ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Герасименко
2022.10.05 18:09
За вікном каштани обсипались,
вже з руки злетів останній палець.
Не двірник – митець печаль змете
в товариство листя не смутне.

Симпатичне молоде насіння –
карооке, гіркоїстівне –
зношені емоції здійме

Сергій Губерначук
2022.10.05 10:08
Біля віконця, що дихало миртою
з дня, світло-білого дня.
Ваше чоло під священною митрою
тільки й угледіла я.

Ви пропливли упродовж, коридорами,
крила й хоруґви несли.
І понад слід Ваш молитвами скорими

Віктор Кучерук
2022.10.05 06:14
Швидкоплинні, безупинні
Дні біжать, минають, йдуть, –
Залишається незмінно
Проминання віку суть.
Вчора посмішка дитинна,
Нині – смуток на лиці, –
Затихає шумовиння
Дивовижних бубонців.

Микола Соболь
2022.10.05 06:09
Зима все вибілить. А душі?
Зчорнілі душі, мабуть, ні.
Вони і досі на війні.
Тому, напевно, небайдужі
до лихоліть і до страждань
єдине маючи з бажань –
напитися земної стужі
й летіти десь за небокрай.

Володимир Бойко
2022.10.04 23:41
путін лаштується в рай? –
Цур, душогубе запеклий.
Краще собі пошукай
Місця теплішого в пеклі.

Щоб веселіше було,
Аби душа не хандрила,
Може, прихопиш, пуйло,

Віктор Кучерук
2022.10.04 05:57
Ми всі чекаємо світання,
Ми всі чекаємо на день
В яскраво-сонячнім убранні
І без розривів аніде.
Ростуть на краще сподівання,
Мов чиста синь межи хмарин, –
Ми всі чекаємо світання
І тільки радісних новин.

Микола Соболь
2022.10.04 05:53
Коли душі захочеться співати,
нехай співає, що їй тій душі.
Вона знайшла у тілі свої ґрати
і сльози їй, немов комусь дощі.
Нехай співає, не переч, не треба,
поринь і ти до світлих перемін.
Настане час злетіти їй у небо,
як заячить про те церковний

Олексій Могиленко
2022.10.03 21:44
Скільки їх, безвинно убитих?
Закатованих,замордованих,замучених
на очах у маленьких дітей,
в міцних обіймах батьків ,
в лоні материнському, коли
мамине серце до останнього імпульсу
боролося за життя крихітки-кровиночки.

Козак Дума
2022.10.03 18:24
«Життя без виміру» – то треш чи парадокс?
Але таким його господар бачить…
Хто любить волейбол, хокей чи бокс,
а хто натхненно по танцполу скаче.

«Життя прожить – не поле перейти!»
Слова ці мудрі чуємо ми часто.
Воно охоплює галактики, світи,

Богдан Манюк
2022.10.03 18:14
Ти гортаєш свою самотність,
як гортають книжки старезні
ті, у кого персти, як гості,
що до затишку геть замерзли.
Все твоє в ній
в кільці чужого -
від іудів і від пілатів...
Не здіймаються в руки Бога

Віктор Кучерук
2022.10.03 05:31
Молитви, зойки і прокльони,
Рішучість, впевненість і злість, –
Працюють теж на оборону
І захист рідної землі.
Нема нечулих і бездушних,
Усі відчули біль сповна, –
Іде запекла й відчайдушна
Війна…

Микола Соболь
2022.10.03 04:54
Павук у лісі плів тенета,
гукав кохану тетерук,
а вже стріла із арбалета
летіла на пташиний звук.
На жаль так створена людина –
вбивати будь-що, будь-коли,
підступно ціляться у спину
іржею з’їдені стволи.

Іван Потьомкін
2022.10.02 23:26
Старе вино в міхи нові переливаю.
Колись воно гуло і вирувало...
Настояне на почуттях і мріях,
Воно й сьогодні грати не вгаває…
Угамуватися в нових міхах не вміє.

Євген Федчук
2022.10.02 19:32
Іван злютований метавсь
По переходах і кімнатах.
Служилий люд увесь ховавсь,
Бо поміж них кому ж не знати,
Що краще схоронитись десь,
Аніж потрапити під руку.
І увесь гнів тоді впаде
На нього – та й помре у муках.

Микола Соболь
2022.10.02 18:39
Ні бабиного літа, ні тепла.
Дощі, дощі…,
а поміж ними зливи
і клен стоїть самотній, сиротливо
розглядує себе крізь сльози скла…
Одна скотилась, як моя печаль.
А інші вслід їм байдуже, що осінь.
Крик журавлиний пролетів між с

Сергій Губерначук
2022.10.02 18:06
Я раніше – був добрішим?..
Злішим став – то й став старішим!
(З лішим спав – і пострашнішав…)
Але більш не подобрішав…
Тільки колобка зліпивши –
дещо віршики поліпшив…

24 липня 2007 р., Богдани
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Кожушко (1957) / Критика | Аналітика

 Порівняння притчі про сіяча в синоптичних Євангеліях
2014 рік

Здається, немає жодної людини, яка б не знала притчі про сіяча. Вона присутня в усіх чотирьох Євангеліях, але я хотіла б порівняти цю притчу в Євангеліях від Матея, Марка і Луки. Отже, почну з початку.
Того дня Ісус вийшов з дому і сів край моря.
І зібралася коло нього така сила народу, що він увійшов у човен і сів у ньому, а весь народ стояв на березі.
Він говорив до них численними притчами, кажучи: «От вийшов сіяч сіяти»... (Матея, 13, 1-3)
Так починається ця притча в Євангелії від Матея. Євангелист Марко розповідає про це майже тими ж словами: «І знову почав навчати Ісус біля моря», описуючи далі, як Ісус увійшов у човен, а «... весь натовп був край моря на землі» (Марка, 4, 1). На відміну від перших двох Євангелистів, Лука говорить просто: «А коли зібралася сила народу, і з усіх міст приходили до нього, Ісус сказав їм у притчі» (Луки, 8, 4), не вказуючи місця, де розгортаються наступні події.
Чому Євангелист Лука не розповідає про ці деталі? Якщо глянути на обсяг притчі в цих трьох варіантах, то побачимо, що Лука виклав її найбільш стисло, але разом з тим, на мою думку, найбільш повно і точно, про що я скажу пізніше. Можливо саме тому ми не бачимо в нього всіх подробиць, якими він жертвує заради передачі основної думки.
Притча про сіяча виразно поділяється на дві частини, які присутні у всіх Євангеліях: спочатку Ісус розповідає притчу всьому натовпу, а потім роз’яснює її своїм учням на їхнє прохання. Зміст цих частин практично однаковий у Євангелистів Матея, Марка і Луки. Розглянемо першу частину:
«Слухайте: Ось вийшов сіяч сіяти.
Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його.
Інше впало на ґрунт каменистий, де не було землі багато, і вмить зійшло, бо земля була не глибока.
Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висхло.
А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, тоді воно не дало плоду.
Ще ж інше впало на добру землю - і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше».
Для українців як жителів аграрної країни ця притча може бути зрозумілою. Але для землероба може бути дивним і нелогічним те, що зерна розсіваються на кам’янистий ґрунт чи при дорозі, а не на пухку ріллю, де б вони добре вродили. Однак не слід забувати, що притчі не можна розуміти дослівно, тому Ісус постійно нагадує: «Хто має вуха слухати, хай слухає!». Адже для Бога (сіяча) це завдання виглядає по-іншому, оскільки Він намагається засіяти зернами добра навіть ті душі, які вже закам’яніли чи в яких виросло терня гріха.
Звичайно, краще, коли людина сприймає Боже Слово, коли вона готова не лише почути Його, але й зрозуміти і виконувати Заповіді. Така душа за свої добрі вчинки отримає від Бога сторицею. До речі, тільки в Луки сказано саме так: «Врешті, інше впало на добру землю і, зійшовши, сторицею вродило» (Луки, 8, 8). У Матея і Марка читаємо, що ці зерна «принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше».
Чи дійсно зерно може зродити сторицею? Ні, буває врожай у 40-50 разів більший від засіяного, але сторицею ніколи не родить. Ця метафора чи, радше, гіпербола показує, що Бог може дати людині незрівнянно більше, ніж вона просить чи очікує, тому що Він міряє не людською, а Своєю міркою.
