ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.06.07 16:42
Сонце радісно блискоче,
В небі плещеться блакить, –
Я від світла мружу очі,
Тінь шукаючи щомить.
Спекотливе літо душні
Дні дарує щедро так,
Що засмаг і непорушно
Сад причаєно закляк.

Самослав Желіба
2024.06.07 11:52
    Коли йдеться про Отто Вайнінґера, то спершу спадає на думку його характеристика статей. Але на нашу думку значно важливішим і цікавішим є його вчення про сутність і критерії ґеніальности та принципову різницю між ґеніальністю й талантом. У вітчизняній

Юрій Гундарєв
2024.06.07 08:29
У Жмеринці тихій
будинок гостинний -
гратчаста стріха,
на стінах картини
і феєричний стіл...
Песик рудий на заваді
флюїдам недобрих сил,
на ліжку -

Козак Дума
2024.06.07 05:38
Її манили дуже… міражі,
а ще – увага усього загалу.
Вона була цнотлива… у душі,
але її душа того не знала.

Вона нужди не знала ні у чім,
купалася у славі і розкошах.
Шикарний ресторан – для неї дім,

Артур Курдіновський
2024.06.07 01:35
Сіре... Темно-сіре... Світло-сіре...
Дуже бідна гама почуттів.
Бенефіс застиглої зневіри -
Струм нікому не потрібних слів.
Хтось зрадливо зойкнув та зомлів...
Хтось зрадливий знав про все потворне -
Чорне, темно-чорне, світло-чорне,
Маючи на все

Ілахім Поет
2024.06.07 00:08
Крім совісті, ніхто не дасть поради.
Звичайно, що на герці двох світів
Ніхто з людей не хоче помирати,
Але як бидло жити – поготів.

Всім очевидно, ким це розпочато.
Де зле коріння довгих заморок.
Не буде переможеним пощади,

Євген Федчук
2024.06.06 19:21
Дідусь з онуком подалися в ліс.
Якраз весна, навкруг все зеленіє,
Усе яскраво розквітає скрізь
Й душа від того в кожного радіє.
Ліс недалеко, скоро за селом.
Туди частенько з дідусем ходили.
Але улітку то усе було,
А тут весна лиш набирає сили.

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Ольга Олеандра
2024.06.06 13:10
Останній вірш душа напише на своїй
невидимій для ока оболонці.
Вона не виграла цей вирішальний бій.
Вона його програла? Сонце
пропало в непроглядній чорноті,
нічого й цятки світлого не видно.
Трапляються затьмарення в бутті,
для чогось, очевидно, н

Іван Потьомкін
2024.06.06 11:38
Є ще такі куточки на Подолі,
Куди заходиш, начебто в дитинство.
Вузенькі вулички дрімають сном старечим
І все довкола тишею сповито.
Сюди, між трьох славетних гір,
Збігають балакучі дерев’яні сходи.
Тут кропива чатує ревно двір.
Тут з дерези долине

Микола Соболь
2024.06.06 09:37
із розділу Дніпровий склеп)

«Чого стоїш? Збирай свої пожитки,
уже вода заходить у село!» –
так комуняки знищили Ошитки.
Все потонуло, ніби й не було.
А ще недавно тут бузьковий клекіт
злітав у небо і будив малят

Віктор Кучерук
2024.06.06 04:39
Від весняного тепла
Просинається бджола
І шукає медоносні квіти, –
Гостро-чуйним хоботком
Ссе з цвітінь нектар кругом,
Та ніяк не може розповніти.
Бо від ранку дотемна
Не спиняє збір вона,

Артур Курдіновський
2024.06.06 01:57
За ним - його родина, рідна хата
І спогади - великі та малі.
Він буде у загарбника стріляти
Зі степу, з лісу, навіть з-під землі.

Окупували кляті московити
Дитинство, хати рідної поріг.
Залізо у повітрі. В'януть квіти.

