Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Вікторія Лимар (1959)

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   До миру
    Терпіти несила, мовчати не можу,
    бо замість весільного – траурне ложе.
  •   Слово «Ні»
    Смаки, кольори, вподобання всілякі
    у кожного різні, звичайно, вони.
  •   Мороз у спокусі
    Іронічне
  •   Кролик та дракон
    Рік зеленого дракону
    сподіваннями багатий.
  •   БІЛЯВИЙ КРАСЕНЬ
    Грайливий красень – пухнастий, білий.
    Спостерігаю, немов у сні.
  •   Збережімо дивну казку
    Падолист, мов хитрий лис,
    на підході до оселі.
  •   Незабутній санаторій
    Незабутній санаторій…
    Щойно вже минуло «сорок».
  •   Поміч поруч
    До останнього був нестерпним.
    Від спекоти втомилися вкрай.
  •   Зустріч з минулим
    За мотивами реальних подій
  •   Небайдужі поети
    Вже черга наступна: в переліку квітень.
    З двадцятого року з ним поряд – ковід.
  •   Розмах пера
    Один поет душею пише.
    Рядок лягає за рядком.
  •   Гість
    На грішній цій землі … ти – гість.
    Прийшов – пішов…Ослабла міць.
  •   Знесилена птаха
    Поезія збентежена…
    Тяжка воєнна проза
  •   Природні стихії
    За мотивами реальних подій
  •   Рідний дім
    Рідний дім – це той, в якому
    Сняться добрі, гарні сни.
  •   Мінлива сутність протиріч
    Філософські роздуми
  •   Закон бумерангу
    У ложах вселенських складаються плани,
    Щоб людство вести до нервового стану.
  •   Оговтуюсь від сну…
    Гірка іронія
  •   Під корінь
    Болісна сатира
  •   Золотий килим
    Килимом жовто-зеленим
    Тішиться погляд мій.
  •   Суцільне болото
    Затягнуло суцільне болото…
    Неможливо оговтатись вкрай.
  •   Не лий отруту
    Не все наразі зрозуміло.
    Сумнівний безлад почуттів
  •   Золота клітка
    Вона у "клітці золотій".
    Потрапила туди із сином.
  •   Із ранку до Ночі
    Чаклунчині ночі – стривожені очі.
    Сумнівні якісь заплелись почуття.
  •   Керуючий подих весни
    Зелений килим животворний…
    На ньому жовті квіточки.
  •   Обнадійливий подих весни
    Переповнені світлом вікна.
    Несподівано ранок настав.
  •   В очікуванні лютневої дози
    ­У сквері міському, як глянеш навколо,
    Галявини ковдрою вкриті.
  •   Творча основа
    У творчому світі, на жаль, все непросто.
    Актори, актриси, мистецтво балету.
  •   Свої у Тигра ігри
    Вже вкотре блукають надії даремні …
    Позбутись війни та повернення Криму.
  •   Життєвий диктант
    Інколи треба рубати з плеча
    Для остаточного рішення!
  •   Плетіння долі
    Шляхи тернисті, незбагненні…
    Перетинають їх стежки.
  •   Змінні процеси
    До кошику збирає речі.
    Повернеться колись навспак*.
  •   Думка-чаклунка
    Мов птаха яснокрила,
    майнула в слово думка!
  •   Знову про осiнь
    З’явились раптово хмаринки!
    Чорніли у сірому небі.
  •   В осiнньому жанрi
    СПЕКА не мала давно відпочинку.
    Працею зморена пані
  •   Поетичний полiт
    Невтомний політ поетичної думки
    в минуле, майбутнє, аж ген, до зірок!
  •   Люцифер
    Магнітна буря ЛЮЦИФЕР.
    Невидима загроза.
  •   Сова та жайворонок
    Сова та жайворонок разом.
    Та різні маючи смаки,
  •   Болючий розділ
    Вони розділені війною.
    Між ними пролягла стерня.
  •   Історія мужності
    Присвячується Ніні Москаленко та її родині
    (За мотивами телепередачі на каналі «1+1»)
  •   Сонячна мрiя
    ­Зграї думок! Не зібрати докупи!
    Лиш допоможуть змішати коктейль
  •   Таємниця сну
    Тіло, поринувши в марево ночі,
    в щільному дотику прагне злиття.
  •   Маленьке бажання
    Де ж забарився мій читач?
    Пишу й пишу для нього вірші!
  •   Щедра скриня
    Білий політ фантастично-величний!
    У надвечір’ї рухливість зростає.
  •   Животворчий стиль
    Березневий дотик свіжий,
    долучаючись до мрій,
  •   Весна у білій сукні
    Весна у білій сукні.
    Вдягнулася мерщій!
  •   Весняна перспектива
    Лютень, як завжди, весні на заваді.
    Всесвіт надасть саме їй перевагу!
  •   Пародисты, рифмоплёты
    Без клоунады как-то скучно.
    Очередной опять показ.
  •   Рятівник
    Завдання нагальне снігу:
    притрусити хутко лід!
  •   Ледяная арена
    Сплошное поле изо льда…
    Движенья скованы и взгляды.
  •   У полоні стихії
    Ожеледиця зі снігом!
    Невгамовний вітрюган!
  •   Загадкове зникнення
    (За мотивами телефільму «Хлопчику мій»)
  •   Брехня
    (Частина 1)
  •   Небесне вето
    Листя покручене, сіре, останнє
    натиском зносить чимдуж буревій!
  •   Життєві зливи
    Боротьба у протиріччі:
    сонце, зливи, снігопади.
  •   Задуми Всесвiту
    Дощ та сніг у суперечці???
    Чи у згоді, навпаки?
  •   Осінній вогонь
    В осені-жінки у погляді сум.
    Тільки замало наснаги.
  •   Снiговiй
    До розваги ще й мороку
    запровадила зима!
  •   Скарбниця життя
    У відчаї! Десь зникла доля.
    Перегортаю сторінки.
  •   Біле диво 1
    ( Сніжна іронія)
  •   Воля та розум
    В країні занепад, хвороби, війна…
    Позаду невтішні майдани.
  •   Шляхами Святої Варвари
    Грудневий ліс, немов примара,
    під сірим небом задрімав.
  •   Додому
    Думки повернутися кличуть ДОДОМУ!
    Колись виїздила вона за кордон.
  •   Осінній мотив
    Мій сенс життя – твоя рука,
    твій погляд і твоя присутність.
  •   Кременчуцький падолист
    Поглянь на Кременчуцький падолист
    очима композитора, поета!
  •   Мінлива влада листопала
    Листопад отримав владу!
    Каже він дощу: гаразд!
  •   Майстер, радник падолист
    Кременчуцький падолист…
    Зайва двірнику робота.
  •   Падолист чи листопад???
    Листопад є завершальним
    для осінньої пори.
  •   Жовтнева напруга
    Жовтнева пора на весняну так схожа!
    Бо фарби зелені беруть перевагу.
  •   Смертельна повітряна аварія
    Страшні аварії в повітрі.
    Перелік їх значний, на жаль.
  •   Травневі рядки
    Скорботні дні вже незабаром.
    Не можна викреслити їх.
  •   Вітряна влада
    Cильний вітер – чутно скрежет!
    Гойдалка на всі боки!
  •   Вірші
    Вони порадники у справі,
    де безлад, сумніви та лють.
  •   Пуста кімната
    Зачинені двері пустої кімнати:
    останньої зустрічі там оберіг.
  •   Принцип ласого шматка
    Принцип ласого шматка:
    приватизаційний простір.
  •   Бажаний шанс
    З’являється шанс, відкриваються дверці
    у поклику до небайдужого серця,
  •   Вірус із Китаю
    Безлюдно повсюди, тривожно.
    Весняний лиш радує цвіт.
  •   Епохальнi подii
    Глобальні події епохи,
    де кров’ю омита земля,
  •   Карантинна пустота
    Ось-ось вже квітень незабаром.
    Та в душу ллється гіркота,
  •   Перiод карантину
    Ворог прийшов, не питає: а хто ти?
    Байдуже, мова яка в тебе й статок.
  •   Багатий i бiдний
    В черзі одній: і багатий, і бідний.
    Краю й кінця їй наразі не видно.
  •   Навколишній світ
    Розбіжність у поглядах, різні думки.
    А інколи, навіть, стіна ворожнечі.
  •   Єднiсть думок та дiй
    Часи в житті бувають різні.
    Нелегко витримати їх.
  •   Лютнева гроза
    Лютневого вечора стались див`а:
    в нудьгу дощову завітала гроза.
  •   Зрiлi стосунки
    Зрілі стосунки , які напрочуд
    зіткані пружністю сильної нитки.
  •   Новий шлях
    ...Перон… Вагон… Вона в обіймах вітру:
    збиває з ніг, розвіявши туман.
  •   Потяг час`у
    З несамовитою швидкістю потяг,
    не зупиняючись, мчиться вперед.
  •   Зимове парi
    Дощ, провокуючи, має свій задум.
    Зараз мерщій перевтілиться в сніг.
  •   Керуюча сила Всесвiту
    Охоча до змін, невгамовна погода.
    Їй б `айдуже чути людські балачки:
  •   Траурне коло
    Здригається в розпачі Небо!
    Загиблих приймає земля.
  •   Сяюча зiрка
    Сяюча зірка у Небі єдина.
    Диво з далеких космічних світів.
  •   Останній рейс
    Жахливо навіть уявити:
    для них цей рейс останній був.
  •   Рiздво
    Свято Різдвяне заходить в домівки.
    Вранішнє світло торкнеться вікна.
  •   Скарбниця світу
    Прилетіла пташка, сіла на ялинку.
    Лапками відчула, що колючі гілки.
  •   Присвячується Софії Сергієнко СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ!
    На зустрічі сказала всім,
    що їй, неначе двадцять сім!
  •   2020 рік
    Дві тисячі двадцятий рік
    прийшов, всього було в дорозі!
  •   Великий обмін
    Червоний Хрест, ОБСЄ…
    Великий обмін полонених,
  •   Святий Миколай
    Святий Миколай по зеленій стежині
    Крокує у теплому просторі грудня.
  •   Жовтень-Листопад
    Останні тихі Жовтня кроки
    відходять в шепотінні трав.
  •   Тiнь минулого
    Ганебного життя шматок
    все відірватися не може!
  •   Гнів
    За мотивами
    телесеріалу «Наречена зі Стамбулу»
  •   Риторичні питання
    Із щедрістю осінь дарує оздобу:
    Багрянцю та й золота їй не шкодА!
  •   У тиші
    У тиші осінній принишкли верхів’я,
    Вдивляючись вгору та вниз, на довкілля!
  •   До тебе
    Пригортаюсь думками до тебе:
    Чую голос знайомий крізь сон,
  •   Футбольний трiумф
    Присвячується українським футболістам
  •   Жовтнева пора
    Жовтнева пора має шарм особливий.
    Дивує палітрою щедрою барв.
  •   ***
    На листі зеленому сніг…
    Так дивно, бо осінь навколо:
  •   Мелодія дощу
    Чутно осінній акорд скрипаля!
    Гама завершилась нотою «Ля»!
  •   Прогнози
    В прогнози повірити – справа невдячна.
    Сприймати не треба нам їх однозначно.
  •   Мудре рішення
    Дотик відчула чарівної Феї;
    Дійсно, це був неабиякий хист:
  •   "Короновані особи"
    Без титулів вдягли корони:
    Та все ще носять до сих пір!
  •   Сумні очі
    Сумом наповнені Осені очі:
    Інколи навіть сльоза заблищить.
  •   Життєва метушня
    Золото, просинь усміхнена осінь
    щедро дарує усім навкруги.
  •   Погляд осенi
    Поглядом похмурим осінь
    Заглядає у вікно.
  •   Хвилююча звiстка
    (Про звільнення героїв-українців)
  •   Роздуми
    Чистого неба омріяна синь:
    Тільки на заході скупчились хмари.
  •   Спільний крок
    Між ними гори та річки:
    Колишня втрачена довіра.
  •   Море
    МОРЕ відчує самотність і тугу.
    Хвилею змиє журбу.
  •   Гра Небес
    Окреслені червоним дуги
    палають залишками гри.
  •   Надії
    Кружляють надії, вкриваючи плечі.
    Теплом уповільнюють тугу й страхи.
  •   Україна
    Гарна, витончена врода
    навіть недругів бентежить!
  •   Кривавий слiд
    (За мотивами телесеріалу «Величне століття»)
  •   Не сійте вітер
    Хто сіє вітер, пожинає бурю!
    Емоціям потрібно дати лад!
  •   Переосмислення життя
    За мотивами реальних подій
  •   Волошкові мрії
    В поле волошкове забрели думки.
    Визначитись треба: так, чи навпаки?
  •   До тихої гавані
    Не піднімають у бурю вітрил!
    Градус пониження треба для тих,
  •   Береза й осика
    Схожі, як сестри, береза й осика:
    Станом гнучким, шепотінням на вітах.
  •   Біль душі
    Згорала у полум’ї мук та страждань!
    Благала: облиш, бо його не віддам!
  •   Серпневi вуста
    Жовтіє зелений подекуди лист.
    У Серпня осінні з'являються ноти.
  •   Шукаючи вiдраду
    Минуле гірке відголосся
    Аж раптом спричинить біду.
  •   Сюрпризи природи
    Шматок розлюченого неба
    Заполонив безхмарну синь.
  •   Жаданий вальс
