ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2020.10.21 23:09
Задуха у залі, задуха в серцях.
Корозія їсть молодих і завзятих.
Вона їх взяла у залізні лещата.
Надія прогляне крізь сон у мерцях.

В незмінності тиші, в лихій німоті
Проваллям проноситься голос тирана.
Лунає мелодія дика й захланна

Олександр Панін
2020.10.21 22:36
Світи Танго –
Нескінченні
І
Несповідні.

***

Розділили монету

Ігор Шоха
2020.10.21 21:30
Наша правда влаштовує нас
і таких, як і ми, ще до того
як на мить зупиняється час
у останній молитві до Бога.

Наша істина, сукана з жил,
не влаштовує інде еліту
із минулого... їхній копил

Ярослав Чорногуз
2020.10.21 15:09
Левкадська скеля поряд височить,
І про Сафо розкаже, поетесу.
Отож отут спинімося на мить…
Поезії писались їй чудесні…

Поет Алкей хмелів, як од вина,
Читаючи рядки оті чудові,
І палко їй освідчився в любові…

Іван Потьомкін
2020.10.21 12:14
«Раббі, погляньте! Лежить хтось біля єшиви!»
«Негайно ж несіть до мого покою!»
На ранок протверезивсь молодик.
Раббі запросив до столу, дав чарку на похмілля.
«Хто ти?- спитав.- Побутом яким тут опинився?»
« З Польщі я. Може, щось про Радзивіллів чул

Сергій Губерначук
2020.10.21 10:03
Шмат увірву твойого часу
дорогоцінного;
шмат спокою твого,
більш непорушного, ніж я,
загарбаю;
величності твоєї добрий шмат
привласню; –
усе, чим наділяєш лиш себе ти,

Ігор Деркач
2020.10.21 09:18
Жити, виживаючи, не мед
і лише уява помагає
бачити сьогодні наперед,
що тебе вчорашнього чекає.

У Полішинеля є секрет –
ув’язати наслідки й причину.
Та, аналізуючи момент,

Тетяна Левицька
2020.10.21 09:11
Всього не заграбастаєш! І скільки ж людям треба
для ситого життя - страждань, смертей, війни почвари?
І по тобі світ відспіває упокійні треби,
згустяться над короною свавілля - чорні хмари.

Від золотої лихоманки очі, аж пожовкли,
а раптом смерть за

Дума Козак
2020.10.21 08:18
Зів‘яли квіти поступово,
не дочекалися тебе…
Та я своє тримаю слово –
чекаю, люба, дотепер.

Іще чекати доста буду
і буду марити вночі
тобою, мила моя згубо,

Олександр Бобошко Заколотний
2020.10.21 08:01
Жовтень пожежі влаштовує по дібровах;
згодом гасити заходиться їх дощами.
Осінь... Читай: «заспокоєння» і «добробут».
Плачеш: «Не був у відпустці»?
Ну… Заощадив.

З третьої спроби стрибнув би хоч трохи

Віктор Кучерук
2020.10.21 06:37
Холоне в полум’ї рудому
Коханням зраджена душа, –
Спішу зажурено додому,
Як осамітнене пташа.
Шурхоче сонно під ногами
Опале листя тут і там,
Де ще недавно вечорами
Гуляв замріяно не сам.

Микола Соболь
2020.10.21 05:43
Хай воля Божа і неба ласка
зійдуть сьогодні до тебе
і оживе хай вранішня казка
спомином висохлих стебел.

Бачиш, як вітер листя колише,
всотує краплі туману,
тихо ступає осінь між вишень,

Олександр Панін
2020.10.21 00:25
Дорога лісом - просто
гра на нервах,
Пляшок осколки -
люті вороги,
Їжачились бляшанки
від консервів,
В колеса наставляли
шпичаки.

Євген Федчук
2020.10.20 20:31
Онуки діда радісно зустріли,
Вони вже свята справжнього хотіли.
Вони на нього цілий рік чекали.
Вже через тиждень свято наступало,
А в них ялинки досі ще немає.
Щось тато й мама лише обіцяють.
А тут дідусь з’явився на порозі,
Червоний, розпашілий н

Сергій Губерначук
2020.10.20 11:00
Жаль, що на волі моя печаль,
що з нею знайомі всі,
що білий кінь піде в чорну даль
по цій ще земній красі.

