ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам брать копірку
Й по межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Сонячна кульбаба. Легенди.
Сонячна кульбаба. Легенди.
Мовою квітів Кульбаба означає - щастя і відданість.
У дикій природі кульбаба - самий рясний і тривалий медонос, цвіте з квітня до вересня.
У кульбаби безліч назв: светик, пухівки, Пухлянко, солдатики, молочник, Дойников, летушкі, повітряний колір, масляний квітка, березневий кущ, грядуніца, Пустодієв.
Слово «кульбаба» московського походження, віддієслівної основи одуть або обдути. Воно і вкоренилося як основне, хоча були відомі і дуже близькі форми: одуван, кульбаба, Пустодієв, ветродуйка.
Кульбабу за її невичерпну цілющу силу величали «еліксиром життя», «бабусиною травою».
Придворні лікарі китайських імператорів готували з кульбаб еротичний еліксир, що підтримує чоловічу силу владик довгі роки. Знахарі впевнені, щоденне вживання декількох гірких листя і жовтих суцвіть кульбаби, значно підвищує чоловічу потенцію.
Кульбабу іноді, плутаючи з іншими рослинами, називають його молочай, дикий молочай). Серби його звуть маслачок.
Молоде листя майже позбавлені гіркоти. Містить вітаміни С і Е, каротин, легкозасвоювані солі фосфору, кальцію, магнію, йоду, а також вуглеводи й протеїни. Коріння до осені накопичують до 40% інуліну. Часто називають "еліксиром життя".
Кульбаба використовується для поліпшення апетиту, регулювання діяльності шлунково-кишкового тракту, при жовчнокам'яній хворобі, як легке проносне. Може застосовуватися для лікування цукрового діабету, сечокам'яної хвороби, атеросклерозу. Є антігельмінтним і антитоксичну засобом. Стимулює діяльність серцево-судинної системи, призначається при артритах. Заживляє рани, знеболюючим, протизапальну дію, ефективно використовується для видалення бородавок. Сприяє збільшенню лактації. Надає тонізуючу дію, усуває відчуття втоми. Корисний при захворювані щитовидної залози.

В їжу використовують майже всю рослину: з молодого листя роблять салати, приправи до м'ясних страв, вживають як шпинат; квіткові бруньки маринують і заправляють солянки, вінегрети, страви з дичини; з розкрилися бутонів готують кульбаб мед; з коренів готують чудову каву. Щоб видалити гіркоту з листя, їх вимочують у солоній воді 20-23 хвилин.

Збирають листя навесні і влітку, коріння - восени. Використовують листя, квіти, бутони, коріння. Бутони маринують з часником, для приправи, в вінегрети, до дичини.

Салат: кульбаба, цибуля, кріп, петрушка, варене яйце, можна картопля, заправити соусом бешамель або сметаною.
Перша легенда про кульбабу
У давні часи на березі Великої ріки була маленьке село. На самому її краю стояв крихітний будиночок, схожий на теремок. У ньому жила миловидна дівчинка. Вона пасла козу і торгувала молоком.В зеленій сукні і золотисто-жовтої косинці вона з дерев'яним дійницею обходила будинки і кожному, хто бажав, наливала молока в глечик.
Дівчинка була схожа на добру фею. Весела і усміхнена, вона для кожного знаходила добре слово і кожному приносила благу звістку: бажала здоров'я хворим, мирила посварилися подружжя, а дівчатам передбачала швидке і щасливе замужество.Может бути, тому її всюди і чекали з нетерпінням, бо її привітна посмішка несла сонце і весну навіть в самі похмурі будинки. Люди прозвали її за це молочницею-Отдуваночкой, так як вона "віддуватися", відганяла від них важкі думки і поганий настрій. Прізвисько це звучало так мило, що нітрохи не ображало дівчинку. Подорослішала Молочниця-Отдуваночка і гаряче полюбила Жайворонка за його пісню без слів.
Ця пісня хвилювала її до глибини душі. Весь світ зазвучав для дівчини піснею Жайворонка. Труснеш чи коза головою, задзвенить чи на шиї у неї бубонець, а дівчина вже біжить подивитися, чи не летить Жайворонок над прогоном. Свисне чи на старій липі іволга, Молочниця-Отдуваночка відразу ж поспішає на цей поклик, думаючи, що її чекає Жайворонок. І ночами їй снилися його пісня і заклик.
Щастя переповнювало серце дівчини. Але тривало воно недовго. Вона сама зруйнувала свою велику любов. Їй захотілося дізнатися слова пісні Жайворонка.
Він опустився до неї з піднебесся і проспівав:
Ніжна моя любов до тебе, як сонця перший промінь, але вабить вгору небес простір, і поклик його могутній ".
Охопило дівчину бажання утримати коханого, залишити його поруч з собою назавжди, і кинулася вона до нього з благанням про це. Але, вільний птах, Жайворонок злетів у небо і полетів. Тільки тепер Молочниця-Отдуваночка зрозуміла, що, захотівши позбавити Жайворонка свободи, втратила його любов.
У розпачі вона змахнула косинкою, і випало з неї кілька золотих монеток.
І полетіли золоті, закружляли на сильному, ураганному вітрі з Великої ріки. Довго вирував вітер і розносив золоті по всьому світу. Там, де вони падали, навесні з'являлося багато золотистих кольорів, які люди з тих пір стали називати просто кульбабами.
А Жайворонок кружляє над ними і співає свою пісню без слів.
У християнстві кульбаба як одна з «гірких трав» стаоа символом страстів Господніх, і саме в такій якості вона присутня на зображеннях Розп'яття Мадонни з Немовлям. Вважається, що символізм Емблеми Страстів Христових, ймовірно, пов'язане з гіркотою листя цієї рослини. У сценах Розп'яття кульбаба іноді зустрічається в нідерландському живописі.
Але, незважаючи на це, кульбаби часто дають епітет «сонячний». Виявляється, їх життя - відображення глибоких процесів на Сонці. Сплески бурхливого розвитку цих квітів припадають на другий рік максимуму сонячної активності. У ці роки вони густо заповнюють всі галявини і цвітуть на радість собі і численним полчищам комах, які збирають нектар і пилок.
Ця властивість кульбаби відображена в другій легенді:

Кульбаба - дуже цікава квітка.
Прокинувшись навесні, він уважно подивився навколо себе і побачив сонечко, яке помітило кульбаба і освітило його жовтим промінцем.
Пожовтів кульбаба і так полюбив світило, що не зводить від нього захопленого погляду.
Зійде сонце на сході - кульбаба на схід дивиться, підніметься в зеніт - кульбаба підніме голівку догори, наблизиться до заходу - кульбаба не зводить з заходу погляду.
І так все життя, поки не посивіє.
А стане сивим, розпушиться - і полетять за вітром пушинки-парашутики з насінням, побачать гарну галявинку, опустяться, зернятко сховається в якусь впадинку і пролежить до весни.

(С.Красіков. Легенда про квіти)
Друга цікава легенда про кульбаби:
Встало одного разу по весні Сонечко спозаранку, умилось теплим дощиком і пішло гуляти по небу. Дивиться - хороша земля! І ліси, і луки - все в зеленому вбранні, кожна травинка переливається. І все-таки чогось не вистачає.
- Щоб ще таке придумати? - запитало саме себе Сонечко. - Чим порадувати людей?
Змахнуло воно золотим рукавом - бризнули на землю сонячні порошинки, і засвітилися на луках, на стежках веселі жовті вогники - кульбаби. На мене схожі! - зраділо Сонечко. А сердита Зима неподалік ховалася в глухому лісі, в глибокому яру. Почула вона, що Сонечко сміється, і визирнула тихенько зі свого укриття. Дивиться - а в траві багато-багато маленьких сонечок світиться.
Ох, і розлютилася тут Зима! Махнула своїм срібним рукавом і запорошені веселі вогники снігом. А сама далеко на Північ пішла. З тієї пори братці-кульбаби так і хизуються: спочатку в жовтій сукні, а потім в білій пухнастою шубці.
Кульбаба настільки дивовижна рослина, що поряд з величезною кількістю легенд, про нього складено та загадки:

"З молоком, але не коровушка, літає, а не соловейко".
Вічко золоте на сонце дивиться, як сонце нахмуриться, вічко примружиться ".
З точки зору фен-шуй кульбаби є доброчинними рослинами. Вважається, що вони захищають членів сім'ї від нещасних випадків і несуть їм гарне здоров'я. Вони також символізують гроші.
Цікаво, що кульбаби бувають не тільки жовті з різними відтінками. На Кавказі в горах трапляються пурпурні, а в Тянь-Шані - лілові.
За китайським повірити кульбаби є гномиками, маленькими гномами добpого духу землі.
Третя легенда про кульбабу, де говориться, що Кульбаби - діти Місяця і Сонця.
"Кульбаби повинні були запалювати на небі лампи щоночі, але - не хотіли цього робити.
В покарання Місяць послала вітер, який здув їх на землю.
Але, на втіху, батько-Сонце пообіцяв, що на землі діти будуть світити так само яскраво, як на небі.
Щоліта квіти перетворюються в пушинки, намагаючись потрапити назад на небо з тим же вітром, який приніс їх на землю. "
Переклала на українську мову 18.06.19 17.17






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-06-18 20:11:38
Переглядів сторінки твору 568
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2024.04.26 22:23
Автор у цю хвилину відсутній