ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2021.04.12 21:39
Там, поза Критськими ходами
Є композиція із брил,
Де камені лежать рядами -
Їх Бог зробив на свій копил.

Амфітеатром, напівколом -
На лави схожі чи стола.
Учитель походжав довкола -

Ігор Шоха
2021.04.12 20:30
Відлітають журавлики-мрії
у далеке минуле моє...
на майбутнє немає надії,
та зозуля усе ще кує.

Догораюче полум’я ватри
й досі жевріє з десятирічь.
Те, що буде, нічого не варте

Сергій Губерначук
2021.04.12 10:19
Однак, три дні тривало це весілля?
склотару теж здаватимо три дні?
Отож, вломайте кожен хліба з сіллю –
і на коня! і довго на коні!!

17 липня 1995 р., Київ

Олена Музичук
2021.04.12 10:15
Знову проснулись весняні вітри
зранку і аж до нічної пори
то навівають, то шепчуть мені
запахи ніжні і звуки нічні.
Серденько, годі боятись!
Має все-все помінятись.

Кожного дня усе краще стає.

Микола Соболь
2021.04.12 05:52
Така весна, що без чобіт ніяк!
Дерева похилились на болоті…
Даремно ськати* збуджених пияк
й не збуджених також шукати годі.

У лісі покій. Тиша гробова.
Дзвінкі пощезли голоси пташині…
Геть замерзають зронені слова

Євген Федчук
2021.04.11 19:46
Рік починався сумно з «андрусівської зради»,
Як охрестили влучно те дійство козаки.
Ніякі обіцянки не стали на заваді
Роздерти Україну. Зібрались хижаки –
Москва, що допомогу козацтву обіцяла
Й Варшава, що втрачати ці землі не бажа.
Про думку україн

Сергій Гупало
2021.04.11 12:03
Затуляє мене затуманене скло,
Охопила непевність остиглу дорогу.
Притихає незвично прарідне село
І ні птаха, ні страху – не видно нікого.

І за двері набряклі не робиться крок,
Я на стіл опускаю спочити долоню.
Час, як завжди, неквапно тече у пісо

Іван Потьомкін
2021.04.11 10:37
Ще кілька літ тому хвалився він привселюдно:
«Не помічаю старості. Знаю, що їсти й пити.
А головне – не класти на серце зайвий клопіт.
Сказати б, глухою стіною відгородитися од світу.
Знавців, як жить, обходить смерть стороною».
І хоч мудреці й

Ігор Деркач
2021.04.11 09:38
Вітри проснулись весняні.
Усе буяє ночі й дні
У далині розмаю.
О аромат, о гук новий!
О, бідне серце, не болій!
Весна все, все міняє.

І кращає щоденно світ,

Сергій Губерначук
2021.04.11 09:25
Я плачу не за тим
безруким чоловіком,
якого жінка – заживо в труну,
дебела жінка.

І не за родичем,
якого добрий слід,
якого жовта тюль у гробовім бузку

Віктор Кучерук
2021.04.11 09:18
Я не гнався за нею
І щодня не шукав
Будь-яких привілеїв
Наяву чи в думках.
І не думав ніколи,
Що повсюди, як дзвін,
Буду чуть мимоволі
Втішне слухові: Він…

Микола Соболь
2021.04.11 07:08
Давайте будемо дружити.
А, якщо ні, я маю палку!
Мені таких, як ви не жалко.
Великороси – то еліта!
А ти мовчи, хохол смердючий,
ми й не таких в Дніпрі топили…
Ви всі – лайно, росія – сила!
А тут лиш чорнозем родючий

Ярослав Чорногуз
2021.04.10 10:39
Чи замку старовинного уламок?
Чи арфи чарівливий силует?
Безверхе диво стало перед нами -
Тополі білої сяйний квартет

Із стовбурів, що їх зростив Пашкевич -
Талановитий, мудрий садівник.
Потоцького родини світле древо

Ігор Шоха
2021.04.10 08:53
                І
Неологізми – це, таки, обнова...
Що тільки не видумує поет,
аби розбагатіла наша мова
на чим попало латаний сюжет.
Усе це файно: словеса наяди,
омоніми – і танки, і танки...
але хоча би наголосу ради,

Сергій Губерначук
2021.04.10 07:24
Я все скажу, бо не скажу нічого.
Моя любов маленькою була.
Вона мене зайняла на недовго…
і загула.

