ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2020.04.05 23:14
НАБУ мене ловило, та не спіймало. Війна війною, а бізнес «по понятіям». Коли не знаєте, як робити, то робіть, як знаєте. Справжні шанувальники жінок менше як тричі не п’ють. Можна писати як на тверезу, так і на п’яну голову. Аби лиш голова була на

Микола Дудар
2020.04.05 20:15
Паралельні світи семи нотам дотичні…
Кілька кроків по всесвіту… Що я несу?
Це єдиний у нотах забутого звичай…
Потаємних думок - передбачений сум

Паралелі життя… та читав Сведенборга
Років сорок тому… запізнивсь посланець
Не до сну котру ніч, як по

Ніна Виноградська
2020.04.05 20:11
Було усяких у моїй державі,
Із заходу і сходу тут були.
Та ми в свої світлиці, Боже правий,
Чужинців вже на покуть привели!

А їм начхати на святі ікони,
На рушники, на хліб і на пісні.
Вони не мають честі, їх закони –

Тетяна Левицька
2020.04.05 19:43
Люби мене мовчки, коханий, люби,
хай тиша замре на півслові.
Лиш ніжності дотики, серця скарби,
платівки мелодій любові.

Всі зайві слова, тільки погляд зорить
в смарагдовім озері зримо.
Душа відлетіла за обрій на мить

Матвій Смірнов
2020.04.05 19:32
О мадам, як пасує вам ніжно-зелена маска ця,
Що підкреслює ваших очей дивовижний колір!
Потанцюймо - а сонце нехай собі опускається
На порожні макети вулиць, трамвайні колії
Без трамваїв, зачинені супермаркети,
На укриті травою футбольне поле і цвин

Євген Федчук
2020.04.05 19:01
Було це у далекі ті віки,
Що й Біблія про них іще не знає,
Тож дещо інше нам розповідає,
Як вийшли ми з-під Божої руки.
Адам спочатку, а, по тому, Єва…
Та я почув історію і в ній
По іншому складався хід подій
При коренях людського роду Древа.

Олександр Панін
2020.04.05 16:10
Клубок вогню, мов яструб,
впав нізвідки,
Нещадний, злий,
затьмарив Сонце,
хоч лише на мить...

Він світлом цим
багряно-чорним

Вікторія Лимарівна
2020.04.05 12:39
Безлюдно повсюди, тривожно.
Весняний лиш радує цвіт.
Загрозу відчув зараз кожний.
Здригається в розпачі світ.

Цей вірус прийшов із Китаю.
З шаленою швидкістю зріс.
Раніше про нього не знали.

Домінік Арфіст
2020.04.05 12:17
море – мармур…інока келія…
відпускає мені гріхи
мерехтінням святого Ельма
вистеляє мені шляхи…
море вилилось мені в душу
і влилося в очі мої
заховало мене у мушлю
і заповнило по краї…

Іван Потьомкін
2020.04.05 10:21
Давно уже слышал я и читал о том, что, почуяв приближение смерти, слоны уходят из стада и умирают в одиночестве. Не довелось, правда, видеть в передачах о животных, как уходящие в мир иной при этом прощаются с родными и близкими. А вот совсем недавно пока

Сергій Губерначук
2020.04.05 10:06
Наперекір, усупереч
мені відмовиш – ні!
Коли ж тебе усю береш –
дурні слова, дурні.

Такого наговорюєш,
оспівуєш таке,
що "ні!" вже перетворюєш

Олександр Сушко
2020.04.05 08:14
Унадилася до мене сусідка: то їй замка встрочи у ризи, то заштукуй дірку в опоні. Чом би не застрочити? Я ж колись швейне училище закінчив. І хоч давно не працюю за фахом, але вміння нікуди не ділося. Та й самому латати дірки нині набагато дешевше, оскіл

Микола Соболь
2020.04.05 08:07
На злодієві шапка не горить.
Горить на тім, хто злодія застукав!
Якщо у когось до багатства хіть –
Учись, хробак, це буде за науку.

Керує нами всемогутній тать.
Як президент, весна цвіте зелена…
І замість тих обіцяних – саджать,

Віктор Кучерук
2020.04.05 04:05
Змарнів помалу чоловік,
Мов на стовпі афіша, –
А ти така, як і торік,
І навіть красивіше.
Хоч я не вірю в чудеса,
Коли мені не п’янко, –
Але твоя свята краса
Сія безперестанку.

Євген Федчук
2020.04.04 20:25
Було це у далекі ті віки,
Що ми про них забули, коли й знали.
От лише душі по світах літали
Й у ті часи дісталися-таки
І звідти нам крупинки принесли
Історії, легенди? Я не знаю.
Та, як почув, так переповідаю,
Аби і ви дізнатися змогли.

