ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.18
18:30
Я виходжу зі гри, бо кохання не гра,
а святе почуття незбагненне.
Це блаженство душі, світло вічного Ра,
на солоних губах рідне ймення.
Не гравець запасний, що на лаві вузькій
жде на зоряний час з нетерпінням.
Заздрість чорна і біла — пристрітом
а святе почуття незбагненне.
Це блаженство душі, світло вічного Ра,
на солоних губах рідне ймення.
Не гравець запасний, що на лаві вузькій
жде на зоряний час з нетерпінням.
Заздрість чорна і біла — пристрітом
2024.05.18
11:26
Шановна редакція майстерень!
Чому видалено мій допис-відповідь гундарєву і при цьому його юрко-гав залишився не тронутим? Це така вибірковість? Я маю свою думку щодо гундарєва і дорофієвської і висвітив це без порушень правил сайту. гундарєва дуже зачипт
2024.05.18
06:42
Уже навкіл не міражі,
А дійсність повсякденна, –
Як сирота в сім’ї чужій,
Вчуваю скверни терні.
Стає все важче далі жить
Мені в хисткій хатині, –
Тривоги множаться щомить
В новім життєвім плині.
А дійсність повсякденна, –
Як сирота в сім’ї чужій,
Вчуваю скверни терні.
Стає все важче далі жить
Мені в хисткій хатині, –
Тривоги множаться щомить
В новім життєвім плині.
2024.05.18
05:41
– Крок у небо.
– А далі що?
– Тиша.
Більше такої не буде ніде.
І тільки вітер купол колише,
навіть двигун літака не гуде –
тиша.
Тут горизонти зовсім інакші,
– А далі що?
– Тиша.
Більше такої не буде ніде.
І тільки вітер купол колише,
навіть двигун літака не гуде –
тиша.
Тут горизонти зовсім інакші,
2024.05.18
01:39
Я - твій промінчик, вірний оберіг.
Тебе, кохана квіточко, зігрію!
Врятую я твою крихку надію
В байдужості засніжених доріг.
Я згаснув. Так багато ще не встиг!
Але своїм теплом я втілив мрію
В життя твоє. Я добре розумію:
Тебе, кохана квіточко, зігрію!
Врятую я твою крихку надію
В байдужості засніжених доріг.
Я згаснув. Так багато ще не встиг!
Але своїм теплом я втілив мрію
В життя твоє. Я добре розумію:
2024.05.18
00:04
Зроби це, поки я ще не встиг на око зважити pro і contra.
В моєму світі нема святих. То страть його поцілунком шльондри.
А хочеш – ніжно-грайливим «ні» розбий його на слова та звуки.
Будь найзначнішим митцем брехні та диригентом моєї туги.
Замкни в ду
В моєму світі нема святих. То страть його поцілунком шльондри.
А хочеш – ніжно-грайливим «ні» розбий його на слова та звуки.
Будь найзначнішим митцем брехні та диригентом моєї туги.
Замкни в ду
2024.05.17
20:47
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось
2024.05.17
19:20
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,
2024.05.17
15:23
А ви б хотіли чути танго ночі,
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?
А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?
А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.
2024.05.17
09:49
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.
Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.
Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,
2024.05.17
09:24
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*
2024.05.17
09:03
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»…
Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово
2024.05.17
05:31
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.
2024.05.17
04:22
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.
Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.
Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -
2024.05.17
00:04
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают
2024.05.16
20:19
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.04.15
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Мандри в космосі 61. З Ірини Кримської. Закони – переклад на українську - ілюстрована аналітика (виб
Мандри в космосі 61. З Ірини Кримської. Закони – переклад на українську - ілюстрована аналітика (виб
Ірина Кримська
Закони
Против молодости — старость закряхтит.
Против ночи — небо луч проткнет.
Мне мурлыканьем своим сулит
изумрудноглазый мудрый кот:
против ожидания — побег,
против расставания — слеза,
против человека — человек.
Против Бога — ничего нельзя!
2000
Закони
Проти молодості – старість мудрує.
Проти ночі – сонцем сяйне світ.
І муркотінням своїм віщує
смарагдовоокий мудрий кіт:
проти розлуки – сльозина,
проти очікування – втечі,
супроти людини – людина.
Проти Бога – жодної речі!
Переклад Ярослава Аноніма 2015р.
Список речей…
… коли річ (мова) заходить про річ (предмет) виявляючи тим стан речей (понять) в просторах метафізичних, то там жодного конкретного предмета (речі) насправді немає - лише так звані поняття… Поняття речі (розуміння предмета), як і будь яке інше поняття, за своєю природою - нематеріальне, хоч навіть якщо й насправді річ (мова) ітиме виключно про річ (предмет) матеріальний у просторі матеріальному…
Річ (сказане) полягає в тому, що писок речей (предметів) довгий, хоча б, зрештою, початково йшлося і про одну річ (поняття), котра не є предметом але є визначенням - про стан матерії. Здавалось би, колись, одна (однорідна) матерія – розплавлений камінь, варилася в жерлі космічного вулкана і там, в тому ж космосі, протиставне поняття холоду зробило можливими матерію тверду та самі предмети (речі)…
Протиставність - так побудовано світ: у боротьбі жіночого та чоловічого начал народжується нове життя, вогонь та вода гартують сталь… і людська свідомість сприймаючи основоположність такого протиставного ряду користає практично з такої ситуації: протиставляючи матерію (тканину) ножницям ріже її на клапті… потім протиставляючи її (викройку) голці з ниткою творить (зшиває) нову матеріальну дійсність...
