ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2020.10.19 22:20
Я в кімнаті, а галас у вуха
Наповзає важезним свинцем.
Перед вічним всевладним лицем
Відчуваю фатальності звуки.

Какофонія транспорту суне,
Розриває гармонію снів.
Квітка сохне в морях будяків.

Олександр Сушко
2020.10.19 16:47
Не люблять люди правди, зобижаються, коли хтось щиро і прямо в очі каже, що ти - телепень, а вчинки твої ідіотські. А чому ображаються? А тому, що правда нікому не потрібна, вона як чорна грязь покриває людину з голови до ніг. І замість непорочного світло

Ярослав Чорногуз
2020.10.19 13:19
В героя божа є ознака –
Усі він труднощі долав.
Он – Одіссеєва Ітака,
Для нього сповнена тепла.

Брил нагромадження величне,
Печаль і радість в нім сплелись.
На рідну землю, ой, незвично

Тетяна Левицька
2020.10.19 13:08
Забувала оплакані вірші,
загортала самотність в папір,
і ніхто у роз'ятреній тиші
в ніч холодну мене не зігрів.
Що кому, до чужого причастя,
літургії пахких паляниць?
Не таке я намріяла щастя
щоб шубовснути з синяви ниць.

Ігор Шоха
2020.10.19 10:35
Історія лише тоді навчає,
коли її осмислює народ,
і гнів його Везувієм палає,
і чуємо із Дону до Дунаю,
що є у кожній хаті патріот.

Ми, як були від Сяну і до Дону,
то й будемо! Бо течія несе

Сергій Губерначук
2020.10.19 10:11
Зимове діамантове кольє,
холодних почуттів ясні крижинки.
Усе, що на рахунку в тебе є, –
це сміх і сльози звільненої жінки.

Давно я не така, як ця зима.
Терпіти сил уже давно нема.

Микола Соболь
2020.10.19 08:55
Присядь опліч, мій друже, поговорим
у світі є для цього сотні тем.
Перевернути може слово гори
і душу може обпекти вогнем…
Немає часу? Певно і не буде.
Цейтноту вічна пастка на землі.
Чи схаменуться, чи прозріють люди?
Можливо так. Та швидше за вс

Віктор Кучерук
2020.10.19 08:23
Стало холодно і сиро
Восени, –
Тож на вулицю з квартири
Не гони.
Далечінь і наоколи
Вже не ті –
Потемніли, захололи
В німоті.

Іван Потьомкін
2020.10.19 08:10
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.

Олександр Сушко
2020.10.18 20:34
Незакінчена епістола...
Грім ударив, наче істина,
Час ударив - я не вистояв,
Впав на зорану ріллю.

Поруч побратими-воїни,
Лики вичорнено зорями,
Перешіптуються з мойрами

Микола Дудар
2020.10.18 19:44
ЗВИЧАЙНЕ ЧУДО МИКОЛИ ДУДАРА В українській поезії є безліч чудових письменників, яких важко віднести до якоїсь конкретної генерації. Хоча б тому, що писати починають пізніше за своїх ровесників, але одразу пропонують світові зрілу лірику. Одним із таких а

Олександр Сушко
2020.10.18 17:37
Стаття оця простяцька, як і усе моє нехитре життя, як усе до чого доторкається моя думка . Хоча в ній буде йти мова не про гарбузи на полі, які цьогоріч вродили рясно, не про білі гриби, які щойно замаринував, і навіть не про теоретичну фізику та квант

Микола Соболь
2020.10.18 16:04
Були у світі лише ми й каштани,
як тільки листопад тікав із двору,
чекаючи удвох на зиму скору
та сніг, що не впаде відразу тане.
Таке воно дитяче лихоліття
в бабусиній хатині біля груби
коти свої вилизували шуби,
а ми калини заваривши віття

Борис Костиря
2020.10.18 14:15
Це божевілля міста із агоній,
Важких судом, паралічу і ран.
Стікає кров’ю течія двобою,
Узявши спокій на важкий таран.

Гангрена розповзається повсюди,
Руйнуючи стрімкі проспекти вщент.
Здорова плоть перетворилась в груди

Сергій Губерначук
2020.10.18 08:56
Знов обличчя це – не налице,
а навиворіт, як після лому!
Я – великий. І знаю про це!
Не вміщаюсь ні в чому малому!

Я надмірно – в самому собі –
у самому мені не самому!
Розкотив би губу по губі –

Євген Федчук
2020.10.17 20:09
Біля старої школи ріс бузок.
Ліловий, білий…Розквітав у квітні.
І полюбляв я ще малим ходити,
Мов у країну чарівну казок.
Вдихав бузковий аромат п’янкий
І до суцвіть уважно придивлявся,
П’ять пелюсток зустріти намагався,
Бо, як казали старші, цвіт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Зозулько Зузулько
2020.10.11

Олексій Сергєєв
2020.08.13

Тарас Баш
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02

Олег Прусак
2020.06.11

Богдан Бойко
2020.03.22

Анна Дудник
2020.03.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович (1983) / Проза

 Складнощі перекладу

Ми з Аллкою разом відпочивали за кордоном вперше. Аллка взагалі часто бувала там, то Мальдіви, то Сейшели, любила поганяти понти у розмовах про відвідані місця при нагоді. Я ж похвалитися закордонними мандрівками не могла. Так, літо на мадярському кордоні і кілька слів для годиться завчених, аби привітатися, подякувати…ото і всі закордонні розмови. Та й у школі ми вчилися у різних класах. Аллка у англійському, я ж у німецькому. Викладачі переконували нас, учнів, що німецька не так погано, навіть молода викладач після педінституту пророчила перспективи. З часом вона покинула навчати мовам і зайнялася бізнесом. А який найпоширеніший бізнес наразі у нас? Так, торгівля. Зараз торгують усі, кому не ліньки. Починаючи з торгівлі шкарпетками з житомирської фабрики, і закінчуючи автівками з США. Необхідно виробляти, щось потрібне людям, але торгівля у найширшому попиті. Та і виробляти не дешево, бо секонд з заходу коштує дешевше, аніж нові вироблені речі, а у більшості люду є ліміт – «мінімалка» і прожитковий мінімум. Але кожному хочеться кращенького, от і я ризикнула і пристала на пропозицію давньої приятельки Алли.
Аллка влаштувалася у житті нормально, знайшла собі папіка у столиці, і все діло у ажурі, як кажуть. То теж робота, адже папік не кожному до душі, але то суто індивідуально, та й історія не про це.
От Аллі захотілося полетіти у теплі краї, я ж якраз зробила закордонний паспорт про всяк випадок, мовляв, хай краще буде, аніж потім у потрібний момент не виїду терміново згідно вигідного супервигідного туру.
Аллка запропонувала поїхати з нею, і от ми вже сидимо на валізах у терміналі і чекаємо на реєстрацію. Все вперше – для мене! Усе блищить! Аллка дує губи качечкою і селфиться на айфон. Постить фоточки і постить.
Я уже сфотографувала Аллу у позі «утомлена чеканням в терміналі», «чекання з задраними ногами», «качечка летить в теплі краї»… образи не закінчувалися… хотілося теж фото на пам'ять. Запропонувала поселфитися разом. Аллка підтримала, але потім виявилося, на усіх фото зі мною вона собі не подобалася, тому видалила, так і не скинувши мені на мейл… але то потім з’ясувалося.
От уже і стійка реєстрації, от уже і митний контроль, мрія шоперів – дюті-фрі, Аллка лише махає карткою – безліміт від папіка, класно, весело. Мартіні і бікіні, шоколад і мармелад, парфуми і блиски для губ…Аллка не жадібна, відкоркувала мартіні і пригостила мене. Уже скоро іти до гейт. Весело. Аллочка таки дівчина-свято. Прибули до готелю, на рецепції тицьнули «презент фром Юкрейн» і пішли заселятися.
І все було б супер, аби не те, що повністю все оточення англомовне. Я зі своїми скромними знаннями англійскої мови впевнена у Аллочкиних перекладах. Аллочка, як виявилося, теж впевнена у собі.
Але за будь-якої ситуації скидає розмову з владнання питань на мене. І все було добре. Я вже спікінг з персоналом і відпочивальниками. Дартс, змагання у басейні, зумба, йога. Райт і лефт. Аутсайд і інсайд. Спілкуюся з англійцями і голландцями, німцями і турками.
Аллочку почала дратувати моя активність – а активність від захоплення, першої такої поїздки. Все так фантастично, що літати хочеться.
І от Алла чує про вечерю у ресторані. Аля-карте – можливість піти у ресторан у готелі з все включено і замовити собі страви італійської, китайської чи середземноморської кухні. Алла хоче вигуляти сукні – вона знала, що буде ресторан. Я ж прилетіла з парою сукенок, які обігрую різноманітним чином, але то мені настрою не псує. І от Алла дає доручення – домовся за вечерю.
Беру слухавку і телефоную з номеру. На тому кінці мені кажуть, що сьогодні замовити вже не можна, можна замовити завтра.
Відверто кажучи (френклі спікінг), у ресторані все включено їжі настільки багато, що навіть тут ми не все ще скуштували… але Алла хоче у аля-карте, наступного дня ідемо з басейну і я дзвоню на барі у лобі.
Адміністратор з поганою вимовою починає мені пояснювати знову, що сьогодні на сьогодні записатися не можна. Я питаю чому. Він погано говорить англійською, після десяти хвилин розмови голос у слухавці змінюється. Мені знову пояснюють, що треба записатися завтра. Я питаю де, у відповідь постійно одне слово, яке не має ніякого логічного зв’язку з рестораном і записом… «гастролейшен», я прокручую усі контекстні варіанти, і крім «гастролі» у мене нічого не напрошується. Аллі говорю, що записатися знову не вийшло, бо на гастролях якихось повари ресторану, скоріше за все. Увечері бачимо, як туди таки іде люд…
Це вже якась дискримінація! Наступного дня я іду в адміністрацію аби таки записатися, і виявляється - «гастролейшен» - то ніякі не гастролі.
Гест рілейшен – зв’язки з гостями… І що цікаво, ні Алла з її чудовими знаннями, ні я зі своїми, так і не докумекали отого, поки я не побачила, як написав на моє прохання це слово на папірці адміністратор у холлі.
Мораль байки така – мову вчити корисно. Надіятися треба лишень на себе. Пил у очі вміти пускати теж мистецтво.
Ми таки сходили з Аллою до ресторану і вона вигуляла свою сукню, лишила чайові і задоволена вечором заспокоїлася тим, що таки ми потрапили у крутий ресторан, хоча їжа нічим не відрізнялася від тієї, яка була у основному, просто обслуговував офіціант, відсовував-підсовував стільці, посміхався, наливаючи вино у келихи. Понти дорожчі за гроші. Я у цьому переконалася. Але було непогано, навіть приємно. Щоправда, світлин на Аллиному телефоні зі мною майже не було, тому доказів прекрасно проведеного часу не так багато.
Це був цікавий досвід, мотивація і відкриття того, який велетенський і різноманітний світ.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-03-24 13:19:06
Переглядів сторінки твору 225
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.819
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2020.08.14 16:45
Автор у цю хвилину відсутній