Нінель Новікова
2020.04.04 19:14
Ти – відлуння забутого гімну
В моїй долі у дикі ці дні,
О, Кармен, як же сумно і дивно,
Що ти знову приснилась мені.
Зовні трепет, якесь шарудіння,
Страхітливі, виснажливі сни,
І твоя здичавіла чарівність –
Як гітара, як бубон весни!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Бойко
2020.03.22

Анна Дудник
2020.03.15

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31

Сергій СергоЗар
2020.01.30

Влад Дяден
2020.01.20

Рома РічардГрейсон
2020.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Проза

 Самоізоляція

Самоізоляція, так самоізоляція. Але, не все так просто, виявляється. Зачинився в туалеті. І години не минуло, як жінка грюкає в двері: скільки ж можна сидіти? А я звідки знаю. Влада сказала, що два тижні, а потім видно буде. Та то навіть і добре, що у жінки якісь справи є в туалеті… Хіба довго висидиш без їжі, без ТБ, без відео-звернень президента. Нє-а. – Давай , кажу, відійди на півтора, а ще краще на два метри, я виходити буду. Чую через двері нервовий смішок. От людина, не хоче ніяк зрозуміти, що клятий вірус не вибирає, чоловік чи дружина. Як вчепиться пазурами у рідненькі альвеоли, то всьому організму гаплик може бути. Вискочив з туалету і посунув, притискаючись до стінки, на кухню до холодильника. Шмат ковбаси, скибку хліба в руки і боком повз дружини, що мов мумія заклякла, втупивши в мене очі, до ліжка під ковдру. Накрився з головою – темінь, яко мла… Жую ковбасу з хлібом, слухаю, як стривожено б’ється серце у скронях та й думу гадаю: А може не варто пручатися? На пенсію вийшов, яка з мене користь, тільки гроші з держави тягну, а їх і так бракує… хоча би державникам на премії . Захотілося сміливого вчинку. А може вийти між люди, як колись герої громадянської війни сторічної давнини, розірвати сорочку(секонд хенд, не шкода) та гукнути на весь голос: - Давай, вірусяко, стріляй! Нє-а, не вийду. Духу не стане. Сміливість відміняється. Краще буду поволі згасати з куснем ковбаси під ковдрою. І так себе жаль стало, що не помітив, як заснув. Прокинувся від неприємного відчуття чогось стороннього в писку. Та тож ковбаса не дожована. Ач, як воно. Дожував. Чую, жінка сопе. Значить, спить. Значить, ніч. «Нам би день простоять, нам би ночь продержаться…» згадалося чогось. Ага, а що за день завтра? П’ятниця та ще й тринадцяте, і магнітні бурі лютують, і вірус крокує планетою. Ох, нелегке життя у оптиміста. Я ж оптиміст, бо завжди стрічку новин у ФБ передивляюся. Такого начитаюсь, що був би песимістом, то давно би погинув від нервового стресу. А так ні. Мислю. Отже існую. А якщо існую, то має бути цьому сенс. Вищий. Від Бога. В його волі все. Трішки заспокоївся. Завтра день і забодай його коронавірус, якщо ні. Встану, увімкну телевізор, побачу чарівника країни Оз, почую його такий довірливий і щирий голос і відразу полегшає. Держава думає про нас… і за нас теж. Бо кому, як не їй? Бо про кого, як не про нас? За себе? Ні, то все плітки… наговори недругів. Он вже маски почали завозити. Спочатку вивозили, а тепер завозять. Бізнес. Нам не зрозуміти. Та й не треба. Якось воно буде. Бо як казав один ЛГ: І ще такого ніколи не було, щоб якось та не було… Золоті слова. А оскільки я оптиміст, то «якось буде» сприймаю, як «добре буде»… Неодмінно. Нехай не за моє життя, але мусить наступити отеє благоденствіє земне, яке в казках, в мріях і проповідях… А поки що, тихенько, щоб жінка не почула, на кухню. Там ще чималий кусень ковбаси має бути. Як заспокійливе, як знеболювальне, як вакцина, як реакція на всяку незрозумілу ситуацію. Світ врятує не краса, а самоізоляція… і ковбаса, бажано з м’яса…
19.03.2020





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-03-20 13:52:24
Переглядів сторінки твору 98
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
Автор востаннє на сайті 2020.04.02 08:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-03-20 19:01:17 ]
Боже, читала, сміялася і думала, що це Олександр Сушко написав, приємно вражена! Дякую, Олександре, проза теж Вам вдається!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2020-03-21 09:11:58 ]
І вам дякую за читання. Таки так, інколи прориває погуморити, або посерйознічати, але все одно з домішкою іронії. Добре, що Ви посміялися. Сміх, кажуть, найкращий посібник імунній системі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2020-03-21 15:58:48 ]
"Світ врятує не краса, а самоізоляція…" - фраза, гідна тиражування та усілякого поширення. А іще якийсь тиждень тому навряд чи хто б таке утнув! Часи змінюються надто стрімко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2020-03-22 08:23:39 ]
Дякую. Врятуємося поодинці, врятуємося разом... У тих часів завжди є каверзні моменти. Мало спокою і тиші.