ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.06.12 16:38
Яка преамбула, о, Боже!
У переливах диво-слів
лиш преподобний «майстер» може,
втулити стільки будяків.
У пишній словокаламуті
нам не знайти першоджерел,
але, як бачимо по суті –
стоїть недоєним козел.

Іван Потьомкін
2024.06.12 12:05
Плакучі верби припиняють плач,
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою

Юрій Гундарєв
2024.06.12 09:08
Чи заздрю я лицедієві,
що пише звичайні вірші?
Він - в Харкові, я - у Києві,
йому - за тридцять, мені - побільше…

Він строчить листи і скарги
стібається враз над старістю,
жінкам демонструє зневагу,

Світлана Пирогова
2024.06.12 08:06
А день новий, немов паперу білий аркуш,
Немає зовсім слів і навіть літер...
У небі чистому лиш одинока хмарка
Мовчанням зустрічає тепле літо.

Зароджується знову мрія феєрична,
Щоби почути голос - тенор срібний,
Немов напитися води біля каплички

Віктор Кучерук
2024.06.12 05:47
Працювати неохота
На городі чи в саду, –
Від нестерпної духоти
Зранку місця не знайду.
Трохи легше під вербою
Біля сонної ріки, –
Пахне густо осокою,
Порошать кульбаб квітки.

Артур Курдіновський
2024.06.12 05:04
Прозорий сум крізь невблаганні дні
Зненацька сивиною ліг на скроні.
Гілки багряні, жовті та червоні
Ховаються в яскравому вогні.

Знайти б чудову квітку на стерні
Усупереч природному канону!
Мелодію дощу на ксилофоні

Володимир Бойко
2024.06.11 23:47
Знову ділять українців
На своїх і на чужих,
Щоб добити поодинці
І понищити усіх.

І ведуться на приманку
Дурнуваті хохляки,
Московитської шарманки

Іван Потьомкін
2024.06.11 13:43
Стратегом був він та ще яким обачним,
Бо ж без обачності стратегії нема.
Стратегія – це ж не бої кулачні,
А сплав обачності, розважності й ума.
Не про тютюн і люльку думав Сагайдачний
(Таж димом скурював і турок, і татар),
А про Вкраїну, що в н

Олександр Сушко
2024.06.11 10:54
Скільки разів просив своїх друзів: не читайте на ніч моїх творів, не розхитуйте свою психіку та не плачте. Як горохом об стіну: читають і читають. А потім бідкаються, що заснути не можуть, бо правда в моїх опусах страшна, як беззуба стара відьма, хоча в

Світлана Пирогова
2024.06.11 08:47
Старий козел навчав малого:
- У чаті сайту будеш блогер.
Рогами всіх коли до болю,
Копитами топчи по колу,
Бо ти найкращий після мене,
Хоча іще поки зелений.
Отрути більше під віршами,
Налий поетам без підстави.

Микола Соболь
2024.06.11 06:29
Такого на даному ресурсі ще не було, людина, яка вважає себе генієм складає рейтинг поетів за принципом: хто точніше цьомнув у попу той і вище. Це – ганьба! Треба нагадати Юркові, як саме починався його шлях на ПМ спочатку він почав друкуватися російсько

Микола Соболь
2024.06.11 05:58
Полиш анафему на після,
ще день до вечора іде,
дощу не замовкає пісня
і листя робиться руде,
хтось вилив із лихвою міді,
не в моді колір-малахіт,
сідай, зі мною пообідай,
нехай добрішим стане світ.

Віктор Кучерук
2024.06.11 05:32
В соцмережах напоказ
Виставив світлини,
Щоб дізнався швидше клас
Де і з ким я нині.
У далекому селі,
В рідної бабусі, –
Між курей, качок, кролів
Дзиґою кручуся.

Артур Курдіновський
2024.06.11 03:02
Пишу я знову гнівного листа.
Пишу усім, кому лише можливо.
Бо я старий, а хтось там - молодий.
Скажіть мені, хіба це справедливо?

