Дякую, Олексію. А звідки ви дізналися, що я програміст? Взагалі-то, мені останнім часом здається, що я краще і більше пишу всякі тра-та-та, ніж if-then-else чи begin-end. А Месяц - це справді Луна, от читала, правила, і щось мені муляло, а не помітила. Настрій такий, як в Месяц, месяц, ты могуч, ты гоняешь стаи туч. Сама ганяю тут стаї туч, от і вляпала. Літаю тут між Марсами і Венерами, голова квадратна від скафандрів.

А про Золоту рибку не знаю, не питала. Як вдруге зловлю, точніше куплю на базарі, то спитаю. Хоча, я собі думаю, набридло їй там цілими днями тупо плавати, треба ж якусь суспільно-корисну справу робити. Щоб люди хоч деколи думали, а що ж вони, власне, хочуть від життя. І крім того, знаєте,прикольно так виконати бажання, а потім дивитися, як дехто лікті намагається кусати, а воно, блін, пізно. І пиво є, і ляля є, і солярію не треба. А тягне чогось до страшної жінки, в котрої хоч і качалкою часом перепаде, та частіше все-ж борщику гаряченького, та вареничків в сметанці, та на диванчик з футболом чи Кличком. А воно ніззя.

Дык эта...
Заключительная фраза Вашего повествования весьма информативна. Написано оно от первого лица, и стереотипно размышляя (а я редчайший кладезь полезнейших стереотипов, в т.ч., и поведения), я и решился прийти к такому умозаключению.
Предположить, что ЛГ Вашего произведения является распространителем какого-нибудь товара в сетях мультиуровневого маркетинга, я не мог. Он ничего мне еще не предлагал. И вся дедукция. Наверняка и фотошоп для ЛГ - сущий пустяк, но увлечение им вызывает зрительные галлюцинации, или как у вас говорят, "мульки".
Свою роль сыграл и Ваш русский язык.
Программисты на нем "доки" для "юзеров" пишут. А самые тупые "юзеры" где? Но в дедукции им не откажешь.

Спасибон.
Удач-дач-дач.

А признавайтеся-но, шановний Алексію, звідки вам і про фотошоп відомо. А той ЛГ то герой чи героїня мала бути? Оте, що з багаторівневим маркетингом. Колись авторка серйозно присіла на гербалайф, поки добрі люди не напоумили кинути ту заразу. Щось у вас в Якутії олені дуже балакучі, як наші сороки. І яка роль у всьому цьому моєї осійської мови? Одні запитання і ніяких відповідей у вашому коментарі. Чи то в мене чергові глюки?

Я не обнародовал большего, чем я увидел и догадался.
У каждого из авторов сайта существует раздел комментариев. О фотошопе я узнал оттуда - прямо, по-моему, на первой страничке, о нем и пишется.
Обо всем остальном, как я указал выше, источником информации является заключительные строки Вашего рассказа и мои предположения, которые (удивительно, но факт) совпали, как Вы сами подтвердили, совпали.
Подведя итог, скажу:
1. Фотошоп - из первой страницы комментариев.
2. Все остальное - из произведения.
Вы ведь позавчера собирались ознакомиться с моим творчеством, а я ради интереса ознакомился с Вашим.
И олени ни в чем не виноваты.
Удач-дач-дач.

Я вже й забула, що там писала про фотошоп. Це ж було майже рік тому, перша сторінка. ТО ви аж на першу сторінку забралися, дякую. А що здогадалися, то мене зацікавило, бо я теж про декого з людей здогадуюся ніби нізвідки цікаві речі, і досі не розумію, як це вдається. А тут ви мене по поличках розклали. А олені мені в голову міцно засіли, я часто читала собі одну мініатюрку про те, як живеься оленеводу Крайньої півночі, і що треба працювати. ТОж олені майже мої друзі.

Дякую, Георгусе. Написалося як вийшло. А рибка була смачна, насправду (не золота)

Для пательні коропа вибирають, щоб був свіжий, а не креативний. Хто знав, що то золотий риб. На ньому коефіцієнт IQ не проставляли. Там тільки довідка була, що без сальмонельозу.