ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Публіцистика
Пристрсті, погані звички, гріхи
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пристрсті, погані звички, гріхи
*Чотири категорії людей безчесні: хто здіймає руку на ближнього і б’є його, боржник, який не повертає борги, нахаба та інтриган.
*Грубіяна не слід впускати в дім.
*Що таке «пограбування» і що таке «розбій» у повсякденні? Сказав рав Хісда: «Коли кажуть робітникові: «Йди і прийдеш іншим разом» - це пограбування. Коли ж кажуть: «У мене є гроші, та я не дам тобі» - це розбій.
*Не п’ють воду на виду у всіх.
*Як позіхаєш, поклади руку на підборіддя.
*Під час їжі не встромляй пальці в рот.
*Не облизуй пальці.
*Не витирай тарілку куснем хліба.
*Не пий з одної шклянки, позираючи на іншу.
*Груба людина, що не соромиться навіть тих, хто перевищує її в усьому, заслуговує назви «нечестивець».
*Хто поширює плітки про свого товариша, ніколи не буде прощений.
*Лицемірний святенник паплюжить святині Небес.
*Початок гріха – легковажне судження, потому – зубоскальство і як наслідок – нахабство.
*Нема гіршого над лихослів’я.
*Не слід обдурювати людей. Навіть іновірців.
*Наклепники діють тихою сапою: починають ласкавими словами, а закінчують – злими.
*У брехні нема ніг.
*Неприпустимо, щоб той, хто вивчає Тору, водночас нехтує честю свого батька, матері, вчителя і всіх тих, хто переважає його знанням Тори.
*Хто критикує всіх, сам – негідник.
*Про лихварів, які зменшують міру чи завищують ціни, сказано в пророка Амоса: «Чи не здригнеться від цього земля і не заголосить кожен, хто живе на ній?»
*Тяжка безпричинна ворожнеча. Вона перевищує ідолопоклонство, кровозмішання й пролиття крові.
*Пристойний і шанований чоловік, який сказав непристойні слова, на що він схожий? На красиву залу з помийною ямою посередині.
*Запальна людина не рахується навіть з Божою благодаттю.
*Хто почав сердитись, помиляється.
*До того, хто в гніві рве на собі одяг, ламає меблі, тринькає гроші, стався як ідолопоклонника.
*Той, хто лихословить, навіть якщо він прожив 70 літ праведно, втрачає все.
*Не гнівайся - і не грішитимеш.
*Як зруйноване місто без стін, так і людина, котра не володіє собою.
*Свої недоліки людина не помічає.
*Людина не повинна клястись навіть тоді, коли говорить правду.
*В криницю, з якої пив, не кидай нечистоти.
*Безплатний лікар нічого не вартий.
*Дурень не соромиться.
*Раббі Леві казав: «Серце й око – два посередники між людиною й гріхом».
*Є сім категорій злодіїв: 1) той, хто вводить в оману, 2) хто припрошує до столу без наміру вгостити, 3) хто пропонує подарунки, знаючи, що їх не приймуть, 4)хто запевняє, що відкриває нову бочку, а вона вже відкрита на продаж, 5)хто користується невірними мірою й вагою, 6) хто підливає воду в різні напої, 7)хто підсипає пісок у боби і підливає оцет в олію. Про таких людей кажуть, що вони ладні б обдурити Бога, якби це було можливо.
*Прибуток продавця не має перевищувати шостої долі вартості того, що він продає.
*Словесний обман заборонений навіть у сім’ї.
*Хто виконує одну заповідь, набуває собі заступника, а хто робить один злочин, набуває собі обвинувача.
*Якщо ти вистояв перед великою спокусою, не вір собі по день смерті, бо пристрасті сьогоднішні не дорівнюють завтрашнім і може статись, що завтра не встоїш перед тією ж спокусою.
*Хто відводить інших од гріха, не робить нікому зла. Хто збива спантелику, ніколи не покається.
*Дві руки в людини: якщо одною краде, а другою дає милостиню, то вона не позбудеться кари в майбутньому.
*Дерева без плодів шумлять гучніш од тих, що плодоносять.
