри заборону добровольчих батальйонів, розуміючи що попереду миром і не пахне. Після цього заїхали в Красногорівку в 74-й ОРБ і насамкінець в Авдіївку де на нас чекали два підрозділи – рота інженерної підготовки і підрозділ розвідників 74-ї ОРБ.
І тут в Авдіївці наших Захисників буквально прорвало за усе і найбільше, що ворог накопичив зовсім поряд великі сили і що буде війна. Ще розповідали що днями до них на базування приходили делегація жінок, які мешкали в Авдіївці і просили вразі нападу дати їм зброю, щоб стати на захист міста, бо влада нічого не робить для цього. Довго ми тоді розмовляли, Воїни озвучували проблеми і з харчуванням і що масово не подовжують контракт, бо в останні місяці у них зарплата в деяких підрозділах менша ніж в касира АТБ і тому не вистачає водіїв щоб техніку перегнати на ротацію. Сергій Степанович навіть запропонував свої послуги, на що йому відповіли, що не мають права садити в автомобіль невійськового. Я ще книгу «Краплина добра» їм подарувала, героями якої були і Вони.
Їхали назад з важким серцем і передчуттями. По приїзду додому я терміново зателефонувала доброму знайомому комбату, який на той час був уже радником в Яроша і виклала йому усе почуте, а ще дуже просила щоб усе було донесено до Головнокомандувача Валерія Залужного, а Він в свою чергу повідомив в ОП. Комбат мені тоді відповів, що усі все знають але в ОП попередження Головнокомандувача Залужного не чують, на жаль.
Я не хочу сьогодні нікого засуджувати за їх злочинну бездіяльність, та паплюжити Валерія Залужного сьогодні можуть тільки вороги України, тому що прийнявши в жовтні напіврозвалену армію фізично і морально, Він, як і сотні тисяч Добровольців став на захист України і не здав її всупереч бажанню деяких високопосадовців.
І ставити у вину, що Він буде захищати докторську дисертацію в час війни, то це як? Усі в Україні повинні бути середнього розумового рівня, або і нижче, щоб команді слуг не соромно було за свій рівень розумового розвитку. Чи починати обговорювати тему дисертації, при тому засекреченої, не ознайомившись з нею, пустивши в хід усі свої недолугі свої домисли. Тобто відпрацьовувати завдання по дискредитації людини.
Найперше усім критикам потрібно вивчити посадові обов’язки МОУ, уважно, вдумливо їх прочитати і обов’язки Головнокомандувача і відразу відпаде охота писати недолугі коментарі, це в тому випадку, якщо дописувач не проплачений бот .
На цих світлинах не усі живі і перед пам’яттю тих, хто ціною свого життя дав нам можливість жити на своїй не окупованій ворогом території, будьмо гідними та послідовними незалежно від того, хто яку політичну силу підтримує.
Слава ЗСУ!!!
Я ніколи не хотіла описувати той день і що насправді ми тоді з Сергієм Ніконовим почули від Воїнів. Пам’ятаю що ми побували тоді в Мар’їнці в Добробаті «Волинь», бо ми продовжували їх підтримувати попри заборону добровольчих батальйонів, розуміючи що попереду миром і не пахне. Після цього заїхали в Красногорівку в 74-й ОРБ і насамкінець в Авдіївку де на нас чекали два підрозділи – рота інженерної підготовки і підрозділ розвідників 74-ї ОРБ.
І тут в Авдіївці наших Захисників буквально прорвало за усе і найбільше, що ворог накопичив зовсім поряд великі сили і що буде війна. Ще розповідали що днями до них на базування приходили делегація жінок, які мешкали в Авдіївці і просили вразі нападу дати їм зброю, щоб стати на захист міста, бо влада нічого не робить для цього. Довго ми тоді розмовляли, Воїни озвучували проблеми і з харчуванням і що масово не подовжують контракт, бо в останні місяці у них зарплата в деяких підрозділах менша ніж в касира АТБ і тому не вистачає водіїв щоб техніку перегнати на ротацію. Сергій Степанович навіть запропонував свої послуги, на що йому відповіли, що не мають права садити в автомобіль невійськового. Я ще книгу «Краплина добра» їм подарувала, героями якої були і Вони.
Їхали назад з важким серцем і передчуттями. По приїзду додому я терміново зателефонувала доброму знайомому комбату, який на той час був уже радником в Яроша і виклала йому усе почуте, а ще дуже просила щоб усе було донесено до Головнокомандувача Валерія Залужного, а Він в свою чергу повідомив в ОП. Комбат мені тоді відповів, що усі все знають але в ОП попередження Головнокомандувача Залужного не чують, на жаль.
Я не хочу сьогодні нікого засуджувати за їх злочинну бездіяльність, та паплюжити Валерія Залужного сьогодні можуть тільки вороги України, тому що прийнявши в жовтні напіврозвалену армію фізично і морально, Він, як і сотні тисяч Добровольців став на захист України і не здав її всупереч бажанню деяких високопосадовців.
І ставити у вину, що Він буде захищати докторську дисертацію в час війни, то це як? Усі в Україні повинні бути середнього розумового рівня, або і нижче, щоб команді слуг не соромно було за свій рівень розумового розвитку. Чи починати обговорювати тему дисертації, при тому засекреченої, не ознайомившись з нею, пустивши в хід усі свої недолугі свої домисли. Тобто відпрацьовувати завдання по дискредитації людини.
Найперше усім критикам потрібно вивчити посадові обов’язки МОУ, уважно, вдумливо їх прочитати і обов’язки Головнокомандувача і відразу відпаде охота писати недолугі коментарі, це в тому випадку, якщо дописувач не проплачений бот .
На цих світлинах не усі живі і перед пам’яттю тих, хто ціною свого життя дав нам можливість жити на своїй не окупованій ворогом території, будьмо гідними та послідовними незалежно від того, хто яку політичну силу підтримує.
Слава ЗСУ!!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію