ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.15
00:26
Ким народжений, тим і повзаю.
Ну куди мені в солов’ї?
Та виспівую про любов все я…
І про чари очей твоїх.
До фіналу цієї арії -
Як у Греції до календ.
Чи ймовірний у цім сценарії
Занебесний мій хепі-енд?
Ну куди мені в солов’ї?
Та виспівую про любов все я…
І про чари очей твоїх.
До фіналу цієї арії -
Як у Греції до календ.
Чи ймовірний у цім сценарії
Занебесний мій хепі-енд?
2024.05.15
00:25
це смертельний танець під хіт війни
бек-вокали – дрони, вокал - гармати
що ж настільки, вороже, ти дурний
розізлив чогось мене ой дарма ти
ну давай, підспівуй, збирач землі
розсувай пілотку - ти заробив це
два квадратні метри ось ай люлі
бек-вокали – дрони, вокал - гармати
що ж настільки, вороже, ти дурний
розізлив чогось мене ой дарма ти
ну давай, підспівуй, збирач землі
розсувай пілотку - ти заробив це
два квадратні метри ось ай люлі
2024.05.14
10:00
Василий Куролесов
Я свято верю, что собака -
последний Ангел на Земле.
Когда затянет душу мраком -
Я свято верю, что собака -
последний Ангел на Земле.
Когда затянет душу мраком -
2024.05.14
05:55
Одне питання зріє у мені,
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?
2024.05.14
04:53
Вже розвидняється надворі,
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.
2024.05.14
01:31
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.
Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.
Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах
2024.05.14
00:51
Ніхто так запекло не нищить людей, як «спасители человечества».
Нечисть завжди береться повчати інших, як їм належить бути чистими.
Російські цінності дочекаються свого базарного дня.
Московити настільки захоплені загарбанням чужих земель, що їм
2024.05.14
00:12
Це кохання – мистецтво і таїнство, наш обряд…
А взаємні бажання такі креативні й творчі!
Обопільно натхненністю очі у нас горять.
Ну а передчуття викликають солодкі корчі.
Це кохання навіки з’єднає тебе й мене.
Так лунають зірки, так смакуються нап
А взаємні бажання такі креативні й творчі!
Обопільно натхненністю очі у нас горять.
Ну а передчуття викликають солодкі корчі.
Це кохання навіки з’єднає тебе й мене.
Так лунають зірки, так смакуються нап
2024.05.13
23:32
Боялась, щоб він не пішов од нас ,
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його
2024.05.13
17:53
Справді, з першого погляду видалося - стара.
Наче мумія, тільки в очах щось незвичне гра.
Взагалі щось від відьом було в ній, щось – від віщунок.
Це лякало. І думалось навіть: чи не дарма
На уклін сюди йшов, чи не візьме в полон пітьма?
Чи тим самим
Наче мумія, тільки в очах щось незвичне гра.
Взагалі щось від відьом було в ній, щось – від віщунок.
Це лякало. І думалось навіть: чи не дарма
На уклін сюди йшов, чи не візьме в полон пітьма?
Чи тим самим
2024.05.13
10:55
Тінохрінь
Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:
Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,
Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:
Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,
2024.05.13
10:45
Хоча на подвір’ї не чутно
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.
2024.05.13
01:24
Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.
Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.
Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів
2024.05.12
23:39
Чи промовлялися слова,
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.
І, розтікаючись, між тим,
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.
І, розтікаючись, між тим,
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим
2024.05.12
21:14
Невже це й справді
Я тонкосльозим став од старості?
Тільки-но сирена розлуниться
Своїм протяжним воєм,
Я тонкосльозим став од старості?
Тільки-но сирена розлуниться
Своїм протяжним воєм,
2024.05.12
16:33
Ще, як був Азов турецьким, кріпость там стояла.
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.04.15
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Два аргумент...
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Два аргумент...
(спроба простої логічної схеми)
“... und die Vernunft zeigt hier ein doppeltes, einander widerstreitendes Interesse... - ... і розум показує тут один подвійний, взаємно-суперечливий інтерес...” (І Кант Критика чистого розуму Додаток до трансцендентальної діалектики Про регулятивне вживання ідей чистого розуму).
Тепер...
... кажуть про сьогоднішній вимір часу. - Десь те, що буде – ось те, що було... таке наше хибне уявлення дійсності - час. Насправді ж, що буде – що було, усе тепер є.
Так-ні...
... всяке заперечення в людській свідомості мусить бути подано (подається тепер), у вигляді ствердження того ж заперечення, як це було із сумнівом та впевненістю в “Аргументі раз...”: я впевнений – сумніваюсь! От вам анекдотична ситуація: коли жінка каже ні – ні!.. то друге ні є, або підтвердженням першого ні, тобто так-ні, або запереченням першого ні... що справжній, сповнений потенції, мужчина, чи так чи сяк, вважатиме за так... Що, зрештою, в людській свідомості вся дійсність, - чи дійсність так, чи дійсність ні, мусить бути присутньою (ствердженою), а це, для мене, значить ще одне, зверхнє – так!