Перейдемо до другої частини притчі. Найбільш лаконічно оповідає її Євангелист Лука: «Учні його спитали, що б вона могла значити, оця притча. Він сказав їм: “Вам дано знати тайни Божого Царства; іншим же в притчах, щоб вони, дивлячись, не бачили, і слухаючи, не розуміли.» (Луки, 8, 9-10). І роз’яснює їм: «Зерно це слово Боже» (Луки, 8, 11).
Матей натомість описує це більш розлого:
«І приступили його учні й сказали до нього: “Чому ти притчами до них говориш?”
А він у відповідь сказав їм: “Тому, бо вам дано знати тайни Небесного Царства, а он тим не дано.
Бо хто має, тому дасться, і він надто буде мати; а в того, хто не має, заберуть і те, що має.
Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і слухаючи, не чують і не розуміють.
На них збувається пророцтво Ісаї, що каже: Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, –
бо серце в цього народу затовстіло. Вони на вуха тяжко чують і зажмурили свої очі, щоб не бачити очима, і вухами не чути, і не зрозуміти серцем, та не навернутись, –щоб я зцілив їх.
Ваші ж очі щасливі, бо бачать; та й ваші вуха, – бо чують.
Істинно кажу вам: Багато пророків і праведних хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули». (Матея, 13, 10-17)
Марко, подібно до Матея, пише про те, як Ісус протиставляє своїх учнів натовпу, але потім присоромлює їх за невторопність:
«І він сказав їм: "Вам дана тайна Божого Царства; для тих же, що осторонь, усе стається притчами,
щоб вони дивлячись, не бачили, слухаючи, не зрозуміли, щоб, бува, не навернулись, і щоб їм не простилось."
І сказав їм: "Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі?» (Марка, 4, 11-13)
І додає: «Сіяч сіє слово» (Марка, 4, 14), що перегукується зі словами Євангелія від Луки («Зерно це слово Боже»).
Після цього йде роз’яснення притчі про сіяча, яке схоже в усіх трьох Євангелистів, за винятком того, що Лука викладає це найбільш стисло:
«Тії, що край дороги, це ті, що слухають, та потім приходить диявол і вириває геть з їх серця слово, щоб вони не увірували та й не спаслися.
Ті ж, що на камені, це тії, що, почувши, з радістю приймають слово, але не маючи коріння, вірують дочасу й під час спокуси відпадають.
А те, що впало між тернину, це ті, що вислухавши, ідуть, та клопоти, багатства і життєві розкоші їх душать, і вони не дають плоду.
Нарешті, те, що на землі добрій, це ті, що чувши слово серцем щирим, добрим, його держать і дають плід у терпінні». (Луки, 8, 12-15)
Як бачимо, Бог не дотримується логіки землероба, а діє за Своїми законами. Він хоче привернути до Себе душі грішників Своїм Словом, тому розсіває зерна не лише на родючу землю, а й на камінь, терня чи при дорозі, даючи цим грішникам шанс на спасіння. Тим же, «що чувши слово серцем щирим, добрим, його держать і дають плід у терпінні», Господь віддячує сторицею.
У зв’язку з цим мені пригадалися слова апостола Павла про те, що Бог має для нас набагато більше, ніж ми можемо просити чи розуміти. Подібні висновки робить Бруно Ферреро в оповіданні «Рука», де він пише про хлопчика, який просить у крамаря відміряти цукерки його долонею, тому що вона більша. Ось цей вражаючий висновок: «Коли щось просимо в молитві, не відмірюймо прохань своїм маловірством. Пам’ятаймо, що Божа долоня набагато більша від нашої».
«Вважайте, отже, як слухаєте: бо хто має, тому дасться; а хто не має, заберуть і те, що йому здається, нібито має». (Луки, 8, 18)
Тому просімо Бога, щоб давав нам щоразу ясніше і повніше розуміння Його Слова, щоб викинувши каміння зневіри зі своєї душі, виполовши бур’ян і терня гріхів, ми могли з чистим сумлінням дедалі глибше сприймати Слово Боже і жити за Його Законом. І нехай це засіяне Богом зерно принесе багатий урожай істинної віри!

Вік живи - вік учись. В якийсь момент вирішила, що мені треба поглибити знання з філософії, історії релігії, катехизму, тому вступила до Українського Католицького Універститету. Тут подаю свій порівняльний аналіз притчі про сіяча від Матея, Марка та Луки.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-06-20 10:17:06
Переглядів сторінки твору 2783
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.08.03 00:15
Автор у цю хвилину відсутній