ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.01
17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
2024.05.01
17:10
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди
2024.05.01
12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.
Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.
Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
2024.05.01
10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
2024.05.01
08:57
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
2024.05.01
05:52
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.
2024.05.01
05:27
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
2024.05.01
05:24
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
2024.04.30
22:48
Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
2024.04.30
14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
2024.04.30
13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
2024.04.30
11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
2024.04.30
09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
2024.04.30
09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
2024.04.30
09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
2024.04.30
06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Гімн
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Гімн
Йшов 1998-ий рік. Народний Рух України оголосив конкурс на написання Гімну своєї партії. Ми з братом долучилися до цієї справи, оскільки були членами цієї організації з першого року її заснування.
Дмитро Павличко сидів на моїй кухні та перебирав папери у своїй течці.
-Ось,- вигукнув поет,- оцей вірш покладіть на музику. Це саме те, що треба.
Робота йшла не дуже хутко. Я написав музику, але порозмисливши і брат, і я її забракували. До роботи взявся Віктор. Три місяці вовтузився з капосною мелодією, вивіряв кожну ноту. Будь-яка вільна хвилинка приділялася шліфовці композиції. У творчому турі по Тернопільщині нарешті брат розродився: уперше заграв мені готову мелодію. Це було саме те, що треба: твір було написано згідно з усіма правилами, розмашисто, урочисто, точно. Попросив тільки підняти тональність на один тон.
Понесли мелодію до аранжувальника - Олександра Конончука. Робота йшла хутко, оскільки Олександрові теж сподобався твір. Брат працював на студії, а я побіг шукати колектив, який би допоміг озвучити пісню. Умовив Леопольда Ященка та його хор "Гомін". Згідно з задумом я виступав би солістом, брат співав другим голосом, а хор підспівував у приспівах.
До презентації твору на Центральному Проводі Народного Руху України залишалося три тижні, тому я поспішав, оскільки репетицій з хором планувалося тільки три. Цього мало.
Брат приніс мінусовку додому, поставив на програвач. І тут я зрозумів: це - катастрофа. Твір було написано в сучасній інтерпретації, без дотримання канонів написання гімнів. Вся робота пішла коту під хвіст. До того ж доведеться пояснювати аранжувальнику, що його роботу забраковано і коштів він не отримає.
Зателефонував своєму другу - Анатолію Конончуку.
- Приходьте хутенько, мовив Анатолій. У мене дві доби вільні.
Рвонули до нього на студію, взявши невдалий варіант. Не виходячи з приміщення півтори доби, без сну, оглушені студійною какофонією звуків ми, урешті решт, зробили пісню. Я розмножив ноти і побіг до Леопольда Ященка.
5 вересня 1998-го року Народний Рух України затвердив саме нашу пісню своїм гімном. В'ячеслав Максимович обдарував мене 400-ма доларами за перемогу у конкурсі, які я тут же віддав братові та аранжувальнику.
Дмитро Павличко сказав: - Презентуватимемо в Українському домі на мій день народження 27 вересня. Буде Президент, прем'єр, міністри, депутати, посли іноземних держав. Не осоромте мене.
Я знав, що агремана на призначення його послом у республіку Польща вже лежить у адміністрації Президента. Це трохи напружувало.
Коли зазвучали перші звуки твору - зал встав. І слухав пісню стоячи. Сидів лише один Президент Леонід Кучма. Я бачив, як дружина люто торсала його аби він піднявся також. Коли пісня вже закінчувалася його сідниці одірвалися від крісла.
Чорновіл з Павличком, як і годиться, обчмокали мене на сцені з усіх сторін, подякували та побажали творчих успіхів. І великого шляху цій пісні. Але сталося не так як гадалося.
Партію розірвало на шматки, лідера НРУ незабаром було вбито, Павличко подався геть з України на довгих чотири роки, я опинився у лавах конкуруючої з НРУ партії. І чудова пісня почила в бозі.
Нещодавно нагадав про цей твір Дмитрові Пономарчуку - колишньому прес-секретарю лідера НРУ, але дізнавшися хто автор слів і музики він припинив спілкування.
Дехто каже, що рукописи не горять, а музика нетлінна. Дурниці все це. Якщо до справи беруться люди можна все перетворити в прах. Навіть прекрасне.
Дмитро Павличко сидів на моїй кухні та перебирав папери у своїй течці.
-Ось,- вигукнув поет,- оцей вірш покладіть на музику. Це саме те, що треба.
Робота йшла не дуже хутко. Я написав музику, але порозмисливши і брат, і я її забракували. До роботи взявся Віктор. Три місяці вовтузився з капосною мелодією, вивіряв кожну ноту. Будь-яка вільна хвилинка приділялася шліфовці композиції. У творчому турі по Тернопільщині нарешті брат розродився: уперше заграв мені готову мелодію. Це було саме те, що треба: твір було написано згідно з усіма правилами, розмашисто, урочисто, точно. Попросив тільки підняти тональність на один тон.
Понесли мелодію до аранжувальника - Олександра Конончука. Робота йшла хутко, оскільки Олександрові теж сподобався твір. Брат працював на студії, а я побіг шукати колектив, який би допоміг озвучити пісню. Умовив Леопольда Ященка та його хор "Гомін". Згідно з задумом я виступав би солістом, брат співав другим голосом, а хор підспівував у приспівах.
До презентації твору на Центральному Проводі Народного Руху України залишалося три тижні, тому я поспішав, оскільки репетицій з хором планувалося тільки три. Цього мало.
Брат приніс мінусовку додому, поставив на програвач. І тут я зрозумів: це - катастрофа. Твір було написано в сучасній інтерпретації, без дотримання канонів написання гімнів. Вся робота пішла коту під хвіст. До того ж доведеться пояснювати аранжувальнику, що його роботу забраковано і коштів він не отримає.
Зателефонував своєму другу - Анатолію Конончуку.
- Приходьте хутенько, мовив Анатолій. У мене дві доби вільні.
Рвонули до нього на студію, взявши невдалий варіант. Не виходячи з приміщення півтори доби, без сну, оглушені студійною какофонією звуків ми, урешті решт, зробили пісню. Я розмножив ноти і побіг до Леопольда Ященка.
5 вересня 1998-го року Народний Рух України затвердив саме нашу пісню своїм гімном. В'ячеслав Максимович обдарував мене 400-ма доларами за перемогу у конкурсі, які я тут же віддав братові та аранжувальнику.
Дмитро Павличко сказав: - Презентуватимемо в Українському домі на мій день народження 27 вересня. Буде Президент, прем'єр, міністри, депутати, посли іноземних держав. Не осоромте мене.
Я знав, що агремана на призначення його послом у республіку Польща вже лежить у адміністрації Президента. Це трохи напружувало.
Коли зазвучали перші звуки твору - зал встав. І слухав пісню стоячи. Сидів лише один Президент Леонід Кучма. Я бачив, як дружина люто торсала його аби він піднявся також. Коли пісня вже закінчувалася його сідниці одірвалися від крісла.
Чорновіл з Павличком, як і годиться, обчмокали мене на сцені з усіх сторін, подякували та побажали творчих успіхів. І великого шляху цій пісні. Але сталося не так як гадалося.
Партію розірвало на шматки, лідера НРУ незабаром було вбито, Павличко подався геть з України на довгих чотири роки, я опинився у лавах конкуруючої з НРУ партії. І чудова пісня почила в бозі.
Нещодавно нагадав про цей твір Дмитрові Пономарчуку - колишньому прес-секретарю лідера НРУ, але дізнавшися хто автор слів і музики він припинив спілкування.
Дехто каже, що рукописи не горять, а музика нетлінна. Дурниці все це. Якщо до справи беруться люди можна все перетворити в прах. Навіть прекрасне.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію