ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Петро Схоласт
2024.04.15

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Поеми

 ротшильд стріт блюз
Образ твору  
а шоб було тобі вже добре
казав гаврилові тлумач
якось зустрівшись ротшильд стрітом
безтямна певність а-ха-ха

тоді пієт стояв на стопі
очікуючи чи не форд
сам у фланелі біло~ ніжній
атласний комір гордий крій

& конспірологи кошлаті
сплітали безум безкінця
у хуртовинах штовханини
нето давай не так нехай

тарзан в кущах пружний як мафін
дріад заманював свистком
оце чотири хулахупи
а у хатинці був кальян

грицько шо майже ґрета тунберґ
любив скорботу й нафталін
тому що всі скорботи різні
не все що зветься ша вар ма

радистка кет із глумом трохи
грицька приймала кава чай
паркети же не путцувала
відстрелює бо не грицько

данїл дереворит плевритний
доказував комусь там ще
що викапаний він данїл ісь
різдво спасає як мазай

юрба пітніла & юрміла
щось волочилося волом
пієт очікував на бьюїк
& рибкам розбивав серця

а пролетарії на барі
потягуючи ще глінтвейн
гугніли попросту уася
такий то мракобісний джєз

томушо ні не зовсім нудно
& чесних версій менш як дві
а вийде от як ротшильд хоче
його імення легіон

отой-во ґюісманс із ложі
а то макаренко шпигун
а цей за нас хоча придурок
ударений переднім склом

що знаєш ти за чорні ночі
як вітер гонить потороч
& що ти знаєш за могили
за іншим рогом ротшильд стріт

само собою переможем ~
акційна свіжість бланманже
національніша халепа й
пієт очікував таксі


(аеро)




 



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-08-18 15:58:10
Переглядів сторінки твору 6292
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.02.28 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-18 21:34:15 ]

Завжди гадав, що блюзом є якраз те, що зрозуміло автору або колективу виконавців - на рівні свідомості чи якійсь її половині.
А слухач хай "доганяє" або чекає, поки його дожене виконавець.
Урок з "пиріжками" та "порошками" мене як слухача до таких блюзів як оце Ваш, підготував.
Я його розумію навіть і дечого на якусь дрібничку не розуміючи.
Але на те він і блюз.
І треба бути, тбм, "в темі". Або бажано.
Мені здається, що я в ній.

Творчих успіхів, гарного настрою.
Мені сподобалося.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-08-19 04:35:30 ]
ну гіпертекст існує безперечно, фактично
ось те, що виринає з його глибин раптом ~
це завжди подячне питання, як-от, у наявній
концептуальній послідовності ротшильдівська тема
повз яку важко пройти просто так
хоч не сказати, що вона, тема ця, зовсім ізнічев’я
притягнута чи прифантазована, тема таки злободенна
ну і чим не блюз

імовірні моменти десь-сумніву були щодо режисури
але досвід бере своє й врешті-решт організовує

персонажі в принципі знані всі
юрма & пияки скоріш декор, аніж dramatis personae

блюз любить певний гротеск, чи кубизм
але це якби кревний зв’язок із епохою
котра його піднесла, саме як культурний феномен
& відкриту формулу,
а щодо глядачів, чи то читачів, зацікавлених чи там,
у невизначених чуттях,
завжди справедливі слова Бадді Ґая, коли його
вітали в залі слави рок-н-ролу, це якби статус класика

’якщо Ви не хапнули блюз, та живіть собі без нього’