Жаль, що сьогодні в останній день,
а завтра в останній час
хтось, не почувши моїх пісень,

Тетяна Левицька
2020.10.20 10:03
На городі восени
овочі і бур'яни
стали жваво сперечатись,
кого вибрать в депутати.
Огірок сказав хвалебний: -
Я з дитинства за зелених.
Он погляньте всі на мене -
в пухирцях і весь зелений,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Зозулько Зузулько
2020.10.11

Олексій Сергєєв
2020.08.13

Тарас Баш
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02

Олег Прусак
2020.06.11

Богдан Бойко
2020.03.22

Анна Дудник
2020.03.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Бондар Лівобережна (1962) / Проза

 Осіннє кохання
Образ твору Осінь. Пора, коли душа починає вірити в казку…
Коли маленька зелена Жабка раптом перетворюється в прекрасну золоту Царівну, розцвічену багрянцем.
Коли щедра Природа стелить тобі під ноги золоті килими. Коли Іванко-Дурник, так і не зміг впіймати Жар-Птицю, тільки висмикнув декілька яскравих пір`їнок з розкішного хвоста. І вони повільно кружляють у повітрі, осипаючи тебе золотим дощем…

Ідемо з ним осіннім парком. Вечоріє… Я тулюся все ближче, і ніяк не хочу відпускати теплої сильної руки, переплетеної з моєю. Завтра йому їхати. На тиждень. До батьків. Холодні ранки без нього. Густі тумани за вікном… Одинокі вечори. Не хочу відпускати. Розумію, що треба…

-Що привезти тобі? Картоплі? Буряків? Моркви? – коханий вже налаштувався в дорогу, думками вже там.
-Привези мені золотий осінній букет. Щоб не в`янув…
-Ой, не знаю, – посміхається, – Чи ще цвітуть у мами у садку квіти. Я постараюся. Але дорога дальня. Ти ж знаєш…

Знаю. Але вірю, що він щось вигадає. Для мене…

…Завтра. Завтра він уже буде зі мною. А сьогодні я поволі іду з роботи додому. Не поспішаю. Дихаю чистим, ледь гірким осіннім повітрям із запахом падолисту…

Відкриваю двері. Вмикаю світло. Заходжу в кімнату. І застигаю в німому захваті! На столі, в найкращій
кришталевій вазі, жовтогарячі ліхтарики на тоненьких стебельцях… Фізаліс! Осіннє диво! А з-за балконної штори веселими вогниками виблискують твої карі лукаві очі!

Любий! Моє осіннє кохання…
17.10.2013





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-03-30 20:52:41
Переглядів сторінки твору 1865
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.057 / 5.5  (4.707 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 4.754 / 5.5  (4.461 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.01.15 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
просто Вільшанка (Л.П./М.К.) [ 2016-03-30 21:12:54 ]
Кохання Вам на довгі-довгі роки, Ірино! А ще - вдохновення і ніжної весни.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 22:02:25 ]
І вам - кохання, що окриляє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-03-30 21:36:00 ]
Весна! Як же я її люблю, як чекаю! І вам весни - в серці, в думках, в душі, і в природі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-03-31 08:39:28 ]
Чудово, зворушливо, бере читача за душу! Творчих успіхів подальших, Ірино!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 22:03:29 ]
Красно дякую, Ярославе! Буду рада - бачити вас на своїй сторінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Сливко (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-31 10:57:12 ]
Іро,в оповіданні так уміло поєднана поезія душі з прозою життя. Хай щастить. Чому не бачу Вас на УПП?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 22:05:54 ]
Тетянко, я не можу бути в декількох місцях одночасно. З роботи приходжу пізно. Ось трошки розгребу зайнятість, і завітаю! Бо і Таня Лавинюкова вже гукала! Усмішок вам - багато-багато - до свята!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-09 11:35:48 ]
А той файний, огняний фізаліс - ще і лікувальний!.. :)