ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Проза / З розділу Поезії

 ***
Писати віршами про почуття -
Це ніби консервувати час,
Ховати у склянки стерильні
Емоції у формаліні,
Спиняти в польоті мрії,
Затримувать сни на віях,
У позачассі тужити,
Підводячись - впасти
Й не жити...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-18 15:46:59
Переглядів сторінки твору 1124
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 15:47:36 ]

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 16:49:51]
Але є й інша точка зору:
Писати віршами про почуття -
Це значить давати їм крила!
Із банок стерильних, заформалінених
Випускати емоції в вільний політ -
Щоб інші той спалах відчули,
Щоб мрії збувались не тільки у снах,
Щоб смуток розтанув на віях.
Щоб слідом за ними -
піднятись з колін
І - в небо! :))

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 16:59:39]
Мої вітання, Ярославе :)
Так і знала, що формалін Вас зачепить :)
Звісно є інші думки, альтернативні... Але в тому й річ, що коли відчуваєш емоцію - то живеш нею, а коли повертаєшся до почуттів у віршах, то ніби переживаєш штучну емоцію, клоновану з памяті. Отаке...

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:05:05]
А я й не заперечую, чудово Вас розумію і підтримую :-)) Хоча, нанюхавшись формаліну, важкувато ще й когось підтримувати! Це справді - лише ОДНА З точок зору, дуже добре, що Ваша - єнча! Бо шо би я ту робив? :))

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:11:35]
Отож і дивлюся, що всі тутка закохані та про одне кохання й пишуть... хто плаче, хто на радощах...:)))

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:15:03]
Ой, не всі, кажу Вам точно!

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:20:08]
Наприклад... Може хтось глибоко філософствує з тверезим розумом, а я не знаю?... :)

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:24:13]
А чого далеко ходити, почитайте Юрія Кондратюка, сьогодні він справді пофілософствував, написав гарну глибоку річ "Монолог Юлія Цезара". Чим не приклад?

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:40:25]
Дякую! Обов"язково почитаю :)

Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:02:59]
'Спиняти в польоті мрії,
Затримувать сни на віях,' - класно, вірш, як світлина стану душі.

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:12:23]
Дякую, Юріє :) Вірші і є світлинами пережитого, або моріяного... перечитуєш чиюсь збірку - наче фотоальбом передивляєшся.
Наука вже здатна засняти біополе, та наврядчи колись зможе вловити людську душу краще, ніж поезія :)

Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:30:38]
Гарна думка, чого не скажеш про форму її вираження.
Справді, добра поезія тим і різниться від поганої, що перша відтворює живі почуття, а друга - їх муміфіковані залишки. Відчуваєте різницю?

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:41:00]
Бачу, пан Дикий у доброму критичному гуморі :))))
з відчуттями у мене все укей ;)
мета цього вірша - не ідеальне звучання, якщо Ваш коментар був натяком на його "недосконалість" :)

Олександр Єрох (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 13:20:38]
Залишити тепло в написаних словах
Яке не може стерти навіть час,
А почуття, щоб зацвіли в серцях
Трояндами казковими для вас.

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 19:48:04]
Дякую за відгук, Олександре! Не смію сперечатися :)