ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Євген Федчук
2020.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Яна Правобережная (2016) / Поеми

 Вампир-неудачник

You were the centre of my little Universe ...

Образ твору Часть 1.
А в мире не найти таких же глаз,
да что там в мире. Во вселенной целой.
Я ведь искала их в топле не раз,
но ты ушел и свет погас.

Ты тянешь меня, будто бы магнитом.
Странно это, но не сопротивлялась.
И ты как не крути, мой криптонит,
И я в тебе нуждаюсь все больше и больше.

Мне не найти губ лучше чем твои,
и холоднее тоже, уж поверь.
И даже если все они в крови
ты самый нежный в целом мире, зверь.

Ты говорил зависим от меня.
О, брось! Сама подсела на тебя, как на наркотик.
Ты хитрый, резкий! Ты меня пленил.
Но я как будто даже и не против.

Ну а теперь тебя здесь больше нет.
И нет нигде, что более обидно.
Зову тебя, но тишина в ответ.
Меня ломает, но ничуть не стыдно.

Часть 2.
Я ищу тебя в каждом чужом прохожем,
у каждого неизменно свои черты.
Ты знаешь, тут никто на тебя не похож -
ни одеждой, ни лицом и ни походкой.

Пустые крики тишь хрустальную рвут,
все, что случилось - должно остаться в прошлом.
Я больше не вижу тебя, не замечаю.
Я в замешательстве с приближением темноты.

Вот ветер шипит мне в лицо - кажется у него голос твой.
Он обнимает меня со спины - я знаю, что это не ты.
Если бы не моя ошибка, могли бы быть вдвоем -
два мира слились бы в одно.

Я не вижу тебя. Хоть ищу в каждом прохожем,
свой разрушаю и без того хрупкий мир.
Я знаю, что ты уже сюда не вернешься.
И больше мне не коснутся холодной руки.

Часть 3.
Почему ты ушел так рано
и оставил во мне эту боль?
Жаль, что времени было мало,
ты сыграл превосходную роль.

Почему я не слышу голос?
Почему ты во век замолчал?
Почему к нам судьба так жестока?
На кого ты оставил меня?

Почему я тогда улыбнулась?
Почему засмеялась я вслух?
Ведь мой мир тогда пошатнулся,
когда ты испустил рядом дух.

Почему отдалась я желанию,
овладеть всем запретным - тобой.
Почему же помог ты мне в этом?
Ведь, считай, сам развязал этот бой.

Почему ты в моём подсознании,
милый Ангел и Грех во плоти?
Тот, кто стал для меня всей Вселенной,
тот, кто встал у меня на пути.

Часть 4.
Почему не просила бессмертия,
чтобы вечность мы были вдвоем,
чтобы жили, смеялись, любили
и вместе прошли сквозь проём.

Почему? Почему ты так смотришь?
Откуда эта слабость в тебе?
Ты была милым беззаботным котенком,
перед которым не смог устоять.

Твои глаза, улыбка, твой запах,
твой голос, что вечно манил,
твое сердце, что больше не будет биться,
твои чувства, что я разорил.

Почему отдалась ты эмоциям,
что в тот миг переполняли тебя?
Зачем ты дверь передо мной закрыла,
что так тщательно я открывал.

Почему мы тогда попрощались?
Почему ты бросила меня,
словно мусор, что долго мешался
в бездонную пропасть огня?

Часть 5.1.
Почему я так грязок и жалок?
В жизни не был достоин тебя,
я вампир-одержимый, я неудачник.
Не уверен, простишь ли меня.

Как тогда на улице, я верил,
что толпа к цели меня приведёт.
Никогда бы и впредь не поверил,
что за человек их там соберёт.

Девушка, с окрашенной челкой
и старенькой гитарой в руке.
Девушка, что собиралась песню петь ...
Ту, что говорит обо мне.

Я помню как пение ты начала,
как чувствительно ты заиграла.
На эмоциях, ты хотела агрессии,
по щеке как катилась слеза ...

Ты смотрела в толпу и будто не видела их,
смотрела пустыми глазами и пела.
Но под конец, у фонаря ты увидела того,
кого вовсе не должно было быть.

Часть 5.2.
И вот мы снова вместе смеемся,
в доме, что стал нам родным.
Где легче высказывать чувства,
где мы могли побыть одни.

Поверить трудно, но это так,
не знаю как, но ты простила меня.
Но лицо становилось уставшим,
а в глазах читалась мольба.

Дни становились труднее,
много невысказанных слов.
Я бы мог прочитать твои мысли,
но ждал ответа твоего ...

Летели дни, недели, месяца.
И ты уже стоишь у алтаря.
Видно чувства мои надоели,
раз не стою я напротив тебя.

И вот, этот дом, что был нам родным
стал серым, грустным и пустым.
Мы стали видится реже,
мы стали как будто чужды.

Часть 6.
Сколько лет уже прошло? Я сбился ...
Только знаю - ты скоро умрешь.
Все бы отдал, лишь бы снова услышать голос,
Ангела, что в пропасть упадёт.

Не смотря на морщины и слабость,
на старость и прожитый век,
те глаза, что сияли от веры.
Наблюдали из под высохших век.

Словно воин, боролась со смертью,
ожидая великого дня,
когда больше не будет тех миссий,
что составил Бог для тебя.

Почему ты так улыбнулась,
подарив свой последний подарок.
Давая мне бесценную силу -
поцелуй, что так нежен и сладок.

Ты сказала - "Я тебя отпускаю."
Это были последние твои слова.
Но это стало той кодовой фразой,
что когда-то я тебе сказал.

Почему же ты так попрощалась
и вновь оставила меня?
Почему одно лишь воспоминание,
это все, что осталось от тебя.

Ты бы стала Королевой Вселенной,
поселилась бы в моём темном мире,
и обрела полноценную власть.
Но отпустила все на самотек...

Пытаясь облик любимый забыть,
вспоминаю нашу первую встречу.
Воспоминания разъедают меня,
но увы не могут убить.

Часть 7.
Бессмысленно тянутся серые дни,
когда в тех глазах вдруг погасли огни.
И сердце отбило последний свой вздох,
застав этим утром двух влюблённых врасплох.

Как в прежнее время её целовал,
но первый луч света нежданно упал.
Запомнив улыбку, застыл на лице.
Один как и раньше, мечтал о конце.

И время исчезло, упав, как песок,
когда твоя жизнь не имеет свой срок.
Последняя просьба зажала в тиски
вампир-неудачник без шанса уйти.

Он счет потерял, запутался в масках,
окрасив все чувства в померкнувших красках.
Остался один, с холодеющей кровью -
несчастный вампир со своею любовью.


немного фантазии и хорошая музыка творят чудеса.
My Chemical Romance - Vampires Will Never Hurt You

P.S. первые 3 части от лица девушки, другие 3 части - вампир, а последняя вместо эпилога.
на самом деле в моей голове оно выглядело иначе, а в письменном виде вышло так, как вышло.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-05-11 00:56:06
Переглядів сторінки твору 1367
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми РОМАН У ВІРШАХ
Автор востаннє на сайті 2017.02.06 17:27
Автор у цю хвилину відсутній