ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.30
14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
2024.04.30
13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
2024.04.30
11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
2024.04.30
09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
2024.04.30
09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
2024.04.30
09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода кушніру порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода кушніру порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
2024.04.30
06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
2024.04.29
23:07
Шепіт весни над містом
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.
Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.
Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.
2024.04.29
13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
2024.04.29
12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.
За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.
За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,
2024.04.29
11:37
ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,
2024.04.29
07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
2024.04.29
07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
2024.04.29
07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –
2024.04.29
05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
2024.04.28
23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
2022.04.25
2022.03.20
2020.03.12
2020.02.03
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любовь Весна (1963) /
Поеми
Сохрани мне душу и крылья любимый
1
Дремлет тихо город больших Огней ...
Наполнена светом атмосфера земных страстей.
Люби меня как Человек, из века в век - твоя Награда!
Идёт, ускоряя шаг белая Роза, из нежного сада.
Вразумительно сердце моё кричит - твоё, не слушает...
Только холод твоей души ранил, мою, равнодушием,
Душа чиста в своей природе, наивна в мире алчном ...
С твоей живёт моя душа в пространстве мрачном.
Где ж правда чистая - вода, когда напьются? ...
Когда две души в один Океан сольются? ...
Без Любви взаимной нет в жизни толку,
И сложила свои крылья моя душа, далеко на полку.
О как она хотела, открыться в Вере пламенея,
Добротой души - на белом-чёрное виднее ...
От света малого, чтоб отступила прошлого тьма.
Без милосердия души, жизнь - тюрьма.
Благодарностью откроются молитвенно уста,
Оденутся души Светом в милосердие Христа,
И облекутся с честью в его Великую Славу!
Тогда обрящем Жизнь Вечную - по праву.
Где Вера, мой любимый, Древняя, Живая? ...
Ведь без нее измучилась Душа!
Где соль земли, иль вкус любви запрет?
Мой милый, я в Боге и в себе уверена –
Ну и каков же будет твой Ответ?
2
Что, есть ещё одна душа? та неприкаянна ...
Она соблазн грехов с перчинкой до банальности
Она - бессмысленный пиар, тропа нечаянна ...
И ты пошёл за ней, увлёкся ей - из крайности.
Она правдива на листах, под глянцем оформления
Она как яркая звезда, захочешь и дозволится ...
Без сердца - чучело душа, набита самомнением,
Скажи, она тебе нужна? она ведь как невольница.
Она опасна в остроте, с без божьей сутью мнения,
Она блудлива на устах, а жизнь её забвение ...
И нету совести у той души, а лишь умение,
Фальшивок полной повести - изображение.
И лезет в дыру каждую душа, и в жизнь твою -
Сейчас счастливую, в своей не даст ума - спесивая.
Понятно мне .... пригрел по доброте своей змею,
А для души её, вдруг не нашлись и слова, милая.
Оставь бокал, испившему любовный, женский яд ...
В искусстве том, душе твоей уж не было предела,
Ох как же милая тебе не надоело? ...
Ведь без тебя, он каждому мгновенью рад!
Гостей не счесть под суетливым шорохом нарядов,
Неторопливо подступали к душе той, которая ...
Почти Императрица, почти командует парадом
И ослепляет ложным ожерельем, как чистой красотой.
- Откуда, вдруг тут взялся трубадур? ...
Я Ваш слуга, хоть и душой я вашей не искомый,
Позвольте спеть, что сочинил для вас Амур ...
Меня не обессудь Душа, ты за манеры, простите дамы,
Сам уводил её с песнями ... из Святого Храма.
3
Душа поджала скомканные крылья,
И вошла во врата Бессмертия!
Оставив позади свое прошлое...
Которое поросло слоем грязи и пылью.
Все на свете сердцем познавшая,
Все невзгоды, лишенья прошедшая....
Большей части в дороге пешком,
За спиною котомка и по земле босиком.
Храня в душе Любви и искорку надежды,
Стала Светом в ночной тиши -
Стряхнув грехи и ветхую одежду ...
Расправила белые крылья - Верши!
С замирающим сердцем, минуту одну ...
Ароматом розы белой, как Солнце,
Кружило голову подобно красному вину.
Мечтой глядела в бескрайнее оконце....
Вдруг, Судьба подкинула встречу улыбкой ...
Жизнь изволила ей приказать,
Чтоб Душа исправила свои ошибки -
Оценила другую Душу, как Любви талант!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сохрани мне душу и крылья любимый
1
Дремлет тихо город больших Огней ...
Наполнена светом атмосфера земных страстей.
Люби меня как Человек, из века в век - твоя Награда!
Идёт, ускоряя шаг белая Роза, из нежного сада.
Вразумительно сердце моё кричит - твоё, не слушает...
Только холод твоей души ранил, мою, равнодушием,
Душа чиста в своей природе, наивна в мире алчном ...
С твоей живёт моя душа в пространстве мрачном.
Где ж правда чистая - вода, когда напьются? ...
Когда две души в один Океан сольются? ...
Без Любви взаимной нет в жизни толку,
И сложила свои крылья моя душа, далеко на полку.
О как она хотела, открыться в Вере пламенея,
Добротой души - на белом-чёрное виднее ...
От света малого, чтоб отступила прошлого тьма.
Без милосердия души, жизнь - тюрьма.
Благодарностью откроются молитвенно уста,
Оденутся души Светом в милосердие Христа,
И облекутся с честью в его Великую Славу!
Тогда обрящем Жизнь Вечную - по праву.
Где Вера, мой любимый, Древняя, Живая? ...
Ведь без нее измучилась Душа!
Где соль земли, иль вкус любви запрет?
Мой милый, я в Боге и в себе уверена –
Ну и каков же будет твой Ответ?
2
Что, есть ещё одна душа? та неприкаянна ...
Она соблазн грехов с перчинкой до банальности
Она - бессмысленный пиар, тропа нечаянна ...
И ты пошёл за ней, увлёкся ей - из крайности.
Она правдива на листах, под глянцем оформления
Она как яркая звезда, захочешь и дозволится ...
Без сердца - чучело душа, набита самомнением,
Скажи, она тебе нужна? она ведь как невольница.
Она опасна в остроте, с без божьей сутью мнения,
Она блудлива на устах, а жизнь её забвение ...
И нету совести у той души, а лишь умение,
Фальшивок полной повести - изображение.
И лезет в дыру каждую душа, и в жизнь твою -
Сейчас счастливую, в своей не даст ума - спесивая.
Понятно мне .... пригрел по доброте своей змею,
А для души её, вдруг не нашлись и слова, милая.
Оставь бокал, испившему любовный, женский яд ...
В искусстве том, душе твоей уж не было предела,
Ох как же милая тебе не надоело? ...
Ведь без тебя, он каждому мгновенью рад!
Гостей не счесть под суетливым шорохом нарядов,
Неторопливо подступали к душе той, которая ...
Почти Императрица, почти командует парадом
И ослепляет ложным ожерельем, как чистой красотой.
- Откуда, вдруг тут взялся трубадур? ...
Я Ваш слуга, хоть и душой я вашей не искомый,
Позвольте спеть, что сочинил для вас Амур ...
Меня не обессудь Душа, ты за манеры, простите дамы,
Сам уводил её с песнями ... из Святого Храма.
3
Душа поджала скомканные крылья,
И вошла во врата Бессмертия!
Оставив позади свое прошлое...
Которое поросло слоем грязи и пылью.
Все на свете сердцем познавшая,
Все невзгоды, лишенья прошедшая....
Большей части в дороге пешком,
За спиною котомка и по земле босиком.
Храня в душе Любви и искорку надежды,
Стала Светом в ночной тиши -
Стряхнув грехи и ветхую одежду ...
Расправила белые крылья - Верши!
С замирающим сердцем, минуту одну ...
Ароматом розы белой, как Солнце,
Кружило голову подобно красному вину.
Мечтой глядела в бескрайнее оконце....
Вдруг, Судьба подкинула встречу улыбкой ...
Жизнь изволила ей приказать,
Чтоб Душа исправила свои ошибки -
Оценила другую Душу, как Любви талант!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію