ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.06.01 05:23
Душа закохана світліє
І молодіє від надій,
Що не пустими будуть мрії
В незмінній вірності своїй.
Вони, рожеві та блакитні,
Хмільні й цілющі, як бальзам, -
Тебе охоплюють помітно
Своїм гарячим почуттям.

Артур Курдіновський
2024.06.01 00:17
Прошу тебе! Не помирай!" -
Слова відверті та безцінні,
Коли здається, що каміння
Востаннє вкрило небокрай.

Красива рятівна надіє,
Прошу тебе! Не помирай!
І не потрібен вогнеграй -

Ілахім Поет
2024.06.01 00:04
Формула щастя в теперішнім світі проста.
Гроші-товар… І з коханням щось схоже, як звісно.
Так, особистого ніц, але це не біда.
Бізнес, дівчатка і хлопчики, все тільки бізнес.
В щире кохання повірять хіба в дитсадку.
То є казки, актуальні, можливо, в

Влад Лиманець
2024.05.31 18:18
губи всихають
рельєфом скелястих гір
на шкірі рожевій
подих сплітається
з рухами грудної клітини
сльози-кришталь
стікають у море
мандрівниця в тісноті

Світлана Пирогова
2024.05.31 10:49
Червня полуничний смак цілує сонце,
Ллються пахощі меліси, м*яти.
І малини аромати у долонях,
Трави поглядом небес прим*яті.

Подих літа із спекотної Трезени,
І думки у нас тепер синхронні,
Бо закоханість ураз біжить по венах,

Володимир Каразуб
2024.05.31 09:13
Обмовитись словом; не більше рукостискань.

Найкраще не знати, ні хто він, ні звідки, ні пристань

З якої відправилось слово у море зітхань
Піднявши вітрило з малюнком сліпучого сонця.

Найкраще не знати яким він насправді був.

Микола Соболь
2024.05.31 05:53
Коли я чую: великий русский язык,
то розумію, які ми неповноцінні,
хтось просто, до болю, вторинним бути звик
і тягне у ярмо прийдешні покоління,
нате, їжте Єсеніна, Блока натще,
або ковтайте Бодрова збочені фільми.
Цікаво, що треба суспільству дати

Віктор Кучерук
2024.05.31 05:24
Красу весни в обіймах літа
Уже не видно так, як слід,
Хоча продовжує жаріти
З останніх сил весняний цвіт.
Він ще повсюди погляд гріє
І трохи пахне на зорі,
Але менш зроджуються мрії
Біля цвітінь цих у дворі.

Артур Курдіновський
2024.05.31 00:10
Софійка. Шість років. Чернігів.
Сьогодні з'явилась нова
Сторінка злочинної книги,
Яку написала москва.

Софійка. Чернігів. Шість років.
Ракетний удар. Тільки мить.
Вивчати багато уроків

Ілахім Поет
2024.05.31 00:04
Він інший. Він - мачо. А я – звичайнісінький хлопець.
Він впорає бізнес; розкрутить занедбаний блог.
З ним точно не в'яжуться «дурість» або «вузьколобість».
А в мене життя – послідовність дурних помилок.

У нього душа - наче Оз, там суцільні смарагд

Євген Федчук
2024.05.30 20:32
Зимова ніч спустилася на ліс.
Сніг припинився, але що від того?
Усе біліло навкруги від нього,
Лежав на гіллі сосен і беріз.
У верховіттях вітер завивав,
Дарма старався між дерев сховатись.
Ліс не збирався вниз його пускати.
Тож він сердито голос п

Микола Соболь
2024.05.30 14:08
Струмки шукають виходу із ринв,
збігаються до склепу річки Либідь,
не чує небо молитовних злив,
якщо не чує, певно, і не треба.
Почайна обернулася на Стікс,
ріка Монашка всохла у скорботі,
скоро й Дніпро поверне не в той бік,
стає тісніше і душі у

Володимир Каразуб
2024.05.30 09:40
Вам тут сподобається. На вибір багато міст.

Безліч вулиць, кафе, філософських концепцій, танців.

До пари – поети, злочинці, верховні правителі,
Посадовці із міністерств,

Чи хтось із демократичної більшості.

Іван Потьомкін
2024.05.30 08:50
Відтоді, як Україна стала
Лиш чеканням стрічі,
Де б не довелося бути,
Шукаю гору, на яку зійти спроможен.
З літами нижча вона й нижча,
Але незмінно одна й та ж – Чернеча.
І коли сходжу на ту гору,
Дозбирую думки про Україну,

Віктор Кучерук
2024.05.30 05:00
Хоч мав безліч інших справ, –
Лікувальний душ прийняв,
Адже мав надію,
Що волосся відросте
Кучеряве та густе,
Й чорне, як на віях.
Потім дощик – кап-кап-кап
На відкритий мій пікап

Ілахім Поет
2024.05.30 02:13
Моє терпіння стегнами її,
Здається, спокушає сам диявол.
Спокійна зовні, хоч веде бої
З собою без пощади та без правил.

