ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Степанчук Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06

Сніг Теплий
2023.10.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександра Камінчанська (2014) / Інша поезія

 Україна - моя країна
(акровірш)
Україно убога уярмлена,
Коронована карою ката
Розірвана, розіп’ята
Анексована абортована
Їй-Богу!
Незалежна? Невже, небого?!
Армія аборигенів

Має місце між млою.
Оселі обпалені
Яригами, яремні ясою.

Колись квітуча, кохана…
Роз’ятрилася рана
Арештовані азимути
Їхні?
Ніколи! Ніко…
Акафіст, або…





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-19 01:31:48
Переглядів сторінки твору 3974
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.250 / 5.5  (5.026 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.016 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2019.12.02 19:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-19 01:53:13 ]
Сильно і патріотично.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 10:21:44 ]
Тільки "колись квітуча, кохана", викликає питання - а зараз?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 10:39:48 ]
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 10:40:14 ]
"Їй-богу", нмсдд, якесь недоречне. Попередній рядок не закінчується ні комою, ні будь-яким іншим розділовим знаком. Зважаючи на вільне віршування, можно було б змінити цей клятвенний зворот на щось інше. Наприклад, на "їстівна для агресора" чи на щось більш поетичне.
"Армія" - це військове об'єднання, державна структура. "Небого" - це якось образливо.
Здається, є над чим працювати на користь поліпшення.
А ідея акровірша викликає повагу.

Без критики,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 10:41:30 ]
...А зараз бідна і зраджена тими, що вчора називалися українцями. Дякую, Ксеніє, рада Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 10:48:02 ]
Щиро Вам вдячна за докладне коментування. "армія" і малося на увазі, як військове формування, яке знайшло "місце між млою", "небога"-бідолаха, сердега...такою я нині побачила нашу страдальницю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 11:08:35 ]
Як читач і більш-менш пристойний автор я і в захопленні. Шлях у поезії, на якому не лише віхи такого собі версифікаторства, а зі смислом і формами - це достойна стезя.

Фінішуючий
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 12:39:06 ]
Приємно. Рада знайомству!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 14:00:25 ]
Цей вірш - закид нам, а не Батьківщині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 14:18:27 ]
авжеж, нам...невдячним дітям її


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-20 09:04:32 ]
Як там у "Моменті істини"? "Нє магу панять"? Я ось теж не все розумію. Напр., "армія аборигенів".

Повна цитата з Вікіпедії (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B8):

Абориге́ни (лат. aborigines; ab origine — від початку) — загальна назва будь-якої тубільної місцевої популяції, етносу чи нації, яка володіла конкретною територією раніше за прийшлі панівні популяції, етноси чи нації, і має соціальну систему відмінну від аналогічних систем сусідніх чи прийшлих-панівних популяцій, етносів і націй. Синоніми слова «аборигени» — «автохтони», «тубільці», «корінний народ»

Термін аборигени має наступну дефініційну парадигму:

Стародавні мешканці Середньої Італії — згідно з римськими легендами, окремий народ, який жив на Апеннінах. Витіснені сабінянами, аборигени оселилися у гирлі Тібру. Їх стали називати латинянами.
Корінні мешканці Тайваню;
Корінні мешканці Австралії;
Корінні мешканці острова Тасманія — винищені у 1876 році;
Корінні мешканці Канади (канадійські індіанці)

Тож мені незрозуміло, яку "армію аборигенів" має на увазі автор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-20 09:06:06 ]
Арештовані азимути
Їхні? (с) - чиї "їхні"? і як азимути можна арештувати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 19:56:12 ]
Постараюся надати Вам відповідь на запитання."аборигени" (у даному випадку) мається на увазі "корінні мешканці", які "мають місце між млою", тобто мають темну душу, воюють проти свого народу. "Азимути" (дороги, напрямки), тимчасово окуповані, арештовані (так я бачу нинішню ситуацію); "їхні" - маються на уваазі всевладні світу цього, які "полізли" на чужу теериторії.
Дякую за обґрунтований коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-22 02:29:23 ]
Цікаво! - акрозадум витримується не лише у перших літерах рядків, а й в перших літерах кожного слова у рядку.... Як на такий задум - досить змістовний текст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-10-22 19:09:45 ]
Щиро вдячна за підтримку і розуміння.