ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.05
02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!
Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!
Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?
2024.05.05
00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.
Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.
Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл
2024.05.04
13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.
Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.
Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,
2024.05.04
12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
2024.05.04
11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.
Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.
Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
2024.05.04
10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
2024.05.04
10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.
***
Воююча частина світу
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.
***
Воююча частина світу
2024.05.04
08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.
Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.
Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за
2024.05.04
05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?
2024.05.03
10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
2024.05.03
08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
2024.05.03
06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
2024.05.03
05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
2024.05.03
01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п
2024.05.02
22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
2024.05.02
19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Данчак Надія Мартинова (1948) /
Проза
ДИТЯЧЕ ОПОВІДАННЯ СКАРБИ
СКАРБИ
Культурний центр нашого МТСу був КЛУБ, де з одного боку були квартири , а з другого клуб , бібліотека та сільськогосподарська лабораторія, де проводили наукові досліди на різних злакових культурах, на якість, «всходи» при посіву. Два рази на тиждень, по четвергам та суботам привозили фільми , перед Великими святами прїзжджали артисти. Велике свято для нас був Новий рік. Бібліотека була не популярна, а магічна кімната «лабораторія» притягувала дитячу увагу. Кімнату закрили і вона деякий час не працювала, але через шибку у вікні ми роздивлялися, що там було, а там був для дітей казковий світ. Стояли якісь колбочки . Великі ваги , аж чотири, або більше коробочок з гирями, різноманітними пластинками. Керамічний посуд різних розмірів, ступки і ще всякий стікляний посуд .Але дуже приваблювали нас мішечки, які гіркою були складені в ніші за пічкою. Це мабуть «скарби», так сказали старші хлопчики, вони читали книжки , де скарби ховали в мішечки. То наше велике бажання було пролізти в цю кімнату і заволодіти скарбами. Старші хлопчики розробили стратегію і якусь тактику. Позвали мене з моєю коровою БАЛАЄЮ, поставили корову так, щоб та закрила шибку вікна, розбили шибку і залізли до кімнати. Вони довго роздивлялися , що там є, аж я не втерпіла і теж полізла в шибку. Я була зачарована колбочками, мисочками, мензурками, що не знала , що ж мені брати. Хлопчики набивали собі в майки мішечки з скарбом . Коля, товариш по козі, разновіси, а за великими вагами сказав , що прийде іншим разом. Ми так були зачаровані цим скарбом, що не почули грізний голос якогось дядька , що прокричав «виходьте» злодії. Хлопчики «повилазили» з вікна , а я заховалась під стіл. Дядько держав когось за вухо однією рукою, а другою схопив стіл , де я тремтіла від страху, став його совати, кричати, щоб я вилізла, а то, він забере мою корову . Я перелякалась і вилізла плачем сказала , що не треба забирати Балаю, бо ми повмираемо з голоду, так говорила бабуся, що якби не Балая , то ми повмирали би з голоду. За такий проступок тато мене поставив на коліна в куток, під фікус і прочитав цілу лекцію , що брати чуже не можна. Хлопчикам теж влетіло від батьків, бо якби вони відкрили ті мішечки з скарбом , то побачили там зерна кукурудзи , пшениці і різних злаків. Батьки сказали їм , що ці зерна травлені і їх не можна давати навіть голубам . Через деякий час «зачаровану» кімнату кудись вивезли.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ДИТЯЧЕ ОПОВІДАННЯ СКАРБИ
В дитинстві всі шукали скарби
ДИТЯЧЕ ОПОВІДАННЯ 3 /ПРОДОВЖЕННЯ /
СКАРБИ
Культурний центр нашого МТСу був КЛУБ, де з одного боку були квартири , а з другого клуб , бібліотека та сільськогосподарська лабораторія, де проводили наукові досліди на різних злакових культурах, на якість, «всходи» при посіву. Два рази на тиждень, по четвергам та суботам привозили фільми , перед Великими святами прїзжджали артисти. Велике свято для нас був Новий рік. Бібліотека була не популярна, а магічна кімната «лабораторія» притягувала дитячу увагу. Кімнату закрили і вона деякий час не працювала, але через шибку у вікні ми роздивлялися, що там було, а там був для дітей казковий світ. Стояли якісь колбочки . Великі ваги , аж чотири, або більше коробочок з гирями, різноманітними пластинками. Керамічний посуд різних розмірів, ступки і ще всякий стікляний посуд .Але дуже приваблювали нас мішечки, які гіркою були складені в ніші за пічкою. Це мабуть «скарби», так сказали старші хлопчики, вони читали книжки , де скарби ховали в мішечки. То наше велике бажання було пролізти в цю кімнату і заволодіти скарбами. Старші хлопчики розробили стратегію і якусь тактику. Позвали мене з моєю коровою БАЛАЄЮ, поставили корову так, щоб та закрила шибку вікна, розбили шибку і залізли до кімнати. Вони довго роздивлялися , що там є, аж я не втерпіла і теж полізла в шибку. Я була зачарована колбочками, мисочками, мензурками, що не знала , що ж мені брати. Хлопчики набивали собі в майки мішечки з скарбом . Коля, товариш по козі, разновіси, а за великими вагами сказав , що прийде іншим разом. Ми так були зачаровані цим скарбом, що не почули грізний голос якогось дядька , що прокричав «виходьте» злодії. Хлопчики «повилазили» з вікна , а я заховалась під стіл. Дядько держав когось за вухо однією рукою, а другою схопив стіл , де я тремтіла від страху, став його совати, кричати, щоб я вилізла, а то, він забере мою корову . Я перелякалась і вилізла плачем сказала , що не треба забирати Балаю, бо ми повмираемо з голоду, так говорила бабуся, що якби не Балая , то ми повмирали би з голоду. За такий проступок тато мене поставив на коліна в куток, під фікус і прочитав цілу лекцію , що брати чуже не можна. Хлопчикам теж влетіло від батьків, бо якби вони відкрили ті мішечки з скарбом , то побачили там зерна кукурудзи , пшениці і різних злаків. Батьки сказали їм , що ці зерна травлені і їх не можна давати навіть голубам . Через деякий час «зачаровану» кімнату кудись вивезли.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію