На нашій совісті...
Соковиті і смачні абрикоси «Київський красний» із нашого саду я вчора скуштувала, дякую Всевишній я Тобі, шо нашу землю сонцем зігріваєш , дощі помірні посилаєш. Це все підтвердження того, що Ти нас любиш, лише добра всім нам бажаєш. В той час, як ми поводимось на цій землі, на нашій совісті, і ми всі це добре знаєм...
25.06.18 8.00

Маленька притча від Ентоні де Мелло про силу слова
Одного разу Майстер розповідав про гіпнотичну силу слів. Хтось із задніх рядів вигукнув: - Ти говориш нісенітницю! Хіба станеш святим тому, що весь час говориш: «Бог, Бог, Бог»? Хіба станеш грішником тому, що без кінця повторюєш: «Гріх, Гріх, Гріх»? - Сядь на місце, ублюдок! - відрізав Майстер. Учня охопила лють. Він відповів нецензурною лайкою, і знадобилося чимало часу, перш ніж він прийшов до тями. З видом каяття Майстер сказав: - Вибачте мене ... я погарячкував. Щиро прошу вибачення за свій непростимий випад. Учень тут же заспокоївся. - Ось тобі і відповідь, - підсумував Майстер. - Від одного слова ти прийшов в лють, від іншого - заспокоївся.
Переклала на українську мову 23.06.18 10.15

Китайська притча про мистецтво досконалості

Імператор Китаю сидів на помості під навісом і читав книгу. Внизу майстер-колесник ремонтував його карету. Імператор відклав книгу і став спостерігати за діями старого майстра, а потім запитав його: - Чому ти такий старий і сам ремонтуєш карету? Невже у тебе немає помічника? Майстер відповів: - Твоя, правда, пане. Ремеслу то я навчив своїх синів, а ось мистецтво своє передати їм не можу. А тут робота відповідальна, потрібне особливе мистецтво. Імператор сказав: - Щось ти мудро міркуєш! Поясни-но простіше свою думку. Старий майстер сказав: - Можу я тебе запитати, що ти читаєш? І чи жива людина, яка написала цю книгу? Імператор почав сердитися. Старий, бачачи це, сказав: - Не гнівайся, будь ласка, я зараз поясню свою думку. Бачиш, мої сини роблять хороші колеса, але вони не досягли досконалості в цій справі. Я досяг його, але як їм передати мій досвід? Істина посередині ... Якщо зробити колесо міцним, то воно буде важким і непривабливим. Якщо постаратися зробити його витонченим, то воно буде ненадійним. Де та межа, та міра, якою я керуюся? Вона всередині мене, я збагнув її. Це і є мистецтво, але як його передати? У твоїй кареті колеса повинні бути витонченими і міцними одночасно. Ось і доводиться мені, старому, самому робити їх. Так і трактат, який ти читаєш. Людина, яка написала його багато століть назад, досягла високого розуміння, але передати це розуміння немає ніякої можливості.
Переклала на українську мову 17.06.18 9.58

Притча про життя: Життя і 1000 кульок
Сучасна притча про життя і те як його цінувати.
Кілька тижнів тому я приготував собі каву, взяв ранкову газету і сів послухати радіоприймач. Я повертав ручку настройки, поки раптом мою увагу не притягнув голос одного старого. Він щось говорив про «тисячі кульок». Я зацікавився, зробив звук голосніше і відкинувся на спинку крісла. - Добре, - сказав старий, - можу посперечатися, що ви дуже зайняті на роботі. Вчора, сьогодні, завтра. І нехай вам платять багато. Але за ці гроші вони купують ваше життя. Подумайте, ви не проводите цей час зі своїми коханими і близькими. Ні за що не повірю, що вам потрібно працювати весь цей час, щоб звести кінці з кінцями. Ви працюєте, щоб задовольнити ваші бажання. Але знайте, що це замкнуте коло - чим більше грошей, тим більше хочеться і тим більше ви працюєте, щоб отримати ще більше. Треба зуміти в один момент запитати себе: «а чи дійсно мені так потрібна ще одна кофточка або машина. І заради цього ви готові пропустить перший танцювальний виступ вашої доньки чи спортивне змагання вашого сина. Дозвольте мені розповісти дещо, що реально допомогло мені зберегти і пам'ятати про те, що головне в моєму житті. - Дивіться, в один прекрасний день я сів і підрахував. В середньому людина живе 75 років. Я знаю, деякі живуть менше, інші більше .. Але живуть приблизно 75 років. Тепер я 75 множу на 52 (кількість неділь в році) і виходить 3900 - стільки неділь у вас в житті. Коли я задумався про це, мені було п'ятдесят п'ять. Це означало, що я прожив уже приблизно 2900 неділь. І у мене залишалося тільки 1000. Тому я пішов в магазин іграшок і купив 1000 невеликих пластикових кульок. Я засипав їх всі в одну прозору банку. Після цього щонеділі я витягав і викидав одну кульку .. І я помітив, що коли я робив це і бачив, що кількість кульок зменшується, я став звертати більше уваги на справжні цінності цьому житті. Немає більш сильного засобу, ніж дивитися, як зменшується кількість відпущених тобі днів! Тепер, послухайте останню думку, якою я хотів би поділитися сьогодні з вами, перед тим як обійняти мою кохану дружину і сходити з неї на прогулянку. Цього ранку я витягнув останню кульку з моєї банки ... Тому кожен наступний день для мене подарунок. Я приймаю його з вдячністю і дарую близьким і коханим тепло і радість. Знаєте, я вважаю, що це єдиний спосіб прожити життя. Я ні про що не жалкую.

Переклала на українську мову 17.06.18 9.45

12 самих надихаючих рад від Ошо, щоб стати щасливим
Він не сповідував якусь одну релігію і вважав, що найважливішим критерієм життя людини є те, щаслива вона чи ні. Сам Ошо говорив, що у нього немає системи, тому що системи спочатку мертві.
При народженні йому було дано ім'я Чандра Мохан Джеин, проте в історії він залишився як «Ошо» - в дослівному перекладі «монах» або «вчитель». Його настанови дійсно надихають і змушують переглянути своє ставлення до життя.
Про щастя
Яка різниця, хто сильніший, хто розумніший, хто красивіше, хто багатший? Адже в кінцевому підсумку має значення тільки те, щаслива ти людина чи ні. Люди беруть все так серйозно, що це стає тягарем для них. Вчіться більше сміятися. Як на мене, сміх так само святий, як і молитва. Якщо ти багатий, не думай про це, якщо ти бідний - не сприймай свою бідність всерйоз. Якщо ти здатний жити в світі, пам'ятаючи про те, що світ - це тільки спектакль, ти будеш вільним, тебе не торкнуться страждання. Страждання відбуваються тільки від серйозного ставлення до життя. Почни ставитися до життя як до гри, радуйся їй.
Про кохання
Люби, і нехай любов буде для тебе так само природна, як і дихання. Якщо ти любиш людину, нічого від нього не вимагай; інакше ти на самому початку зведеш між вами стіну. Нічого не чекай. Якщо щось приходить до тебе, будь вдячний. Якщо нічого не приходить, значить, цього і не повинно приходити, в цьому немає необхідності. Ти не вправі розраховувати. Ніколи не приймай за любов щось інше ... У присутності кого раптово ти відчуваєш себе щасливим. Просто тому, що ви разом, відчуваєш екстаз. Сама присутність кого задовольняє щось глибоко в твоєму серці ... щось починає співати у тебе в серці. Сама присутність кого допомагає тобі бути більш зібраним, ти стаєш більш індивідуальним, більш сконцентрованим, більш врівноваженим. Тоді це любов. Любов це не пристрасть, не емоція. Любов це дуже глибоке розуміння того, що хтось завершує тебе. Хтось робить тебе замкнутим колом. Присутність кого збільшує твою присутність. Любов дає тобі свободу бути собою.
Про свій шлях
Для початку почуйте себе самого. Навчіться отримувати задоволення від компанії самого себе. Стати настільки щасливим, що вас більше не буде турбувати, прийде до вас хтось чи ні. Ви вже повні. Ви не чекаєте з трепетом, чи постукає хтось у ваші двері. Ви вже вдома. Якщо хтось прийде - прекрасно. Ні - теж добре. Тільки з таким ставленням можна починати відносини. Кожна дія веде до негайного результату. Будьте уважні і спостерігайте. Зрілий чоловік - той, хто знайшов себе, хто визначив, що для нього правильно і неправильно, добре і погано. Він це зробив сам, тому у нього є величезна перевага перед тими, хто не має своєї думки. Всі ми унікальні. Ніхто не має права вказувати, що є правильно, а що неправильно. Життя - експеримент, в ході якого ми визначаємо ці мінливі поняття кожен день. Часом, можливо, ви зробите щось неправильно, але саме завдяки цьому ви отримаєте величезну користь.
Про Бога
Трапляються моменти, коли Бог приходить і стукає у ваші двері. Це може статися одним з мільйона способів - через жінку, чоловіка, дитину, любов, квітку, захід або світанок ... Будьте відкритими, щоб почути це.
Про страх
Сміливість - це рух в невідоме, незважаючи на всі страхи. Сміливість - це не відсутність страху. Безстрашність трапляється, коли ви стаєте все сміливіше і сміливіше. Але на самому початку різниця між боягузом і сміливцем не така вже й велика. Єдина відмінність - в тому, що боягуз слухає свої страхи і дотримується їх, а сміливець залишає їх в стороні і рухається далі.
Про життя
Ви змінюєтеся кожен момент. Ви подібні річці. Сьогодні вона тече в одному напрямку і кліматі. Завтра - в іншому. Я жодного разу не бачив однієї і тієїж особи двічі. Все змінюється. Нічого не стоїть на місці. Але для того, щоб це бачити, потрібні дуже проникливі очі. Інакше опускається пил, і все стає старим; здається, що все вже було. Коли відчуваєте, що все набридає, штовхніть себе як слід. Себе, а не іншого.
Переклала на українську мову 16.06.18 18.50

«Безцінна порада матері»
Доросла дочка прийшла до матері і запитала у неї ради: - Мамочко, я так люблю свого чоловіка. Але недавно я зустріла іншу людину, і тепер всі мої думки лише про нього. Я не хочу зраджувати чоловіка навіть в думках, але у мене немає сил вирвати грішне почуття до іншого з душі. Що мені робити? На ці слова мати відповіла дочки: - Донечко, наші почуття - це квіти, які ростуть в нашій душі. У твоїй душі зараз дві квітки. Одна з них - неяскрава, але така ніжна і благородна квітка любові до чоловіка, який ти сама посадила. Вона буде цвісти все твоє життя і принесе радісні плоди, якщо ти будеш поливати його. Інша квітка - яскрава, але отруйна квітка пристрасті, яка виросла без попиту в твоїй душі, і як бур'ян краде всі сили у першої квітки. При цьому вона недовговічна і безплідна, як не поливай. Донечка, не в твоїх силах вирвати другу квітку з душі. Вона є. Але ти завжди маєш вибір. Ти завжди можеш вибрати, яку квітку поливати, а яку ні. Якщо ти будеш поливати тільки першу, то друга скоро зів'яне і перестане отруювати тобі душу.

Переклала на українську мову 15.06.18 9.00

Притча «Що посієш, те й пожнеш»
Давним-давно однією країною довго правил мудрий імператор. Прийшов час, він постарів і вирішив оголосити свого спадкоємця. Всі очікували, що це буде хтось із його дітей або послідовників. Але імператор придумав дещо інше. Він наказав зібрати в палаці всіх, без винятку, юнаків, які живуть в країні. І сказав їм наступне: «Мені потрібно призначити наступного правителя. І я вирішив, що виберу цю людину з вас ». Всі, хто був у цей момент в залі палацу, впали в подив. Літній правитель продовжив: «Я дам кожному по насінню. Ви посадите його, будете доглядати за ним протягом року, а потім повернетеся до палацу з вирощеним урожаєм. Той, у кого буде найкраще рослина, стане моїм наступником! »Юнак, якого звали Лінг, теж отримав своє насіннячко. Коли він розповів матері про завдання імператора, вона допомогла йому його посадити. Потім молодий чоловік ретельно його ростив і щоранку перевіряв, чи не з'явилися маленькі паростки. Йшов час. При зустрічі інші юнаки хвалилися Лінг про свої досягнення. А в горщику у Линга так нічого і не з'явилося. Він почав вважати себе нікчемою, бо всі інші тільки й хвалилися своїм урожаєм. Непомітно пролетіло півроку, але результату у Линга як і раніше не було. Він звинувачував у всьому себе, що сам занапастив дорогоцінну рослину. І ось завершився термін, поставлений правителем. Як і було домовлено, всі юнаки принесли до палацу вирощені ними рослини. А Лінг не хотів туди йти, але любляча його мати сказала, що треба бути чесним і вміти визнавати свою поразку ... Коли Лінг з'явився в палаці, то побачив величезну різноманітність різних рослин, які принесли інші юнаки. Коли імператор побачив все це, він сказав: «Ви всі заслуговуєте похвали! Ваш урожай - просто чудовий! »Лінг під час промови імператора намагався бути непомітним. Але імператор помітив його порожній горщик і викликав юнака вперед. Всі почали сміятися над Лінгом, побачивши, що крім землі в горщику нічого немає. А правитель раптом вимовив: «Ось мій приймач! Ви всі пам'ятаєте, що отримавши насіння, ви через рік повинні були повернутися з результатами своєї праці до палацу. Але ніхто з вас не знав, що те насіння ніяк не могли прорости, вони були зіпсовані, я їх попередньо зварив. Але ви, крім Линга, все-таки принесли плоди своєї праці. Ви підмінили насіння, отримане від мене. І Лінг - єдиний, в чесності якого я не сумніваюся. Тому він замінить мене і стане вашим імператором! »У нашому житті все відбувається закономірно. І будьте обережні: те, що ви посадите зараз, буде вашим завтрашнім урожаєм. Вирослі плоди вашої праці полегшать або погіршать ваше становище, але вони - результат наших дій.

Переклала на українську мову 15.06.18 8.35

Притча «Виховуй дітей словом!»
Одного разу я зустріла жінку священика, яка розповіла, що коли вона була молода і народила першу дитину, вона не вірила в побої, хоча покарання дітей різками було тоді дуже поширеним. Але один раз, коли синові було 4 чи 5 років, він створив таку витівку, що дружина священика вирішила, незважаючи на свої принципи, всипати синові різками - вперше в житті. Вона сказала синові, щоб він пішов у двір і сам знайшов для себе прут. Хлопчика довго не було, а коли він повернувся, обличчя його було мокрим від сліз. Він сказав: «Мама, я не знайшов прут, але знайшов камінь, яким ти можеш в мене кинути». У цей момент мати раптово зрозуміла, як виглядала ситуація з точки зору дитини: якщо моя мама хоче зробити мені боляче, то немає ніякої різниці, як вона це зробить, вона може з таким же успіхом зробити це каменем. Мама посадила сина до себе на коліна, і вони разом поплакали. Вона поклала камінь на кухонну полицю як нагадування, що насильство - це не вихід. Наші діти дивляться телевізор, вони бачать, як багато на землі агресії, і, можливо, вважають, що це єдиний спосіб вирішити всі проблеми. І ми прямо зараз, в своєму будинку, можемо показати їм, що є інший шлях. І це те, що ми можемо зробити для світу. Всім нам не завадить камінь на кухонній полиці, щоб запам'ятати: «Ні насильству!». З промови Астрід Ліндгрен «Ні насильству!» (1978 г.)

Переклала на українську мову 14.06.18 10.15

Притча Ошо про прийняття себе.
Одного разу король прийшов в сад і побачив в'янучі і гинучі дерева, кущі та квіти.
Дуб сказав, що він помирає тому, що не може бути таким високим, як сосна.
Звернувшись до сосни, король знайшов її обпадаючою тому, що вона не може давати виноград подібно виноградній лозі.
А лоза вмирала тому, що вона не може цвісти, мов троянда.
Незабаром він знайшов одну рослину, що радує серце, квітучу і свіжу.
Після розпитувань він отримав таку відповідь: - Я вважаю це само собою зрозумілим, адже коли ти посадив мене, ти хотів отримати радість. Якби ти хотів дуб, виноград або троянду - ти посадив би їх. Тому я думаю, що не можу бути нічим іншим, крім того, що я є. І я намагаюся розвивати свої найкращі якості.
Сенс? Ви такий, яким ви є, яким створив Вас Бог, Господь, Всесвіт. І якщо вже Ви з'явилися на світ в тому вигляді, в якому ви є - значить таким і бачив Вас Творець.
Усвідомте свою місію - для чого ви тут, якщо поки не виходить - покращуйте свої хороші якості, а за цим і інше підтягнеться.
І пам'ятайте - Ви унікальні! Прийміть себе таким, яким ви є, яким ви створені для цього світу.
І буде Вам щастя!
Переклала на українську мову 13.06.18 18.20

Примітка: Протягом життя у Ошо були різні імена. Це цілком властиво традиціям Індії і передавало суть його духовної діяльності. Ім'я, яке він отримав при народженні - Чандра Мохан Джеин. Пізніше його стали називати Раджниш - прізвиськом дитинства. У 60-і роки його стали називати Ачарья ( «духовний вчитель») Раджниш, а в 70-80-ті роки - Бхагван Шрі Раджніш або просто Бхагван ( «просвітлений»). Іменем Ошо він називав себе тільки в останній рік свого життя (1989-1990). У дзен-буддизмі «Ошо» - це титул, який дослівно перекладається як «монах» або «вчитель». Так в історії він і залишився Ошо, і саме під цим ім'ям публікуються сьогодні все його роботи.

У майбутнього є кілька імен. Для слабкої людини ім’я майбутнього – неможливість. Для малодушної – невідомість. Для глибокодумної і доблесної – ідеал. Потреба невідкладна, завдання велике, час прийшов.Вперед, до перемоги. (Віктор Марі Гюго)
Переклала на українську 13.06.18 17.30

Мудрість серця.
Чи бачив ти, як вдихає вішній вітер між квітів. Їх цілує, і колише, ними пряний і солодко новий. Чи бачив ти, як ліліє хвиля лотоса блакитного. Як вони квітку пестять, оточивши її собою. Чи бачив ти, як повітряно світить в смерку зірка. Як перед нею, разом з нею, дихає ввечері вода. В цьому мудрість, в цьому щастя – захоплюючись, захоплювати, запалювати і водночас самому світло сяяти. Захоплюючи, захоплюватися – мудрість серця мого, цим я зможу досягти – занадто багато чого всього! (Костянтин Бальмонт)
Переклала на українську мову
12.06.18 11.00

Встреча с медведем.
Лет 30 прошло уже, когда произошла эта удивительная история, но все до мелочей помниться до сих пор. Было это в Магаданской области, где мы в то время жили, ехали мы с коллегами по работе в командировку на микроавтобусе , очередная остановка на несколько минут для отдыха, зашли с женщинами с краюшку в тайгу, решить «маленькие вопросы», выходим и направляемся к машине, оглядываемся, а из того места откуда мы вышли в развалку выходит огромный бурый медведь…Мы чудом, успели заскочить в машину, но автобус был маленький, медведь таких размеров, запросто смог бы его перевернуть…В это время из-за поворота ехала грузовая машина, водитель этого грузовика, увидев перед собой такую картину, что возле микроавтобуса с людьми стоит огромный бурый медведь, начал сигналить…Медведь за несколько минут быстрыми прыжками перебежав через дорогу оказался почти на вершине высокой «собки»(гора),оказывается, он намного быстрей передвигается вверх, чем вниз. Поблагодарив водителя встречной машины, поехали дальше. По дороге к поселку, нам было о чем поговорить, под впечатлением увиденного…
11.06.18 7.00

Вареники з вишнями …
Першими в нашому саду поспіли чудо-вишні, дуже смачні ягоди, онукам чоловік відвіз, та й нам ще залишились. Вчора чоловік працював в саду,зайшов в будинок відпочити і при розмові натякнув, шо хотів би вареників з вишнями. А я знала, що муки було лише половина пакета, розумію, що цього буде недостатньо, ну що думаю спробую, адже раніше, що я тільки не готувала з тіста, справно з ним поралась. Перебираю в пам’яті свої рецети, і починаю готувати, не буду вдаватися в подробиці, вийшло майже так, як у казці про колобка, по»сусекам поскребла» зробила заварне тісто, висипала майже всю муку з пакета, замішую і , як мале дитя плачу , і хочеться зробити і не впевнена,що вийде. Чоловік з вулиці, в вікно кличе, ну, що може чим допомогти, а я мовчу, сльози не можу зупинить, а потім, заспокоїлась і думаю про себе, все получиться, продукти всі якісні(ще й сметанка домашня в тісто була добавлена) закутую тісто рушниками, нехай підійде...Перебираю вишню, і починаю викладати тісто шматочками на дошку і ліплю...А тут і молодша сеста прийшла до нас, а чоловік їй і каже, ти вчасно прийшла, будемо вареники з вишнями їсти. Все вдалося, вареники були смачні, посмакували всі разом з задоволенням. Тож слід завжли в любій добрій справі не сдаватись...
Дякуючи дарам щедрої природи, ми можемо смакувати цінною і корисною їжею.
11.06.18 6.30

Не один рік, для себе вирішила, дала собі наказ – не ображатися і не сперечатись, помилки свої старатись виправляти і причину негараздів, шукати, перш за все в собі. І, дійсно, Всевишньому я вдячна, частіше це мені вдається...
8.06.18 7.30

Як хочеться стосунки відновить і з чоловіком мирно в згоді і повазі жить. Шлях життєвий більшу половину разом ми пройли, очі радістью горіли, почуття ніжні і міцні були. А коли вік перехідний зайшов на наш поріг, я першою цей іспит не пройла, здалась, депресія, непорозуміння і хвороби, тоді стосунків тих уже не стало – де й ділись. Діти вже дорослі, самостійно по життю ідуть, онуки підростають, як хочеться ще жити...Ні, не існувать , страждать і сперечаться, а досвід їм життевий передать, за помилки наші нехай пробачать і добрим словом, щоб підтримали, ми так їх любимо, і все що будували і саджали, з думкою, щоб згадували нас, а в іншому як життевий шлях продовжим, стосунки між нами які будуть залежить від оьставин і від нас...
8.06.18 7.20

Як добре, що з роками розумієш, що тиск на почуття і милосердя не мають сенсу, якшо їх нема. Собою слід займатись, розвивати і берегти відкриті щирі почуття, це допоможе зосередитись на добрих справах, захоплення нові собі знайти, можливо навіть і відкрить якісь в собі таланти, це значно краще все, ніж роздратування, ревнощі і заздрість, прощення вимолить за свої гріхи...продовжувати жити, з захопленням кожний день зустрічати, не витрачати марно час, який дорожче золота, його не можна купити і втрачений вже не повернеться назад...
7.06.18 7.50

Вітер штормовий учора в нашім місті був, дерева колихались і хмари темні по небу плавали, сумно стало на душі, та ще й нестерпні болі суглобів,що робить...Беру я в руки олівець і аркуш, починаю малювати , а потім кісточку і фарби, з захопленням малюю, закінчую малюнок – вітер втих, а вийшло що – сподобалось мені самій...
6.06.18 6.00

Ображатись не слід, якщо вас хтось поправить, на помилки вам вкаже, щей пораду вам дасть, це вам тільки допоможе іншим поглядом на себе подивитись, виправитись і по іншому думати і жити...
6.06.18 5.45

Професор одного разу в університеті задав своїм студентам таке питання: «Все, що існує, створено Богом?»
Один студент сміливо відповів: «Так, створено Богом.»
«Бог створив все?» - запитав професор.
«Так, сер», - відповів студент.
Професор запитав: "Якщо Бог створив все, значить Бог створив зло, раз воно існує. І згідно з тим принципом, що наші справи визначають нас самих, значить Бог є зло. »
Студент притих, почувши таку відповідь. Професор був дуже задоволений собою. Він похвалився студентам, що він ще раз довів, що віра в Бога це міф.
Інший студент підняв руку і сказав "Можу я задати вам питання, професор?»
«Звичайно», відповів професор. Студент піднявся і запитав
«Професор, холод існує?»
"Що за питання? Звичайно, існує. Тобі ніколи не було холодно? »
Студенти засміялися над питанням молодої людини.
Молода людина відповіла, -
«Насправді, сер, холоду не існує. Відповідно до законів фізики, те, що ми вважаємо холодом насправді є відсутністю тепла. Людина або предмет можна вивчити на предмет того, чи має він або передає енергію. Абсолютний нуль (-460 градусів за Фарінгейт) є повна відсутність тепла. Вся матерія стає інертною і нездатною реагувати при цій температурі. Холоди не існує. Ми створили це слово для опису того, що ми відчуваємо при відсутності тепла. »
Студент продовжив. -
«Професор, темрява існує?»
Професор відповів,
«Звичайно, існує.»
Студент відповів,
«Ви знову неправі, сер. Темряви також не існує. Темрява в дійсності є відсутність світла. Ми можемо вивчити світло, але не темряву. Ми можемо використовувати призму Ньютона щоб розкласти білий світ на безліч кольорів і вивчити різні довжини хвиль кожного кольору. Ви не можете виміряти темряву. Простий промінь світла може увірватися в світ темряви і освітити його. Як ви можете дізнатися наскільки темним є який-небудь простір? Ви вимірюєте яку кількість світла представлено. Чи не так? Темрява це поняття, яке людина використовує щоб описати, що відбувається при відсутності світла.
Зрештою, молодий чоловік запитав професора, -
«Сер, зло існує?» На цей раз невпевнено, професор відповів,
«Звичайно, як я вже сказав. Ми бачимо його щодня. Жорстокість між людьми, безліч злочинів і насильства по всьому світу. Ці приклади є не чим іншим як проявом зла. »
На це студент відповів, -
«Зла не існує, сер, або принаймні його не існує для нього самого. Зло це просто відсутність Бога. Воно схоже на темряву і холод - слово, створене людиною щоб описати відсутність Бога. Бог не створював зла. Зло це не віра або любов, які існують як світло і тепло.
Зло це результат відсутності в серці людини Божественної любові. Це начебто холоду, який наступає, коли немає тепла, або на зразок темряви, яка наступає, коли немає світла. »
Професор сів.
Ім'я студента було - Альберт Ейнштейн.
Переклала на украънську мову 3.06.18 8.10

Погляд на мудрість.

Життя
У цьому сонячному світі я не хочу вмирати, Вічно жити б хотів в цьому квітучому лісі, Там, де люди йдуть, щоб повернутися знову, Там, де б'ються серця і квіти збирають росу. Життя йде по землі низками днів і ночей, Зміною зустрічей і розлук, чередою надій і втрат, - Якщо радість і біль ви почуєте у пісні моєї, Значить, зорі безсмертя сад мій в ночі освітять. Якщо пісня помре, то, як все, я по життю пройду - безіменний краплею в потоці великої ріки; Буду, немов квіти, я вирощувати пісні в саду - Нехай втомлені люди заходять в мої квітники, Нехай схиляються до них, нехай зривають квіти на ходу, Щоб кинути їх геть, коли в пил опадуть пелюстки.
Рабіндранат Тагор
Переклала на українську мову 1.06.18 5.30


Життя дорогоцінне
Знаю - баченню цього одного разу кінець прийде. На повіки мої важкі останній сон впаде. А ніч, як завжди, настане, і в яскравих променях сяяти буде В пробудженний всесвіт ранок прийде знову. Життева гра продовжиться, галаслива, як завжди. Під кожний дах з'явиться радість чи біда. Сьогодні з такими думками дивлюся я на світ земний. Жадібна цікавість сьогодні володіє мною. Ніде нічого незначного не бачать очі мої. Здається мені безцінний кожна п'ядь землі. Серцю любі малості дороги і потрібні. Душі - марно самій - немає все одно ціни! Мені потрібно все, що мав я, і все, чого не мав. І що відкидав колись, що бачити я не вмів.
Рабіндранат Тагор
Переклала на українську мову 1.06.18 5.40

Погляд на мудрість.
Рабіндранат Тагор (07.05.1861 - 07.08.1941) - індійський письменник, поет, композитор, художник, громадський діяч. Його творчість сформувало літературу і музику Бенгалії. Він став першим серед неєвропейців, хто був удостоєний Нобелівської премії з літератури. Переклади його поезії розглядалися як духовна література і разом з його харизматичністю, створили образ Тагора-пророка на Заході.
Тагор почав писати вірші у віці восьми років. У шістнадцять років він написав перші новели і драми, опублікував свої поетичні спроби під псевдонімом Сонячний Лев. Отримавши виховання, просочене гуманізмом і любов'ю до батьківщини, Тагор виступав за незалежність Індії. Їм були організовані Університет Вішва Бхараті і Інститут реконструкції сільського господарства. Вірші Тагора сьогодні є гімнами Індії і Бангладеш.
Творчість Рабіндраната Тагора включає в себе ліричні твори, есе і романи на політичні та соціальні теми. Найбільш відомі його твори - «Гітанджалі», «Гора» і «Будинок і мир» - є прикладами ліризму, розмовного стилю, натуралізму і споглядальності в літературі.

*Щастя дається тільки стриманому. Хочеш, щоб твої бажання збулися, навчися стримувати їх.
*Страждання - це плата за все, що є цінного в цьому житті: за силу, за мудрість, за любов.
*Істинну красу любові може пізнати тільки віддана дружина, але не блудниця.
*Щастя в тому, щоб своє серце віддати іншому.
*Навіть зграя розбійників повинна дотримуватися якись вимог моралі, щоб залишитися зграєю; вони можуть грабувати весь світ, але не одне одного.
* «Ти - мій», - сказала світу влада.
Світ перетворив в темницю влади трон.
Любов сказала світу: «Я - твоя».
Світ став їй вільним будинком.
*Яка величезна різниця між прекрасним, вільним, нічим не затьмарений світом природи, таким спокійним, тихим і незбагненним, і нашою повсякденною суєтою, з її нікчемними скорботними тривогами і спорами.
*Кожна народжена дитина - це звістка про те, що Бог ще не розчарувався в людях.
* Не удари молота, а танець води доводить гальку до досконалості.
*Твоє сонячне світло посміхається зимовим дням мого серця, ні на мить не сумніваючись у повернення його весняних квітів.
*Брехня ніколи не зможе вирости в істину, виростаючи в силі.
*Ми йдемо в гущу галасливої юрби, щоб заглушити крик власної совісті.
*Бути відвертим легко, коли не збираєшся говорити всієї правди.
*Гідний йде з негідним пліч-о-пліч,
а середній бреде стороною, заляканий і боязкий.
*Ніколи не бійся миттєвостей - так співає голос вічності.
*Пил мертвих слів пристав до тебе: обмий свою душу мовчанням.
*Річка істини протікає через канали помилок.
* «Вчені кажуть, що справжній день почнеться, коли ви згаснете», - сказав світляк зіркам. Зірки нічого не відповіли.
*Смерть є згасання світла лампи в променях світанку, а не згасання сонця.
*Трава шукає на землі натовпу собі подібних; дерево шукає на небі свою самотність.
*Головне, чого вчить людину життя, - це не тому, що в світі існує страждання, а тому, що від нього самого залежить, чи зверне він страждання собі на благо, чи перетворить він його в радість.
*Повірте,
Про щастя і горе, народження і смерть
Завжди я тлумачу правдиво, зрозуміло,
Але ви розумієте суть їх перекручено ».
*Дитя-квітка розкриває чашечку свою і вигукує: «О, милий світ, не в'янь, будь ласка!»
*Я попросив дерево: «Скажи мені про Бога».
І воно зацвіло.
*Колись, весільним збентежена нарядом,
Тут, в світі суєти, зі мною ти стала поруч,
І було трепетно стискання рук.
Чи за примхою долі звершилось раптом?
То було не свавілля, що не побіжне мить,
Але таємний промисел і понад веління.
І прожив я свій вік з любимою мрією,
Що будемо, ти і я, єдністю і подружжям.
Як з душі моєї ти черпала багато!
Як багато свіжих струменів влила в неї колись!
Що створювали ми в хвилюванні, в соромі,
У працях і обрядах, в перемогах і біді,
Між злетів і втрат, - то, назавжди живе,
Хто в силах довершити? Лише ми з тобою, двоє
*Вода в посудині прозора. Вода в морі - темна. У маленьких істин є ясні слова; у великої Істини - велике безмовність.
*Звичайно, я міг би обійтися і без квітів, але вони допомагають мені зберегти повагу до самого себе, бо доводять, що я не скутий по руках і ногах буденними турботами. Вони - свідчення моєї волі.
*Загрузнувши в насолодах, ми перестаємо відчувати будь-яке задоволення.
*Ми живемо в цьому світі тільки тоді, коли ми його любимо.
*Подружжя - це мистецтво, і його треба кожен день оновлювати.
*Доторкнувшись, ми можемо вбити; віддаляючись, ми можемо володіти.
*Дозволь тому бачити шипи, у кого є очі, щоб бачити Розу.
*Ми пізнаємо людину не по тому, що вона знає, а по тому, чому він радіє.
*Безліч людей можуть говорити хороші речі, але далеко не всі вміють слухати, тому що це вимагає сили розуму.
*Лук шепоче стрілі, відпускаючи її: «У твоїй волі - моя».
*Життя отримує своє багатство від світу; ціну дає їй любов.
*Війну, де повстає на брата брат,
Всевишній прокляне стократ.
*Безмежна надія і ентузіазм - головне багатство молоді.
*Темні хмари перетворюються в небесні квіти, коли їх поцілує світло
*У променях Місяця ти шлешь мені свої любовні листи, - сказала Ніч Сонця.
- Я залишу свої відповіді - сльозами на траві.
*Ти посміхнулася і заговорила зі мною, - так, ні про що; і я зрозумів, що цієї хвилини і чекав я так довго.
*Песимізм - форма душевного алкоголізму.
*Людина йде в шум натовпу, щоб втопити в ньому свій власний крик про мовчання.
*Закрийте двері перед усіма помилками, - і істина не зможе увійти.
(Перед помилками зачиняє двері, в сум'ятті істина: «Як я ввійду тепер?»)
*Ти - велика крапля роси під листом лотоса, а я - маленька крапелька на його верхній стороні, - сказала Росинка Озера.
*«Я втратила мою росинку», - скаржиться квітка ранковому небу, який втратив всі свої зірки ...
*Якщо ти не бачиш сонце, не плач - через сліз ти не побачиш зірок.
(Плачу вночі по сонцю, не помічаєш зірок.)
*Людина гірше звіра, коли вона звір.
*Всіма заходами намагаються утримати мене в своїх руках ті, що люблять мене в цьому світі.
Але не така твоя любов - вона сильніша їх любові, але залишає мені свободу.
*Зірки не бояться, що їх приймуть за світляків.
*Ви не зможете перетнути море, просто стоячи і вдивляючись у воду. Не витрачайте час на марні бажання.
*Чоловік - таємниця для жінки, а жінка - для чоловіка. Якби цього не було, то це означало б, що природа марно витратила сили, відокремивши їх один від одного.
*Обриваючи пелюстки квітки, ти не отримуєш його краси.
*У мене є зірки на небі ... але я так сумую за маленькою лампою, запаленою у мене в будинку.
*Коли у якої-небудь однієї релігії виникає претензія змусити все людство прийняти її доктрину, вона стає тиранією.
*Коли серця сповнені любові і б'ються лише від зустрічі до розлуки досить і легкого натяку, щоб зрозуміти один одного.


Переклала на українську мову 1.06.18 6.20

Квіти ростуть для захоплення, погляд радують і настрій піднімають,
як багато видів і сортів, знати всі не можна, хоч і хотів, їх краса неповторна, колір і форма неподільна, їх всім природа наділила, на світ, на цвітіння благословила ...
2009
Переклала на українську мову 31.05.18 7.00

Сьогодні молодшій 35.Голубки прилетіли. І небо ясне над нами. І пташок чути трелі. Гарний початок дня. Спогади прийшли. Вагончик наш на Детріні, і я на збереженні, народженья донечки чекала, плід дбайливо зберігала. А донька старша вже була,і в перший клас ходила. А ось і час мені народжувати,а чоловік у відрядженні. Заходить лікар на поріг і їду я в лікарню, Іринка вдома залишається, хвилюється, напевно. А вночі Надійка на світ вирішила з'явитися...
Яке диво - перший крик з уст немовляти чути ,комочок маленький кричить і тільки його чую. Біль минає, я посміхаюся,доньку забирають, засинаю. Чекаю ранок, щоб погодувати, з дитиною злитися воєдино, своє тепло,любов в неї вкласти ... І ось уже Надія мати ,і діток двоє, чоловік, сім'я, вона турботлива, лагідна, розумна, хранителька домашнього затишку,тепла ...
31.05.17 (написані в лікарні)
Переклала на українську мову 28.05.18 6.10

ПОГЛЯД НА МУДРІСТЬ.
10 порад від Альберта Ейнштейна
1. Будьте захопленим.
«У мене немає якогось особливого таланту. Я просто пристрасть як цікавий ».
2. Наполегливість безцінна.
«Все це так не тому що я такий розумний. Це все через те, що я довго не здаюся при вирішенні завдання ».
3. Зосередьтеся на сьогоденні.
«Будь-який чоловік, який може вести машину безпечно, поки цілується з симпатичною дівчиною, просто не приділяє поцілую належної уваги».
4. Уява могутньо.
«Уява це все. Воно здатне показати нам заздалегідь, як будуть розвиватися події. Уява важливіша за знання ».
5. Здійснюйте помилки.
«Людина, яка ніколи не робив помилок, ніколи не пробував робити нічого нового».
6. Живіть сьогоденням.
«Я ніколи не думаю про майбутнє - воно настає тут і зараз».
7. Надавайте значення.
«Слід прагнути до того, щоб бути значущим, а не успішним».
8. Не чекайте різних результатів.
«Це безумство робити одне і те ж раз по раз, і при цьому чекати різних результатів».
9. Знання приходить з досвіду.
«Інформація в чистому вигляді - це не знання. Справжнє джерело даних це досвід ».
10. Зрозумійте правила і перемагайте.
«Вам слід вивчити правила гри. І після цього ви будете грати як ніхто інший ».
Переклала на українську мову 29.05.18 7.45

Погляд на мудрість.
Навіть не думала, що коли-небудь мені прийде в голову думка написати статтю на тему психології, та ще й жіночої. Адже міркувати на тему «чого хочуть» і розглядати чужих тарганів під мікроскопом не зовсім «нормальна» діяльність. Але переконавшись в тому, що психологія як така мене в принципі не цікавить, так як це терені людей, що володіють як мінімум дипломом психфака (до яких я не належу), стало трохи легше.
У центрі моєї уваги опинилися лише загальнолюдські повсякденні бажання. А почалося все з того, що мені згадалася власна історія давно минулих років.
Близько десяти років тому (сама дивуюся таким величезним цифрам) у мене був знайомий, який дуже (я б навіть сказала дуже-дуже) хотів зі мною дружити. Він був молодший за мене на рік, що зізнатися чесно, було першочерговими стопором в наших «дружніх» відносинах. Для мене, тодішньої 23-річної і цілком самодостатньої молодої вискочки, яка одноосібно вирішує «з ким, де і коли», це було м'яко сказати не зазвичай. Прийняти різницю у віці в бік мінуса виявилося також нелегко як і факт усвідомлення того, що людина впала в реальну залежність від тебе. Ні душевні розмови, ні відверті реалії про те, що він не зовсім те, що мені потрібно - не допомагали. Не знаю чим би вся ця історія закінчилася, якби не ...
«Я все розумію, крім одного: що, власне кажучи, тобі потрібно?» - запитав мій знайомий після мого чергового «не зовсім те ...»
Не сказати, щоб дане питання застало мене зненацька, але коли настільки часто і вже майже на автоматі аппеліруешь однією фразою, як-то перестаєш замислюватися над тим, що ж насправді за нею ховається.
Що ж мені тоді було треба і чому моєму знайомому так і не вдалося перейти з категорії «друг / коханець» в категорію «чоловік / власник» я вирішила залишити за завісою невідомості. Бути може частково від того, що на той момент конкретно оформленої відповіді, готового до цю хвилинному викладу,
Не було. Бути може з інших причин ... Моя ж нинішня відповідь, заснований на досвіді вже прожитих років і клубка пережитих подій, буде не зовсім об'єктивною.
Так ось, згадуючи, розмірковуючи і все більше переймаючись питанням, чого все-таки найбільше хочуть жінки від чоловіків у своїй масі, мені довелося вдатися до здорового глузду, логіки та іноземної літератури, оскільки зрозумілих міркувань від наших співвітчизників знайти, на жаль, не пощастило.
Найправдивішою мені здалася стаття, де було всього чотири пункти. Так-так, всього (!) Чотири! Тобто, автори статті примудрилися запхати «нескінченну» безліч жіночих бажань і вимог в чотири абзаци.
Здавалося б, нічого нового не написано і Америка наново не відкрита, але читалося легко і хотілося щиро вірити в почуте.
Ось вони, 4 основні пункти бажань більшості жінок:
1. Ми всього лише хочемо, щоб нас по-справжньому «бажали» і «чули»
Коли ми реально розуміємо, що хтось «сохне» по нас, бажає нас всією душею і тілом, і взагалі прирівнює нас до ідеалу, ми відчуваємо небувалий приплив сил і енергії. В голові зароджуються немислимі досі заклики до дій, на які ми точно не здатні були раніше. Тіло розквітає, вік відступає назад, страх і невпевненість в собі зникають.

Коли ми знаємо, що на людині висить ярличок «мій» (видимий для всіх, а не тільки для нас), і це на нашу думку не зміниться ні сьогодні ні завтра, то почуття власної гідності підстрибує до стелі.
Коли ми відчуваємо стабільність в обраному супутнику, впевненість в тому, що кохана людина завжди на боці правди (тобто, на стороні нашої правди), що він наша підтримка і опора - це невимовне всеокриляющее почуття.
Нам подобається, коли нам дзвонять, пишуть, цікавляться всіма деталями і дрібницями прожитого дня, коли нам розповідають про свої сокровенні мрії, думках, і ідеях. І нехай не факт, що це наблизить вас (чоловіків) до їх реалізації, але 100% це зблизить нас як люблячу пару.
2. Чи потрібен нам друг? Так - сто раз так
Часом нам просто потрібен хтось, хто буде писати нам смски, дзвонити, розмовляти по телефону або просто проводити час з нами, а іноді навіть приводити нас до тями після нашої міні істерики.
Найважливіший аспект будь-яких відносин - це, перш за все, відчуття необхідності, але стосунки не будуть справжніми, і ніколи не просунуться, якщо люди не почнуть слухати і чути один одного. Тому, перестаньте вважати, що якщо ми листуємося з вами, то ми готові відразу ж стрибнути до вас у постіль. Це не так - звичайно ж, не відразу)))!
Для нас важливо мати людину, до якого ми можемо прийти, коли нам погано і самотньо з повним усвідомленням того, що саме після цієї зустрічі стане легше. І адже багато не треба: крапелька уваги, шматочок співчуття і часточка цілющих обіймів ...
Ви напевно і не думали, що нам теж може бути просто нудно, або ми просто хочемо обговорити з вами півфінал футбольного чемпіонату світу і його підсумки, або, наприклад, як один водій підрізав вас на трасі, або розповісти про те, якого милого щеня ми бачила на вулиці. Так ось, подумайте про це, адже так дійсно буває!
У жінок, на відміну від чоловіків, не виникає миттєве бажання зустрічатися з кимось, тільки лише через взаємної симпатії. Так що, будь ласка, не давайте волю своїм «почуттям» і перестаньте фантазувати. Жіночу любов треба дійсно заслужити, а часом навіть завойовувати, перехоплювати і домагатися. Тільки, будь ласка, не перестарайтеся. Всього в міру.
3. Ми просто хочемо відчувати себе особливими
Якщо справжній чоловік дійсно любить жінку, він не боїться показувати їй це. Він стане доводити, що закоханий будь-якими доступними засобами: обдарує квітам, цукерками, шоколадом, морозивом, іграшками, прикрасами, коротше будь-якими «підсолоджувачами» життя (і не тільки у свята). Призначатиме їй побачення, забронює столик в ресторані, вивезе її на пікнік або просто активно проведе вихідні. Тобто, використовувати будь-яку слушну хвилину і випадок, щоб запаморочити і в той же час краще пізнати кохану жінку.
Чоловікові «завойовування» підвищують рівень самооцінки і надають велике значення, жінці - впевненість у своїй красі і почуття необхідності. Тільки так обидві статі можуть насолоджуватися своїми вчинками, адже роблячи те, що їм обом подобається, вони щиро радіють життю. Зрештою, тільки так у них можуть з'явиться спільні традиції та інтереси.
Деякі можуть сказати, що лицарства вже немає, що залицяння - це пережиток минулого. Але ж закон збереження енергії ще ніхто не відміняв. А в житті доля ще та мстива сучка. Якщо ви хочете, щоб ваша жінка була з вами щира, поводьтеся адекватно.
Не робіть нам ласку в вигляді формальної ввічливості і «симпатії»: якщо ви не відчуваєте до дівчини те ж, що відчуває вона, скажіть їй про це прямо. Не потрібно сидіти на двох стільцях однією дупою. Будьте чесні і з нею, і з собою. Ви користуєтеся нею і приховуєте свої справжні почуття. Поставте себе на її місце. М'яко кажучи, це несправедливо.
Особливо неприємно спостерігати як деякі жінки принижуються перед чоловіками, точніше перед створіннями, які тільки за фізичними ознаками звуться чоловіками. Напевно, це жіноча кара за їх вроджений розум, мудрість і природну силу.
4. Ми щиро хочемо, щоб ви були з нами чесні
Брехати жінці - це останнє, що може зробити чоловік. По-перше, брехати теж треба вміти, по-друге обдурити жінку, а тим більше розумну жінку, ой як не просто.
Якщо ви не відчуваєте симпатію до жінки, яка віддає вам всю свою душу, скажіть їй про це. Не треба гратися нею як іграшкою. Вона жива, просто живе за своїми законами і слухається поклику серця. Жінка - істота емоційна, і з цим важко посперечатися
У реальності, жінкам не так вже сильно потрібні чоловіки, принаймні не так сильно як чоловікам жінки. Хоча деякі чоловіки думають інакше. Якщо так склалося, що ваші почуття не взаємні, то відпустіть її, адже на землі є хтось, кому вона потрібна по-справжньому. Якщо ви тримаєте її в якості запасного варіанту, то також не потрібно цього робити, адже красивих дівчат багато і ви завжди зможете влаштувати повторний «кастинг». Якщо ви бачите, що ваші відносини зайшли в глухий кут, прямо скажіть їй про це, без натяків і «мені потрібно побути на самоті».
Кожен чоловік повинен зрозуміти, що їх «колишня» не вестиме себе, як неадекватна героїня американських мелодрам. Дівчата рідко переслідують своїх екс-коханих. Всі відносини складні, все почуття заплутані, але не варто робити з мухи слона, і особливо поспішних висновків.
Спочатку завжди потрібно зрозуміти жінку і чого вона хоче, якщо з цього нічого не вийшло,то всеж, ви обидва чесно спробували побудувати ці відносини. Зрештою, у вас з'явиться додатковий навик спілкування і відносин з ще однією чудовою особливою протилежної статі і це тільки плюс вам і вашому досвіду.
Автор: Ганна Федулова
Переклала на українську мову 29.05.18 8.30

Сповідь матері.
Поговорили ми з тобою донечка по телефону, без зайвих слів я зрозуміла, страждаєш ти, страждаю я, так як нитка, що пов'язує нас дуже міцна.
Серце материнське, не камінь, для дітей і онуків в ньому з надлишком є тепла. Дуже шкода, що ти, моя рідна, ще до розуміння цього не доросла.
Ти розумниця, і всі ми знаємо це, але щастя в житті, так ще і не знайшла, і роздратування видає тебе не раз. Це не тому що його немає, у кожного на це є свій погляд ... воно з тобою поруч, але шукаєш ти його в інших місцях ...
А щастя наше - це діти, онуки, посмішки їх і добрі слова, коли затишно в будинку і тепло на душі.
Кар'єра, посади, це робота, яка всього лише матеріально підтримує побут. Не заперечую, в цьому теж частка щастя є, коли є повага, добро, без лестощів і коло друзів, які вміють допомогти і підтримати.
Зізнаюся я тобі, що ні дня такого не буває, щоб я не думала про вас. Адже будинок і сад ми будували і садили з думками, тільки для вас. Пустинно в будинку, немає затишку, не чути дитячих голосів і сміху ... Гілки на деревах саду згинаються від ваги плодів, а хто їх буде збирати і їсти, яких людей просити і кликати ..
Як не намагаюся я себе зайняти, енергії для цього не бракує ... але це лише за тим, щоб не впасти в зневіру, не відчувати себе забутою і непотрібною для онуків і дітей ... Я ставлю постійно собі цілі, крок за кроком рухаюся я до них , планую роботу, різних інтересів я сповнена ... Здоров'я, тут не береться до уваги, це особливий випадок, шрами, травми, хвилювання, тривоги залишили свій слід .. і те, що я, як і ти зараз, намагалася бути активною на роботі, зробити кар'єру, це замість того, щоб більше дому та сім'ї себе віддати
Кожен день я думками в дитинство, юність повертаюся, з насолодою про бабусю, дідуся, маму згадую. Такої любові, тепла, турботи я в своєму житті більше ні від кого не отримувала, не знайшла. Якби довелося мені знову своє життя почати спочатку, то я від тих, хто так мене сильно любить ніколи б далеко не відходила, їх не кидала. Адже вони ангели для нас і обереги, рідні, близькі люблячі нас серця. Віддаляючись все далі, далі, від тих, хто так вас щиро і сильно любить, можливо будете шкодувати ще не раз ... Сльози капають з очей, сповідь свою пишу для вас ..
«Завжди вибирайте найважчий шлях - на ньому, ви не зустрінете конкурентів« (Шарль де Голь)
27.05.18 16.10

Читала книгу Астрогора ...
Читала книгу Астрогора, які у людей хвороби є, багато корисного дізналася... Стало легше болі мені терпіти. Хвороби всіх підстерігають, відбиток залишають. Все залежить від темпераменту і стану душі. Навіть священні бувають. Якраз вони підсилюють болі, в Індії їх чакрами звуть. В людині відчуваються струми, і світ іншим тоді сприймаєш, проходить очищення душі, перебудова в організмі, трансформація всіх почуттів. Відчуття змінюються, радістю душі, любов'ю до життя. Нові здібності можливо в собі знайти, коло знайомих і друзів розширити, у той же час старі можуть в сторонку відійти ...
2.06.17(написані в лікарні)
Переклала на українську мову 28.05.18 6.00

Жінка плаче ...
Жінка плаче, очі опустила, життя прожила, сивина голову покрила, дітей народила ,а повагу не заслужила... Напевно, хто поруч був, її не любив. Тепло оточення народжує повагу, людина розквітає, ставить цілі, їх вирішує ... Дивлячись в небо блакитне вона тихенько мріє, в душі мелодія звучить, серце любов'ю наповнює і це допомагає в гармонії і мирі жити ...
18.06.17( написані в лікарні)
Переклала на українську мову 28.05.18 5.40

Погляд на мудрість.

Не кожен, хто покараний-винен,
Не кожен, хто виправданий не винен,
Не кожен, хто назвався братом-брат,
Єдність душ буває не по крові.
Чи не кожен-друг, хто за руку тримав,
Не кожен ворог справді ненавидить.
Не так небезпечний піднятий кинджал,
Як жага помсти в самому прихованому вигляді.
Не кожен обіймає-закоханий,
А осторонь стоїть-байдужий.
Не кожен світлим почуттям окрилений,
Хто лестощами обволікає вуха.
Не кожен підпадає під шаблон,
Але кожен створив його одного разу.
І не підозрює те, що він
Такий же для кого-небудь «не кожен»
Златенція Золотова

Переклала на українську мову 27.05.18 8.20

Погляд на мудрість.



Душею дитини подивіться, читаючи шкільний зошит...
Вірш написаний під враженням зворушливої роботи талановитого Казахського режисера Сакена Жолдаса "Спасибі, мамо ..."
.... Мені захотілося розповісти Вам про його маленького героя ...
Вони писали твори, як провели свій вихідний ...
Писала Гайда, що нудно з батьками бути одній ...
Що в зоопарк вони ходили, з нею тато в місті гуляв ...
А як повернулися, вечеря на столі їх чекала ...
Пекла - готувала мамуся ... Потім дивилися всі кіно,
Але було нудно чомусь, Айданом з ними все одно.
А поруч, на сусідній парті Шінгис задумливо писав.
Як він проводить вихідні в своєму зошиті розповів ...
Він посміхався згадуючи, але трохи з сумними очима,
а іноді, з дитячої щічки, гаряча текла сльоза ...
«Я ранок радісно зустрічаю ... Його я з мамою проводжу ...
Біжу скоріше з ліжка в кухню і їм прекрасну їжу ...
Насправді в кухні порожньо ... і п'яний тато на столі,
заснув з пляшкою горілки поруч і сумом скорботи на чолі ... *
Потім йду гуляти, і флейту свою улюблену беру ...
* Грає людям в переході, і люди слухаючи гру,
йому монетки опускають в коробку від «Рахат« -конфет ...
Але у Шінгиса на цукерки вільних грошей немає... *
Потім квіти я купую ... Я їх для мами віднесу ...
Вона від нас зараз далеко ... В автобус сяду, повезу.
* В автобус він не сяде, точно ... адже на квиток копійок немає ...
Йде пішки в руці стискаючи, залишок жебрацьких монет ...
Ще на хліб залишити треба, купити б татові молока,
і бинт, впав напевно тато, до крові здерта рука ... *
Ми з мамою разом почитаємо і про все поговоримо,
я обійму, притиснусь до неї ніжно і ми трошки помовчимо ...
* Він притискається до надгробків ... Цілує фото крізь скло ...
І дивиться довго ... дуже довго, на милої матусі фото ... *
Мені мама часто говорила: «Синку ... все буде добре"
Я вірю, мама завжди каже правду, мені жити на світі судилося,
Що б залишити слід хороший, добром і світлом людям бути ...
Що б навчити своїх діточок - свій будинок і Батьківщину любити ... »
Пройдуть роки ... Шінгис напише про маму книгу, дорослим ставши ...
Він затвердить, свій шлях по життю, від мами істини пізнав ...
Він скаже їй «Спасибі мамо ... Ти поряд завжди була ...
Невидимо, мене за руку, по стежці життєвій вела ...
Тебе я бачив у світлі сонця ... і чув в запахах весни ...
Рукою прохолодного чола торкаючись під час хвороби, мені дарувала сни ...
Ти шепіт листя ... Ніжний вітер ... Ти сміх мій і росинки сліз ...
Ти моя мудрість. Моя радість і ніжне світло далеких зірок ...
Моя любов і моє горе ... Але нас не в силах розділити,
гранітний камінь не перешкода, про маму пам'ятати і любити »
Лана Альтер

Переклала на українську мову 27.05.18 8.15