* * *
Не забувайте речі на краю світу.

* * *
Не залишайте свої шарфи на зірках.

* * *
Навіть зірка може перетворитися на камінь.

* * *
Кожен камінь кричить, особливо камінь спотикання.

* * *
Світ підводний чи то космос земний?

* * *
Душа прагне волі, а серце – любові

* * *
Серцю не накажеш, бо воно гаряче.

* * *
Серце – це біль і прожиті роки.

* * *
У серці більше страхів, ніж любові.

* * *
Судоми душі від зради, болі, печалі.

* * *
Любов – капкан, свобода – капкан. Життя – капкан!

* * *
Страшна свобода, доведена до рівня зради.

* * *
За добре і зле – розплата йде.

* * *
Жінка шукає кохання, а чоловік – революцію.

* * *
Набралася жінка лиха – плаче, сміється тихо.

* * *
Яскравіше сонця зірки після перших сліз.

* * *
Найкраще – труд, бо він є добро.

* * *
Створи мрії, де оживуть усі квіти.

* * *
Мрії вголос читай, нехай починається рай!

* * *
Не роняйте свої мрії під ноги.

* * *
Навіть вітер гріє мрію у душі.

* * *
Ліниві почуття, як у жирі фігура.

* * *
Біль без причини – ознака поганої личини.

* * *
Біль вчить відчуттю, що ти живий.

* * *
Місце, яке болить, леліють-люблять сильніше.

* * *
На старість наш погляд втрачає свіжість.

* * *
Молодість поверне той, хто постарить вічність.

* * *
Гірко, коли овець ріже їх поводир.

* * *
Де сил багато – там терпіння мало.

* * *
Негри-альбіноси – це просто білі люди.

* * *
Коли немає свіч, стає страшною ніч.

* * *
Безвихідь суєти в листопаді так відчутна.

* * *
Не кожна гілка птаху на притулок.

* * *
Не кожне небо зірці на взірець.

* * *
Суворі очі глибоко прорізають м'якість серця.

* * *
Постійність треба виховувати, як малу дитину.

* * *
Чим вище політ, тим вільніші крила.

* * *
Радій сонцю! Без нього – вигадай світло!

* * *
Творчість, поезія, пісня, рідна мова, Україна!

* * *
Боже! Благослови мою землю! Благослови Україну!

* * *
Я молитися не перестану – за віру.

* * *
Моя душа давно належить не мені.

* * *
Завжди з Неба сподіваюсь на підтримку.

* * *
Свій світ уявляв і усолоджувався ним.

* * *
Світе! Дякую за сумніви... без сумніву.

* * *
Сергій – найулюбленіше ім'я, найпокірніше з усіх.

* * *
Я ніколи не зневірююся у житті.

* * *
Не виходить легко – треба труд трудить.

* * *
Спокій не мені відомий і корисний.

* * *
Тільки до за́сідок я не піду…

* * *
Не боюся потонути – живу на глибині.

* * *
Не все побачу, але усе пробачу.

* * *
Я згадую катів, як дорогих людей.

* * *
Лікую того, хто у журбі, – любов’ю.

* * *
Поспішаю жити, дружити, любити, усім дорожити.

* * *
Моє велике щастя б'ється у скронях.

* * *
Щастям упиваюся, я тішуся вином провини.

* * *
Усім, кого люблю, я винен знов.

* * *
Моя вина – на всіх одна любов.

* * *
Любові я серце віддаю і кров.

* * *
Серце коханої б’ється у моїх грудях.

* * *
Я – теплопалкий, а у залишку – достаток.

* * *
Продам білий світ – куплю собі крила.

* * *
Дай, я буду таким, як хочу...

* * *
Пишу. Я пронизаний запахом свіжого чорнила.

* * *
Іду крізь дощ, ноти падають навколо.

* * *
Комусь – усе життя, мені – лише година.

* * *
Збіг, як дощ, у долину мрій!

* * *
Як немає птахи – і пісень немає.

* * *
Що взяв на дні – наверх віддам.

* * *
Не можеш поліпшити моє мовчання, мовчи!

* * *
Я все віддав, нема чого втрачати.

* * *
Я вірю у крила свого листоноші.

* * *
Очистив любов я свою у спокої.

* * *
Я знав любов – я долею розпещений.

* * *
Живу, як Бог, після смерті земної.

* * *
Повеліваю – жити і з біллю – розлучатись!

* * *
Любов – інструмент творчості, а не навпаки.

* * *
Натхнення – це поклоніння, а не Мекка.

* * *
Як немає птахи – то пісень немає.

* * *
Рима заримована Богом, окреслена віщим дощем.

* * *
Хто є Поетом – згубився в пісні.

* * *
Перо співає – гостре перо і судить!

* * *
Комусь – усе життя, поетові – лише година.

* * *
Що взяв на дні – наверх віддай.

* * *
Часто на допит поета непоети ведуть.

* * *
Мистецтво – вишуканий гріх! Театр – у світі!

* * *
Голкою справжні художники малюють свої шедеври.

* * *
Уявіть собі, що весь світ – Любов...

* * *
Справжня любов – випадковий виняток у житті.

* * *
Жінка шукає кохання, а чоловік – революцію.

* * *
Май любов свою і серце май.

* * *
Коли любов чекати? В яку весну?

* * *
Мости любові, як веселки на небі.

* * *
З коханою в одній небесній запряжці.

* * *
Серце коханої б’ється у моїх грудях.

* * *
Моя любов давно належить не мені.

* * *
Небо починається з очей моєї коханої.

* * *
Любов – єдиний і вірний мій друг.

* * *
Моя вина – на всіх одна любов.

* * *
Не поспішай, бо не зрозумієш любові.

* * *
Шкода, коли любов погостювала і пішла.

* * *
Ось очистив любов свою. У спокою.

* * *
За все тобі є прощенням любов!

* * *
Життя – щасливе відчуття, щасливе від життя.

* * *
Живемо на грані тьми і світла.

* * *
Життя вишиває гладдю рубці на серці.

* * *
Життя – менший ризик, ніж влади полум’я.

* * *
Просто не виходить – треба труд трудить.

* * *
Намагайся жити все вище-вище зла.

* * *
Не хвалися долею! А долю спокутуй!

* * *
Не чекай долі золотої, випестившись скною.

* * *
Смерть – це свобода, несумісна з життям.

* * *
Смерть – остаточна ланка в системі самозахисту.

* * *
Маленька – смерть, а велике вміло вигравати!

* * *
Серце – це біль і прожиті роки.

* * *
Нехай Вам завжди сміється, співається, живеться!

* * *
Цінуйте Україну, її любов і силу!

* * *
Україна в нас – на всіх одна!

* * *
Для України – ми. Україна – з нами!

* * *
Україно, я до тебе пригорнусь чолом.

* * *
Краща країна починається з кращих нас.

* * *
Уставаймо з колін! Розпрягаймо свій спів.

* * *
Хай лунатиме за́вжди вільний голос людини!

* * *
В Україні у митцях – увесь народ.

* * *
Світ сповнений барв, поезій і мелодій.

* * *
Світ многоликий перетворює час на портрет.

* * *
Світ підводний чи то космос земний?

* * *
Усе так просто. Час кудись вітрує.

* * *
На все один суддя – всевладний час.

* * *
Цей такий скупий на легковажність світ.

* * *
Ніч не зупиниш, мить не розтягнеш.

* * *
Наші дні ефемерні, як і квіти.

* * *
Слава Тобі, Господи, за священні ро́зклади!

* * *
Єдин Святий Дух – душ вічний пастух.

* * *
Господи! Дай чисту віру грішному миру.

* * *
За лаштунками неба за́вжди сховано рай.

* * *
Кожна душа полетить у свої небеса.

* * *
В усіх обрядах світу будь святим.

* * *
Як на землі обжити свої небеса!?

* * *
Навіть вітер гріє мрію у душі.

* * *
Вічність, даних про людство не вистачає.