ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.29 04:52
Я люблю береги придніпрові
І дніпрові глибини люблю
За натхнення оце загадкове,
Що підкорює волю мою.
Вздовж ріки ідучи обережно,
Й позіхаючи ледь після сну, -
Я вслухаюся в шум прибережний
Та вглядаюся в далеч ясну.

Артур Курдіновський
2024.05.29 00:44
Прагматики романтика ховали.
У тьмяній тиші мовчазного залу
Стояла грубо зроблена труна.
В труні лежало тіло чоловіка,
В якого не було, принаймні, віку...
Зима і літо, осінь і весна -

Однакового сірого відтінку.

Ілахім Поет
2024.05.29 00:01
Коли про нас напишуть книжку,
Нехай це буде пан Ремарк.
Та чи покаже він, як нишком
Встромляли в спини жаннам д'Арк
Ножі весільні генерали
Чи поховальні тамади?
Як землю бомбами орали,
Щоб жати урожай біди

Володимир Каразуб
2024.05.28 18:32
Це для тебе усе зрозуміло і тхне банальністю,

Та для неї — світ заходиться радістю...

Ти збиваєш рядки мов у термометрі ртутні градуси
Спускаючи до тридцяти п’яти...

Це тобі набридли поети та романтизм...

Шон Маклех
2024.05.28 17:18
Якийсь старий у подертій свиті
З бородою, що обшарпана колючками
На березі ріки каламутної мілкої,
Яку навіть чорні козенята
(Насіння рогатого)
Долають необачно вбрід,
Питав, чи споглядаємо ми очерет,
Що гойдає нестримний вітер.

Олександр Сушко
2024.05.28 14:53
Вагітні музи плодяться щодня,
Плету вервечки слів, неначе віник.
Бісексуал-Пегасик не куня,
У стайні нудно - лізе у корівник.

У нього незвичайні масть і стать,
Давно пора на ковбасу чи в Лету.
Але із ним літати - благодать!

Тетяна Левицька
2024.05.28 12:13
Віч-н-віч з минулим у батьківській хаті
лишатися лячно посеред жалів.
Заклякнули стрілками на циферблаті
секунди й години минулих часів.

Щем кігтями шкрябає згоєні рани,
мов привид туманний повзе по стіні.
На ніжні зап'ястки залізні кайдани

Юрій Гундарєв
2024.05.28 11:47
червня відбудеться 190-й показ легендарної вистави «Швейк»
за участю зірок Національного театру ім. Івана Франка Богдана Бенюка та Анатолія Хостікоєва.
Двадцять років аншлагів!


Театр Франка. Ми - на балконі.
На сцені - Бенюк і Хостікоєв.
У залі

Іван Потьомкін
2024.05.28 10:28
І за околиці люблю Єрусалим.
Найпаче за Ейн-Керем .
Ось ще до третіх півнів, як усі набожні юдеї,
Неспішно він простує в синагогу.
Таліт його такий просторий, що покрива
Довколишні церкви і мало не сяга вершечка гір.
Таліт цей зіткано із сонця та д

Микола Соболь
2024.05.28 10:02
Коли стогне Дніпро за Шевченковим словом, зневіра
заповзає вужем у найглибші куточки душі
і тоді я мечем убиваю підступного звіра
та спиняю коня, що весь змилений мчить до межі.
Горизонти хиткі вони ближчають з видихом кожним
і яснішим стає журавлине

Світлана Пирогова
2024.05.28 08:47
Ірисів полум'я вже загорілось,
Ніби Ірида спустилась з небес.
Райдужні в неї божественні крила,
А для землі - подарунок чудес.

Грація, магія, тайна травнева -
Все в оксамитових рисах квіток.
Гама відтінків, мов хвіст павичевий,

Віктор Кучерук
2024.05.28 05:15
Краса приваблює помалу,
Хоча такою вічно є, –
За світлі сни світліша далеч
Сріблом і злотом виграє.
Прозріння сповнює до краю,
Від сну пробуджуючи, зір
І по новому відкриває
Все те, що бачив до цих пір.

Ілахім Поет
2024.05.28 00:28
Так буває, що серце бодай у сміливця
Може раптом дізнатися, що таке жах.
Не фатально, можливо, але помилився.
І все вийшло не так, як хотіла душа…

Вислизає із рук майже втілена мрія.
Взагалі-то стосунки – неначе зірки,
Що привабливо світять, та з

Артур Курдіновський
2024.05.28 00:14
Мене немає в списках сьогодення.
Мої слова - розпливчасте відлуння
Минулих днів. Занедбані бажання
Перетікли у скривджений талан.
Пишу нікому не потрібну книгу,
Де кожне слово - відголосок туги.
Від'ємне все: натхнення і наснага.
Майбутнє - наче п

Ісая Мирянин
2024.05.27 23:44
   Коли п. Гундарєв запропонував мені написати таке есе, то перше, що мені спало на думку, це те, що тема трюїстична, збита, сама собою зрозуміла. Але я швидко згадав сьогоденну соціально-політичну ситуацію й змінив своє ставлення. Отже мені, як українцю

Хельґі Йогансен
2024.05.27 19:03
На згарищі покинутих надій,
В руїнах марнославства та обману
Сховали честь і совість під завали,
А далі всіх навчаємо: "Не вір!"

Невже забули, хто ми є такі?
На диво швидко вигоїли рани
На згарищі покинутих надій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Євка Романова (1980) / Проза

 Монолог дебіла




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-09-12 22:46:52
Переглядів сторінки твору 5716
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.824
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Спейс-арт
Автор востаннє на сайті 2009.09.15 11:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євка Романова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-12 22:53:09 ]
занадто багато було використано слово "кохання". йо**а тафтологія. А весь текст можна охарактеризувати, скоріше, як туфтологія. Дівчино, йдіть лікуйте свої нерви!!! Це суб"єктивний, не зрозумілий потік думок, які випадково вилилилися на папапапапер, а якісь хороші люди витратять свій час, аби цей брєд прочитати. Євко, Євко... аяяяяй.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євка Романова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-12 22:55:56 ]
Ні!!! Це не брєд!! Це емоційний постмодернізм з елементами трешової класики!! Ви всі дауни!!! нічого не розумієте в літературі, і в творчості взагалі!! Це мій стиль!! Кожна творчість є суб"єктивною, і на любителя, якщо Вам, шановне, щось не сподобалося, то валіть на**й, я не просила нікого нічого читати!!! Слово кохання повторювала, бо це текст про кохання!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євка Романова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-12 22:58:42 ]
Євко, Ви верзете повну маячню! Ваш вигаданий стиль є нічим інакшим за піщану скульптуру, яку дебіли-діти побудували на пляжі перед штормом. Буде шторм, скульптура зникне, і пісок, з якого вона побудована, стане частиною тієї безкінечної купи морського піску. Тому, заспокойтеся, і пишіть нормально!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євка Романова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-12 23:03:27 ]
В піщану скульптуру дітей-дебілів я додам трохи цементу, і вона стане бетонною. тоді буде всім срати на той шторм. вона стоятиме собі, поки буде їй час стояти. а скільки того часу їй відміряно, не знає ніхто. Так, та скульптура побудована з загального морського піску, але в ній діти-дебіли зібрали найкращий, на їхню думку, морській пісок. і скульптура дуже красива. архітектори з дітей-дебілів виходять класні ;) . Шторм поки не почався. Я пішла за цементом.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євка Романова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-12 23:04:24 ]
Візьміть лише цемент хорошої якості!!! а я стерегтиму скульптуру, поки ви ходитимете...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євка Романова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-12 23:05:50 ]
можливо щось і вийде.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євка Романова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-12 23:08:24 ]
Правда, для модернізму з елементами трешової класики потрібно нести не просто цемент, а цемент, що перетворить піщану скульптуру на камінь...на такий, що не можна розтрощити.
Знайдеться маса бажаючих його зламати. І це буде не тільки шторм.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євка Романова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-12 23:39:16 ]
А хто зламав твою скульптуру стосунків?

Вона не була піщаною.

А якою вона була?

Повітряною...
І боляче не тому, що її немає, а тому, що вона була, і тепер зникає... Чи вже зникла?