Найперше почуття несупокою
між нами, між нерівними двома,
я перевірю вогкою рукою –

Микола Соболь
2021.04.10 04:30
Зорею у холодні роси,
у ще незорані поля,
де перших квітів суголосся
леліє на зорі земля…

Пішла душа у шлях небесний,
осиротивши рідний дім.
Хай світлі спогади не скреснуть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Наталія Чумак
2021.03.31

Іван Іванченко
2021.01.05

Марина Олексіївна
2020.12.03

Зозулько Зузулько
2020.10.11

Олексій Сергєєв
2020.08.13

Тарас Баш
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Лиса гора
Дзвінок по смартфону відволік мою увагу від написання чергового опусу про кохання. Шукав риму до слова «циці». А це потребує особливої концентрації уваги. Уява мусить виразно виопуклити ті бездоганні витвори мистецтва, якими обдарувала жінок щедра природа, і знайти найвлучніший епітет для цієї неземної краси.
- Альо,- роздратовано кажу у слухавку, - я слухаю.
- Привіт, це я,- забурчало у відповідь. – Пусти до хати, я вже на порозі,- захлипав непрошений гість.
Не люблю я такого – без попередження лізти в мою барлогу. Нічна відьма порозкидала мої шкарпетки по всій квартирі, ліжко неприбране і тхне молодою мавкою яка із запізненням побігла на роботу, на кухні гора немитого посуду, а на столі покотьолом жіночі причандали для шпаклювання ликів.
Анциболот винувато топтався на порозі, його ліве око заплило, вухо було прокушене, а п’ятак розпух до розмірів голови. Обламані ріжки гаспидяка тримав у руці та гірко плакав. Моє невдоволення як корова язиком злизала: ще б пак – найліпшого друга жорстоко відлупцювали і він прийшов зализувати вави до єдиної близької в усьому світі людини.
Я допоміг йому роздягнутися, одніс на руках до ліжка, витер заюшеного зеленою кров'ю писка і поклав на його лоба капустяний лист, одірваний з качанистої, яку надумав зварити і увечері приготувати голубці.
Гаспид непорушно лежав і тихо стогнав. Хутенько пішов на кухню, віднайшов бодягу, взяк кухлика з водою і повернувся до кумпана. Акуратно втираючи розм'яклу кашку у посинілі та напухлі місця намагався аби пекуча суміш не потрапила в очі. Хоча приятель і чорт, регенерує дуже швидко, але болить йому так само як і нам – грішникам окаянним.
Далі пішла в хід важка органічна природна хімія: мандрагора та пурпурний окопник, у поєднанні з порошком гриба Amanita regalis та чудодійної рослини Hyoscyamus безвідмовно діють на покращення стану лукавих, гаргар, лісниць та русалок. Ще один інгредієнт, який я додав у декокт, дає побічні ефекти. Пацієнта необхідно міцно пеленати і обв’язувати мозуззям, особливо якщо у кімнаті знаходяться молоді дівчата. В цілях безпеки називати його не буду, оскільки діток нині цікавлять креативні способи знущання над своїми однолітками. Вони випадково можуть прочитати вищезазначений рецепт, приготувати узвар і підлити в каву вчительці української мови наприклад.
Нечистий чхав, крутив рилом, одбрикувався, з вух почав валувати сизуватий димок, а я насильно заливав у його пельку те страхіття.
Згодом гевала почало трусити, тілом пробігла судома, він у знетямі тричі поспіль пробурмотів отченаш і провалився в глибокий наркотичний сон.
А я до ранку встиг дострочити еротичний вінок сонетів і навіть почистити зуби.
- То шо сталося? – запитав у гаспида, коли той прочуняв.
- Заскочив учора на Лису гору землі замовленої трохи набрати. Найкраще її копати в північній частині гори, там де колись були шибениці для виконання вироків над державними злочинцями. Після виконання вироку кат закопував тіла неподалік шибениць. Нині, ще можна спостерігати вириті могили. Сам знаєш. А праворуч давнє капище Дажбоже, простим смертним невидиме. Землиця там аж дрижить від нечистої сили, сам знаєш. Прибрьохав - а там циганський табір! Місце, де земелька чаклунська - зайняте. Прямо на святому місці намет бродячого ромала із сімейством!
Що робити? Як достукатися до цієї ватаги? То я з кущів і почав співати гімн циганський:
Джелем, джелем, лунгонэ дромэнса,
Маладилэм бахталэ ромэнса,
Джелем, джелем, лунгонэ дромэнса,
Маладилэм бахталэ ромэнса.
Ай, ромалэ, ай, чавалэ!
Ай, ромалэ, ай, чавалэ!
Вискочили з наметів потерчата і як заверещать: « Бенг рогЕнса! Бенг рогенса! Чорт з Рогами!»
Не згледівся, а наді мною дідок із сокирою завис. Поглянув на мене сивий ромал, посміхнувся і весело сказав: «Джюкел джюклес на хала – пес собаку не вкусить!» і запросив у гості.
Гарно ми погомоніли, довідався на яких цвинтарях краще збирати їжу на могилах на Пасху, та на «гробки», до кого можна звозити поцуплені речі, де є безхозні поля з коноплями. Обіцяв зводити на луг за Бортницькою станцією аерації. От там житуха! Тільки йти треба гуртом, бо місцеві наркомани можуть і шилом проштрикнути .
Ну, а я подарував йому свою вишиванку, яку ношу ось уже четвертий рік. Сам знаєш – зараз це найнеобхідніша річ для маскування. І хай у тебе пейси аж до землі повідростали, хай чалмою розміром із виварку обмотано голову, але коли вдягнеш вишиванку – ти свій. Патріот, одним словом.
Чавале вислухав моє прохання і наказав діткам пересунути намета. І щойно я почав ратицями довбати землю, як налетіла зграя місцевих визволителів з організації С14 з палицями та в балаклавах.
Ой, дарма я зняв вишиванку! Били мене так, як чорти б’ють грішників у пеклі. А у фіналі хтось із розмаху вгатив у мій огузок чоботом і я покотився схилом аж до Дніпра.
В метро мене не пустили, думали якийсь бомж. Довелося пішки йти манівцями до твоєї садиби.
- А нащо земля знадобилася?
- Подарунок тобі хотів зробити.
- Який саме,- зацікавив мене чортяка.
- Якщо цю земельку на Івана Купайла рівно о другій ночі втирати в десна, то виростуть нові зуби. Примовляння дізнався у приятельки, тієї що виє ночами над Довбичкою. А ти співак, тобі на люди беззубим показуватися не можна.
Що на це сказати? Розчулив він мене, я навіть сльозу пустив. Кажу:
- Друже, я й беззубий тебе любитиму.
Обережно притулив побиту голову чортяки до своїх грудей і кріпко поцілував у ще припухле рило. І подумав: якими б не були істоти ззовні, але їхня справжня сутність ховається у їхніх душах. А душа мого товариша сяє і вночі, і вдень.
16.01.2019р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-01-17 05:42:53
Переглядів сторінки твору 591
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.120 / 5.5  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.119 / 5.5  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
Автор востаннє на сайті 2021.04.10 11:27
Автор у цю хвилину відсутній