Впали зорі вечорові
На матусин рушничок,
Вишиваночки чудові
І усе для діточок.

І синочкові сорочка,
Блуза донечці своїй.
Недоспала вона ночей,
То ж подякуємо їй.

Скатертину вишивану
Ми простелимо на стіл
І для тебе, рідна мамо
Покладемо хліб та сіль.

Заспіваєм тобі пісню,
Як колись співала нам.
Ой, ніде немає рівних
Вмілим маминим рукам.

2016 р.

На снігу слідів багато
І звіряток, і птахів.
Отож спробуй здогадатись
Хто залишив тут який.

А чи білочка руденька,
А чи заєнько-вухань,
Лисонька-кума хитренька,
А чи дикий то кабан.

А дрібненькі - то пташині:
І сіреньких горобців
Та й сорока залишила
Серед сосенок свій слід.

Схожий також зовсім поруч,
Це тут ворон походжав.
Всі сліди ті загадкові
Треба вміти розпізнать.

2024 р.

Їжачок, їжачок,
Звуть його " сто голочок".
Він почує небезпеку
Заздалегідь іще далеко.

Швидко скрутиться в клубок,
Не страшний йому ні вовк,
А ні лисонька кума
Не дістануть їжачка.

2020 р.

До Грудня на побачення
Збиралася Зима,
Кожушок новий вбралася,
А шапки ж то нема.
Біленької пухнастої,
Що сріблом виграє.
Поїхала би санками
Та сніг он розтає.

А Морозенко щось дріма
Та й Завірюха спить.
То ж зажурилася Зима,
Що ж бідній їй робить?
Як показатись Грудню їй
Без шапки й без чобіт?
Ще раптом може розлюбить
Зимоньку босу він.

Ось взує гарні чобітки
Та коней осідла,
Тоді до Грудня залюбки
Поїде вже Зима.
Так розгуляються удвох,
Що не спинити їх
Серед наметів, кучурур
Й засніжених доріг.

2017 р.

Сонце. сонце, сонечко,
Сонце листопадове,
Скачуть його промені,
Наче тії зайчики.

Та пізньої осені
Й в зимові завії
Ті зайчики-промені
Нікого не гріють.

Хоча вони бавляться
Й личенька цілують,
А тепла від них нема
Восени й зимою.

2023 р.

А полуниць червоні щічки
Полум"яніють між листків.
І для Романка й для Марічки
Й для Олечки цей плід доспів.

Всі дітки люблять полуницю
З сметаною та цукром й без.
То ж нею запастись годиться,
Щоб взимку смакувати теж.

2020 р.

Заплакала Хмаринка над Землею,
Ронила сльози вниз свої дрібні.
Може повівся хто нечемно з нею?
-Образив хто тебе? - скажи мені.

Це Вітерець гонив отак мене,
Втомилась я і хочу відпочить.
-Та заспокойся і не думай про сумне,
Хмаринко й більше сліз не лий.

Дивись он Сонечко гріє твої боки,
Всміхнися вдячно ти йому в отвіт.
Високим нехай буде і легким
В небеснім просторі, Хмаринко твій політ.

2020 р.

Пухнасті, ніби кошенята
Кульбабки у густій траві,
А їхні жовті оченята,
Неначе сонечка малі.

Ще - вони на курчаток схожі,
Що лиш з"явилися на світ.
Чаклунка-веснонька ворожить
І розсипає диво-цвіт.

2023 р.

Через ліс зайчисько біг,
Відпочити він приліг
Та й під кущиком калини,
Що росте собі в долині.

На калині ж соловейко
Так витьохкує гарненько,
Що і зайчик захотів
Підспівати як умів.

Куцохвостий так старався,
В ноти втрапить намагався.
Я скажу вам тет-а-тет -
Непоганий був дует.

2023 р.

Катрусю сонце цілувало
В пухкі рожеві щічки,
Дитині сили додавало,
А ще воно Марічці

Так ніжно кучері русяві
Пестило із любов"ю
Та вередуночці Оксані
Всміхнутися готове.

І зігрівало цих дівчаток,
В серця тепла сипнувши.
Ой, сонце-сонечко ласкаве,
Тобі радієм дуже.

2022 р.

Викотилося поволі Сонце ліньки,
Безхмарним чистим Небом попливло,
Бо розбудив його Світанок синій,
То ж позіхнуло сонне.Та тепло

Усе ж послало разом з Промінцями,
Які стрибали Зайчиками скрізь,
Дерева, квіти й трави зігрівали,
Які замерзли трішечки за ніч.

2022 р.

Серпень з Вереснем зустрілись,
Чемно привітались:
-Брате що зробить зумів ти, -
Вересень питався.

-Я багато чого встиг,
Братику мій милий,
Усе сам побачиш ти:
І яблука стиглі,

Помідор боки червоні
Й золота пшениця.
А натрудженим долоням
Відпочить годиться.

Ти вже сій озимину,
Зривай груші жовті,
Я ж напевне вже піду,
А як стрінеш Жовтень

То йому розповіси
Про свої здобутки,
Як невтомно й ти трудивсь,
Братику мій любий.

2022 р.

Сонечко руде котилось
Десь донизу, спати йшло,
Щоби йому та й наснилось
Щось приємне.І було

Задоволеним Світило,
Вранці вмилося в росі
Й увесь день собі світило
І йому раділи всі.

2022 р.

Загубилась незабудка
Серед буйних трав,
Закувала зозуленька,
Соловей співав.

Літечко, ласкаве літо -
Золота пора,
Кличе нас в свої обійми,
Ягоди збира.

2015 р.

Лютий. лютий-вітровій,
Снігу решетом насій
Або крізь сріблясте сито
Та не будь таким сердитим
І морозом не печи,
Не сидіти ж на печі.
І тебе щоб не боятись,
А на лижах покататись
Із високої гори -
Забавка для дітвори.

2022 р.

По гілках ялини білочка стрибала.
По таких пухнастих, як у неї хвіст,
Бо горішків й шишок маленька надбала,
Весь запас сховала тут же у дуплі.

Не страшні морози. а ні хуртовини,
А ні сніговії білочці рудій.
То перечекає вона люту зиму
Й щиро порадіє дівчині-весні.

2019 р.

Має Літо три сини,
Живуть в злагоді вони.
Червень ягоди збирає,
Ними щедро пригощає.

Запашне ще сіно косить
І дощу на Землю просить.
А як зацвітає липа,
То господарює Липень.

У вишень засмглі личка,
Тепла у ставку водичка,
В ній купає дітлахів,
Стих вже солов"їний спів.

Пахне яблуками й медом
Третій син, що зветься Серпень.
Всіх частує короваєм
Із новоно урожаю.

Уже вранці роси зимні
І туман сховавсь в долині,
Мальви ще дивують цвітом.
Ось такі синочки в Літа.

2021 р.

Все навчала Їжачиха
Любого синочка:
-Якщо небезпека близько -
Згортайся клубочком.

І сиди собі тихенько,
Нічого не бійся.
А ні Лисонька руденька,
Ні сірий Вовчисько

Скривдити тебе не зможуть,
Бо поколють лапи
Й мордочки свої хитрющі
Можуть теж поранить.

Знай про це не тільки нині,
У житті й надалі
Колючки на твоїй спині -
То надійний захист.

І ви, дітки пам"ятайте -
Ненечку слід слухать,
Згодяться мудрі поради
Мамині й наука.

2021 р.

Плаче Вишенька в саду,
Сріблом ллє сльозу-росу.
-Хто тебе образив дарма? -
Тихо Веснонька спитала.

-Винуватець Мороз-дід,
Налякать мене хотів,
Вітер зимний допоміг,
Зірвав сукню та й побіг.

Пожаліла Весна Вишню,
Із-за Хмарки Сонце вийшло,
Вмить навколо все зігріло,
Стало тепло і красиво.

Розпрямила Вишня віти,
Усміхнулася привітно,
Обтрусила краплі-сльози
Й мовила вдячності слово:

-Дякую тобі я, Весно,
Що потішила чудесно,
Любиш ти мене. як мати,
Більше я не буду плакать.

2017 р.

Ой, суниченьки-сунички,
Червоненькі ваші личка
Солоденькі й соковиті.
Ясним сонечком налиті
Вітамінні ягідки,
Хай смакують залюбки

Ними дітоньки малі
Й дякують святій землі,
Також матінці-природі,
Що сунички рясно родять.
Вони влітку достигають,
Щедро діток пригощають.


2017 р.