Багатоповерхівка
“... deren einige (die vorzüglich spekulativ sind), der Ungleichartigkeit gleichsam feind, immer auf die Einheit der Gattung hinaussehen, die anderen (vorzüglich empirische Köpfe) die Natur unaufhörlich in so viel Mannigfaltigkeit zu spalten suchen... - ... його деякі (переважно спекулятивні посилання), маючи неоднорідність за ворожу, завжди на єдність ґатунку (родів, видів) посилаються, інакші (переважно досвідні голови) готові природу безперервно на численну різноманітність розколюючи шукати...” (І Кант Критика чистого розуму Додаток до трансцендентальної діалектики Про регулятивне вживання ідей чистого розуму).
Спрощуючи сказане, тепер, присутнім-відсутнім Іммануїлом Кантом, цитоване мною-вище: про поділ людського розуму на такий, що роздрібнює спільне так на окремі так-так і так-ні... і на такий (розум), котрий узагальнює дрібніші так-ні і так-так в об’єднане так...
З допомогою такої аналогії я уявляю, що дійсність свідомості це така собі багатоповерхівка де, на першому-умовному поверсі, всі ні та так існують (existiert) окремо-рівноправно, а вже дивлячись на них з другого-умовного поверху можна сказати котре з них так-так і так-ні, - з третього поверху можна вже сказати: так так-так і так так-ні...
І от, людська свідомість, побігавши по умовних поверхах, звела все докупи, тепер, зрештою, видає цілком серйозне-наукове бачення: світ розширюється, розпадаючись та скуплюючись, з якоїсь єдиної дійсності-так, котра була розміром з макову зернину, в процесі подібному на вибух... І свідомість, вимушена сприймати-розуміти дійсність в понятті часу, аргументує: а до того, на місці нинішнього світу, була якась порожнеча – так зване ніщо...
Щось, як ото відсутній Кант... тепер присутній тут у вигляді ідеї в “маковому зерні” фантастичних розмірів тепер?..
09.12.2016 р.
“... und die Vernunft zeigt hier ein doppeltes, einander widerstreitendes Interesse... - ... і розум показує тут один подвійний, взаємно-суперечливий інтерес...” (І Кант Критика чистого розуму Додаток до трансцендентальної діалектики Про регулятивне вживання ідей чистого розуму).
Тепер...
... кажуть про сьогоднішній вимір часу. - Десь те, що буде – ось те, що було... таке наше хибне уявлення дійсності - час. Насправді ж, що буде – що було, усе тепер є.
Так-ні...
... всяке заперечення в людській свідомості мусить бути подано (подається тепер), у вигляді ствердження того ж заперечення, як це було із сумнівом та впевненістю в “Аргументі раз...”: я впевнений – сумніваюсь! От вам анекдотична ситуація: коли жінка каже ні – ні!.. то друге ні є, або підтвердженням першого ні, тобто так-ні, або запереченням першого ні... що справжній, сповнений потенції, мужчина, чи так чи сяк, вважатиме за так... Що, зрештою, в людській свідомості вся дійсність, - чи дійсність так, чи дійсність ні, мусить бути присутньою (ствердженою), а це, для мене, значить ще одне, зверхнє – так!
Багатоповерхівка
“... deren einige (die vorzüglich spekulativ sind), der Ungleichartigkeit gleichsam feind, immer auf die Einheit der Gattung hinaussehen, die anderen (vorzüglich empirische Köpfe) die Natur unaufhörlich in so viel Mannigfaltigkeit zu spalten suchen... - ... його деякі (переважно спекулятивні посилання), маючи неоднорідність за ворожу, завжди на єдність ґатунку (родів, видів) посилаються, інакші (переважно досвідні голови) готові природу безперервно на численну різноманітність розколюючи шукати...” (І Кант Критика чистого розуму Додаток до трансцендентальної діалектики Про регулятивне вживання ідей чистого розуму).
Спрощуючи сказане, тепер, присутнім-відсутнім Іммануїлом Кантом, цитоване мною-вище: про поділ людського розуму на такий, що роздрібнює спільне так на окремі так-так і так-ні... і на такий (розум), котрий узагальнює дрібніші так-ні і так-так в об’єднане так...
З допомогою такої аналогії я уявляю, що дійсність свідомості це така собі багатоповерхівка де, на першому-умовному поверсі, всі ні та так існують (existiert) окремо-рівноправно, а вже дивлячись на них з другого-умовного поверху можна сказати котре з них так-так і так-ні, - з третього поверху можна вже сказати: так так-так і так так-ні...
І от, людська свідомість, побігавши по умовних поверхах, звела все докупи, тепер, зрештою, видає цілком серйозне-наукове бачення: світ розширюється, розпадаючись та скуплюючись, з якоїсь єдиної дійсності-так, котра була розміром з макову зернину, в процесі подібному на вибух... І свідомість, вимушена сприймати-розуміти дійсність в понятті часу, аргументує: а до того, на місці нинішнього світу, була якась порожнеча – так зване ніщо...
Щось, як ото відсутній Кант... тепер присутній тут у вигляді ідеї в “маковому зерні” фантастичних розмірів тепер?..
09.12.2016 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію