ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.03
08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
2024.05.03
06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
2024.05.03
05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
2024.05.03
01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п
2024.05.02
22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
2024.05.02
19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
2024.05.02
12:35
Велике пошанування до батька й матері,
бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого…
Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою,
навіть якщо живеш милостинею"
Раббі Шимон бар Йохай
Давно це сталось. Тоді, як в І
2024.05.02
11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.
І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.
І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
2024.05.02
10:26
Літери
Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.
Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.
2024.05.02
10:19
Нотатки дружини письменника
Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч
2024.05.02
08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!
Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!
Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,
2024.05.02
08:05
Голубі троянди
Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.
Той куточок наснився мені: із тканини м'якої
Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.
Той куточок наснився мені: із тканини м'якої
2024.05.02
05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.
Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.
Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,
2024.05.02
04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.
2024.05.01
17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
2024.05.01
17:10
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Автобіографічна довідка.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Автобіографічна довідка.
Автобіографічна довідка.
Народилась 8листопада 1953 року в м.Дніпропетровську,жили в приватному будинку з мамою Чалик Катериною Онисимівною,поряд з будинком дідуся та бабусі Чалик Онисима Сидоровича та Ірини Йосипівни.
Навчалась в СШ№103 з 1961по1971роки,приймала активну участь в роботі класу,вже в той час почала писати вірші та малювати,мала здібності до матиматики,приймала участь у шкільних та районних олімпіадах,в 1969році мені запропонували навчатися в СШ№36,проте я там навчалась лише декілька місяців і по начтоянню мами повернулася,знову в свою школу.Наш клас був дуже дружний,ці стосунки залишились по сьогоднішній день.
В останній рік навчання відвідувала підготовчі курси архітектурного факультету Будівельного інституту та журналістські курси при будинку Пресси.
При вступі до Будівельного інституту не добрала 1 бала,забрала документи,не зважаючи на пропозицію ректора,дочекатись початку навчання...може хто відсіється і мене зможуть прийняти на навчання.
Почала працювати в Другім міськпромторгу спочатку учнем продавця,потім продавцем магазину»Косметика» на вул.Барикадній,за старанну працю мене нагороджували,заносили на дошку пошани,а на слідуючий рік дали направлення- рекомендацію до вступу в Криворіжський філіал Донецького інституту торгівлі,в якому я навчалася заочно з 1972 по 1978 роки. Ще на автовокзалі,коли я їхала здавати документи, несподівано зустріла знайому Чорну Тамару Йосипівну,з якою ми дружимо по теперішний час.
Після вступу в інститут,через деякий час мені запропонували роботу інспектора відділу кадрів другого міськпромторгу.На цій роботі постійно відзначали моє старання,каліграфічний почерк та уважне ставлення до людей.
В житті нашої сім’ї пройшли зміни, маму познайомили з білорусом Хоміч Володимиром Олександровичом, с яким вони в 1963 році зареєстрували шлюб і мама народила доньку Валентину,мою теперішню молодшу сестру.
В моєму особистому житті пройшли зміни, я с початку зустрічалась, а 21 вересня 1974 року вступила до шлюбу з Швець Олександром Івановичем,який і до цього часу є моїм чоловіком,батьком наших дочок Ірини,1975р.н. та Надії,1982р.н., та дідусем наших онуків Людмили,1995р.н.,Марії,2006р.н.,Олександра,2007р.н. та самої маленької Аліси,2016р.н.
Не буду описувати всю свою трудову діяльнісь,так як ми значну частину(16 років) сімейного життя прожили і працювали в районах Крайньої Півночі – в п.Усть-Омчуг Тенькінського района Магаданської області.
Після повернення на Україну,в 1993році прийняли громадянство України,останні роки з 2001 по 2009роки я працювала в Управлінні праці та соціального захисту Ленінського району.
В 2017 році після лікування в лікарнях впродовж трьох місяців, мені була встановлена 1 група інвалідності(опорно-рухова система)...
Незважаючи на ці дуже ускладнючі обставини в моєму житті,проблеми з рухом,я повна внутрішніх сил і натхнення,покладаю надії на одужання,бажаю всім здоровья,добра,благополуччя,гармонії в душі і з навколишнім світом!
9.03.2018 7.00
Народилась 8листопада 1953 року в м.Дніпропетровську,жили в приватному будинку з мамою Чалик Катериною Онисимівною,поряд з будинком дідуся та бабусі Чалик Онисима Сидоровича та Ірини Йосипівни.
Навчалась в СШ№103 з 1961по1971роки,приймала активну участь в роботі класу,вже в той час почала писати вірші та малювати,мала здібності до матиматики,приймала участь у шкільних та районних олімпіадах,в 1969році мені запропонували навчатися в СШ№36,проте я там навчалась лише декілька місяців і по начтоянню мами повернулася,знову в свою школу.Наш клас був дуже дружний,ці стосунки залишились по сьогоднішній день.
В останній рік навчання відвідувала підготовчі курси архітектурного факультету Будівельного інституту та журналістські курси при будинку Пресси.
При вступі до Будівельного інституту не добрала 1 бала,забрала документи,не зважаючи на пропозицію ректора,дочекатись початку навчання...може хто відсіється і мене зможуть прийняти на навчання.
Почала працювати в Другім міськпромторгу спочатку учнем продавця,потім продавцем магазину»Косметика» на вул.Барикадній,за старанну працю мене нагороджували,заносили на дошку пошани,а на слідуючий рік дали направлення- рекомендацію до вступу в Криворіжський філіал Донецького інституту торгівлі,в якому я навчалася заочно з 1972 по 1978 роки. Ще на автовокзалі,коли я їхала здавати документи, несподівано зустріла знайому Чорну Тамару Йосипівну,з якою ми дружимо по теперішний час.
Після вступу в інститут,через деякий час мені запропонували роботу інспектора відділу кадрів другого міськпромторгу.На цій роботі постійно відзначали моє старання,каліграфічний почерк та уважне ставлення до людей.
В житті нашої сім’ї пройшли зміни, маму познайомили з білорусом Хоміч Володимиром Олександровичом, с яким вони в 1963 році зареєстрували шлюб і мама народила доньку Валентину,мою теперішню молодшу сестру.
В моєму особистому житті пройшли зміни, я с початку зустрічалась, а 21 вересня 1974 року вступила до шлюбу з Швець Олександром Івановичем,який і до цього часу є моїм чоловіком,батьком наших дочок Ірини,1975р.н. та Надії,1982р.н., та дідусем наших онуків Людмили,1995р.н.,Марії,2006р.н.,Олександра,2007р.н. та самої маленької Аліси,2016р.н.
Не буду описувати всю свою трудову діяльнісь,так як ми значну частину(16 років) сімейного життя прожили і працювали в районах Крайньої Півночі – в п.Усть-Омчуг Тенькінського района Магаданської області.
Після повернення на Україну,в 1993році прийняли громадянство України,останні роки з 2001 по 2009роки я працювала в Управлінні праці та соціального захисту Ленінського району.
В 2017 році після лікування в лікарнях впродовж трьох місяців, мені була встановлена 1 група інвалідності(опорно-рухова система)...
Незважаючи на ці дуже ускладнючі обставини в моєму житті,проблеми з рухом,я повна внутрішніх сил і натхнення,покладаю надії на одужання,бажаю всім здоровья,добра,благополуччя,гармонії в душі і з навколишнім світом!
9.03.2018 7.00
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію