ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2020.06.03 19:07
Зола у висліді багаття
Чи не єдиний результат.
Що по собі лишаєм, браття –
Чи пустирі, чи зелен сад.

У безвість звіяні вітрами
Пощезнуть душі – хто куди...
Життя збиткується над нами,

Тата Рівна
2020.06.03 17:06
Він був алжирцем. Медиком. Звали його Сафір.
Вона - німкеня Акі, колюча і сувора, мов Спарта
Його очиська виблискували, ніби французький ампір
Вона ж як зефірка, wow! Блиску такого варта.

Ці двоє не були знайомі, не разом ходили до школи
Жили у р

Тетяна Левицька
2020.06.03 09:20
Ти листа напиши, як сумуєш за мною невтішно,
тихі будні рахуєш, ховаєш думки від усіх.
Нереальні, приборкані, виткані з райдуги, грішні.
Хоч хтось мудро сказав, що блаженна любов, то не гріх.

Хто осудить її, той не знає, що світ воскресає,
перламут

Сергій Губерначук
2020.06.03 08:46
Ламають ліщину вже вкотре підряд.
Укотре підряд знов горішнику ряд
з цурпалок здіймається сонцю настріч,
долаючи неміч і товщі сторіч.

Як добре над лугом лягти у траву,
в якій після битв обновлюсь, оживу,
яка пам’ятає всіх пращурів сни

Віктор Кучерук
2020.06.03 07:53
Коли вітри розвіяли хмарини
І вкрили небо синім полотном, -
Спізніле літо скупо, по краплині
Розпочало ділитися теплом.
Йому назустріч потягнувся радо,
Як до матусі збуджене дитя,
Адже чекати більше я не ладен
На літа неминуче вороття.

Ярослав Чорногуз
2020.06.03 04:46
Ти, як мама моя, п`яненька,
Тільки п`єш не вино, а коньяк.
Цілувати любила ненька
Напідпитку мене щиро, всмак.

Пригортала, аж трішки грубо,
Як ведмедиця та – ведмежа.
Я соромивсь обіймів, люба,

Василина Іванина
2020.06.03 00:14
барви вбирають очі,
заполоняють подих,
бачу крізь скельце пляшкове
трави, і небо, й води,
пес недовірливо щулиться,
білий метелик мигне,
в світі цьому шаленому
в січні сіро-скаженому,

Олександр Сушко
2020.06.02 20:58
Такої вередухи як у мене ще пошукати. Щось не так - лускає ляпачкою по носі. А якщо сильно провинюся – може і гризонути ловкенько. А де ви бачили такого чоловіка, який би не завинив перед жінкою? Немає таких, усі грішні. А ходжу побитий і погризений лише

Євген Федчук
2020.06.02 19:06
Повертались запорожці з турецького краю,
Гарно в турок гостювали, нагнали їм страху.
Пливуть чайки Чорним морем, наче білі птахи,
В захід сонця Крим татарський вони оминають.
Але тут знялася буря, як смерть налетіла.
Одні чайки потопила, другі – розк

Олександр Панін
2020.06.02 15:19
Щоб осінь не подолала –
Сама стань Осінню!
Прекрасною!

Скинь
Приниження, зради,
насмішки,
Зневагу, нехтування,

Маріанна Алетея
2020.06.02 13:57
Сірим небом блукає осінь
Лише згадує просинь – знак,
Сивим полиском у волоссі,
Що колись все було не так.

Промінь дражнить застиглу тугу,
Що не можна вернути час,
Тільки вітер жене напругу,

Олександр Сушко
2020.06.02 11:16
В окопи чорнориза не зови!
Є попадя, церковка, сала кусень.
Іздалеку бурмоче молитви,
Підрощуючи в піст обвисле пузо.

Здоров'ячка бажає ворогам,
А землякам убитим - пишну месу.
Чи вірую у Господа? Ага.

Ігор Шоха
2020.06.02 09:53
Весна майнула майже непомітно.
Її палітру сонячного дня
на себе приміряє буйне літо,
сідлаючи гарячого коня.

Ніколи не було у цьому світі,
аби перемагала маячня.
Нові акорди чути у зеніті

Сергій Губерначук
2020.06.02 08:42
Перша.
Її світлість.
Акварельний силует.
Ще контур з-під п’ят,
і от – вже витонченість,
ще трохи і лет!..
Та кіс дика ліана
хвоста покинула в джунґлях;

Тетяна Левицька
2020.06.02 07:39
Яке ж це літо?
З небес крізь сито
холодна злива -
як із цебра.
З пахких акацій
додолу квіти
зриває вітру
лиха мара.

Микола Соболь
2020.06.02 07:31
Чи припаду до джерела добра?
Поезія не сповнена любові.
В ній біль за Україну в кожнім слові,
Бо журиться Тарасова гора.

Іще учора думав не про те,
Що ми по суті тимчасові гості,
Шукаючи у неба високості
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Головні поетичні огляди):

Орися Мельничук
2017.01.26

Марія Укр
2016.04.07

Вікторія Фединишин
2015.11.30

Василь Псевдо
2015.11.24

Мира Бандера
2015.10.31

Галина Бордуляк
2015.07.17

Сонцедар Печерник
2015.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Головні поетичні огляди

 Чи справді таки Франція батьківщина Ісуса?
Якщо є що сказати з приводу дивовижної відповідності французьких топонімів, і, ясно, не тільки топонімів, євангельським подіям - кажіть.
Можливо є підтвердження чи заперечення, це важливо для нас усіх.
Зростаємо далі.

Чи справді таки Франція батьківщина Ісуса Назаретянина?







На тему:

Також, думаю, корисно ознайомитись з деякими розділами праці й цього автора...

""И вот эта страшная мафия ни словом не обмолвилась о богохульстве? промолчала о том, что Иисус почему-то европеец, и все друзья его европейцы, и окружение европейское, а не иудо-палестинское, и дело происходит не в пустынях далеких стран?... неужели? Заметим, что ни разу на суде никто из инквизиторов не сказал "а почему, любезный, у вас тут на картине не палестина 1-го века, а новейшая история?!". Ни разу, даже из инквизиторов! И уж конечно, никто из попов, хотя картина писалась именно для них, а Веронезе работал как раз на монастырь. Это говорит только о том, что в те годы (15 век) сказка про еврейского Иисуса из еврейского Вифлеема еще не была изобретена. Так же, скорее всего, еще не были правлены Евангелия на предмет "палестинщины". Или, что еще более вероятно, еще не был совершен перенос евангельских событий на палестинкие земли, где типично галлийские названия Сьон, Еридан и прочие были установлены много лет спустя. Ну, как в США есть города Санкт Петербург, Москва и Одесса.

Представьте сегодняшний день. Русский художник берет и рисует для РПЦ картину, где Иисус сидит в джинсах и кожаной куртке во Франции, а РПЦ на это НЕ РЕАГИРУЕТ?.... Именно, потому что такого не может быть в принципе. И еще потому что в те годы даже такой бредовой идеи не могло придти в голову людям, чтобы Иисус, известный на всю Галлию проповедник, вдруг оказался иудеем из далекой еврейской страны..."

https://www.proza.ru/2015/09/23/156"






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-06-12 16:20:55
Переглядів сторінки твору 3352
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.05.24 10:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-06-12 21:41:14 ]
« Свежо предание, но верится с трудом». Не здивувався б, якби це у майбутньому виявилось прологом до ще одного третього «русскаво» Риму. Нібито не було в історії столітніх хрестових походів тамплієрів і інших рицарських орденів з території Франції за чашею Грааля на схід після відкопаних і вивезених Єленою у Європу артефактів розп’яття Ісуса Назарянина.
Якщо топоніміку із назвою Галілея у ще більших масштабах перенести на мапу Київської Русі-України, то теж при бажанні можна віднайти і притягнути за вуха до текстів Євангелій і Галичину(Галіцію), і Київ(новий Єрусалим) з Голгофою(Лисою горою), і мучеників будь-яких рангів, яких по десятку, якщо не по сотні буде на кожного святого усіх семи перших християнських церков.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2017-06-12 21:54:22 ]
Ну так, всякі підступи можливі ) Але наразі маємо у відео таку картину топонімів у Франції і зовсім відсутню Євангельську картину в тій самій Палестині. Чи не так?
І в автора йдеться про єдиний мовний простір галів, до яких він відносить і Ісуса.
І як на мене, все достатньо аргументовано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-06-13 07:02:16 ]
Не варто перейматися фобіями, якщо на них хтось добряче заробляє. Топоніміка дуже мінлива. Кожен володар на свій смак і уподобання перейменовував то волость, то село. А от гідроніми такому буйству фантазії майже не підавались. От тому назви річок не мають у переважній своїй більшості християнських мотивів. Ба, більше - ці назви з'явилися, коли не було ще ні Христа, ні Мойсея, ні навіть бога, про якого пишуть у Святому письмі.
Звичайно, можна смоктати цю цицю до безкінечності. Автор і справді дуже аргументовано все доводив. Аби була користь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2017-06-13 11:43:48 ]
Особисто я тільки за переростання ( з усією можливою повагою до того, що може викликати повагу) і релігій, і атеїзму. )
А щодо Бога , про якого пишуть у Святому письмі, то там , в основному, фігурує господь_бог, таке собі щось дуже земне і тілесне... Та то таке...

Важливо зараз усе. Цілком ймовірно, що докази потужно увиразнять іншу картину нашого буття, то чого ж закривати очі, чи ховати голову в т.ч. і в біблійний пісок? )
Головне, напевно, - тримати рівновагу і стійкість, і зростати особистісно далі. Музика має тривати далі, саме музика )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-06-13 14:47:47 ]
Людина, чого не розумiэ, те нафантазовуэ. Так i з релiгiями. Коли реальна "картина буття увиразниться" (якщо таке станеться), тодi й фантазii щезнуть. Хтось сам буде доходити до розумiння, комусь покажуть готовий результат, котрий в черговий раз прийметься на вiру)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2017-06-14 13:58:49 ]
Наші інтелектуали і навіть містики-поети, котрі мали би резонувати з істиною точніше, а не з "не власними" думками, чогось дуже легко піддаються омані, і тоді виходять, нехай і не зумисно, шедевральні наклепи на "світ", котрий зовсім не такий, і котрий так легко сплутати із недолугою так званою "нашою цивілізацією", особливо, коли давно припинився розвиток чуттів. Не "відчуттів", а саме чуттів...

Наприклад,

"І Бог_Творець сльозами світніх злив
за тих "господів" свідчив - "не створив!"
ні Ра, ані Йегова, ні всі інші.
Але не кожен серцем це відкрив..." (Ред.Майстерень)

як можлива відповідь на гарний, але глибоко, нмсд, сенсово хибний в опиранні на штампи, вірш майстра.

Петро Сорока

Я не збагну ніколи до кінця
Звідкіль вона, приреченість оця,
Чому Господь, створив цей світ, як рану,
А сам мовчить.
Я відповіді – знаю – не дістану,
Ні з Біблії, ні з Тори, ні з Корану,
Але питати теж не перестану,
Хоча б тому, мій Пане, що болить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2017-06-15 09:20:50 ]
А чому Йегова, а не Єгова?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2017-06-15 10:23:13 ]
Можливо так і точніше.
Але я ось орієнтувався на таке, суто юдейське, подання - на кшталт, Йешуа.
Хоча українською дійсно більш традиційне - Єгова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-06-15 17:09:19 ]
4 години - да хто ж подужає наратив такий тяглий. цей месидж має бути вміщений у 15хвилинний ролик


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-25 23:16:41 ]
Поговорити на біблійну тематику, не посилаючись на Біблію? Між іншим, сьогодні це найдоступніша книга, але на її текст мало звертається уваги і багато обговорень, в яких беруть участь люди, які явно не заглиблювалися в текст Біблії. Так, там багато букв, але вона містить однозначне посилання на місце народження Месії і навіть дату, про що не довго замислюючись, доповіли священики Іродові. Я кажу, навіть священики, які на той час належали до садукейської партії і не вірили Святому Письму. Але знали, що Месія за пророцтвом мав народитися у Віфлеємі. Звісно, вірити чи не вірити біблійному тексту - справа особиста, але настільки ігнорувати його, довірившись чуткам, якимсь дослідженням, у які повіри важче, ніж у наявність крил у крокодилів... Даруйте, якщо моє здивування здалося емоційним!