ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.29 07:13
Хай буде
Нехай сьогодні пахне миром
війною зранена земля
і сонечко орієнтиром
з небес ясних слугує для
натомлених сердець звитяжців,
які рятують білий світ
наразі труд бійців найтяжчий
і найпотрібніший з усіх.

Віктор Кучерук
2024.05.29 04:52
* * *
Я люблю береги придніпрові
І дніпрові глибини люблю
За натхнення оце загадкове,
Що підкорює волю мою.
Вздовж ріки ідучи обережно,
Й позіхаючи ледь після сну, -
Я вслухаюся в шум прибережний
Та вглядаюся в далеч ясну.

Артур Курдіновський
2024.05.29 00:44
Похорон романтика
Прагматики романтика ховали.
У тьмяній тиші мовчазного залу
Стояла грубо зроблена труна.
В труні лежало тіло чоловіка,
В якого не було, принаймні, віку...
Зима і літо, осінь і весна -

Однакового сірого відтінку.

Ілахім Поет
2024.05.29 00:01
Коли про нас напишуть книжку
Коли про нас напишуть книжку,
Нехай це буде пан Ремарк.
Та чи покаже він, як нишком
Встромляли в спини жаннам д'Арк
Ножі весільні генерали
Чи поховальні тамади?
Як землю бомбами орали,
Щоб жати урожай біди

Володимир Каразуб
2024.05.28 18:32
Чернетка І
Це для тебе усе зрозуміло і тхне банальністю,

Та для неї — світ заходиться радістю...

Ти збиваєш рядки мов у термометрі ртутні градуси
Спускаючи до тридцяти п’яти...

Це тобі набридли поети та романтизм...

Шон Маклех
2024.05.28 17:18
Споглядання очерету
Якийсь старий у подертій свиті
З бородою, що обшарпана колючками
На березі ріки каламутної мілкої,
Яку навіть чорні козенята
(Насіння рогатого)
Долають необачно вбрід,
Питав, чи споглядаємо ми очерет,
Що гойдає нестримний вітер.

Олександр Сушко
2024.05.28 14:53
В небо!
Вагітні музи плодяться щодня,
Плету вервечки слів, неначе віник.
Бісексуал-Пегасик не куня,
У стайні нудно - лізе у корівник.

У нього незвичайні масть і стать,
Давно пора на ковбасу чи в Лету.
Але із ним літати - благодать!

Тетяна Левицька
2024.05.28 12:13
Радониця
Віч-н-віч з минулим у батьківській хаті
лишатися лячно посеред жалів.
Заклякнули стрілками на циферблаті
секунди й години минулих часів.

Щем кігтями шкрябає згоєні рани,
мов привид туманний повзе по стіні.
На ніжні зап'ястки залізні кайдани

Юрій Гундарєв
2024.05.28 11:47
«Швейк» на сцені франківців
червня відбудеться 190-й показ легендарної вистави «Швейк»
за участю зірок Національного театру ім. Івана Франка Богдана Бенюка та Анатолія Хостікоєва.
Двадцять років аншлагів!


Театр Франка. Ми - на балконі.
На сцені - Бенюк і Хостікоєв.
У залі

Іван Потьомкін
2024.05.28 10:28
***
І за околиці люблю Єрусалим.
Найпаче за Ейн-Керем .
Ось ще до третіх півнів, як усі набожні юдеї,
Неспішно він простує в синагогу.
Таліт його такий просторий, що покрива
Довколишні церкви і мало не сяга вершечка гір.
Таліт цей зіткано із сонця та д

Микола Соболь
2024.05.28 10:02
Але люди не титани
Коли стогне Дніпро за Шевченковим словом, зневіра
заповзає вужем у найглибші куточки душі
і тоді я мечем убиваю підступного звіра
та спиняю коня, що весь змилений мчить до межі.
Горизонти хиткі вони ближчають з видихом кожним
і яснішим стає журавлине

Світлана Пирогова
2024.05.28 08:47
Ірисів полум'я
Ірисів полум'я вже загорілось,
Ніби Ірида спустилась з небес.
Райдужні в неї божественні крила,
А для землі - подарунок чудес.

Грація, магія, тайна травнева -
Все в оксамитових рисах квіток.
Гама відтінків, мов хвіст павичевий,

Віктор Кучерук
2024.05.28 05:15
* * *
Краса приваблює помалу,
Хоча такою вічно є, –
За світлі сни світліша далеч
Сріблом і злотом виграє.
Прозріння сповнює до краю,
Від сну пробуджуючи, зір
І по новому відкриває
Все те, що бачив до цих пір.

Ілахім Поет
2024.05.28 00:28
Помилився
Так буває, що серце бодай у сміливця
Може раптом дізнатися, що таке жах.
Не фатально, можливо, але помилився.
І все вийшло не так, як хотіла душа…

Вислизає із рук майже втілена мрія.
Взагалі-то стосунки – неначе зірки,
Що привабливо світять, та з

Артур Курдіновський
2024.05.28 00:14
Мене немає
Мене немає в списках сьогодення.
Мої слова - розпливчасте відлуння
Минулих днів. Занедбані бажання
Перетікли у скривджений талан.
Пишу нікому не потрібну книгу,
Де кожне слово - відголосок туги.
Від'ємне все: натхнення і наснага.
Майбутнє - наче п

Ісая Мирянин
2024.05.27 23:44
Ф. М. Достоєвський: Війна з бісами
   Коли п. Гундарєв запропонував мені написати таке есе, то перше, що мені спало на думку, це те, що тема трюїстична, збита, сама собою зрозуміла. Але я швидко згадав сьогоденну соціально-політичну ситуацію й змінив своє ставлення. Отже мені, як українцю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Дениско (1954) / Рецензії

 «Розкіш братньої любові». Відгук на «Притчу про життя» Івана Франка
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-18 22:49:34
Переглядів сторінки твору 11244
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.967 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
Автор востаннє на сайті 2023.06.18 17:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Улянка Надбужанка (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 23:05:43 ]
Дякую. Прочитала на одному подиху. Сподобалось. Захоплюючий відгук.
А томи Франка дійсно вартує зняти з полиць.
Там стільки маловідомих поем. Успіхів вам на творчій ниві і надалі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 17:08:08 ]
Це Вам, Улянко, спасибі, що в марноті буднів повернули мене до НЕВМИРУЩОГО... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 23:40:16 ]
Згодна з вами, пане Василю!
«Життя важке, природа нам ворожа» - щоб адекватно зрозуміти ці рядки Франка, треба зробити поправку на той час, коли вони писалися, і хоча б приблизно уявляти обсяг справ, за які він взявся...
Я дуже добре пам'ятаю, як дивувалася, коли бабуся показувала мені фото своєї молодості – велика група молодих людей, що складали товариство "Каменяр", – вони разом багато вчилися, спілкувалися, співали, ставили театральні п'єси, їздили з ними по всіх околицях... І це все відбувалося в маленькому селі, де молодь звичайно була зайнята тяжкою фізичною працею. Але як захоплено вона розказувала мені про свій гурток! І все це - під впливом просвітницького руху, в якому чи не головною силою був Франко.
Вона навіть з дідусем познайомилася і почала зустрічатися у "Каменярі".
Хто з сучасних поетів взяв на себе подібну роль, яку тоді мав Франко для своїх земляків? Боюся, що ця його праця досі досконало не вивчена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 17:12:15 ]
Олю! Які цікаві факти Ви оповіли!!! :))
Наші (Ваші) пращури з багатющим душевним світом якимось дивним чином легко відрізняли зерно від полови...
Дякую, Олю, за Ваш відвертий відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 23:57:26 ]
Франко стільки всього написав, що, думаю, нам впродовж усього життя вистачить, аби читати, захоплюватись і дивуватись, як тільки він встигав і творити, і займатися громадською діяльність і до того ж бути батьком... Мені чомусь пригадалося, як у студентські роки сиділа у бібліотеці на Драгоманова і коспектувала Франка, готуючи курсову про Василя Барвінського - до речі, маловивченого і ще менше відомого автора. Читала і немов поринала в епоху, коли українець вимушений був доказувати ляхові і москалю (без образ!) своє право на існування. Настільки реалістично і правдиво писав Каменяр.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 17:15:19 ]
Зіронько!
Погоджуюсь з Вами повністю.
Великий Каменяр зробив (написав) так багато, що на це не спроможна академія наук...
Радий, що завітали. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 01:56:00 ]
Василю !
Глибоко, філософськи і якось навіть ніжно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 17:17:32 ]
О, Василю!
Щиро вдячний, друже, що так глибоко прониклись моїм відгуком. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 07:47:31 ]
Сподобалось дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 17:18:21 ]
Спасибі, Наталочко! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-19 10:09:13 ]
Люди (брати) мають говорити одне з одним, навіть тоді, коли хтось перебуває в комі.

А скільки людей нашого часу зараз і поруч нас перебуває у душевній, чи правильніше сказати, моральній комі, бо немає у серцях тої чистої розкоші братньої любові, про яку говорив Франко... А як є ще десь, то маліє її з кожним днем.
Якось написалось:
Від любові за крок
простягнути лиш руку...
віддати
їй себе до останку -
із нею так легко іти...
Між холодних зірок
десь написана доля
страждати
і палити хиткі
уцілілі довіри мости...

Час такий нестійкий...
ось піском витікає
крізь пальці
а душа, наче вітер,
все місця собі не знайде...
І так часто з-під вій
капле дощ і стікає
між п'яльця
де судьби полотно
вигаптовує стомлено день...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 17:28:33 ]
Так, Адель.
"Маліє з кожним днем"...
І найстрашніше - це коли ти їх знаєш і ці сумні метаморфози їхньої душі в напрямку "моральної коми" не можеш зупинити...
Гарний і зворушливий Ваш вірш.
Чомусь він висмикнув з моєї пам"яті рядки Євтушенка:
"...двойной наполнись доброты
и чтоб кого-то не обидеть,
когда смеёшся звонко ты -
умей сквозь стены сердцем видеть"

Дуже дякую, Адель. Заходьте :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-20 18:42:32 ]
Я зрозуміла наскільки мало насправді знаю про Франка і розмаїття його творчих доріг.
Дякую. Сподобалось.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 17:39:07 ]
Бурштинко!
Зізнаюся, що і я не часто заглядаю у пошарпаний трьохтомник (видання 1973 року).
Але ж які це хвилюючі відкриття, коли занурюєшся у твори Франка!
Женю! І тобі спасибі, бо твоє колоритне і незабутнє "Агов!", написане у коментарі до мого вірша, я використав у своєму відгуку.
Відчуваю, що на ПМ ми "опилюємося", як бджілки у вулику...
І я цьому врадуваний. Завжди радий тобі, Женю. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-04 19:09:07 ]
Чудово! Дякую, пане Василю, за не зайвий раз привернення уваги до постати Івана Франка, цього велета праці і духу! А ми ж, на жаль, так мало знаємо його!.. :( Дякую за "опилення"!