*Раббі Янай помітив якось чоловіка, котрий привселюдно дав бідному дрібну монету. Сказав раббі: «Краще б ти нічого не дав, аніж скривдити його такою подачкою.
*Увійшло вино –вийшла таємниця.
*Зруйнований палац називають палацом, а високо знесене звалище сміття так і лишається сміттям.
*Усі недоліки помічає людина, окрім своїх.
*Не повинна людина гроші свої любити більше, аніж саму себе.
*Раббі Аківа сказав: «Спокуса попервах схожа на павутиння. Згодом вона перетворюється на корабельну снасть».
*Якщо людина порушила раз легку заповідь, то згодом вона не спиниться перед порушенням важкої.
*Краще бути присоромленим людьми, аніж своїми вчинками.
*Спочатку гріх приходить у дім як гріх, а потім стає господарем.
*Як пастух сердиться на свою отару, то в провідники йому дають сліпого цапа.
*Далекий лікар – сліпе око.
*Дурень вискакує першим.
*Ходить качка з похиленою головою, а очі никають довкола.
*Людина не грішить без вигоди для себе.
*Для чесного і сім підкопів – ніщо. Для злодія – досить одного.
*Коли злодію нічого красти, він удає з себе чесного.
*Брехливих свідків зневажають і ті, хто їх найняв.
*Кого вжалила змія, тому страшна й стрічка.
*Під час загальної біди хай не скаже той, кого біда ця начебто омине: «Піду собі додому, їстиму й питиму, бо це мене не стосується».
*Ніколи не слід відступати од звичаїв даної місцевості.
*Не треба виливати воду зі своєї криниці, якщо інші потребують її.
*Не годиться звозити каміння зі своєї землі на громадську.
*Не ухвалюють закони, які більшість не може виконати.
*Неправда в словах – гірша від обдурювання в грошах.
*Хто виконує заповідь за обов’язком стоїть вище, ніж той, хто вдається до неї вряди-годи.
*Чим людина погрішила, тим і повинна загладити свій вчинок... Ноги, які поспішали до зла, хай спішать до добра; язик, який говорив неправду, хай говорить правду; очі, що дивилися звисока, тепер хай понуряться; хто вніс розбрат між братами, хай потурбується про відновлення миру й злагоди.
*Не слід казати людині те, що може її опечалити, бо вона й так настраждається, коли настане нещастя.
*Не будьте ненависні нікому і не ненавидьте нікого, бо ненависть заважає всякій добрій справі.
*Праведні говорять мало, та роблять багато. А грішники – навпаки.
*З допомогою знань, доброчинності, страху Божого, мудрості й розсудливості набувають милості в людей. Щоправда, коли все це поєднується з пристойністю.
*Виважуй слова свої вірною вагою і твої гроші хай будуть тобі дешевші слів. Вуста хай не викажуть щось раніш, аніж ти зважив слово на вагах розуму.
*Не входь нагально в свій дім, тим паче в дім товариша.
*Троє, чиє життя – не життя: жалісливий, запальний і нервовий.
*Недоліком, притаманним тобі, не наділяй інших.
*Не роби добра злому, щоб зло не настигло тебе. Зробивши добро злому, ти зробив зло.
*Про свої достоїнства людина має говорити тихо, про недоліки - голосно.
*Не миша злодійка, а нора.
*Гріх користуватися фальшивими мірами - гірший од перелюбства. Від останнього можна очиститись покаянням.
*Є чотири різновиди людей: «Моє- моє, а твоє – твоє» - посередній, «Моє –твоє, а твоє – моє» - невіглас, «Моє –твоє і твоє – твоє» -благочестивий, «Моє – моє і твоє – моє» - злодій.
*Є чотири різновиди благодійників: дає, але не хоче, щоб давали інші,- заздрісний. Хоче, щоб давали інші, а не він,- скупердяй. Дає сам і заохочує інших – благочестивий. Сам не дає і не хоче, щоб інші давали,- злодій.
*Не лихослов глухого, а перед сліпим не клади перепони.
*Обібрати неюдея – гріх гірший, аніж обібрати юдея, бо це пов’язане з оскверненням Імені Божого.