Здавалось би очевидною робиться катастрофа людської свідомості з усвідомленням нею поняття небуття як протиставного поняттю буття і далі неминучість постання поняття атеїзму… Але теорія атеїзму збудована на тлумаченні матеріальності світу вражає своєю безглуздістю вже тим, що матеріальність в розумінні матеріаліста є уособленням вічності буття матерії переходом її (матерії) з одного стану в інший, отже, й відкидаючи саме поняття небуття для будь чого (з матерії). І тут очевидною робиться спекулятивність атеїстичного розуму – йому дошкуляє само поняття Бога, котре, через неможливість поставити його в ряд понять про речі (предмети) матеріальні, відкинуте бути не може навіть світоглядно, як матеріально неприсутній об’єкт… Тим більше безглуздим виглядає спроба відкинути поняття Бога з проміж понять метафізичних, існування котрих матеріалістами все ж сприймається та використовується для аргументації – власне інших аргументів просто бути не може – матеріальним молотком метафізичного цвяха не увігнати у свідомість, а присутність поняття Бога у свідомості людській розмова окрема…
Тим часом здоровий людський глузд укладаючи список протиставних понять чи речей матеріальних (насправді ж нематеріальних понять) підсумовує: проти Бога – жодної речі (предмета), тобто поняття, протиставити не можна в силу закладеного, людською свідомістю, в поняття Бога змісту!..
12.07.2015
худ. Я. Саландяк – композиція “Ірина Кримська - Закони”. (фотошоп)
"Мандри в космосі 59. 15. Трансцендентальної аналітики книга друга…"
• Перейти на сторінку •
"Bob Marley – No Woman, No Cry"
Закони
Против молодости — старость закряхтит.
Против ночи — небо луч проткнет.
Мне мурлыканьем своим сулит
изумрудноглазый мудрый кот:
против ожидания — побег,
против расставания — слеза,
против человека — человек.
Против Бога — ничего нельзя!
2000
Закони
Проти молодості – старість мудрує.
Проти ночі – сонцем сяйне світ.
І муркотінням своїм віщує
смарагдовоокий мудрий кіт:
проти розлуки – сльозина,
проти очікування – втечі,
супроти людини – людина.
Проти Бога – жодної речі!
Переклад Ярослава Аноніма 2015р.
Список речей…
… коли річ (мова) заходить про річ (предмет) виявляючи тим стан речей (понять) в просторах метафізичних, то там жодного конкретного предмета (речі) насправді немає - лише так звані поняття… Поняття речі (розуміння предмета), як і будь яке інше поняття, за своєю природою - нематеріальне, хоч навіть якщо й насправді річ (мова) ітиме виключно про річ (предмет) матеріальний у просторі матеріальному…
Річ (сказане) полягає в тому, що писок речей (предметів) довгий, хоча б, зрештою, початково йшлося і про одну річ (поняття), котра не є предметом але є визначенням - про стан матерії. Здавалось би, колись, одна (однорідна) матерія – розплавлений камінь, варилася в жерлі космічного вулкана і там, в тому ж космосі, протиставне поняття холоду зробило можливими матерію тверду та самі предмети (речі)…
Протиставність - так побудовано світ: у боротьбі жіночого та чоловічого начал народжується нове життя, вогонь та вода гартують сталь… і людська свідомість сприймаючи основоположність такого протиставного ряду користає практично з такої ситуації: протиставляючи матерію (тканину) ножницям ріже її на клапті… потім протиставляючи її (викройку) голці з ниткою творить (зшиває) нову матеріальну дійсність...
Здавалось би очевидною робиться катастрофа людської свідомості з усвідомленням нею поняття небуття як протиставного поняттю буття і далі неминучість постання поняття атеїзму… Але теорія атеїзму збудована на тлумаченні матеріальності світу вражає своєю безглуздістю вже тим, що матеріальність в розумінні матеріаліста є уособленням вічності буття матерії переходом її (матерії) з одного стану в інший, отже, й відкидаючи саме поняття небуття для будь чого (з матерії). І тут очевидною робиться спекулятивність атеїстичного розуму – йому дошкуляє само поняття Бога, котре, через неможливість поставити його в ряд понять про речі (предмети) матеріальні, відкинуте бути не може навіть світоглядно, як матеріально неприсутній об’єкт… Тим більше безглуздим виглядає спроба відкинути поняття Бога з проміж понять метафізичних, існування котрих матеріалістами все ж сприймається та використовується для аргументації – власне інших аргументів просто бути не може – матеріальним молотком метафізичного цвяха не увігнати у свідомість, а присутність поняття Бога у свідомості людській розмова окрема…
Тим часом здоровий людський глузд укладаючи список протиставних понять чи речей матеріальних (насправді ж нематеріальних понять) підсумовує: проти Бога – жодної речі (предмета), тобто поняття, протиставити не можна в силу закладеного, людською свідомістю, в поняття Бога змісту!..
12.07.2015
худ. Я. Саландяк – композиція “Ірина Кримська - Закони”. (фотошоп)
"Мандри в космосі 59. 15. Трансцендентальної аналітики книга друга…"
• Перейти на сторінку •
"Bob Marley – No Woman, No Cry"
Про публікацію