Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Мартин Сирота
... не вистачить ні пам'яті, ні снів... поезія, чи проза все єдине. Бо крапка є вагоміша від слів, залишене за нею мовчки гине...


Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Мартин Сирота, [ 2007-02-27 21:01:28 ],
на сторінці поезії     "Даремно"   Сирота Мартин

Коментатор Мартин Сирота, [ 2007-02-27 23:54:57 ],
на сторінці поезії     "Даремно"   Сирота Мартин

Коментатор Мартин Сирота, [ 2007-03-01 11:06:09 ],
на сторінці поезії     "***"   Сирота Мартин

Дякую, що звернули увагу пане Ярослав. На вашу заувагу: тут тиша є символом самотності і для героя вона стає наркотиком тому він абстраговується від сторонніх звуків. А кроків нечути(хіба там написано що чути кроки?) їх можна відстежити доклавши зусиль. Це боротьба між "так" і "ні", це дилема для героя, власне тому підібрані такі образи.
Пані Люба, не лякайтесь, вірш не про канібалізм і аж ніяк не про радість від поїдання сердець(див.попередній комент). Звісно, я можу розтлумачити вам всі образи, якими я малював цей вірш, але що тоді робитимуть читачі? Ні, крашче хай кожен для себе будує власні асоціації в міру своїх образотворчих здібностей і залишає мені коментарі;).
Пані Ксеніє, весна це чудово... Радію з цього приводу лише тому, що більшість громадян землі її люблять, небільше. Мене ж манять засніжені гори. Тому весною мені трохи сумно з приводу смерті зими... Отже вибачте, що не розділяю ваш настрій на всі 100;)
Дякую всім за коментарі. Радий бачити ваші коиенти на своїй сторінці. І будь-ласка пам'ятайте, що жоден мій вірш не слід сприймати буквально!
Коментатор Мартин Сирота, [ 2007-12-26 10:16:14 ],
на сторінці поезії     "***"   Сирота Мартин