Ілахім Поет
2024.06.06 00:32
Ніч - перший план для пари суперстар.
Татамі для кохання відьми й мага.
Моя любов - як місячний удар.
Твоя - неначе місячна засмага.
Неочевидний привід божевіль -
Затемнення всіх мізків поступове.
Я – безнадійний хорор-водевіль.
Ти фентезі-нуар, м

Ілахім Поет
2024.06.05 19:51
Фантазерка така… Безперервно вигадуєш Бога,
Щоб пробачив гріхи, що надумала їх ти сама.
Так, характер складний. Це тому, що натура глибока.
Напівсвітло м'яке – то й інтимна твоя напівтьма.

В океанах твоєї душі заблукає да Гама.
Навіть Амундсен міг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Самослав Желіба
2024.05.20

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Пухонська (1988) / Поеми

 Полинові голоси

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Варвара Черезова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ванда Нова 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-05 23:41:15
Переглядів сторінки твору 23172
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.127 / 5.58  (4.920 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.149 / 5.63  (4.900 / 5.49)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми СУЧАСНЕ
Автор востаннє на сайті 2015.02.11 01:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 10:04:35 ]
Оксано, чудова річ, в настрої, із поетичними знахідками, а головне - між строчками бачаться живі характери двох людей, котрі не змогли жити разом, а й не можуть один без одного. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 19:57:55 ]
Отак-то воно, пане Михайле... І вам дякую, за те, що побачили і зрозуміли... ПОЕЗІЮ. :)))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 20:19:03 ]
Ви не скромна, але мені до біса сподобався цей вірш))) Єдине лише: уникайте скорочених форм, дієслів, збігу приголосних і поставте кілька ком, їх там не вистачає. Гарний вірш.
З теплом, Варя;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-18 20:31:28 ]
Оксано, тут я вирішила гарно взятися за авторів із самооцінкою "6" і за Вас- у тому числі. Тому- ось Вам знову моя скромна критика та скромні компліменти (хвалю серцем, а критикую- розумом)...

Сподобалося. що Ви вжили слово "вОскрес"- воно наше, автентичне, про це Олена Курило наголошувала ще тоді, як НАШЕ було табуйоване.

"І час витікає крізь пальці у вічність теж."- глибокий образ, Оксано! чомусь уявився пісок, котрий ліргероїня все пропускає і пропускає крізь пальці, а поряд- розбитий пісочний годинник (або- піску багато, тоді вчувається алюзія на "Оранжлав")...

"Я сьогодні полин цілував, Як твоє волосся..."- ДУЖЕ сильно!!! І правда то, правда...

"Хтось спитає колись так самотньо і каїнно: де ти?"- теж надзвичайно сильний образ! Що поробиш, людям властиво вбивати словом і зумисне, і мимоволі...

"А із нього за тебе зростає, як вечір, син..."- теж гарний образ. Ідеться про наближення старості?

"Заблудилася"- може, ліпше "заблукала"? Бо- по-перше, русизм, а по-друге, оце "заблудилаСЬСЛьоза"- не читається.

"Тепер вже б від себе вертатися до людей"- "Вже тепер би від себе вертатися до людей"?

"мертві-попереду"- надто приблизна рима, але менше з тим...

"день-пісень"...

"розіп'ятий"- пропустили Ви апостроф...

"гострий, як бритва" - знову?

"нудодоти"- мо" "нудоти?"

"Давай навчимося...Давай навчимося разом..."- слово "давай" у цьому значенні- ненормативне в українській мові. "Навчімося разом...Навчімося, врешті, разом..."?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 20:47:30 ]
"час витікає крізь пальці у вічність" - штамп, як і "сльози дерев" (кажу це, бо сама далеко не "безгрішна" у застосуванні штампів). Але розумію, що від цього треба відмовлятися. Тим паче, якщо автор має таку високу самооцінку.

