Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Таня Тарасюк (2000)




Огляди

  1. Вечір
    Ось і фініш - заморений вечір
    Запалив ліхтарі десь за обрієм
    Ті лампадки буденних зречень
    Переповнених суєтних спокоєм
    Аж по вінця, до краю, до прірви
    Аж до позначок вище та над
    І в повітрі витає знов задума мрійна
    Вище бавовняних хмар зорепад -
    Креатура небесного тіла...
    Опускає задуму поволі на плечі
    Запаливши так впевнено й вміло
    Ліхтарі цей фотонний кумедний вечір



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Це найбільше із див
    Це найбільше із див
    І на грані межі і обмежень
    Як цей крутись світ
    Як від будь-чого все є і залежить
    Чи це день, чи світанок,
    Уривок вчорашньої ночі
    Що не лишиш ніяк, чи на завтра,
    На вчора, на тиждень, чи потім...
    Не внесеш у дедлайн
    У банальні чи плани чи схеми
    Але поки є час
    (Чи думаєм так ми даремно)...
    Але поки є трішечки чогось
    Чи є хтось
    Коли більше не варто
    І, мабуть, предостантьо
    і, мабуть, всього в кайф
    Це найбільше із див
    І без логіки схема
    Коли в твій облаштований світ
    (Чи то хаос, комфортний під себе)
    Прибувають з далеких орбіт
    Іншоземні думки
    Але надто такі...
    І від когось такого
    Хто вбіса так схожий на тебе
    2020



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. Ми не бачим живої весни
    Ми не бачим живої весни...
    Вона вся ж така як і всі
    Тільки небо в чотири стіни
    Тільки крізь рамку в вікні
    Ця весна як і всі...
    попередні
    вчорашні
    прийдешні
    Зрадіємо першім теплі
    Повернуть ластівки перші
    Так, ще мороз обпече
    Ще не схочеться спеки
    Дощу заманеться тобі і ще
    Заманеться під самі ребра
    заманеться
    вкортить і...
    попустить
    Бо не видно живої весни
    Бо не видно живого літа
    Хоч вони все ж такі як і всі
    Лиш крізь шибку вікна розбиту...
    05.05.20



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. Думка
    цей манір яким дихаєш
    ця римованість голосу тиші
    і простору в закутках меж
    ці думки які живуть в звивинах
    стукіт живий із грудей
    погляду хмурена синява
    чи то карих задума очей
    Ти нічого із нього не виріжеш
    своїх недоліких (а, скоріше - плюсів)
    не сховаєш і не забереш
    це як карма
    чи момент із твоєї історії
    ти можеш сказати будь-що
    але ж думка це буде все та
    але що тобі із зміни своєї
    Зовнішньої
    бо манір яким дихаєш
    інші слова на вустах
    а римованість голосу
    а розмови із тишею
    Ти людина ота та ж сама
    тільки думка інша у звивинах
    І що інше є щось
    крадькома
    у очах

    2020



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  1. Дощем

    Океанською зернокавою
    Пахне небо дощем
    Пахне спекою, пахне спрагою...
    Вітром хмаро-митцем
    Пахне мрією та таємною
    Вітром східним з пустель
    І полегшенням оперезує
    Дирижаблем везе...
    Відпускає за тихою вуличкою
    Перші краплі та перший щем
    Нехай місто дедалі безлюдніє
    Нехай небо пропахне дощем...

    2019



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25