*Якщо дозволимо собі обдурювати неюдеїв, то вони скажуть: «Погляньте, що зробив Всевишній,- обрав собі злодіїв і шахраїв».
*Грубіяна не слід впускати в дім.
*Що таке «пограбування» і що таке «розбій» у повсякденні? Сказав рав Хісда: «Коли кажуть робітникові: «Йди і прийдеш іншим разом» - це пограбування. Коли ж кажуть: «У мене є гроші, та я не дам тобі» - це розбій.
*Не п’ють воду на виду у всіх.
*Як позіхаєш, поклади руку на підборіддя.
*Під час їжі не встромляй пальці в рот.
*Не облизуй пальці.
*Не витирай тарілку куснем хліба.
*Не пий з одної шклянки, позираючи на іншу.
*Груба людина, що не соромиться навіть тих, хто перевищує її в усьому, заслуговує назви «нечестивець».
*Хто поширює плітки про свого товариша, ніколи не буде прощений.
*Лицемірний святенник паплюжить святині Небес.
*Початок гріха – легковажне судження, потому – зубоскальство і як наслідок – нахабство.
*Нема гіршого над лихослів’я.
*Не слід обдурювати людей. Навіть іновірців.
*Наклепники діють тихою сапою: починають ласкавими словами, а закінчують – злими.
*У брехні нема ніг.
*Неприпустимо, щоб той, хто вивчає Тору, водночас нехтує честю свого батька, матері, вчителя і всіх тих, хто переважає його знанням Тори.
*Хто критикує всіх, сам – негідник.
*Про лихварів, які зменшують міру чи завищують ціни, сказано в пророка Амоса: «Чи не здригнеться від цього земля і не заголосить кожен, хто живе на ній?»
*Тяжка безпричинна ворожнеча. Вона перевищує ідолопоклонство, кровозмішання й пролиття крові.
*Пристойний і шанований чоловік, який сказав непристойні слова, на що він схожий? На красиву залу з помийною ямою посередині.
*Запальна людина не рахується навіть з Божою благодаттю.
*Хто почав сердитись, помиляється.
*До того, хто в гніві рве на собі одяг, ламає меблі, тринькає гроші, стався як ідолопоклонника.
*Той, хто лихословить, навіть якщо він прожив 70 літ праведно, втрачає все.
*Не гнівайся - і не грішитимеш.
*Як зруйноване місто без стін, так і людина, котра не володіє собою.
*Свої недоліки людина не помічає.
*Людина не повинна клястись навіть тоді, коли говорить правду.
*В криницю, з якої пив, не кидай нечистоти.
*Безплатний лікар нічого не вартий.
*Дурень не соромиться.
*Раббі Леві казав: «Серце й око – два посередники між людиною й гріхом».
*Є сім категорій злодіїв: 1) той, хто вводить в оману, 2) хто припрошує до столу без наміру вгостити, 3) хто пропонує подарунки, знаючи, що їх не приймуть, 4)хто запевняє, що відкриває нову бочку, а вона вже відкрита на продаж, 5)хто користується невірними мірою й вагою, 6) хто підливає воду в різні напої, 7)хто підсипає пісок у боби і підливає оцет в олію. Про таких людей кажуть, що вони ладні б обдурити Бога, якби це було можливо.
*Прибуток продавця не має перевищувати шостої долі вартості того, що він продає.
*Словесний обман заборонений навіть у сім’ї.
*Хто виконує одну заповідь, набуває собі заступника, а хто робить один злочин, набуває собі обвинувача.
*Якщо ти вистояв перед великою спокусою, не вір собі по день смерті, бо пристрасті сьогоднішні не дорівнюють завтрашнім і може статись, що завтра не встоїш перед тією ж спокусою.
*Хто відводить інших од гріха, не робить нікому зла. Хто збива спантелику, ніколи не покається.
*Дві руки в людини: якщо одною краде, а другою дає милостиню, то вона не позбудеться кари в майбутньому.
*Дерева без плодів шумлять гучніш од тих, що плодоносять.
*Раббі Янай помітив якось чоловіка, котрий привселюдно дав бідному дрібну монету. Сказав раббі: «Краще б ти нічого не дав, аніж скривдити його такою подачкою.
*Увійшло вино –вийшла таємниця.