І - питання, Оксано. Чому кров"ю, як Єсенін?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-18 20:52:25 ]
І ще одне: його монологи у Вас вийшли чомусь значно сильнішими художньо, ніж монологи її. Дуже часто ритм нупростоніякнехоче слухатися Вашої ліргероїні. Може, це так справді треба?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 14:18:00 ]
Спасибі Вам, Варваро, Ганно, Чорнява Жінко за увагу до моєї "не скромної" персони.... І за... щирі слова. Панно Ганно, щодо ритму моєї героїні - то це ритм голосу серця, "яке вже не б'ється", тому він і неслухняний... Чорнява Жінко, хіба ж Ви не знаєте, що передсмертну сою записку-вірш Єсенін написав кров'ю??? Гріх про таке не відати Поету.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 16:21:37 ]
Мила Поетессссса! Ви, мабуть, переплутали героїв. Поменше читайте пліток. А взагалі - побільше читайте :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 16:45:59 ]
Оксано, даруйте, а з якого це часу рівень поета вимірюється його знанням літератури та біографій поетів, нехай і Великих Поетів? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 22:24:17 ]
Не знаю, що Ви називаєте плітками, та читаю я достатньо, щоби знати, хто такий Єсенін... :)))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 22:56:18 ]
Навіть не сумніваюсь. Але вся справа в контекстах, чи не так? Якщо ви маєте на увазі вірш Єсеніна "До свиданья, друг мой, до свиданья", то його з великим припущенням можна назвати "передсмертною запискою", бо написаний він був зранку і переданий Володимиру Ерліху. А кров"ю - бо поет не зміг знайти чорнил, і зробив собі надріз вище ліктя. Такі от справи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 14:21:20 ]
Я так і думала! Ну...щодо голосу серця. :)))

Оксано, я на рік молодша від Вас, називайте мене просто "Ганно" і звертайтеся на "ти" :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 14:22:54 ]
Ну тоді добре!!! На Твій вік у Тебе не погане відчуття Слова... Молодець, так тримати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 14:27:31 ]
Та я просто за фахом філолог, тому мені цікаво критикувати інших :) питання "чи маю я на це право?" дуже часто виникало в мене в голові, але врешті- дало мені спокій :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 16:54:07 ]
Високопечальний твір, Оксанко, і гарний. Справді експресивно, але, як на мене, забагато штампів та узагальнень "ні про що", часом милозвучність губиться. І багато юнацького максималізму, що з одного боку - досить позитивно :-)
Вітаю Вас як дипломантку "Гранослова-2008"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 22:22:31 ]
Дякую, Вандо!!!!!!!! Від штампів, спробую полікуватися, якщо справді ними хворію.:))))) а щодо "рівня Поета", то мені здається, якщо це справжній поет, то про ніякі рівні не може йти мова, а щодо знання літератури і біографій ВЕЛИКИХ, то, як на мене, формуючись, як літературна особистість, і набираючись власного досвіду, мусиш ознайомитись із досвідом інших... Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 22:33:19 ]
Оксанко, я все одно не розумію мега-значення знання біографій Великих для формування майстерності автора :-) Їх творів - так, а біографії вже не з розділу "мусиш", хоча вони, звісно, цікаві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-25 23:36:18 ]
"..що поріжуть струну..а чи серце поріжуть.."
Я дуже недостатньо знаю Мову Єсеніна ,аби сказати так.. як відчуваю... Пробач, Оксано, мій
делитантський експромт..
О,та Волшебная Струна
Была чиста, была нежна,
И слыша её дивный звук
Орфей ронял гитару с рук.

Увы.!Князь ночи подмигнул
И..кто-то умыкнут Струну..
И Чёрную как ночь змею
На гриф гитары натянул..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-26 09:04:31 ]
..перечитав сьогодні ще раз.. Гарно, що маєте високу самооцінку.. Час для огранки цього самоцвітного каменя у Вас ще буде. Красиво йдете, Царице Амазонок! Часто блукаєте в пралісах де гієни, гадюки(...) водяться...
Не забувайте біля меча і нагайку мати...
Схиляюся до чарівних ніг.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-26 10:10:33 ]
Вау! А звідки ви знаєте, що у авторки чарівні ноги? Ви знайомі чи це образне домислення? (просто цікаво) ;)
І напевно обережніше схиляйтесь перед Амазонками, адже , як мінімум, можете отримати рекомендованою нагайкою по спині або навіть мечиком по шиї, солодкоголосий ви наш .... ;))))))
Авторко, не ображайтесь, що ми тут - не зовсім про поезію.
А твір реально сильний безліччю цікавих образів.