ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Таршин (1949) / Публіцистика

 * * *
Нелегко українцям сьогодні зорієнтуватися у шквалі інформації, яка атакує його з усіх сторін, додає небаченої агресії, нацьковує один на одного, засліплює у своїй ненависті до всіх і вся.
Одна аналітика заперечує іншу, новини – убив, розчленив, підпалив, застрелив, слухаючи такі новини, особливо по 1+1 (я до речі їх давно не дивлюся)виникає запитання, а що у нас взагалі нічого позитивного немає? Комусь же потрібно розтлівати наші душі суцільним негативом, хоча його і раніше вистачало, але ж не травили народ цим негативом і у такій кількості. Не секрет, що телевізійні канали у нас належать олігархам, а між ними точиться постійна боротьба і вони змагаються між собою, хто на кого більше бруду вил’є, хто кого якнайнижче опустить і усе це йде через наші голови, через нерви, доводить до хворобливої реакції, нервового виснаження, агресивного збудження – народ живе у стані постійного стресу . А ще високі ціни, низькі зарплати, захмарні комунальні, відсутність робочих місць, війна в країні і усі ці виклики породжують страх перед завтрашнім днем, відчуття нестабільності через край, а це якраз той момент, який найбільше підходящий для ворога. Я уже давно не дивлюся телевізор, але у ці дні напруга у суспільстві настільки висока, що вирішила передивитися декілька прямих ефірів на відомих телеканалах з відомими людьми в Україні, спонукало до такого рішення перегляд у соціальних мережах інтерв’ю з Надією Савченко на каналі NewsOne. Перше враження таке, що людина грає на найболючіших струнах кожного українця. Деякі її категоричні вислови я взагалі не сприйняла, а коли подивилася внизу на коментарі під цим виступом, то стало погано по-справжньому. Коментарі в основному від росіян, які нахвалюють путіна, за те що він випустив Надію, і вона тепер буде нам «Занозою в ж-пе», у тих коментарях стільки ненависті до України і вихваляння Надії. Читати було боляче. Після цього зразу ж передивилася прямий ефір з нею на телеканалі ZIK , була вражена декількома моментами, як Вона відреагувала на слова жінки, яка у телефонній розмові виказала їй гарячі слова підтримки, а на завершення додала, що їй не хочеться бачити у себе на Луганщині українську національну владу. У Відповідь Надія вдоволено усміхнулася. Потім ще були "перли" від Надії, що війну Порошенко може закінчити за один день, якщо захоче. Це виходить, що увесь світ дурний і нічого не розуміє, і що на Сході немає ні російських найманців, ні танків, ні боєприпасів, ні іншої техніки, тобто, що там немає російської агресії. Так це ж не так – там усе це присутнє. Другий момент на який робить Надія акцент, що Революції гідності не було, а був антидержавний переворот, так, як цілі, за які виходив народ на Майдан не досягнуті. Чи погодимося ми, сотні тисяч людей, які вийшли на Майдани країни за європейські цінності на таке визначення. Для мене це була Революція, а трактування у її розумінні це вороже для кожного українського патріота, який місяцями замерзав там, боровся за своє майбутнє. Так не все у нас вийшло так, як мріяли, на що надіялись, але я, наприклад, як і багато моїх друзів, не зможемо зробити нічого такого, за що нас будуть нахвалювати вороги, ми навпаки намагаємося робити усе те, що їм дуже не подобається. Нині багато нарікань, що після Майдану роз*єднані всі, а я в цьому не бачу великої біди, ми усі різні, у кожного своє бачення і свої погляди на обов’язок перед країною у час війни. Головне не бути ворогами своїй країні і не робити таких вчинків, за які вороги будуть влаштовувати овації. Можливо я помиляюся. Отакі у мене відчуття сьогодні. Я небагата людина, пенсіонер і хочу щоб у нас в країні була наша українська національна влада і мрію , як і раніше, про гідне життя і намагаюся не бути байдужим спотерігачем.

21.03.2018р. Надія Таршин.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-03-21 12:31:12
Переглядів сторінки твору 450
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.370 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.548 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.839
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 15:17
Автор у цю хвилину відсутній