*Зруйнований палац називають палацом, а високо знесене звалище сміття так і лишається сміттям.
*Усі недоліки помічає людина, окрім своїх.
*Не повинна людина гроші свої любити більше, аніж саму себе.
*Раббі Аківа сказав: «Спокуса попервах схожа на павутиння. Згодом вона перетворюється на корабельну снасть».
*Якщо людина порушила раз легку заповідь, то згодом вона не спиниться перед порушенням важкої.
*Краще бути присоромленим людьми, аніж своїми вчинками.
*Спочатку гріх приходить у дім як гріх, а потім стає господарем.
*Як пастух сердиться на свою отару, то в провідники йому дають сліпого цапа.
*Далекий лікар – сліпе око.
*Дурень вискакує першим.
*Ходить качка з похиленою головою, а очі никають довкола.
*Людина не грішить без вигоди для себе.
*Для чесного і сім підкопів – ніщо. Для злодія – досить одного.
*Коли злодію нічого красти, він удає з себе чесного.
*Брехливих свідків зневажають і ті, хто їх найняв.
*Кого вжалила змія, тому страшна й стрічка.
*Під час загальної біди хай не скаже той, кого біда ця начебто омине: «Піду собі додому, їстиму й питиму, бо це мене не стосується».
*Ніколи не слід відступати од звичаїв даної місцевості.
*Не треба виливати воду зі своєї криниці, якщо інші потребують її.
*Не годиться звозити каміння зі своєї землі на громадську.
*Не ухвалюють закони, які більшість не може виконати.
*Неправда в словах – гірша від обдурювання в грошах.
*Хто виконує заповідь за обов’язком стоїть вище, ніж той, хто вдається до неї вряди-годи.
*Чим людина погрішила, тим і повинна загладити свій вчинок... Ноги, які поспішали до зла, хай спішать до добра; язик, який говорив неправду, хай говорить правду; очі, що дивилися звисока, тепер хай понуряться; хто вніс розбрат між братами, хай потурбується про відновлення миру й злагоди.
*Не слід казати людині те, що може її опечалити, бо вона й так настраждається, коли настане нещастя.
*Не будьте ненависні нікому і не ненавидьте нікого, бо ненависть заважає всякій добрій справі.
*Праведні говорять мало, та роблять багато. А грішники – навпаки.
*З допомогою знань, доброчинності, страху Божого, мудрості й розсудливості набувають милості в людей. Щоправда, коли все це поєднується з пристойністю.
*Виважуй слова свої вірною вагою і твої гроші хай будуть тобі дешевші слів. Вуста хай не викажуть щось раніш, аніж ти зважив слово на вагах розуму.
*Не входь нагально в свій дім, тим паче в дім товариша.
*Троє, чиє життя – не життя: жалісливий, запальний і нервовий.
*Недоліком, притаманним тобі, не наділяй інших.
*Не роби добра злому, щоб зло не настигло тебе. Зробивши добро злому, ти зробив зло.
*Про свої достоїнства людина має говорити тихо, про недоліки - голосно.
*Не миша злодійка, а нора.
*Гріх користуватися фальшивими мірами - гірший од перелюбства. Від останнього можна очиститись покаянням.
*Є чотири різновиди людей: «Моє- моє, а твоє – твоє» - посередній, «Моє –твоє, а твоє – моє» - невіглас, «Моє –твоє і твоє – твоє» -благочестивий, «Моє – моє і твоє – моє» - злодій.
*Є чотири різновиди благодійників: дає, але не хоче, щоб давали інші,- заздрісний. Хоче, щоб давали інші, а не він,- скупердяй. Дає сам і заохочує інших – благочестивий. Сам не дає і не хоче, щоб інші давали,- злодій.
*Не лихослов глухого, а перед сліпим не клади перепони.
*Обібрати неюдея – гріх гірший, аніж обібрати юдея, бо це пов’язане з оскверненням Імені Божого.
*Якщо дозволимо собі обдурювати неюдеїв, то вони скажуть: «Погляньте, що зробив Всевишній,- обрав собі злодіїв і шахраїв».
Уривки з добірки "Окрушини з юдейського столу"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію