ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2020.10.29 13:17
Війна за душі. Все горить
На тіло знижки
А очі… очі до гори
З моєї книжки
Замоклий трепіт солов’я
Гуляє вітер
Можливо ти, можливо я
Ну майже діти…

Борис Костиря
2020.10.29 12:36
Зледеніння в душах і в’язкий вогонь
Непомітно стане драмою сердець,
Пронесеться стрімко попелом долонь
І покличе небо на нещадний герць.

Крига покриває вигаслі думки,
А сніги сховались в далях неземних.
І впадуть незграбно згаяні роки

Тетяна Левицька
2020.10.29 10:08
Сам Бог водив його пером барвистим,
чудові перла сипались з небес до ніг
парчевою габою падолиста,
аби природою він надихатись зміг.

Й поет вкладав у кожне слово щирість,
перемежовуючи з крапками й тире.
То птахою злітав в безмежний вирій,

Дума Козак
2020.10.29 08:59
Не відпускай мене ніколи
і хай там що… Не відпускай!
Нехай метелики чи бджоли,
емоцій вибух через край…

Не відпускай мене нізащо,
горни до щирої душі
і не давай вернути в хащу…

Дума Козак
2020.10.29 07:16
А ти пиши мені листи,
я їх на відстані читаю,
тебе душею відчуваю,
хоча і спалено мости…

А ти пиши мені вірші
щодня, вночі, надвечір, зрання…
Вони відроджують кохання

Сергій Губерначук
2020.10.29 06:19
Не горюй, що загубив багато,
та й не бідкай, що те раптом сталося.
Трудитимешся – то й більше заробиш,
а як виграєш так само раптом –
цінуй надалі
і подаруй більшість добра свого
тим, хто губив разом з тобою.

Микола Соболь
2020.10.29 06:12
Умитися росою на світанку
та випити парного молока,
мене будила у селі щоранку
тихенько бабця з кухвою* в руках.
Спивав до дна солодкий смак дитинства,
у поле йшов купатися в росі,
а крапельки сріблястого намиста
являли ранок у його ясі…

Ніна Виноградська
2020.10.28 20:36
Як націю з населення створити,
Коли повсюду розбрат і війна?
У небесах летять метеорити,
І час біжить, але ж іде вона.

На зболенім обкраденім Донбасі,
Де радість жити всім нам до снаги
Була колись. А нині, бачиш, в рясі

Тетяна Левицька
2020.10.28 18:20
На відстані не страшно, навіть, масно
торкатись виразок чужих насущних.
А ми з тобою розіп'яли душі,
образи келих випили завчасно.

Один без одного не можем жити,
нездатні дихати, не те що бути.
Де б не ходили, а усі маршрути

Ярослав Чорногуз
2020.10.28 17:16
Якщо алеєю ми далі підем,
То п`єдестал побачимо за мить.
І статую величну Еврипіда –
Поет і трагік грецький то стоїть.

Скульптурі цій вже понад два століття,
Вона ще при Потоцькому була,
А творам – понад два тисячоліття,

Сергій Губерначук
2020.10.28 10:14
Змирає листя –
завмирає місто.
Жовтнева ніч, мов гад на зиму, пре.
Залізне вістря
злого футуриста
пером поріже гробове каре
змирання листя –
завмирання міста –

Віктор Кучерук
2020.10.28 10:11
Іще далеко до зими,
Хоч знову подихом морозу
Калюжі скуто на дорозі
Та іній ліг під ворітьми.
Іще неблизько до пори
Кружлянь легких і шумних віхол
На урожай і щиру втіху
Непосидющій дітворі.

Ніна Виноградська
2020.10.28 08:17
Нема жалю віднині ні до кого,
Бо цей народ - незмінний раб століть.
І як би не звертався він до Бога,
Але завжди навколішки стоїть.

Без голови, бо краще безголовим -
Поїсти, спати, множитися теж.
В дітей стріляють, повні ріки крови,

Ніна Виноградська
2020.10.28 08:15
Трьома Голодоморами випалили душу,
У серцях заляканих поселили страх.
Прояви до спротиву - під старезну грушу,
Бранку-мову кинули на широкий шлях.

Те, що з діда-прадіда – вибили киями,
У ГУЛАГи сталінські, щоб дістати всіх.
Стовіковий етнос, мов с

Микола Соболь
2020.10.28 06:59
Піду до Гуру. Там умови кращі.
Не вірую в «за пазуху Христа».
Учення, то коли воно путяще,
щоби прожити років хоч до ста.

Он Гуру, кажуть, із повітря гроші
висотує та учням роздає…
А от смирення – важелезна ноша,

Дума Козак
2020.10.28 06:59
Вона мені сказала «так»
своїми милими вустами –
кохання зазвучали гами,
серця забилися у такт!

Вона мені сказала «так»
і все навколо засіяло –
життя взяло нове начало,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Олександр Панін
2020.01.12

Писака Писав
2019.11.07

Ігор Якименко
2019.07.12

Сергій Губерначук
2019.07.07

Зоя Войтович
2019.04.04

Костянтин Головко
2018.09.05

Томаш Кучерук
2018.06.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Поеми

 ротшильд стріт блюз
Образ твору  
а шоб тобі було вже добре
казав гаврилові тлумач
якось зустрівшись ротшильд стрітом
безтямна певність а-ха-ха

тоді пієт стояв на стопі
очікуючи чи не форд
сам у фланелі біло~ ніжній
шовковий комір гідний крій

& конспірологи кошлаті
сплітали безум безкінця
у хуртовинах штовханини
нето давай нетак нехай

тарзан в кущах пружний як мафін
дріад заманював свистком
оце чотири хулахупи
а у хатинці є кальян

грицько що майже ґрета тунберґ
любив скорботу й нафталін
тому що всі скорботи різні
не все що зветься ~ шаурма

радистка кет із глумом трохи
грицька приймала кава чай
паркети же не путцувала
бо не відстрелює грицько

данїл дереворит плевритний
розказував комусь там ще
що викапаний він данїл жеж
різдво спасає як мазай

юрба пітніла & юрміла
щось волочилося волом
пієт очікував свій б’юїк
& рибкам розбивав серця

а пролетарії на барі
потягуючи ще глінтвейн
казали попросту уася
такий то мракобісний джєз

тому що ні не зовсім нудно
& чесних версій менш як дві
а вийде так як ротшильд хоче
його імення легіон

отой-во ґюісманс із ложі
а той макаренко шпигун
а цей за нас хоча придурок
ударений переднім склом

що знаєш ти за чорні ночі
як вітер гонить потороч
& що ти знаєш за могили
за іншим рогом ротшильд стріт

само собою переможем ~
акційна свіжість бланманже
мабуть нагальніша халепа й
пієт очікує таксі


(аеро)




 





Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-08-18 15:58:10
Переглядів сторінки твору 785
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.10.27 18:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-18 21:34:15 ]

Завжди гадав, що блюзом є якраз те, що зрозуміло автору або колективу виконавців - на рівні свідомості чи якійсь її половині.
А слухач хай "доганяє" або чекає, поки його дожене виконавець.
Урок з "пиріжками" та "порошками" мене як слухача до таких блюзів як оце Ваш, підготував.
Я його розумію навіть і дечого на якусь дрібничку не розуміючи.
Але на те він і блюз.
І треба бути, тбм, "в темі". Або бажано.
Мені здається, що я в ній.

Творчих успіхів, гарного настрою.
Мені сподобалося.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-08-19 04:35:30 ]
ну гіпертекст існує безперечно, фактично
ось те, що виринає з його глибин раптом ~
це завжди подячне питання, як-от, у наявній
концептуальній послідовності ротшильдівська тема
повз яку важко пройти просто так
хоч не сказати, що вона, тема ця, зовсім ізнічев’я
притягнута чи прифантазована, тема таки злободенна
ну і чим не блюз

імовірні моменти десь-сумніву були щодо режисури
але досвід бере своє й врешті-решт організовує

персонажі в принципі знані всі
юрма & пияки скоріш декор, аніж dramatis personae

блюз любить певний гротеск, чи кубизм
але це якби кревний зв’язок із епохою
котра його піднесла, саме як культурний феномен
& відкриту формулу,
а щодо глядачів, чи то читачів, зацікавлених чи там,
у невизначених чуттях,
завжди справедливі слова Бадді Ґая, коли його
вітали в залі слави рок-н-ролу, це якби статус класика

’якщо Ви не хапнули блюз, та живіть собі без нього’