В минулому пригоди залишив.
Кивну я учню головою схвально.
А хтось там пише краще, ніж я сам.

Борис Костиря
2024.06.10 22:33
Пошрамоване тіло ночі
відкрилося свою оголеністю.
Те, що було сховане
за сімома печатками,
явиться таємничим голосом.
Жагуче тіло ночі
відкрите для екстазу.
За його шрамами

Іван Потьомкін
2024.06.10 12:50
Цап пасся над урвищем крутим.
«Друже!- гукає десь ізнизу вовк.-
Який же ти безпечний...
Так же можна зірватися й у прірву».
Цап начебто й не чує.
«Заходиться на вітер, а там же нема сховку!..»
Немов на глум, цап підіймається ще вище.
«Трава густіш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Артур Курдіновський
2023.12.07

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Проза

 В очікуванні Дракона

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-05 19:50:57
Переглядів сторінки твору 3275
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0.885 / 6  (4.862 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0.870 / 6  (4.858 / 5.68)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.12.28 18:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-05 20:11:58 ]
скоріше модернізм, аніж пост-модернізм
із нотками decadence, місцями щось як із реньє, чи з його епігонів
місцями-десь-може трохи & наївно,
ну але ж має бути щось цілком альтернативно авторське, якби усупереч всім ґрандам, тощо...


загалом ~ коштовно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-05 21:39:40 ]
я завжди плуталась в теорії, часами буваючи розтріпано-еклектичною) але одне можу сказати точно: якщо в малюванні я практично завжди ремісник і заробітчанин (за справді уже рідкісними моментами процесу в задоволення, а не під замовлення), то пишу я справді рідко і таки лише в особливому настрої... а вже як вдається - то зі сторони краще видно)*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-05 21:49:32 ]
та насправді все більш, аніж класно - і я особисто такого не напишу
а, отже, можу лишень вітати



щодо якої-б-вона-не-була (лагідної & приязної, насамперед) критики...
тут є невисловлене правило(?): всі, хто намагається
надати якогось бодай критичного імпульсу -
не для того. аби автор припинив щось писати -
боронь Боже

так от, щодо таких випадків ймовірної якби критики,
розумієш,
всі такі екзерциси, вони якби про те,
’’що наприклад, я сам мав би чи міг би дати світові -
на прикладі чогось, що мені особисто дуже до смаку....’’


ось, прикладом, моє особисте - літературні казки
але й аполлінер, і бердслей, і десь-оскар-вайлд

окрім цього арнім, брентано, в чомусь бр. ґрімм & андерсен

на щось таке, як гофман, я навіть не намагаюся якось замірятися -

хоч хтілося би ))

але ((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-05 21:55:43 ]
СоМі, друже, братику! Та хіба я типу образилась? Тю... навпаки втішена твоїм візитом і коментом) по-перше, коли все мовчки - скучно, мертво, по-друге - лише мазання медом - теж засолодко) тому я завжди рада всім візитам і думкам) саме тут, на ПМ мене свого часу навчили того, що тепер хоч трохи вмію... і це безцінно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-05 21:57:30 ]
Гофман - моя любов...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-05 22:04:07 ]
*всякі обнімашки*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-05 22:06:06 ]
...і цілавашкі))) я тобі одну цілавашку зразу була намалювала в першій своїй відповіді - дивись отакоє )*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-05 22:10:59 ]
о))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-01-05 21:25:55 ]
Оксано, читаючи Ваші твори я повністю перетворююсь на читача і геть зникає бажання поетизувати, залишається лиш бажання жити і радіти світу.
Надихати до життя мало хто вміє. Даруйте ще це радісне прийняття всього, що є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-05 21:59:50 ]
дякую, це так приємно і несподівано) знаєте, циклом "Альковних історій" я рік тому почала рятуватись від страшної емоційної прірви... і дуже швидко, буквально за місяць життя стало прекрасним, а історій більшало) незвідані шляхи Господні...