Розкажу вам байку люди,
Хочте вірте, хочте ні.
Хто почув, той не забуде,
Чиста правда без брехні.

Десь в маленькому селі
В нас на Україні
Мальовничі краєвиди,
Височіють гори сині.

Наче стрічка повз села
Річка в'ється у долині
Не велика, не мала,
Бузьку буде по коліна.

А які у нас сади..
Груші, яблуні, малина!
Рай господній, красота
І церковна павутина.

Місць святих багато дуже
Знає кожна в нас людина.
І паломники, як мухи
Залітають в павутину.

А попи, немов святі,
З голубої ніби глини.
Їх обрали пастухами,
Щоб овець пасти в долині.

Шелестить-хрустить капуста,
Вчать, лякають та пасуть.
І глаголять гріх, розпуста,
Будь смиренним, бідним будь.

За навчання тре платити,
Про пожертви не забудь.
Бо прийде остання днина
Черті в пеклі засміють.

А святих отців як блох,
Ніби з неба тут драбина.
Кажуть їх помазав Бог,
Став не просто вже людина.

Всі поважні та невинні
Та здається трохи брешуть,
Бо у нас на Україні
По не нашому щось чешуть.

Бог із ними,
Та нехай собі пасуть.
Їхні віці ходять з ними,
Хай навчають та скубуть.

А в сусідньому селі
Б'є з землі свята водичка,
На святому джерелі
Там була стара капличка.

Люди старші і малі
Пили ту живу водицю,
Уклонялися землі,
Брали в руки, мили лиця.

Помагала вона людям.
Та прийшли отці святі,
Сяють хрестики на грудях
І з камінням золоті.

Почали копати, рити,
З джерела басейн робити.
Та такий, щоб за потреби
І слона всього помити.

Плюскотить вода та плаче,
Та не хоче вже цілити,
Нащо було ображати,
Нащо було землю рити?

Щоб паломників побільше
В сіті свої заманити.
Я не знаю, чи цілюще,
Але їдуть всі щось мити.

А капличку геть знесли,
Там церкви, стоять готелі!
Є базар і є шинок,
Є напевно і борделі..

Все як кажуть для людей,
Чи то може так для себе.
Роблять бізнес на святому,
Лиш для власної потреби.

Та нехай там будуть ситі,
Їх судити нам не треба.
Хай там сьорбають в кориті,
Бозя бачить все із неба.

А ще маєм благодать,
Мов на місяці дороги.
Навіть важко описати
Поламати можна ноги.

Всі шляхи до нас закриті,
Щоб заїхати в село.
Всі дороги вщент розбиті,
Наче іго тут пройшло.

Це для того, щоби військо
Десь вороже не зайшло.
Ні, лагодять, помилився,
О як гарно все пішло!

В руки мудрим депутатам
Куча грошей надійшло.
Почали скубти, ділити,
Знов до діла не дійшло!

Слава богу врятували,
Переймались, щоб було.
Неприступним, як фортеця
Залишилося село.

І життя як річка далі
Помаленько потекло.
Там я ріс і все це бачив,
І дитинство там пройшло.

Сіл у нас не фінансують,
А бо може не дійшло.
Чи від чогось нас рятують,
Пропадає в нас село.

В голови свої турботи
Обіцянками годує,
А доріг нема і досі,
Мов глухий німих не чує.

Ось вам байка, наче сон,
Може спогади дитячі.
Хтось впізнає там себе,
Хтось від радості заплаче.

Хто не був, хай приїзджає
І місця святі побаче.
Може хтось мене осудить,
Та нехай, я все пробачу.
10.11.2019
by Shtuka Yaroslav