ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Поплавський (1960) / Публіцистика

 Великий кусок

Мorituri te salutant.

Урапатриоты, приветствую вас!
Приветствую всех кто - за великую Русь. Всех кто за Белую и Малую, особенное почтение тем, кто за Новую.

Вся Украина стонет, истосковавшись по страстным объятиям старшего брата. Придите возьмите, как брали в восемнадцатом, как брали в тридцать девятом. Придите же... Что стоять и ломаться у границ Соборной. Зачем эти краснобайные прения в различных оонах и совбезах.

Придите, трахните, как всегда. Ведь не даром пословица русская есть: «Стерпится – слюбится»! Как не раз уже было. И, как случилось с Крымом.
Ну, конечно, исконно русская земля. Да, еще и обожжена бесславными войнами, начиная с турецкой и заканчивая второй мировой. Особенно, выделяется сдача Севастополя, и с тех пор, почему-то: «гордость русских моряков»!

Ну, конечно, эта благодатная земля, обожжена еще и солнцем.
И, когда один правитель понял, что, вконец, может потерять эту «гордость», то есть – превратить долину и взгорья с горами в пустыню, так как прежний правитель выгнал народ, который эту землю считал не славной, но священной, и ухаживал за ней, и она отвечала народу тем же, то есть была кормилицей.
Но кого стало кормить, когда вдруг, куда-то подевались хозяева, что любили эту землю?

Вот тогда –то и решил этот правитель оживить осиротевший остров, за счет не притязательного, работящего, ко всему привыкшего народа – формально передав во владение им эти скалы и полупустыни, а вместе с тем – и живописнейшие пейзажи, бухты и гавани. (И это последнее не дает покоя и по сей день и, сейчас как и всегда привлекает разного рода проходимцев, которые не хотят работать, а прилетают уже на готовое поживится… Это мы завсегда...). А также передал и всю славную и бесславную историю этого края.

И, кстати, надо сказать, что не просто передал... А обменял на другие земли, да еще и какие земли! Чернозёмы.... И, если подсчитать, то площадь этих земель, по какому - то странному совпадению, соответствует площади острова.

Вы скажите: « А народ?»
А народ тогда никто не спрашивал! Как и не спрашивают сейчас в «великом осколке», от когда-то большой империи. И этот «великий осколок», как терминатор, пытается пособирать сейчас все свои разбросанные части по всему миру,. И, не дай Бог, какая-нибудь часть, скажет, что она не часть, а одно целое, но совсем другое целое, отличное от «великого осколка».

Вот и теперь, происходит такая катавасия, то есть собирание Земель, не народов, а земель и, в этом - то, вся беда. А человека, людыну, никто не видит, за этим занятием собирания.

А собиратель, нумизмат и филателист – возомнил себя эдаким.... Да и слово то трудно подобрать - Наполеоном, что ли. Ну, разве, что по росту подходит... Так тот хоть просто воевал ради войны, и не прикрывался тем, что он идет освобождать всех французских гувернеров и гувернанток от русского и другого беспредела.

А наш «герой»! И, что ему неймется?… Внуки есть, миллиарды – есть, наложница – есть и, догадываюсь, не одна. На самолетах летает, на субмаринах ныряет, в птичьем ключе – ключевую роль играет, от умиления слезу пускает. Казалось бы, что еще для полного счастья надо…? Ан, нет? Не хочу быть простой барыней, а хочу быть столбовой дворянкой. Ну, опять в "калашный ряд" с «калашниковыми». Deja vu какое то….

Я думал, что поговорка: «сколько смогу съем, а остальное понадкусываю» – об украинцах, оказывается – нет. Крым откусил, еще не пережевав, принялся кусать другое. Так и до беды не далеко. Как - то переживательно за него становится, а вдруг несварение, или там заворот кишок… Да, и кирпич иногда на голову просто так падает… Хотя Воланд, говорил, что так просто не падает. Ну, не нам об этот судить. Всё может быть.

Да ладно, хочется тебе кусаться – кусайся, но стольких людей превратить в серую одобряющую и выделяющую только то, что предписано массу, не понятно какой природы?... Зачем? Хотя понятно.

А они, вроде ,и не против, а попробуй тут быть против? (Столько всяческих указов и законов: шаг влево, шаг вправо, как когда-то…). А людьми движет Страх. И их можно понять. Страх потерять работу, положение, рейтинг, любовницу, наконец. Особенно преуспели в этом рвении всеобщего «одобрямса» (опять актуально слово стало – чувствуете, нет? Скоро почувствуете) журналисты всех мастей: от репортера до главного редактора, ну, а всякие шефы, вообще впереди всех паровозов.

Нет, они не стреляют, не убивают, они чистенькие. Но они сначала эту кашу заварили, а теперь оправдывают. Потом, потом их потомки им вспомнят. Ведь сначала было слово. А потом уже берутся за вилы. А главный (Кисилёв), уже договорился до атомных вил, сказал, что у него вилы самые виловые вилы. И, что если захотят, то всех и вся превратят в кучу гноя. Во как!

И, чтобы не говорили труженики одной из самой древней профессии (а проститутка писака – вдвойне проститутка), чтобы не выискивали в истории, чтобы не притягивали за уши, та же история оценит их рвение по достоинству.
Да, в историю вошли, даже – вляпались, но детям их будет стыдно,. Будет, будет и никуда от этого не деться. Дети всегда умнее.

Да, а к чему это всё я? Да, к тому, что все происходящее бред, и даже не сивой кобылы и не пьяный угар. А просто паранойя, помешательство, но не ума, а безумия. Столкнуть лбами два народа, брата с братом, мать с дочерью… бред!

А всё из-за чего? Из-за клочка земли?
Нет!
Просто не дает покоя одна простая мысль: что кто-то, где-то, без меня… хочет, и будет жить лучше.
А я не смогу, блин, в силу разных причин.
Значит, не пущать, не давать, задавить на корню, замочить… и т.д. «Айайай!»– сказал глупый король…дальше по тексту….
И, началось…
А кончится ли? вот в чем Вопрос!..
Всем удачи.
06.05.2014 Ю.В.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-07-31 11:43:46
Переглядів сторінки твору 540
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.450 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.161 / 5.42)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2024.04.19 10:33
Автор у цю хвилину відсутній