ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 СОН ДИСТРИБЬЮТОРОВ

– Ну, что? – спросил я своего сослуживца, почти предвидя ответ.
– Ужас, – как-то неохотно выдавил он из себя, и при этом, как мне показалось, его даже передернуло.
Не понаслышке знал я, что Михаил всегда как-то болезненно неохотно расставался с деньгами, и этим объяснил для себя такую реакцию.
– Ошибаешься, – будто угадав ход моих мыслей, не столько произнес, сколько будто выдавил он из себя. – Не в деньгах дело.
Я понял, что в такой ситуации лучше всего набраться терпения и подождать, пока собеседник сам поведает, что же все-таки приключилось в Тель-Авиве, куда он вместе с супругой отправился на семинар по гербалайфу. Михаил пытался уговорить и меня. Я, правда, наотрез отказался, так как вспомнил события десятилетней давности, когда эпидемия с распространением гербалайфа только вторглась в пределы Израиля и многие репатрианты были поражены ею. Может быть, и я бы не избежал их участи, но 12 тысяч шекелей, затребованных дистрибьютором, наша семья просто-напросто не имела. Так нужда спасла нас тогда от полного разорения, в котором, к несчастью, оказались многие из желающих быстро разбогатеть. Именно тогда уж не помню кто из знакомых преподал мне житейскую теорию малых чисел. Суть ее заключалась в том, что лучше меньше, но постоянно и, главное, безопасно, чем много, но с большим риском.
– Не в деньгах дело, – повторил Михаил. – Не с ихним умом добраться до моего кошелька.
Последние слова он произнес с какой-то одному ему известной гордостью, и это несколько даже сняло налет то ли ужаса, то ли печали. За этим, как и ожидалось, последовала исповедь.
– О том, что ты был прав, я догадался в первый же день семинара. Эти истошные возгласы после каждого выступления преуспевшего на ниве распространения гербалайфа, эти постоянные вставания с аплодисментами над головой под аккомпанемент оглушительного тяжелого рока вызвали у меня не только отвращение ко всему происходящему в зале, но и жуткую головную боль. Когда я спросил соседа, что здесь происходит, тот посмотрел на меня как на сумасшедшего, но все же удостоил ответом:
– Чудак! Это же американская система!..
Эту муторную атмосферу несколько разрядил прекрасный ужин в ресторане, а затем и танцы, куда устремились и мы с супругой. Сначала танцевали друг с другом, а потом ее пригласил один из преуспевших в бизнесе, а я двинулся к специалисту по косметике – красивой бабенке в самом соку и с удивительной грудью, которую она к тому же и не прятала. Во время танца, позабыв о Клавке и сделав вид, будто оступился, я прижался к этому ее богатству. На какое-то мгновенье, как ты понимаешь. А она посмотрела снизу вверх и как ни в чем не бывало заметила:
– А ты почему же не выступал? Не хочешь раскрывать производственные секреты?
Тут меня будто ледяной водой окатили. Все, что поднялось, мгновенно и опустилось. И еще до окончания танца начал искать свою Клавуню.
– Поехали домой! – решительно заявил я супруге.
– Так вот на ночь глядя? – удивилась она. – Пропадает же гостиница...
– Понимаешь, не могу я больше находиться в этом кошмаре.
Через час были мы уже у себя дома. Остограммились, закусив приобретенным накануне у ”русских”.
В отличие от тех, кто в книжках и у астрологов ищет разгадку своих сновидений, я не придавал им никакого значения и попросту забывал. Так было до этого сумасшедшего семинара.
Михаил сделал мучительную для себя паузу и будто бы даже побледнел.
– Но что могло такое присниться, раз ты уже спал дома, вдали от того гербалайфного безумия?
– Представь себе – оно не оставило меня и дома...
...Снится мне, будто, поддавшись уговорам, выложил я свои кровные 16 тысяч шекелей и запасся на полгода всякими там клетчатками и супами. Для себя и будущих клиентов. Но где их искать? И тут вспомнил я спортивную передачу, где показывали борьбу сумо. Среди японцев оказался и мой бывший соперник по вольной борьбе из Грузии.
– Постой, – подумал я. – Да это же просто находка.
И вот прилетаю в Японию, встречаюсь со своим знакомым и выкладываю ему начистоту все, что задумал. Мол, если хочешь вскорости стать абсолютным чемпионом, то расскажи своим соперникам, что ты достиг таких невиданных результатов благодаря тому, что питаешься исключительно продуктами гербалайфа. Через месяц-другой сегодняшние толстяки похудеют настолько, что ты их одной левой уложишь.
Ты не представляешь, что было дальше. Как начал метелить меня грузин, приговаривая за каждым броском, что это награда за совет, как обманом добиться почетнейшего в Японии титула. Он пошел в зал пригласить своих соперников по сумо, чтобы и они приложили свои ручища к моему бренному телу. Я воспользовался этой паузой и, еле-еле волоча ноги, убрался восвояси.
Проснулся в холодном поту и кинулся на кухню, чтобы охладить себя сочком. Вхожу, а там сидит Клава. Дрожащими руками держит стакан и плачет.
– Что случилось? – спрашиваю.
– Еле проснулась, чтобы избавиться от кошмара... Помнишь – кто-то на семинаре говорил о червях. Будто их потому, дескать, нет во фруктах, что все выращивается с помощью химии.
– А ты тут при чем?
– А при том, что прихожу я, во сне, конечно, на Махане Егуда, а там у самого входа, справа, торгуют фруктами. И вот представь себе, что из всего, чтобы я ни брала, выползают, извиваясь и хохоча, здоровенные черви. Да какие-то доселе невиданные. У каждого нимб в виде тех, кто выступал на вчерашнем семинаре. И все тянутся ко мне...
Не стал я рассказывать Клаве о своем сне. Ни слова не говоря, достал из холодильника “Мартини”, налил в стаканы, опустил в каждый по кусочку льда и лимона. Молча выпили. Наверное за одно и то же. Что не стали дистрибьюторами.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-01-29 12:44:24
Переглядів сторінки твору 128
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.025 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.205 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.05.05 19:11
Автор у цю хвилину відсутній