Де битий шлях в нікуди з усіма,
Їй ближче одиноке бездоріжжя.
Яскраве світло, затишна пітьма…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Проза

 НА ЗГАДКУ (анекдот)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-21 12:02:54
Переглядів сторінки твору 8325
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 12:20:32 ]
Це - як "Жигулі" на автошляхах і вулицях.
Усюди лізуть, щоб якось обійти - на світлофорі або влізти у шпарину між транспортними потоками.
Хочуть обійти іномарку.
Зараз цю роль відпрацьовують "Ланоси".
У анекдоті, яким Ви поділились, НМСДД, тонка нить натяків. Люди похилого віку можуть, якщо вміли і раніше (може, не так майстерно, як з часом), запестити словами. Майстерністю.
Сьогодні, до речі, день народження у Валерія Золотухіна. У нього дві дружини. Від другої у нього маленьке дитятко. А батьку 71. Дитині - якщо не помиляюсь, значно-значно менше. У десяток з половиною разів.
Успішна манія.
Інтересне Ви собі знайшли заняття. Не знаю, наскільки воно поетичне, бо не експерт і не критик.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 12:32:50 ]
Дякую, Гаррі!
Писати анекдоти - це творче заняття. В цьому є певна спорідненість з поєзією.
Людей похилого віку - поважаю: у них є свої козирі.
Золотухін талановито зіграв Бумбараша. А ось його син від першого шлюбу, вихований покійним Філатовим, вважає своїм батьком останнього.
Так, що зачати дитину - не таке вже й досягнення. Набагато важче і важливіше виростити і виховати її.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 12:47:25 ]
А-а-а-а...
То це Ваш анігдот...

Скидаю капелюка. Ото гарно, що я не сказав, що я його (анігдот) десь чув, бо довелось би цим капелюхом давитись :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-21 14:00:45 ]
В мене, до речі, таке було. Я написав російською вірш "Попала!", сюжет якого придумав сам, а хтось з коментаторів сказав, що вже ніби десь чув цю історію.))) І де ж він міг її чути, якщо вона народилась в моїй голові?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-21 13:44:29 ]
Забагато русизмів як для такого короткого анекдоту.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 13:51:46 ]
ХОХЛУШКА, и, ж., заст., розм. Жін. до хохол. — Жінка моя., хохлушка, полтавська галушка, тому і в хаті у мене чисто, як у самого генерала (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 140).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-21 13:57:58 ]
Ні, Гаррі, я мав на увазі не "хохлушку" (хоча, зауваживши це слово і пам'ятаючи нашу з тобою баталію щодо національності футбольних вболівальників, пращурів яких я переселив в іншу країну та епоху, вже збирався затіяти бучу з Олександром), а оце - "бачивша" та "труха".)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 14:32:00 ]
Я не став перелічувати усі.
А щодо твоєї творчої проблеми...
Спробуй розмістити свій твір декілька разів.
На декількох літературних порталах.
І на зауваження - мовляв, хтось щось бачив, ти можеш впевнено пояснити, що так. То був твір твого авторства. Хіба що під іншим "псевдо". Можна і під кількома.
Я ще не дозрів до високих поезій і до їхньої величезної кількості, тому віршую під своїм.
Вже забув, коли востаннє був на "севамі". А то гарний сайт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-22 07:56:22 ]
Та я так і роблю - на кількох порталах, під кількома псевдо... А дехто - на одному під кількома (клонується).
Ех, до "севами" щось ніяк не доберусь. Здається, колись навіть реєструвався, але мене вже не вистачає на стільки сайтів. Це ж після кожної поправки у вірші її треба "репете" стільки ж...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 13:53:01 ]
Є така проблема.
Мені - двомовному харків'янину - нелегко позбавитись русизмів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 14:00:35 ]
Гарно, НМСДД, що Ви так кажете.
А дехто каже, що він збагачує мову.

У Княжичах зараз збагачуються ландшафти за рахунок бетоннимих споруд, побудованих за турецькими технологіями. Княжичі, якщо як слід розбудувати, будуть кращі за Анкару. Моря лише ніхто ніяк не вигадає. Немає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-21 14:02:07 ]
А хіба Київське аж так далеко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 14:15:49 ]
До нього скільки їхати - до цієї штучної водойми, майбутньої (як розповідав мені дід) бази підводних човнів Дніпровської флотилії.
І воно зелене. Вода стоїть. Риба, та що вижила після Шуфрича-міністра МНС, гине від солітерів.
Змагання на спортивних регатах з бензиновими та дизельними двигунами додає свого.
Це, НМСДД, - не море.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-21 16:38:55 ]
Настільки реалістично, що й я змахнула непрошену сльозу за минульщиною Петра Петровича...;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 17:04:10 ]
Дякую, Патарочко:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-22 00:29:02 ]
Анекдот - це коли смішно! А де тут сміятися?..Це - занудно, зі спробою моралізаторства. Хіба там сміятися, де Ви курку називаєте "хохлушкою", і я думаю, що мова йде про якусь мешканку Східної України... чи там, де Ви півня називаєте "жеребцем" (та ще й від імені бідної зозулястої)?.. Це якийсь інший жанр, якому треба знати назву. Це має право бути, і це повчально, але це не анекдот.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-22 08:02:42 ]
А мене сумніви охоплюють, чи кури можуть плакати, червоніти і "відчувати", "як млосне відчуття охопило низ її живота".)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-22 11:28:42 ]
Відчувати - можуть.
А плакати, червоніти і мліти - це, звісно, натяк на людські реакціїї і відчуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-22 14:43:57 ]
Тоді і "хохлушка" - теж натяк?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-22 11:24:42 ]
Спочатку це був коротенький анекдот про "манію переслідування" - єдине що залишилось у колишнього Казанови. А потім додались всілякі подробиці з іншими акцентами. То, напевно Ви маєте рацію - це вже не анекдот:)
За занудність - вибачайте - не хотів: так вийшло.
А хохлушка - це така порда курей - з хохолком.