Сергію, дякую!В Оксани були свої мотиви щодо вступу в УАП. Хотіла більше друзів з літературного середовища і спілкування з ними, бо на той час померли її батьки, а брат, що проживає в Тернополі, найняв їй у батьківській хаті постійну доглядачку, не дуже говірку та далеку від літератури. Параліч Оксани не дозволяв їй користуватися компом і сенсорним телефоном. Єдиний варіант спілкування - це коли доглядачка набирала чийсь номер телефону і включала звук у ньому на максимум. Твори Оксани теж записувала ця жінка під диктовку, або ж це робили школярі, з якими Оксана вела шкільний літературний гурток у себе вдома і які намагалися їй допомогти після занять.