    Пари кружляють в мелодії вальсу:
    Погляд бажанням горить!
  •   Чорнобиль
    (За мотивами телефiльму "Чорнобиль")
  •   Кіт-альпініст
    За мотивами телевізійних новин
  •   Сумно без тебе
    Сумно мені, бо нема тебе вдома.
    Тишу порушив нарешті дзвінок,
  •   Зв`язок столiть
    Приліг на землю килимок:
    Зібрав докупи барви світу.
  •   Присвячується родинi Довженко
    Як гарно, що Антон у парі.
    Вже народилася Варвара!
  •   Боротьба з минулим
    Попереду знову минуле:
    Тяжкий нездоланний тягар.
  •   Котяча пригода
    Сьогодні сталася пригода:
    Сумна, бо зникло кошеня.
  •   Короткий тандем
    Кажуть, що творчий створився тандем.
    Дружба міцніла впродовж день за днем.
  •   Літо
    Весни завершується термін:
    На обрії чекає Літо.
  •   Жовті квіти
    Жовтого кольору квіти у полі…
    Надто багато в них суму та болю.
  •   Свято Вишиванки
    Врода її неповторна дівоча.
    Неба блакить, наче проліски, очі.
  •   Втілення мрій
    Його я називала Кленом.
    Чомусь сподобався мені:
  •   Присвячується ветеранам ВВВ
    Знеболені з часом, та й досі болючі,
    З кривавою смугою рани…
  •   В обiймах весни
    Ранкове проміння розбуджує сни:
    Дерева квітучі, неначе в намисті,
  •   Весняний Вернісаж
    В житті чекаємо на зміни:
    Зимовий відійшов пейзаж…
  •   Воскресіння
    Вирвався Він із обіймів пітьми.
    Болю зазнав та страждання:
  •   Ніч та Ранок
    Здійснює Ранок промову до Ночі:
    Тільки думки її на шкереберть!
  •   В нову епоху
    Терпіння у склянку налито надміру!
    До краю дійшов терпець!
  •   Дмитро Комаров
    За мотивами телепередачі "Світ навиворіт"
  •   Нотр-Дам де Парi
    В пожежі нищиться Нотр-Дам.
    Бентежить звістка епохальна,
  •   Жага до життя
    Птахи все мандрують у пошуках їжі:
    Можливо знайдеться вона на траві?
  •   Абрикосы детства
    Пробуждается природа:
    Нет претензий на погоду.
  •   У пошуках затишку
    Занадто шалена потужність у вітру:
    Створив атмосферу якусь непривітну.
  •   Цена жизни
    (По мотивам телесериала "Позднее раскаяние")
  •   Імпульс весни
    Пробуджується знов земля
    І по-весінньому радіє.
  •   В новых поисках дорог
    Роптать ли можно на судьбу,
    Когда порою беспощадно,
  •   Катерина
    (По мотивам телесериала «Крепостная»)
  •   Мудрiсть життя
    Кожен вчинок має плату.
    Час розкриє справжню суть.
  •   Татьянин день
    В январе Татьянин день!
    И собраться нам не лень
  •   Зимова влада
    Сніжний ранок, сніжна днина:
    Всі дерева білі-білі.
  •   Поклик до волi, у краще життя
    Сповнені розпачу, відчаю очі
    У перехресті один на один
  •   Життя в колонії
    Життя різнобарвне: відтінків багато.
    І погляд, потрапивши якось за грати,
  •   Веселка
    Веселка засміялась в небі,
    «Грайливо вії підняла».
  •   Різдвяна усміхнена мить
    В повітрі несуться, кружляють сніжинки:
    Рухома, в мереживі біла вуаль.
  •   Жiноча хустина
    Для жінки дарунок найкращий у світі,
    Якому вона мала щиро радіти!
  •   Зелене дивне чудо
    Ялинку котик зустрічати
    Не мав такої мрії. В хаті
  •   Новорiчна оселя
    Сьогодні особлива втіха:
    Ялинку принесли у дім.
  •   Жива легенда
    Дмитро Гнатюк - жива легенда.
    Його могутній баритон
  •   Ось такий зимовий день
    Білосніжна завірюха
    Не втомилася від руху,
  •   Миттєвість життя
    …Злетіли у вирій їх душі так стрімко:
    Спочатку Вона, потім – Він. І сторінка
  •   Нав’язливi думи
    Нанизувати страх обридло:
    Зігрітись, відійти від дум
  •   До свiтлої пам' ятi Людмили Татаринової (Слабко)
    Завмерла душа – пролунала ця звістка,
    Жахлива, пекучого болю, мов кістка,
  •   Пан Вересень
    В полоні спекоти трималося літо.
    З дощем всі стосунки неначе розбито.
  •   Доля всміхнулась
    Міцно тримає замкнене коло:
    І неможливо вирватись з нього!
  •   Серпневі обійми
    Серпневі обійми палкі наостанок.
    Спокусливі літні закінчаться дні.
  •   Ночі серпневі
    Ночі серпневі уже прохолодні,
    Подихом осінь, немов крадькома,
  •   Дядько Лев
    Згадую вкотре життєвий свій шлях,
    Інколи навіть сльоза на очах
  •   Странный сон
    Гордый и странный на вид господин!
    Только всегда почему-то один.
  •   Гармонія почуттів
    Якщо у гармонії душі,
    На речі є спільний погляд.
  •   До ювілею
    Значного досяг ЮВІЛЯР рубежу:
    Уже ШІСТДЕСЯТ - ти пробач, що кажу.
  •   Осінні фарби
    Фарби серпневі втрачаються – осінь
    Змінює знову і знову волосся!
  •   У вiчному пошуку
    Перетворилася на хмару:
    І сонечко закрити мала.
  •   Кіра
    Сонечко в хмарах ховалось – і вмить
    Посмішка в Небі з’явилась – блакить
  •   Велич небес
    Сонце в дорозі, далеко вже схід.
    Звичні для нього небесні простори.
  •   Життя – боротьба
    В житті не буває однаково всім :
    Це знати ми маємо передусім.
  •   Шляхи життя
    Лише півгодини тривала негода:
    Страшна була злива та ще й буревій.
  •   Річка – невеличка
    Впадає ця річка у море.
    Охоча вона до злиття.
  •   Гідра корупції
    Гідра корупції - саме у владі.
    Проти народу скоїла зраду.
  •   Головний персонаж
    Є у житті головний персонаж.
    Хто ж він такий, швидкоплинний для нас?
  •   Творча стежина
    Розпач і туга – змарнований час.
    Відлік збагнути його неможливо.
  •   Невгамовний поет
    Спокусливий потяг писати щоночі.
    І маю я швидко здолати його.
  •   Вероніка
    Сонечко вийшло – пройшла непогода…
    Гарна дівоча приваблива врода.
  •   День медсестры
    Улыбки вокруг и поток поздравлений!
    Сегодня ведь день медсестры – нет сомнений!
  •   Нет рая на земле
    Нет рая на земле.
    Достатка на столе.
  •   Порыв из творческих глубин
    Несется жизнь – калейдоскоп!
    Вращает бешеный поток.
  •   Гостинці весни
    Гойдається пташка на гілці –
    Кумедна така і смішна.
  •   Травень з липневим завзяттям
    Зеленими барвами тішиться око.
    На сонці журливо шепоче трава –
  •   Городское озеро
    Покидая суету
    Городских проблем и будней,
  •   Доля
    Ходою, підступно, крадеться недоля.
    Зруйнована горем здалась у двобої.
  •   Долгожданная встреча
    Слышно, как льется в мелодии вальс.
    Взгляд твой горит озорной.
  •   Долгожданный вальс
    Нас приглашает мелодия к вальсу.
    Взгляд твой горит озорной.
  •   Словесна терниста дорога
    Слова… Вони вміло розбуджують вмить.
    Відкриють цікавий навколишній світ.
  •   Абрикос
    Абрикоса ароматом
    Переполнены сады.
  •   Чего хочет женщина?
    Женщина многого хочет:
    Мира, любви и достатка,
  •   Крим
    Безглуздо вирвана сторінка –
    І болем сповнена душа.
  •   Байдужiсть
    Діагноз є такий – байдужість!
    Хвороба слабкої душі.
  •   Сторінка кривава Донбасу
    Сторінка кривава Донбасу…
    Згадаєш – і тіло тремтить.
  •   В очiкуваннi свята
    Стиснуте серце до болю.
    Камінь неначе застряг.
  •   Україна очима Ізраїлю
    Зустріч таки відбулася.
    Випадок їй допоміг.
  •   Словесна дорога
    Слова, як годинник, розбуджують вмить.
    Обличчям цікавим відкриють нам світ,
  •   Корона
    - А что с тобой сегодня, брат?
    Молчишь который час подряд!-
  •   Розум - спасiння твоє!
    В ранах нестерпних, болючих, Вкраїна!
    Спить ще терплячий народ...
  •   Муза
    МУЗА у пошуках все мандрувала.
    Сталося так, що вона заблукала.
  •   Повернення до життя
    Темне нестерпне коло
    У чудернацькому домі.
  •   Присвячується Т. Г. Шевченку
    Муза з дитинства його покохала!
    Певно, підстави на це вона мала.
  •   Життя не мед
    Змагання, конкурси – вперед!
    В обіймах успіху і слави,
  •   Дурінь, думкою багатий
    Дурінь, думкою багатий
    На печі лежить у хаті.
  •   Афіна
    Хочу пізнати ще образ Афіни –
    З Давньої Греції, з міфів богині.
  •   Стежини життя
    Життя надсилає багато стежин,
    Але є доріжка з дитинства одна:
  •   Дорога до Бога
    Її не чекають – приходе сама.
    Підступна, жахлива, зайшла вже біда.
  •   До світлої пам'яті мого тата
    В душі скорбота, біль і туга …
    Ти був моїм найкращим другом.
  •   Жертви майдану
    Невинні, як діти – нечувані жертви,
    Бо мирний майдан тільки прагнув протесту!
  •   До світлої пам'яті Сергія Нігояна
    Душа здригнулася – завмерла:
    Крижини дотик, спалах – струм
  •   Святой Валентин
    С небесных спустился вершин
    Кудесник любовных желаний!
  •   "Керівник"
    Н`ащо скоїв колотнечу?
    Хлопці,підставляйте плечі!
  •   Голос розуму
    Випадок, здавалось, недоречний –
    У безвиході душа болить.
  •   Поклик до моря
    Мрії линуть у простори,
    Де безмежність океану,
  •   Владимиру Высоцкому
    Сплошная бездна - круговерть…
    Коснулась тела его смерть!
  •   Посвящается Высоцкому В.С.
    Жить не любил наполовину.
    И если в омут – с головой!
  •   Татьянин день
    В январе Татьянин день!
    И собраться нам не лень
  •   Зимові жарти
    Жартує охоче, сміється Зима!
    Дала трішки снігу – а більше нема!
  •   Життя смугасте і мінливе
    Життя смугасте і мінливе.
    Нема зупину, вороття.
  •   Старий Новий рік
    Щойно Новий рік зустріли,
    Вже "зістарився", прийдешний!
  •   Святий вечір
    Ось прийшло і надвечір’я –
    Благодаттю огортає.
  •   Правди слово
    Ганьба і біль – протест душі.
    Сполука лестощів, брехні.
  •   Гість
    Приходиш в світ один, ти - гість!
    Дорога стелиться тобі:
  •   Наш новий зірковий час!
    Півнику, готуйсь в дорогу!
    Час прийшов - даємо згоду.
  •   Світ у гармонії
    Білий сніг все падав на долину,
    Де в зеленім килимі трава.
  •   Свята Варвара
    Грудень - місяць незвичайний,
    Свят багато надзвичайних,
  •   Королева Снігова
    Як не як – Новий же рік!
    Зустрічайте,щоб не втік!
  •   Царство Снігової Королеви.
    Ось царство Снігової Королеви,
    Де вічна мерзлота із нею в змові.
  •   Неллі
    Хотілось спитати в Сергійка і Насті,
    А де ж забарилася квіточка щастя?
  •   Жизнь в мелькающих страницах
    Крылья потеряла птица –
    Только снится ей полет.
  •   Наші долі
    Як шкода, що наші долі,
    Все блукали – довго в полі …
  •   Ніч і ранок
    Якось раптово застала нас ніч.
    Ковдрою хмари - не видно узбіч.
  •   Ранок простелить нам шлях до узбіч!
    Якось раптово застала нас ніч...
    Ковдрою хмари - не видно узбіч.
  •   Постать осені
    Осені "постать"-сум носить в очах.
    Скроні ось-ось побіліли.
  •   Ось і відбулось весілля!
    Ось і відбулось весілля!
    Гарне свято для душі
  •   Збентежена осінь
    ВІТРОМ збентежена ОСІНЬ!
    ВІН розпустив її коси!
  •   На вершину Фудзиямы!
    Все желанья угасают!
    Смысла нет, чтоб дальше жить.
  •   Сергію Петренку
    Хвилюється – сумна «Калина»!
    Завмерла – саме в цей ось час.
  •   Світло місяця
    Світло місяця веселе!
    Вся затоплена оселя!
  •   Софії
    На зустрічі сказала всім,
    Що їй ще тільки двадцять сім,
  •   Весілля осені
    Квапиться ОСІНЬ–вбрання ще не має.
    Барви шепочуть на листях тополі.
  •   Сонячні зайцІ
    Осінь ступає своєю ходою…
    Перші вже кроки даються з журбою.
  •   Любій матусі
    Присвячую любій матусі!
    (Їй мало бути 88 років)

  • Огляди

    1. До миру
      Терпіти несила, мовчати не можу,
      бо замість весільного – траурне ложе.
      Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
      В матусі життя обірвалось неначе.

      Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
      Бо після такого – дорога печалі.
      Дорога постійного смутку та болю.
      Ніколи свою не змінити їй долю.

      Спинити ж війну – небагато охочих.
      Хто може сприяти – байдужі їх очі.
      Яка б не була в українців відвага,
      та кількісна в ворога є перевага.

      До того ж оснащення в небі й на морі.
      Численна орда, що повзе суходолом.
      Ви що там задумали, в ложах розкішних?
      Забули, що є бумеранг щодо грішних?

      Повинні негайно війну зупинити!
      Для вас території цінні чи діти???
      Збирайтеся хутко, крокуйте до миру,
      бо станете тáкож мішенями в тирі.
      ***
      В кривавому тирі не дійдете згоди,
      словесну та мирну шукайте нагоду
      про щось домовлятись, позбавтесь пихú
      та розум включайте в години лихі.

      …НІКОЛИ, ще жодна війна – не на благо…
      В жалобі втрачає й земля рівновагу.
      Не може утримати стільки могил…
      О Боже, зумій запровадити мир.

      17.04.2024 23.05 – 18.04.2024 00.30




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Слово «Ні»
      Смаки, кольори, вподобання всілякі
      у кожного різні, звичайно, вони.
      Тож хто заперечить їх цінність та якість?
      Хто наслідки візьме на себе вини?

      Ми різні наскільки, що інколи розум
      не може сприйняти окремих речей,
      які викликають обурення й óсуд.
      Нестерпно дивитись на вчинки людей.

      Шкода, що у світі багато страждання,
      надмірної заздрості, люті, брехні.
      Терпець надривається, крапля остання…
      Як складно буває промовити: «Ні!»

      Це слово коротке знесе перепони,
      обійде глухі, непробíйні кути.
      А тим, що на себе напнули корони,
      на двері покаже, де вихід знайти.

      24.02.2024



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Мороз у спокусі
      Іронічне

      Не перша в рахунку, аж третя вже спроба
      Відкритися вкотре на повний свій зріст.
      Дерева, будинки, стежиночки, міст
      Засипати снігом з’явилось нагода.
      Нарешті надіслана Всесвітом згода,
      Щоб білою-білою стала природа.

      В білявого красеня стільки роботи.
      Оце так азарт – незрівнянний рекорд.
      Галявина вже невпізнанна та порт.
      Накручує, збільшує він обороти.
      Уже й хуртовині відкрились ворота.
      Неначе якась животворча істота.

      Стихія безмежна в шаленому русі.
      Немає у гаммі завершення нот.
      Відчутно мороз досягає висот,
      Бо сніжну красу зберігати він мусить.
      З надмірною пристрастю має спокусу
      Комусь підморозити руки та вуса.

      Тепліше вдягайтесь. «А де ж рукавиці?»-
      Зітхнув перехожий – в кишені нема.
      Подумав: оце так нарешті зима!
      (Йому, моряку, не звикати – дрібниці).
      …Напевне, як завжди, лежать на полиці.
      А може вдягла їх улюблена киця?

      ***
      …Продовжує сніжну ходý завірюха.
      Тож комір піднявши, врятуєте вуха.

      08.01 – 14.01.2024








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Кролик та дракон
      Рік зеленого дракону
      сподіваннями багатий.
      Справедливого закону,
      мирної діждатись дати

      Прагнемо багато років.
      Звук сирени ненависний
      розлетиться на всі боки.
      Так розірване намисто

      Втрачено безповоротно.
      Нитки болю, сліз та горя
      виткали сумні полотна.
      Хвилі їх поглинуть моря.

      Кролик майже до кордону
      вже добіг. Одну лиш справу
      не завершив! Тож дракону
      доленосну цю виставу

      Радить він скінчити гідно.
      Мирний шлях потрібен рідним.

      29.12.2023 16.40 – 17.20





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. БІЛЯВИЙ КРАСЕНЬ
      Грайливий красень – пухнастий, білий.
      Спостерігаю, немов у сні.
      Тримають віти його уміло,
      так досконало, без метушні.

      Куди не глянеш – полотна сніжні…
      Бешкетник-вітер – партнер у грі.
      Злітало листя на цьому тижні.
      Звичайна справа о цій порі.

      Заполонила... морозна хвиля...
      кущі й дерева… нове вбрання.
      Готові завжди до зміни стилю.
      Багатий досвід та надбання.

      Білявий красень – швидкий в роботі.
      Він підсумковий наносить штрих.
      Завершить справу на добрій ноті.
      Був вранці спритний, під вечір – втих.

      20.11.2023 7.10 – 8.00



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    6. Збережімо дивну казку
      Падолист, мов хитрий лис,
      на підході до оселі.
      Знає, як на повний зріст
      позмагатися в дуелі
      з вітром! Демонструє хист,
      швидкісні накрутить хвилі.
      Покружляє жовтий лист…
      Втомлений, впаде безсило.

      Сквер Бабаєва принишк,
      бо в картинній галереї
      вікна вщент, здригались стелі.
      Жоден не вцілів карниз.
      В «Роксолані» також скло
      вибите… летіло всюди.
      Під загрозою споруди.
      Людям – втрати, горе, зло.

      Крюківський хвилює міст…
      Чи заміниться колись?
      Він старенький та проблемний.
      Мрії поки що даремні.
      Двірнику, як завжди, клопіт
      від невдячної роботи.
      Загрібати треба листя.
      Все, що впало – враз принишкло.
      ***
      …Тільки й вабить жовте ложе…
      Протримáтись скільки зможе?
      Збережімо диво-казку???!!!
      …Пензель, слово й Божа ласка.

      02.10.2023



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Незабутній санаторій
      Незабутній санаторій…
      Щойно вже минуло «сорок».
      Відчуваю смак свободи.
      У руках тяжка валіза.
      До сих пір відчутна криза.
      З власним «я» потрібна згода.

      Миргородська Хорол-річка
      Та й місточок невеличкий…
      Зустрічаємося знову…
      Навіщаю їх вже вдруге.
      Цього разу ж більше туги,
      Бо страшне спіткало горе.

      Відновитися повинна.
      Час вистукує невпинно.
      Шлях долаю довго пішки.
      Речі, кинуті в готелі,
      Чимчикую по алеї,
      Де в ряду стоять берізки.

      Я знайду собі відраду,
      Приведу думки до ладу.
      Поспішати, звісно, треба.
      Процедури та концерти.
      Ще й побачення відверті –
      В спілкуванні є потреба.

      Незабутній санаторій
      Залишився неповторним.
      Двічі теж буває диво.
      Закінчилась гарна казка.
      Відчуваю – не поразка.
      Вірю: буду знов щаслива.

      06.10.2023 10.20 – 11.10



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Поміч поруч
      До останнього був нестерпним.
      Від спекоти втомилися вкрай.
      Наполегливі кроки серпня
      Зупинились, почувши «Прощай!»

      Вереснева прийдешня влада
      Неохоча до літніх інтриг.
      Має цінну одну пораду
      Із Небесних прочитаних книг.

      У обмежений термін швидко
      Треба вкластись – замало часý.
      Бо остання осіння нитка
      У снігах… втратить власну красу.

      Тож підтримує осінь вітер.
      Вже з північної дме сторони.
      Посхилялись в поклоні віти.
      І вони у полоні війни…

      У полоні зависли плани,
      Не здійснитися… Осінь, зима…
      Від гіркого критичного стану
      Хто врятує??? Повинна сама…

      ***
      …Піднімаю листок яскравий.
      Залишаю собі напам’ять.
      Може, осінь покличу в поміч???
      Хай підтримає, буде поруч…

      01.09.2023



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Зустріч з минулим
      За мотивами реальних подій

      Нарешті їх зустріч таки відбулася.
      Дарма, що в турботах численних.
      Ларису чекає сім’я за кордоном,
      До справ долучитись буденних.

      У Віки, як завжди, проблеми вагомі.
      Сумні підкосили події.
      Сусідки вони у висотному домі.
      До того ж – навпроти квартири.

      Згадалося – рáзом свята відзначали.
      Їх діти у спільному класі.
      В обох одночасно розлучення сталось.
      Стосунки уже не на часі.

      Лариса зустріла коханого згодом.
      Вікторія довго… самотня.
      Спіткало її ще й невичерпне горе,
      Болюче воно й на сьогодні.

      Обтяжлива тема у Лари відколи.
      Тоді не підтримала Віку.
      Слова співчуття вже до старту готові –
      Для власного зцілення ліки.

      На жаль, так буває – нечувані збіги.
      Весілля із присмаком смерті.
      У спробах складних відсторонення лиха
      Тривало життя в коловерті.

      Чи в бесіді малась нагальна потреба?
      Навіки б забути минуле!
      До того ж – подій сумнозвісних перéбіг
      У стані мішені під дулом.
      ***
      …Лариса у мирній країні, а Віка…
      З війною, де болем наповнені ріки…

      20.06.2023
      Імена героїнь змінені з етичних міркувань.





      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Небайдужі поети
      Вже черга наступна: в переліку квітень.
      З двадцятого року з ним поряд – ковід.
      Та байдуже – це не впливає на цвіт.
      Дерева вже білі, прокинулись квіти.
      Шкільні заняття не відвідують діти.

      Бо сховищ немає, постійна загроза
      В чеканні сирен та ракетних атак.
      Події жахливі спотворюють смак
      Життєвих моментів у сірості прози,
      Постійних тривог перебільшена доза.

      Тож тема війни – домінуюче вето.
      Ковідний початок – це квіточки тільки,
      А ягідки далі – врожайні настільки,
      Що навіть від болю страждають сюжети.
      Народжують їх небайдужі поети.

      09.04.2023





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Розмах пера
      Один поет душею пише.
      Рядок лягає за рядком.
      Цю звичку, певне, не залишить,
      Хоча в душі його надлом.
      Сумні сюжети до нестями.
      А як по-іншому? Війна…
      Вона триває вже роками.
      Тривожну склянку п’є щодня.
      На дні зосталася отрута.
      По краплі ллється навмання.
      Думки та погляди прикуті
      В чеканні завтрашнього дня.
      А чи наступить він? Питання,
      Де риторична складова.
      Де сам собі дає завдання:
      Потрібні віднайти слова.
      Словами сутність всю відкрити,
      Дохідливо та без образ.
      Щоб зрозуміли навіть діти
      Реальність неминучу фраз.

      …А іншому – писати б тільки,
      Щоб визнання було й піар.
      Рекламуватися без мірки,
      Щоб з рота йшов постійний пар.
      Всілякі конкурси, здобутки.
      А щодо грамот – перебір.
      Один! Найкращий! Іншим – дудки.
      В дебатах, іграх – не змарнів.
      Такі собі, брати-поети.
      Об’єднує їх творчий світ.
      У кожного свої секрети,
      Розмах пера та власний звіт.
      Настільки цей розмах вагомий?
      До читача знайде свій шлях?
      Чи краще на полиці вдома,
      Черговий забивати цвях?

      …Чи іншого бажати треба?
      Найголовніше – мирне небо.

      28.05.2023 5.00 – 6.15




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Гість
      На грішній цій землі … ти – гість.
      Прийшов – пішов…Ослабла міць.
      Як зáвжди все, тебе нема.
      В страшну годину, мов німа.

      Шалено квітне абрикос.
      Невже нечуваний мороз,
      Якому притаманний гнів,
      Позбавить дерево плодів?

      Дармá, цього не бачиш ти…
      Шляхами в інші йдеш світú,
      Захмарні, не сприймає зір.
      Людина – безпорадна й звір.

      Не осягнути далечінь!
      Перетворила образ в тінь.
      Тобі опорою хто був?
      Нещасний, навіть не збагнув,

      Шкодá, допомогти не зміг.
      На себе одягнувши гріх,
      Отримує земля тіла,
      Без нарікань всіляких, зла.

      Лиш душі прагнуть до палат
      Небесних, в пошуку порад.
      Але життєву кожну мить
      Чи зможе Всесвіт захистить,

      Не відкриваючи секрет:
      Падіння далі буде? Злет?
      Ніхто не знає до кінця.
      Не бачив Божого гінця…

      А ти – лиш гість… Прийшов – пішов…
      У тих, хто поряд … туга знов…

      10.05 – 03.06.2023



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Знесилена птаха
      Поезія збентежена…
      Тяжка воєнна проза
      Внесла перевантаження,
      (Надмірна, мабуть, доза)
      Змінити щось – не змога.

      Пручається, вагається,
      Бо сумніви й напруга.
      Знесилена в емоціях,
      Втрачає відгук друга.
      Тож депресивна смуга

      Підкреслює побачене
      В переліку обставин.
      Захоче – звинувачує,
      Щоб на підсудну лаву
      Покласти різні справи.

      Поезія збентежена
      Від вибухів в довкіллі.
      Ось так без попередження
      В душі змінилась, в тілі.
      Вже вкотре овдовіла.

      Збентежена, знесилена,
      Їй не сягнути й дáху.
      З надірваними крилами.
      Не скажеш, що невдаха.
      На лікуванні птáха…

      26.03.2023



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Природні стихії
      За мотивами реальних подій

      Нічна несамовита злива
      Під ранок збавила ходý.
      А потім вітер галасливо
      Провокував новý біду.

      Накручуючи вкотре швидкість,
      Рекордних досягнув висот.
      Шалений, наче на підпитку,
      Підкинув чергових турбот.

      Дерева знищені, покрівлі.
      Терпляче зносить їх земля.
      Шкода, що деякі будівлі
      Стихійного зазнали зла.

      Цю панораму войовничу
      Зупинить Всесвіту рука.
      Зігріє зморені обличчя.
      Дісталась днина їм тяжка.

      11.03 – 12.03.2023



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Рідний дім
      Рідний дім – це той, в якому
      Сняться добрі, гарні сни.
      Де зцілити можна втому.
      Не лежить тягар вини.

      Де зустрінуть на порозі.
      Рушничок, гарячий чай…
      Де душа спочити зможе
      Після виснаження вкрай.

      Рідний дім – це той, в якому
      Зачекалися тебе.
      Де немає місця злому.
      Кожний затишок знайдé.

      Рідний дім – гніздечко тепле,
      Без надмірних запитань.
      Кілька тисяч кілометрів,
      Щоб зігрітись, він здолав.

      24.12.2022




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Мінлива сутність протиріч
      Філософські роздуми

      Рожево-сіре полотно
      Небесний простір застелило…
      Підкріплювало далі сили.
      На жаль, недовго – лиш на мить.

      Раптово зникло десь воно.
      Рожевий колір зблід, а сірий,
      Заполонивши навіть синій,
      Поглинув чарівну блакить.

      Сердéнько стиснулося враз.
      В дорозі ти, мій любий друже.
      А я, як завжди, у напрузі.
      Чи буде цей безпечним день?

      Невпинно рухається час…
      А з ним – хмарини, сонце, зорі.
      Поплив і місяць понад морем…
      Не хоче слухати сирен
      Та неприємних теревень.

      ***
      …Підкралась непомітно ніч…
      Тягар підкинула на плечі.
      Аналізуй всілякі речі:
      Від сумнівів до протиріч…
      Мінливість – дивовижна річ.

      22.12. – 23.12.2022



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Закон бумерангу
      У ложах вселенських складаються плани,
      Щоб людство вести до нервового стану.
      Перебіг подій це підтверджує знову,
      Бо задуми, дійсно, на жаль, нездорові.

      Багато вже років живéмо в напрузі.
      Сусіди давно вороги, а не друзі.
      Претензії надто зухвалі, амбітні.
      Готується відсіч для них відповідна,

      Що змінить потужно воєнні події.
      Щоденно для цього єднаються сили!
      Якби ж то на користь, на благо, для миру,
      Не ради прибутку, знущання, наживи.

      А штучні хвороби не мають зупину,
      Бо слідом за ними – всілякі вакцини.
      Вселенські, масонські, так звані, всі ложі
      Керують на користь лиш власну, як можуть.

      Цікаво, чи є у керманичів мéжі?
      Загноблений світ…Тож кому він належить?
      Спиніть же потвору криваву, жорстоку,
      Бо кара Всевишня – це «око за око».

      Закон бумерангу спрацьовує швидко:
      За вчинки батьків розрахуються дітки.

      27.07.2022



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Оговтуюсь від сну…
      Гірка іронія

      Нахабно дивиться у вічі,
      Торкнулася моїх повік:
      «Ти спиш ще й досі, чоловіче?
      Гостив в далекому сторіччі?
      Тож про який подумав вік?

      Напевне, кепські в тебе справи?» -
      Прошепотівши, мала сенс.
      В прогнозах не було й уяви,
      Що з’явиться бридка примара
      Та й нищить світовий прогрес.

      Ось так підступно, підло, злісно
      З’єднались: темрява й війна.
      Потворам вже забракло місця
      В містах, у селах, передмістях,
      Щоб розвернутися сповна.
      На інше – розуму нема.

      …Не за горами, буде ранок…
      Промінчик сонячний – гонець!
      До мирного поверне стану,
      Належну винесе догану
      Війні… у темряві – кінець.
      Хто вірить – звісно, молодець!
      ***
      Поглине темрява війну…
      Занапастила не одну.
      Тож дайте їй часý ще трішки!
      Отрима клята на «горішки».
      Хай чимчикує звідси пішки.
      Не побороти їй весну.
      Оговтуюсь… і я… від сну…

      03.12.2022



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Під корінь
      Болісна сатира

      Рубати можуть лиш під корінь.
      На інше – клепки не хвата.
      Рука людська – черства потвора,
      Рука байдужого ката.

      Та мова не про виконавця.
      Замовник в справі цій мастак.
      Не зупинити запродáнців!
      Не перешкодити ніяк!

      Вже листячко не посміхнеться.
      Нікому кисень не віддасть.
      Усе, як зáвжди, так ведеться
      Серед бездушних посіпак.

      Сльозою дощ віділлє смуток…
      Змокрілий пень…Німа струна…
      Для ненажерливих – прибуток
      Від древесини шовкуна.

      Ось так Шовкун потрапив в пастку.
      А пересічному дарма.
      Тож перемога чи поразка???
      …У душу вторглася зима…

      21.11.2022

      Под корень

      Он нас бы радовал так долго.
      Но нет же! Подлая рука
      Его, калеча, истязала.
      И с болью падали «бока».

      Безжалостно срубив под корень
      Его надежды и мечты.
      Мечты умчались, только стоны…
      Их долго слышать будешь ты.

      Есть исполнитель, есть заказчик.
      Есть загребущая рука.
      Просить, доказывать напрасно.
      К наживе жажда велика.

      После содеянного зверства
      Остались ветки и труха.
      Лишь в луже слёзы дождевые.
      Но кто-то скажет: Чепуха!

      К нему дойдёт, быть может, позже.
      Хотя, скорее – никогда!
      Пенёк остался в мокром ложе.
      Подкралась к шелкуну беда.

      Не знал, не ведал он о боли.
      Всегда зелёный, не желтел.
      Любил он с ветерком поспорить.
      Листва его давала тень.

      Теперь пополнит древесину.
      Ведь нынче это всё в цене.
      Нет оправдательной причины.
      К холодной клонимся зиме.

      21.11.2022





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Золотий килим
      Килимом жовто-зеленим
      Тішиться погляд мій.
      Стрічка яскрава буденна
      Для заохочення мрій.

      Вітер спокійний…Не чутно
      Зайвих, тривожних хвиль.
      Віра з’явилась в майбутнє.
      Далі гуртується тил.

      Листя в палітрі багряній.
      Найголовніший – клен.
      Зараз його панорама.
      В серці пробуджує щем.

      05.11.2022



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Суцільне болото
      Затягнуло суцільне болото…
      Неможливо оговтатись вкрай.
      Щоб отримати бажану квоту.
      Треба скинути прикрий тягар.

      Він повис, він знесилює плечі.
      Не дає просуватись вперед.
      Провокує наразі до втечі.
      Запланований стримує злет.

      Затягнуло суцільне болото…
      Задощило…Калюжі брудні.
      Обери для спасіння роботу,
      Щоб буденні окрасити дні.

      26.09.2022



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Не лий отруту
      Не все наразі зрозуміло.
      Сумнівний безлад почуттів
      Породжує нестримність слів.
      Не протидіяв їм і вітер.

      А навпаки – розніс повсюди:
      Через галявини, поля…
      Вже вкотре втомлена земля,
      Бо грішні ці створіння – люди.

      Властива їм нікчемна заздрість.
      З накручених вона думок,
      Що плинуть у гіркий струмок,
      Каскад емоцій, аж занадто.

      Струмок шукає шлях до річки…
      Не лий отруту до водички.

      29.07.2022




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Золота клітка
      Вона у "клітці золотій".
      Потрапила туди із сином.
      Сама обрала шлях до змін.
      За згодою усіх сторін
      Красиво жити захотіла.

      Розкішний дім, паркет, камін.
      Та й на подвір’ї – дивовижно!
      Очам не вірила своїм!
      Дитятко бавилося, втім…
      Майнуло так вже кілька тижнів.

      …Та ось з’явився головний,
      Здавалось, щедрий дарувальник.
      Неначе справжній властелин,
      У світі він такий один.
      Тож настрій зіпсував ще зрання.

      Взяв під контроль, не знає меж,
      Принижуючи бідну пташку.
      Обмежена вона тепер.
      За розкладом проходить день.
      Незвично підкорятись, тяжко.

      Лічити стала день за днем:
      Коли від’їде остогидлий???
      Занадто наболілих тем,
      Всіляких прикрощів, проблем.
      Кінця та краю геть не видно!

      Чи треба вибиратись з "клітки?"
      Що скажуть пóдруги й сусідки???

      13.07.2022



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Із ранку до Ночі
      Чаклунчині ночі – стривожені очі.
      Сумнівні якісь заплелись почуття.
      Сердéнько відчутно щоразу тріпоче.
      Небажані в серці ростуть відчуття.

      Нагальна потреба – дивитися в Небо.
      Там місяць керуючий, сяють зіркú.
      А хто нарікає, пробачити треба.
      Наразі тривожні надходять думкú.

      Думкú у полоні, тримають в заслоні.
      Питання: де ж розум в охочих війни?
      Щось військ забагато на нашім кордоні.
      Замислили щось непристойне вони…

      А зустріч потому все змінить довкола.
      Торкається ранок нічного чола.
      Шляхи пересічні змикає у коло.
      Не треба, щоб доля їх зараз звела.

      …Із ранку до Ночі думки прошепочуть.
      Прискорений час… надвечір’я пора …
      Нехай буде добре, ніхто не наврочить.
      А вранці до школи біжить дітвора.

      ***
      Чаклунчині ночі – стривожені очі.
      Нехай не торкаються горя рядки.
      Плекаю надію та вірити хочу,
      Сюжети щоб мирні, хоча й кропіткі,
      Писали поети з легкої руки.

      12.02.2022




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Керуючий подих весни
      Зелений килим животворний…
      На ньому жовті квіточки.
      Блакить Небесна неповторна
      З’єднала наміри людські.

      Щоб жити в мирі, що є краще?
      Чим переповнені серця?
      Лиш без війни – жадане щастя!
      Нехай загине пошесть ця!

      Весна… Птахів кружляють зграї,
      Чекаючи своїх братів,
      Які додому поспішають
      З країв далеких – тут їх дім.

      Зелений животворний килим
      Збирає кращі кольори.
      Об’єднана могутня сила
      Припинить постріли згори.
      ***
      …Відчутний керуючий подих весни.
      Всесвітній протест, щоб позбутись війни.

      29.03.2022




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    26. Обнадійливий подих весни
      Переповнені світлом вікна.
      Несподівано ранок настав.
      Колообіг весняний вітру
      Вже керує, без жодних підстав.

      Їй (Весні) треба все до лáду,
      Бо стосунки із Лютим складні.
      До зимового входить складу,
      Залишилися лічені дні…

      Цього року ослаб, сердешний.
      Сил немає – складний регіон.
      А можливо, занадто чесний.
      Жінці дав перетнути кордон.

      Бо всміхалась вона привітно.
      Відчував її лагідний стан,
      Обнадійливий подих, рідний.
      У обіймах знесилився пан.

      То ж нехай вже Весна крокує.
      Наступає жаданий підйом.
      Кепські справи… не провокує.
      Негаразди поглинуться сном.

      Відійдýть у страшну безодню.
      Звідти просто немає доріг.
      Хай веде нас рука Господня:
      Припиняє війну сьогодні.
      З нею разом загине й КОВІД.

      13.02.2022 6.45 – 7.30




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. В очікуванні лютневої дози
      ­У сквері міському, як глянеш навколо,
      Галявини ковдрою вкриті.
      Створилися білі фігурні простори.
      Десь там зачекалися квіти.

      Під сонячним променем, натиском зморені,
      З-під снігу поринуть вóди.
      А далі струмочком – в стрімкі коридори,
      Відкривши весняну вроду.

      В зеленій травичці, осяяні личка.
      Ромашки барвисті, грайливі.
      Щоб втілити мрію, хоча б невеличку,
      Наразі покличемо диво!

      Ось так поступово набридлива втома
      Зникає. Прогулянка – супер!
      Та враження є, що зимові кордони
      Дбайливо опікує лютий.

      Лютнева загроза в єднанні з морозом
      Існує… Та тільки принишкла.
      Вже вкотре вона відпрацьовує позу:
      «Іще «на горішки» отримайте дозу!
      Сніжку вам підсиплю трішки!»

      01.02.2022
      Свідоцтво про публікацію: izba-2022-3251040



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Творча основа
      У творчому світі, на жаль, все непросто.
      Актори, актриси, мистецтво балету.
      Одні – прагнуть надто високого злету.
      А іншим – достатньо маленького росту.
      Часом дуже складно буває й поету.

      …Так сталося що…на одному порталі
      Поета, вже досить відомого, знали,
      Читали захоплено, творчість сприймали.
      Та якось з’явились обличчя пихаті.
      (Своє лиш хотілося, певне, плекати)

      Риторика зверхня, що вірші невдалі.
      До патрі…отичних вони не дотичні.
      Залучені в справі бридкій підопічні.
      Підтверджують, в критиків дії логічні.
      «Усе перемелене, геть, що не вмерло!»
      В словесному бруді накручені жерли.

      …Поет вже втомився, йому не комфортно.
      Пішов із порталу вже безповоротно.
      Звертаюсь від імені всіх небайдужих
      До тих, що охочі створити калюжі.
      У власній багнюці залишитесь далі!
      То ж краще вже тисніть на творчі педалі!

      Калюжі, педалі, руйнуюче слово…
      Руйнуюча сила, руйнуюча зброя.
      Дурних помилок не повторюйте знову!
      Добро, справедливість – міцна побудова.
      Для справжнього автора – творча основа.

      03.02.2022





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Свої у Тигра ігри

      Вже вкотре блукають надії даремні …
      Позбутись війни та повернення Криму.
      Вражає байдужість керманичів нині,
      Бо власна для них важливіша кишеня.

      Зостались сьогодні лиш злидні й тарифи.
      Робота солідної прагне оплати,
      Щоб з гідністю люди могли працювати
      На користь державі та маючи втіху.

      Життя надсилає нові перепони.
      А хочеться злагоди, миру в оселі.
      Обличчя усміхнені, очі веселі.
      Не треба долати всілякі кордони.

      Не знати страхіть, що бувають від зброї,
      КОВІДНОЇ пошесті, хибної думки
      В чеканні приниження та порятунку
      Від когось, від чогось, від долі лихої.

      Надія маленька сховалась у Тигра…
      Володар він все-таки в році Новому.
      То ж всіх закликає: «Вернімось додому!
      Розплутати треба складну аксіому!»
      Чекають на всіх несподівані ігри…

      У Тигра всі прагнення й задуми щирі.
      Могутньої сили у нього достатньо.
      В підтримку б нам розум включити! Чи здатні?
      Нехай же в реальність крокують надії!
      Здійсняться найкращі бажання та мрії.

      03.01.2022



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Життєвий диктант
      Інколи треба рубати з плеча
      Для остаточного рішення!
      Складнощів, сумнівів теж вистача,
      Душу вразливу втішити.

      Час може якось змінити думки.
      Внести нові корективи.
      Інша картина… Усе навпаки
      Після раптової зливи.

      Злива завісу змиває та бруд,
      Швидко створивши калюжі.
      Вкотре брехнею ошуканий люд,
      Гідність йому не байдужа.

      Вчора, сьогодні…життєвий диктант.
      Над помилками зморені.
      Праця щоденна виснажує стан.
      Складно ладнати з долею.

      Доля дорогу спрямує – вперед!
      Інша історія, інший сюжет…

      29.11.2021






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Плетіння долі
      Шляхи тернисті, незбагненні…
      Перетинають їх стежки.
      В обставини ведуть злиденні,
      Які тривають вже роки.

      Ось так мандрують бур’янами.
      Із лісу вийшли, далі – степ.
      Він – у знервованому стані.
      Вона веде його вперед.

      Невже колись забракне світла?
      А кроки в темряві тяжкі.
      Та й сонця посмішка привітна
      В хмаринах згублена поки.

      Процес тривалий та повчальний.
      Його не зрозуміти враз.
      Коли ж нарешті буде схвальний,
      Наступить доленосний час?

      Плетінню долі не завадить
      Нічого, навіть вороги.
      Спокусу, безнадію, зраду
      Перемогти вони змогли.

      09.11.2021





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Змінні процеси
      До кошику збирає речі.
      Повернеться колись навспак*.
      Натруджені звільняє плечі.
      Скінчився вже його контракт.

      Відзвітував колишній місяць.
      Що тільки міг, переробив.
      Наступнику залишив втіху,
      потрібний виявити вплив.

      Завершить дії з падолистом.
      Хоча розважливо, не враз.
      Достатньо в листопаду хисту.
      Не буде марнувати час.

      А поки що ліси та сквери
      Палають залишками барв.
      Неначе пензлем на папері
      Палітра від вогненних фарб.

      Вона зникає якось раптом.
      Холодні ранки, дощ, мороз…
      А згодом зиму зустрічати.
      Невтішний слухати прогноз.

      Завжди є кращі сподівання.
      Ось літо бабине аж ген!
      Вже зранку сонячним вітанням
      Прийдешній знов потішить день.

      Нехай наснага буде й сила
      У вирішенні всіх проблем.
      Наповнить душу позитивом
      У висвітленні гарних тем.

      ***
      Віддалені у жовтня кроки...
      В останнє гляне пильним оком,
      Та й вирушає у дорогу.
      Для листопада знов нагода.
      Процеси змінні у природі...

      01.11.2021

      * Навспак - назад, у зворотньому напрямку.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Думка-чаклунка
      Мов птаха яснокрила,
      майнула в слово думка!
      Неждано прилетіла!
      Володарка-чаклунка!

      А слово – у рядочок!
      Шукає шлях до річки
      через швидкий струмочок.
      Напитися водички.

      Рядочки у куплети.
      Зцілити прагнуть душу.
      Народжують сюжети.
      Тож поспішати мушу.

      З Небес надходить знову
      (Записую негайно)
      якесь цікаве слово.
      Звучить, неначе файно.

      Та шліфувати треба,
      бо рима не класична.
      А поетичне кредо –
      з багатозначним змістом.

      Закрию творчу скриньку!
      Лети, чаклунко-птахо!
      Пора до відпочинку.
      Вже пізно! Хочу спати!
      ***
      ...Годинникові стрілки
      долають марафони...
      В майбутнє плинуть стрімко!
      Ні сну, ні відпочинку!
      Свої у них закони.

      12.09.2021





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Знову про осiнь
      З’явились раптово хмаринки!
      Чорніли у сірому небі.
      Щось діється з самого ранку!
      Уважно прислухатись треба.

      Повітря змінилось! Холодне!
      Пронизує кожну клітинку.
      Вдягтись по-осінньому згодні,
      бо Вітер не знає зупинки.

      Розвіяв фантазії літні.
      У лічені вклався години.
      Закреслив бажання амбітні,
      до теплої склавши торбини.

      Бешкетник! Бо поряд з ним Пані.
      Продовжує швидкісні дії!
      Вона ж у вразливому стані.
      Дощами зволожені вії.

      Бо мріялась інша їй зустріч.
      В природі свої негаразди.
      Змінити вбрання своє мусить.
      Негода його зіпсувала.

      Осінні мотиви вже вкотре
      полинуть у вІрші-присвяти.
      А жовтогарячі полотна
      під пензлем оздоблені златом.

      Нечувано щедра й багата.
      Писати про неї й писати…

      05.09 – 07.09.2021





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. В осiнньому жанрi
      СПЕКА не мала давно відпочинку.
      Працею зморена пані
      у відчайдушному стані!
      Треба змінити вже їй поведінку.

      Ось і з’являється слушна нагода
      ВЕРЕСНЮ не докучати.
      Піде в Небесні палати
      причепурити згасаючу вроду.

      Хай відпочине від неї природа!
      …Листя вдягають оздобу.
      Вітер наспівує оду
      та й надсилає чимдуж прохолоду.

      Свіжість нових відчуттів та емоцій
      зріють в осінньому жанрі.
      Поруч з вродливою пані.
      Теплі у неї, усміхнені очі!

      Прагнуть любові, відвертості хочуть!
      З поглядом впевненим, щирим,
      що закликає до миру.
      Тож зустрічаймо володарку ОСІНЬ!
      ***
      …ЛІТО спекотне було цього року..
      Зараз відчутні вже ВЕРЕСНЯ кроки…
      Зменшився день, стала довгою ніч.
      Зграя думок: досягти таємниць
      ВСЕСВІТУ дивного! Ось в чому річ.

      31.08.2021





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Поетичний полiт
      Невтомний політ поетичної думки
      в минуле, майбутнє, аж ген, до зірок!
      А інколи може змінити стосунки.
      Повчальний надасть, якщо треба, урок.

      Відкриє буття дивовижні деталі.
      Зануриться в світ надзвичайних подій.
      Стрічки, що розірвані, зшиє, з’єднає.
      Байдужого серця розтопиться лід.

      З рожевих тенет повертає в реальність.
      Пізнати, знайти допоможе шляхи,
      щоб долі лихій не коритись фатально.
      В собі подолати численні страхИ.

      Політ поетичної думки в роботі.
      Розбудить мовчання натягнутих струн.
      Найглибших куточків сердечних в турботі
      торкнеться, позбавить нав’язливих дум.

      В словесному вирі від пастки до злету!
      Без пафосу зайвого та метушні
      щодня відкривається щось на Планеті.
      Бальзамом цілющим торкнувшись душі,

      політ поетичної думки невтомний!
      У створених вІршах озвучує мить.
      А далі у пошуках знову в простори!
      До рим доєднатися, тож і не спить.

      16.08.2021





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Люцифер
      Магнітна буря ЛЮЦИФЕР.
      Невидима загроза.
      Торкнутись може різних сфер.
      Невтішні є прогнози.

      Вже наближається до нас.
      Відчутна в атмосфері.
      Їй панувати певний час.
      Незваний гість в оселі.

      Якесь тривожне відчуття.
      Руйнується свідомість.
      Підвищилось серцебиття!
      Не спиться вже натомість.

      Неспокій, страх беруть в полон.
      Обійми недоречні.
      Доречним є цілющий сон.
      В години небезпечні.

      Магнітна буря пролетить!
      Один із епізодів
      життя-буття – окрема мить…
      Довіримось природі!

      Нарощуємо позитив.
      Купаємось на хвилі
      емоцій гарних, почуттів.
      Позбавимось поганих слів.
      Та й будемо щасливі!!!

      17.08.2021



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    38. Сова та жайворонок
      Сова та жайворонок разом.
      Та різні маючи смаки,
      чутливі надто до образи.
      Стосунки ж теплі, завдяки

      тому, що з’єднані коханням.
      Глибока щирість почуттів
      у спільному для них бажанні:
      духовний зміст без зайвих слів.

      Для спілкування є нагода
      завжди! Обходити кути
      глухі, навчились, якось згодом.
      В шляхах тернистих до мети.

      Сова та жайворонок в парі.
      Прокинеться вже ВІН зрання!
      ВОНА ж долучиться до справи
      пізніше трішки… Навмання

      вже має взяти естафету!
      Вперед! Енергії запал
      до ночі пізньої на злеті!
      ВІН самовіддано чекав…
      Та сон таки його здолав.

      Ось так, працюючи, зуміли
      налагодити побут свій.
      Вразливі, відчайдушні, щирі!
      У кожного є власний стиль
      для втілення найкращих мрій!

      01.08.2021




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Болючий розділ
      Вони розділені війною.
      Між ними пролягла стерня.
      Зустрітись палко мріють знову!
      І ладні навіть навмання

      летіти, їхати, долати
      цю відстань всім наперекір!
      Зустріти сина хоче мати!
      Щоб неушкодженим був дім!

      Болюча промайнула згадка.
      Донбас надірваний і Крим.
      З «сусідом» теж не все в порядку.
      Гіркі відносини – полинь.

      А там чекають все онуки
      свою бабусю, підросли!
      Та тільки в неї кволі руки
      та й ноги раптом підвели.

      Життя марнується в чеканні.
      Зв’язок тримає телефон.
      Та до живого спілкування
      зосталась мрія, наче сон.

      20.07.2021





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Історія мужності
      Присвячується Ніні Москаленко та її родині
      (За мотивами телепередачі на каналі «1+1»)

      Родинна оселя: це їхня земля!
      Сімейне збирається віче.
      Та рейдеры якось з’явились здаля.
      А потім – погрози у вічі!
      Погрози! Якщо не покинуть свій дім,
      то будуть великі проблеми!
      Атаки бандити продовжують! Їм
      комфортно в обіймах системи.
      Ніхто не підозрює навіть тоді,
      що опір зустрінуть належний!
      Що вчителька піде назустріч біді,
      в своїй боротьбі незалежній!
      …Центр Києва, ласий шматок забудов.
      До нього так прагне замовник!
      Лютують проплачені виродки знов!
      Інструкції в них послідовні.
      Та опір триває – вже є адвокат.
      Спільнота навкруг небайдужа!
      А ще – розголошення у ТСН.
      Брудна рознеслася калюжа!
      Підшитий до матері вже кримінал.
      На хлопчика маються плани:
      наркотик підсунути, як варіант.
      Бабуся ж не довго протягне.
      Брудна авантюра продовжує шлях!
      Підступний у неї сценарій!
      Арешт непокірній!!! У клітці вже птах!
      Зневага постійна й страждання!
      Навмисно заплутані хитрі сліди.
      То ж складно знайти ляльковода.
      Із кола впливового якось змогли
      «на чисту їх вивести воду!»

      …Минуло з тих пір майже десять років!
      За правду боролася жінка!
      Злочинна система продажних судів,
      з підкупним, брехливим рахунком.
      На щастя, підтримка у неї була:
      звичайних людей, журналістів!
      Кінцевий замовник знайшовся! Хвала!
      Розкриті діяння нечисті.
      Відкрилась корупції вся складова.
      Майдан припиняє накази.
      Провладні бандити втекли крадькома.
      Шкода, що безкарно, одразу!
      …Історія й досі хвилює серця
      та згадки дорослого сина!
      Який архітектором став неспроста.
      Свій дім відродити зуміє!

      Історія мужності! Виклик! Протест!
      Направлений проти свавілля!
      Не втрачені, дійсно, ні гідність, ні честь –
      ЛЮДИНИ відважної вчинок!!!

      12.05 – 15.05. 2021




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Сонячна мрiя
      ­Зграї думок! Не зібрати докупи!
      Лиш допоможуть змішати коктейль
      в склянці, яка переповнена люттю!
      Із почуттів, що вирують до стель!

      Рішення треба прийняти наразі.
      Не загальмує вагання процес.
      Поштовх здійснився, це виклик образі.
      Щоб захистити ім'я своє й честь.

      Згадка нашіптує знов про подію!
      Зранила душу, отруту влила!
      Серед дощів тільки сонячна мрія!
      Серце зігріє, без фальші та зла.

      29.04.2021- 07.05.2021



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Таємниця сну
      Тіло, поринувши в марево ночі,
      в щільному дотику прагне злиття.
      Сонний мотив, наче теплий клубочок,
      змінить потреби душі, відчуття.

      Кожен натомість зі сном пересічний.
      Час відсторонення дійсне від справ.
      Саме у сні споглядаємо Вічність.
      Ліки, щоб знову поліпшити стан.

      Інколи, вранці, вдається згадати:
      що ж так дбайливо нашіптував сон?
      Тільки, частіше, не так вже багато
      запам’ятаєш! Суцільний кордон.

      Миттю зникає зі сцени вистава!
      Довга, чуттєва, з інтригою, гра.
      Навіть, краєчком торкнулася слава.
      Тільки уже прокидатись пора.
      ***
      …Зморена знову , вже сон мене кличе.
      Як же збагнути його таємницю???

      20.04.2021





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Маленьке бажання
      Де ж забарився мій читач?
      Пишу й пишу для нього вірші!
      Вчувається чомусь: пробач!
      Нехай їх прочитають інші!

      Не маю вільного часу!
      Комп’ютер, телефонні справи.
      Проблеми в кошику несу.
      Тут мова зовсім не про славу.

      Книжки поглинув Інтернет!
      Підсаджені на нього й діти.
      Їм не цікавий мій сюжет.
      Не хочуть книжечку відкрити.

      А в ній життя глибинний зміст.
      Думки і почуття поета.
      Та мрія, щоб читач підріс,
      дивуючись якимсь сонетом.

      Куди ж подівся мій читач?
      Знайдеться, хоч один, можливо?
      Відміниться футбольний матч?
      А що, як допоможе злива?

      Відкриє книжку… Сторінки,
      перегортаючи,читає.
      Це робить, дійсно, залюбки???!!!
      Невже, здійснилося бажання???

      23.03.2021





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Щедра скриня
      Білий політ фантастично-величний!
      У надвечір’ї рухливість зростає.
      Свято жіноче привносить окличність!
      Бо досконалість обмежень немає.

      Білі, чарівні, пухнасті істоти
      простір заповнять рухливим дизайном.
      Надані, певне, Всевишнього квоти.
      Раптом безмежні лягли простирадла.

      І не важливо, що березня вправи
      вмить запорошила сніжна лавина!
      Непередбачена сталася справа.
      Снігом надміру наповнена скриня.
      Щедра наразі її господиня!

      09.03.2021



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Животворчий стиль
      Березневий дотик свіжий,
      долучаючись до мрій,
      поглядом суворо-сніжним
      доторкнувся раптом вій.

      Ранок сонячно-мінливий
      до похмурого йде дня.
      Знову настрої примхливі
      стелить доля навмання.

      Розкружлялися сніжинки,
      заохочені до дій.
      І не знає відпочинку
      животворчий пензля стиль.

      То ж не думайте зітхати!
      Хай потішиться зима!
      Час в Небесні йти палати.
      Знає це вона й сама.

      09.03.2021 15.00





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Весна у білій сукні
      Весна у білій сукні.
      Вдягнулася мерщій!
      Під снігом лиш відчутні
      грайливі хвилі мрій.

      У мрії березневі
      покличе всіх жінок!
      До кожної оселі
      святковий зробить крок:

      «Сприймайте подарунки!
      Радійте досхочу!
      До кожного пакунку
      натхнення долучу!»

      Вже свято на порозі.
      Впусти його у дім!
      Втомилося в дорозі.
      То ж з ним і відпочинь!

      Весна замінить сукню!
      Летить нестримно час.
      Прискорить незабутній
      весняний вернісаж!

      06.03.2021









      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Весняна перспектива
      Лютень, як завжди, весні на заваді.
      Всесвіт надасть саме їй перевагу!
      Риси ж зимові втрачають наснагу,
      підпорядковані діючій владі.

      Крига під сонцем зникає повільно.
      З неї мерщій через всі перешкоди
      вперто збігають струмочками води!
      Плюси погодні зростають доцільно!

      Безповоротні морози лютневі.
      Може, нарешті, поліпшиться настрій?
      Співом пташиним розбуркає щастя!
      Березень квапиться, йде до оселі.

      Хоче в зелені вдягнутися перли!
      Подихом теплим повітря зігріє!
      Стане реальною давнішня мрія:
      втіленням зрілим пророщені зерна!

      Завжди у кожного є перспектива:
      щоб перевтілившись, бути щасливим!!!

      23.02.2021
      Свідоцтво про публікацію: izba-2021-3028129



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Пародисты, рифмоплёты
      Без клоунады как-то скучно.
      Очередной опять показ.
      Ушли в негодованье тучки.
      Как не комфортно им сейчас!

      Набор для травли неуместен.
      Словесный, неуклюжий смрад.
      Вытьё по-волчьи всем известно.
      Позор, когда смеётся брат.

      Брат по перу, по парте в школе.
      Удар нанёс из-под полы.
      Перекрутил значенье слова.
      А ты весь этот бред лови!

      О, пародисты, рифмоплёты!
      Чужой мозолит вас успех!
      В ничтожном поиске чего-то
      нарвётесь всё-таки на тех,

      которые молчать не будут!
      Добро способно победить!
      Не насмехайтесь праздно, люди!
      Умейте то, что есть, ценить!

      Слова, измочены отравой,
      вернуться могут и расправой!

      16.02.2021






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Рятівник
      Завдання нагальне снігу:
      притрусити хутко лід!
      Впорається до обіду!
      Сніжним килимом приліг!

      Ковзанку закривши «тілом»,
      збереже мільйони ніг,
      показавши намір ділом.
      Вдячні скажуть: допоміг!

      Тож візит його доречний.
      Довгожданий рятівник!
      У напрузі були плечі.
      Страх також тихенько зник.

      Тільки гарні краєвиди,
      заохочуючи зір,
      мальовничим білим слідом
      нас чарують до сих пір.

      16.02.2021 11.45
      Свідоцтво про публікацію №121021707206



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Ледяная арена
      Сплошное поле изо льда…
      Движенья скованы и взгляды.
      Когда же выплеснет вода???
      Излить слезу скорее надо!!!

      Накоплен груз суровых дней,
      отягощённый зимней стужей.
      Хороших не было вестей
      давно! И чувствую: не нужен!!!

      Опоры рядом нет! Один!
      Один! И ледяное царство…
      Своим лишь мыслям властелин.
      Сомненья в поиске лекарства.

      Чтоб душу исцелить от зла.
      Увидеть свет в конце туннеля.
      Знать: возрождается земля!
      Обогащаясь, крепнет тело.

      Способно растопить и лёд.
      Преодолеть тоску и горечь.
      Осуществить безумный взлёт!
      Попробовать, хотя-бы, стоит.

      Ведь до весны рукой подать!
      Каких-то, впрочем, две недели!
      Но замороженный фасад
      у входа на крутую сцену…

      Бегут денёчки чередой,
      работая в привычном ритме.
      Не знают: что такое сон???!!!
      Меняют новым смыслом титры
      на жизненной арене битвы!

      15.02.2021
      © Copyright: Виктория 75, 2021
      Свидетельство о публикации №121021605781



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. У полоні стихії
      Ожеледиця зі снігом!
      Невгамовний вітрюган!
      Кілька кроків до садиби…
      Так здавалося і нам.

      Тільки все неоднозначно:
      перешкоди на шляху!
      Прикро… Що ж так необачно?
      Замело стежинку ту.

      У обіймах завірюхи
      просуватись складність є.
      Геть невдалі стали рухи.
      Дощ скрізь сніг сльозу проллє.

      Плакати тому несила.
      Залучаємо резерв.
      Сподіваємось на диво,
      порятунок із Небес.

      Ожеледиця зі снігом!
      Невгамовний вітрюган!
      Недоречно, непотрібно!
      Неочікуваний стан!

      У полоні ти не пан!
      Не вирішуєш питань!

      12.02.2021



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Загадкове зникнення
      (За мотивами телефільму «Хлопчику мій»)

      Пожежа… Будинок згорає дотла.
      Знаходять там тіло жіноче.
      Забрала життя її доленька зла.
      Від розпачу мешканці плачуть.

      Оплакують горе нестерпне батьки,
      бо син їх також був у домі.
      Жалоба триває, пішла на роки.
      Тримає в міцному полоні.

      Та в матері віра, що хлопчик живий!
      Не все однозначно у справі.
      Бо тіло не знайдено ще до сих пір.
      Лиш хрестик та сумнівів зграя!

      Триває робота: об’яви, дзвінки!
      В куту опинилися слідчі.
      Сюжетні заплутані всі сторінки.
      Стежки збереглися лічені.

      Лиш випадок якось нагоду дає.
      Замінені напрямки дії!
      Відкрилася правда, припущення є:
      врятований хлопчик, можливо.

      Святкує свою перемогу рідня!
      Бо звістка хороша прийшла цього дня!

      26.01.2021
      © Copyright: Вікторія 75, 2021
      Свідоцтво про публікацію №121021007568






      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    53. Брехня
      (Частина 1)

      Брехня у бур’янах блукала.
      Хотіла квіточку знайти.
      Окрасу для брудної справи,
      правдиві знищивши листи.

      Роками назбирала бруду.
      У скрині довго берегла.
      Порядного цуралась люду.
      В душі багато мала зла.

      Гарячкувала, лютувала.
      Боялась правди та образ.
      Кульмінаційного накалу
      вже вкотре досягала враз.

      Брехня блукала все… даремно.
      Яскраву квітку не знайшла.
      Пусті всі спроби та нікчемні.
      За це Всевишньому хвала!

      ***
      Та у брехні не все гаразд.
      Розкрита буде! Дайте час!

      06.02.2021


      Брехня
      (Частина 2)

      Брехня блукала в бур’янах.
      Згубила совість там і страх.
      Шукала квіточку яскраву,
      щоби брудну прикрити справу!

      Ой, назбирала ж того бруду!
      Плела інтриги та облуду.
      Порядного цуралась люду:
      Казала: я вам не забуду!

      Порядні всі такі та чемні!
      Плітки підкину неприємні!
      Повішу їх на вашу шию!
      Позбавлю будь-якого впливу!

      …Одна брехня лиш на дорозі!
      Позбутися її не в змозі.
      Нашестя цього відцуратись!
      А сонце, певне, ще в палатах

      своїх, Небесних, забарилось.
      А вітер помічник мінливий.
      Повіє з півночі, чи з півдня.
      Не завжди допоможе гідно.

      Один залишився у полі…
      Брехня занапастила долю.
      Позбутися її так складно.
      Замаскувалась під порядність.

      Коли ж часи минуть лихії???
      Щоб правильну знайти стежину.
      Позбутися липкого бруду.
      «ДобрОдійського» пересуду.

      06.02.2021
      © Copyright: Вікторія 75, 2021
      Свідоцтво про публікацію №121020605427



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Небесне вето
      Листя покручене, сіре, останнє
      натиском зносить чимдуж буревій!
      Пристрасть шалена, не чує прохання.
      Віти шепочуть, згинаючись: стій!

      Ну, й розходився, завзятий бешкетник!
      Плани важливі мерщій скасував.
      Далі накручує швидкісні метри!
      Отже, сьогодні уже не до справ.

      Швидше б додому! Там затишок, спокій.
      Кроків залишилось кілька! Вперед!
      Почервоніли, замерзлі вже щоки.
      Доберемось до оселі ледь-ледь.
      ***
      Лютий від Січня візьме естафету!
      Трішки лютує, йдучи до Планети.
      Мріє, мабуть, до високого злету!
      Тільки боїться Небесного «вето».

      31.01.2021 11.00 - 12.15




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Життєві зливи
      Боротьба у протиріччі:
      сонце, зливи, снігопади.
      Найзапекліші до влади!
      Ще й бувають пересічні.

      Завітає дощ у січні.
      Потім – сніг та хуртовини.
      Змінюємо одежину.
      Бо ж не вперше – справа звична.

      Зараз сніг мете в обличчя!
      Ковзають по кризі ноги
      до безпечної дороги!
      Не впадаючи у відчай,

      вкотре в пошуках стежини
      пройдено шляхів багато.
      А часу ж бо не здогнати!
      Знов завершується днина.
      ***
      Вечір, ніч, втомились очі.
      Відпочити дуже хочуть…
      Вечір, ніч, наступний ранок.
      То ж готуємо сніданок!

      Далі у життєві зливи!
      Всі вони такі мінливі!

      30.01.2021
      Свідоцтво про публікацію №121013007263



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Задуми Всесвiту
      Дощ та сніг у суперечці???
      Чи у згоді, навпаки?
      Їм змагатись недоречно.
      Кожному – свої шляхи,
      вподобання, пори року
      вже поділені більш-менш.
      Явище ж поодиноке,
      коли з’єднанні з Небес,

      падають разом на землю,
      покриваючи дахи,
      огорожі, все навколо…
      Поховалися птахи.
      Був мороз, тепер – відлига.
      Всесвіт втілює думки…
      Де ж знайти таємну Книгу?
      Мудрих задумів рядки???!!!

      Вчора, завтра та сьогодні:
      у очікуванні змін.
      Не сприймаємо? Чи… згодні?
      Відчуваємо лиш вплив
      від природи, від погоди,
      від обставин, негаразд.
      Не підписана угода
      не виконується враз!
      ***
      …Дощ та сніг злились у пару.
      Небо сіре, навіть хмари
      зникли геть, ось тільки вітер!
      Помічник несамовитий!

      27.01.2021 14.35- 17.30





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    57. Осінній вогонь
      В осені-жінки у погляді сум.
      Тільки замало наснаги.
      Зносити більше не хоче тортур.
      Має до себе повагу.

      Дощ накликає: вже скоро сніги
      напоготові з вітрами!
      Осені треба красиво зійти!
      Вчасно, з свого п’єдесталу!

      Ось і кружляє в останню цю мить
      жовтогарячим натхненням!
      Сили останні збирає, летить!
      Та на душі якось щемно.

      Знає одне, що повернеться знов!
      Час відпочити потрібен.
      Щоб зберегти свій осінній вогонь,
      Всесвіт надасть їй терпіння.

      13.11.2020




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Снiговiй
      До розваги ще й мороку
      запровадила зима!
      Поглядає пильним оком:
      може снігу десь нема???

      Дітлахи мерщій на гірку!
      Небайдужі до санчат.
      Вгору-вниз! Без відпочинку!
      Не вщухає снігопад!

      Комунальникам не свято.
      Долучилося турбот.
      Геть мітлу! Беріть лопату!
      Двірникам коловорот!

      Падолист – тепленька згадка!
      Скоро мінус «двадцять два!»
      Призвичаїтись спочатку
      треба хутко! Бо дива

      нас очікують наразі.
      З кожним кроком сніговій
      закликає до уваги
      на шляху зимових мрій.

      Сподівання, побажання,
      зігріваючи щодня.
      Щирі, гарні привітання
      втіха кожному й броня.

      15.01.2021
      Свідоцтво про публікацію №121011604598



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Скарбниця життя
      У відчаї! Десь зникла доля.
      Перегортаю сторінки.
      У темряві життєве поле:
      стерня, каміння, колючки.

      Років лиш невблаганний відлік
      журбу у спогади несе.
      Та серця доленосний виклик:
      тримайся сам понад усе!

      Тримайся, збережи набуте.
      Наснагу пий із джерела:
      це пам’ять про батьків та діти.
      Скарбниці кращої нема.

      13.11.2020 15.00



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Біле диво 1
      ( Сніжна іронія)

      Біле диво простирадлом
      стелеться на всі боки.
      Треба швидше дати раду:
      як стежиночку знайти???

      Все зростає завірюха!
      Пристрасна її хода!
      Червоніють ніс та вуха.
      Скрізь замерзла вже вода.

      Небосхил відкрив раптово
      нескінченний снігопад.
      Сніжне марево навколо:
      невпізнанним став наш сад.
      13.01.2021 9.00

      Біле диво 2

      Біле диво чи стихія?
      Землю враз усю накрили!
      Ні стежинки, тільки сніг.
      Не спиняє свій розбіг!

      Занесло шляхи-дороги.
      І паркани, і пороги.
      Сніг та сніг… закрив і лід.
      У журбі пташиний світ.

      Голуби на підвіконні…
      Не чекали, ще з спросоння
      в пошуку: притулок де?
      Їжу… хто тепер знайде???
      ***
      Пригоршню зерна жадану
      зараз їм насипле Таня.
      Крихтам хліба раді дуже!
      То ж не будемо байдужі!!!

      13.01.2021 9.30





      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Воля та розум
      В країні занепад, хвороби, війна…
      Позаду невтішні майдани.
      Зруйновані райдужні плани.
      Поглинула їх метушня.
      Політикам не притаманна вина.
      Обіцянки марні давати
      навчилися й брати відкати!
      Ганебний піар та брехня!

      ***
      Щораз все нова піднімається хвиля!
      У темпі прискорено, маючи силу,
      несе потенційних вона емігрантів!
      Ніхто не надасть їм надійних гарантій.
      З освітою молодь не має роботи,
      у себе в країні одні лиш скорботи.
      Солідні, зі стажем, також у дорогу.
      Звертаються вкотре в надії до Бога:
      можливо від’їзд цей вже буде останній???
      Сховаємо сльози свої на прощання!
      Загояться рани на тілі країни!
      Корупцію геть! Хтось, колись її скине!!!
      Напевне, цей час у майбутньому буде!
      Приблизити треба мерщій його, люди!!!
      Цей безлад не може тривати роками!
      То ж ВОЛЯ та РОЗУМ, керуйте вже нами!!!
      ***
      …А зараз, на жаль, на рахунку роки…
      З країни щодень виїздять юнаки…

      05.01.2021





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Шляхами Святої Варвари
      Грудневий ліс, немов примара,
      під сірим небом задрімав.
      Похмурий, тільки білі хмари
      освітлюють палітру барв.
      Ліс мовчазний, немов примара.
      Короткий день, довжезна ніч.
      Господь веде Святу Варвару
      стежинами біля узбіч.

      І саме на отій дорозі
      завчасно відвела біду!
      Врятованому, що в знемозі,
      сказала: «Долю я знайду
      тобі! Чекай лише терпляче!
      Ти довго в пошуках блукав!»
      Подарувала йому вдачу:
      все, що судилось, подолав!

      Довгоочікувана доля!
      Сімнадцятого грудня день…
      У суміші кохання й болю
      єднання відданих сердець.
      Грудневий ліс. Сніжинки білі
      з’явилися неждано, враз.
      Небесне, животворче диво.
      Варвара й зараз серед нас.

      17.12.2020
      Свідоцтво про публікацію №121010309287




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Додому
      Думки повернутися кличуть ДОДОМУ!
      Колись виїздила вона за кордон.
      Не дуже привітно всміхалася доля.
      Нестерпний тримав у обіймах полон.

      В країні чужій свої звичаї, мова.
      Кружляє в повітрі осінній листок…
      В його шепотінні: ДОДОМУ! ДОДОМУ!
      Повітря цілющого треба ковток!

      Забракло повітря, зімкнулося коло!
      Тримає її біля самих воріт.
      Висвітлює промінь весняний: ДОДОМУ!
      Показує шлях, де батьківський поріг.

      Та розум шепоче: немає роботи!
      У рідній країні брутальна йде гра.
      Працюють лиш бідні до «сьомого поту»!
      Та в них на столі тільки хліб та вода.

      Країна знеможена, прагне підтримки!
      То може, настала для змін вже пора???!!!
      ДОДОМУ! ДОДОМУ! Не треба зупинки!
      Наступить колись вирішальна ходá!!!

      ДОДОМУ! Мерщій, повертайся вже, Таю!
      Чекаю тебе з нетерпінням, кохаю!!!

      21.12.2020



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Осінній мотив
      Мій сенс життя – твоя рука,
      твій погляд і твоя присутність.
      Стежина не завжди легка,
      та не властива їй підступність.

      Мій погляд між багряних фарб.
      Та все ж зелений тішить душу.
      Це згадка про весняний скарб.
      Сказати це собі я мушу.

      Ти від’їздиш! Прощання мить
      надміру сповнена журбою!
      До тебе поклик долетить.
      І знов зустрінемось з тобою!

      Нове суцвіття зрілих рим:
      там клен у жовтому намисті…
      В думках осінній лиш мотив.
      Шепочуться трава та листя.

      13.11.2020 14.38-14.48.




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Кременчуцький падолист
      Поглянь на Кременчуцький падолист
      очима композитора, поета!
      Мелодію омріяну сонету
      на струнах серця донеси!

      Чи в осені не втрачений ще хист?
      Достатньо праці, досвіду та вміння
      зміцнити власне, рідне їй коріння?
      Торкнись до Божої роси!

      На Кременчуцький падолист поглянь!
      Створив він на землі рухомий килим.
      Чи вистачить надовго йому сили?
      Бо мова йде не про рокú!

      Про кількісний багаж набутих знань!
      Ось тільки втрачений є лист, пожовклий.
      Приліг разом з братами, що замовкли.
      Зима на відстані руки!
      Та ти не клич її поки!!!

      ***
      Очима композитора, письменника, поета
      спроможний навіть падолист до зоряного злету!!!


      07.11.2020






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Мінлива влада листопала
      Листопад отримав владу!
      Каже він дощу: гаразд!
      Заспокоїтися час!
      Вчинкам треба дати раду.
      Та й послухати пораду.

      Відступає дощ частково.
      Бо у нього задум свій!
      Не порушуючи мрій,
      краплями осяє коло!
      Затихає на півслові.

      Листопад в палітру вхожий.
      Приміряє безліч барв.
      Забагато має справ.
      Спілкуватися він може:
      на своє запросить ложе.

      Настрій змінюється швидко.
      Та душею дипломат.
      Знає про осінній спад.
      Вже вуста його відкриті.
      Зараз буде говорити!

      До зими у діалозі
      він спроможний, як ніхто!
      А вона дає пальто,
      що прислала хуртовина.
      Він мерщій вдягнув на спину!
      Задивився на дівчину!

      Не дівчина, зріла жінка
      владно діяла не раз!
      Врахувала вкотре шанс.
      Ось такі ЗИМОВІ вчинки
      зважені, бо за хвилинку:
      неочікуваний сніг
      на осінній ліг поріг.
      ***
      …В листопада прикра доля!
      Тільки він гартує волю.
      Протриматись треба гідно!
      Скільки зможе – буде видно!!!

      03.11.2020 10.40-11.20.






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Майстер, радник падолист
      Кременчуцький падолист…
      Зайва двірнику робота.
      Як на нього не дивись,
      вже дістали обороти!
      Обороти зрілих рим
      перемішані із листям.
      Бо двірник – поет! Та втім,
      в конкурсах не бачить змісту.
      «Новоспечений» спектакль!
      Майже всі відомі ролі.
      Слава Богу, є антракт.
      Вже втомилися актори.
      Знов бере свою мітлу.
      Нумо, листя загрібати!
      Господу несе хвалу,
      що не треба відбувати
      десь там, в Польщі, карантин
      чи в заможнішій країні!
      Краще підпирати тин
      під дощем, на Україні.
      Помокрів і падолист.
      Ліг на землю, «лежебока»!
      В двірника піднявся тиск!
      ( П’ятдесятого він року!)
      То ж пішов до себе в дім.
      Заспокоїв хворі нерви.
      Повертається до рим:
      безкоштовні ллються перли!
      Почуття живі, не вмерли!!!
      ***
      Осінь поряд, мальовнича.
      Одягла нову спідницю.
      Падолист замовить танець.
      Він партнер її та бранець.
      Двірнику ж наповнить ранець
      відчуттям новим до справи,
      та не радить йти до слави.

      31.1О.2020




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Падолист чи листопад???
      Листопад є завершальним
      для осінньої пори.
      Хід розмірений,нагальний.
      Листя падає згори.
      Позбуваються дерева
      дивовижного вбрання.
      Осінь – вогняна пантера!
      Часом діє навмання.
      Падолист…Яка різниця?
      У селі чи місті він?
      Спалахне колись зірниця:
      втратить лоск поважний чин.
      Всесвіт має купу перлів.
      Заворожуючи зір,
      вимальовуючи пензлем,
      дивовижний гарний твір.
      Неповторний! У доробку
      має безліч кольорів.
      На землі його полотна,
      виткані із теплих мрій.
      Падолист не Кременчуцький.
      Всесвіту коштовний дар!
      У Москві, Берліні, Луцьку
      явищем звичайним став.
      А для когось незвичайний!
      Як його сприймаєш ти?
      Кожен крок в житті повчальний.
      Шлях тернистий до мети.

      ***
      Листопад чи падолист?
      Неосяжний Світу зміст…

      Падолист чи листопад???
      Почуттів дає каскад!!!

      30.10.2020



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Жовтнева напруга
      Жовтнева пора на весняну так схожа!
      Бо фарби зелені беруть перевагу.
      Багряні стрічки заплести допоможе.
      Із листя барвистого створює ложе.
      Тому й привертає до себе увагу.

      Жовтнева пора вже виспівує ноти
      осіннього смутку, осінньої туги.
      Листочки, жовтіючи, прагнуть турботи:
      втомилися від кропіткої роботи!
      Надмірного впливу вітрів та напруги.

      Жовтнева пора розуміється в діях.
      Та Всесвіт керує, йому і підвладна.
      Як завжди, замріяна, в кращих надіях.
      До Неба здіймає заплакані вії.
      Частенько буває й вона безпорадна.

      Жовтнева пора, навіть в сонячну днину,
      жалкує за тим, що спинилось навчання.
      Найкращі птахи покидають країну!
      Домівки пустують… Сумують родини.
      Зростає у шелесті трав хвилювання…

      ***
      Жовтнева пора у «Ко-відному» злеті!
      Вливає отруту в життя на Планеті.
      Та тільки до виборів чуються гасла.
      Жага керувати наразі не згасла.
      Жовтнева пора у напрузі невчасна.
      Та думка про неї у кожного власна.

      24.10.2020

      © Copyright: Вікторія 75, 2020
      Свідоцтво про публікацію №120102503329



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Смертельна повітряна аварія
      Страшні аварії в повітрі.
      Перелік їх значний, на жаль.
      Та тільки інколи Всевишній
      спасіння надсилає сам.

      Кому? Коли? Це вибірковість?
      Чи доленосний часу збіг?
      Не віриться у випадковість.
      Смертельний вчора був політ.

      Їх двадцять сім у екіпажі.
      Дорослі й двадцять юнаків.
      Курсанти й вчителі зі стажем.
      Та врятувався лиш один.

      Один! Який, так відчайдушно
      гасити полум’я почав!
      Товаришу на поміч дійсно
      він кинувся, хоча не знав,

      що буде далі! Ці хвилини...
      у вічну переходять мить...
      Обрав Господь одну людину.
      Він долю кожному вершить.

      26.09.2020
      Свідоцтво про публікацію №120092705276



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Травневі рядки
      Скорботні дні вже незабаром.
      Не можна викреслити їх.
      Жахливі спогади-примари
      нагадують кривавий слід.

      Слід повертає у минуле:
      де вкотре, згадка, мов жива.
      Років багато промайнуло.
      Зелена навкруги трава.

      Травневий день, як всі, буденний.
      Розмова – і остання мить…
      А далі зникнення таємне.
      Чекання, пошуки… Болить…

      Болить душа – холодний дотик
      руйнує серце та думки.
      Любові прагнучи й турботи,
      написані, в сльозах, рядки.

      18.05.2020





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Вітряна влада
      Cильний вітер – чутно скрежет!
      Гойдалка на всі боки!
      Лиш дзвінкий пташиний щебет
      перевагу взяв таки!

      Невгамовний вітрюгане,
      на гальмо свій апетит!
      Та розлюченому пану
      не шкода своїх «копит»!

      Вітряна, тривала влада…
      Може статись буревій.
      Треба скликати нараду,
      щоб навести лад мерщій!

      Не здавайтесь на поталу
      неспроможним діячам,
      котрі розуму не мають,
      вірять зовнішнім речам.

      Хибний шлях веде в безодню.
      Там злиденності страхи.
      Тож згуртуємось сьогодні,
      щоб вагань не було жодних.
      Відійдуть часи лихі:
      в рідний дім летять птахи…

      14.05.2020



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Вірші
      Вони порадники у справі,
      де безлад, сумніви та лють.
      Не прагнуть обіймати славу,
      із щирої душі дають

      cлова підтримки та любові.
      Бувають, інколи, сумні.
      Завжди колись, із кимсь – в двобої
      Завмерти можуть і на дні.

      Завмерти лиш на мить, щоб знову,
      набувши досвіду, в похід!
      У пошуках гнучкого слова,
      зелений відкривають хід!

      Почути може їх весь світ
      або назавжди зникне й слід!

      27.03.2020



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Пуста кімната
      Зачинені двері пустої кімнати:
      останньої зустрічі там оберіг.
      Знайомі їй речі, причетні до втрати,
      згадає, коли переступить поріг.

      Вже досить, загралась вона у мовчанку!
      Позбутись повинна страх`ів назавжди!
      Прокинеться якось травневого ранку,
      позбудеться залишків туги й біди.

      Нарешті не буде пустою кімната.
      (Лиш інколи світло включалося в ній)
      Там дівчинка зараз, їй хочеться гратись!
      Реальність торкнулась до бажаних мрій:
      бальзам для душі від болючих подій.

      12.04.2020.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Принцип ласого шматка
      Принцип ласого шматка:
      приватизаційний простір.
      Загребущого рука
      не цуралась з дев’яностих!

      Йшов розподіл всіх і вся
      серед сильних цього світу.
      Не одне тоді ім’я
      шлейфом хитрим оповите.

      Все й тепер у них: о кей!
      Хай позаздрять неімущі!
      Не бракує їм грошей:
      бізнесовим та тямущим.

      навіть в карантинній гущі
      процвітають, невмирущі!

      06.04.2020



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Бажаний шанс
      З’являється шанс, відкриваються дверці
      у поклику до небайдужого серця,
      якому так боляче зараз за всіх.
      Планета в загрозі: це догма чи збіг?
      Фатальний кінець чи замолимо гріх?

      Наскільки умілі в майстерності спроби,
      щоб відсіч надати смертельній хворобі?
      Наскільки включаємось всі в боротьбу,
      щоб разом зірвати недбалість, ганьбу!
      Корупції статус надати: табу!

      З’являється шанс для пізнання дороги,
      яка відривається кожному Богом.
      З’являється шанс – показати: хто я?
      Насамперед, не плямувати ім’я.
      Щоб в поглядах спільних створилась сім’я.

      Сім’я однодумців у справах важливих,
      щоб бажане стало наразі можливим.

      26.03.2020




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Вірус із Китаю
      Безлюдно повсюди, тривожно.
      Весняний лиш радує цвіт.
      Загрозу відчув зараз кожний.
      Здригається в розпачі світ.

      Цей вірус прийшов із Китаю.
      З шаленою швидкістю зріс.
      Раніше про нього не знали.
      В мутаціях змінює ріст.

      Невивчений, то ж – небезпечний.
      В полоні його – тисячі.
      І скептикам вже недоречно:
      всміхатись, сміливо йдучи.

      Звичайно, що паніка зайва.
      Не кращий порадник вона.
      Насамперед, будьмо охайні,
      терплячі, уважні… сама
      загроза мине крадькома,
      а з нею цей жах та війна.

      У пошуках всі небайдужі:
      як вийти з цієї калюжі???!!!

      29.03.2020. 14.00





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Епохальнi подii
      Глобальні події епохи,
      де кров’ю омита земля,
      де війни брутальні, жорстокі
      людське спотворили ім’я.

      Не хоче вже Всесвіт мовчати.
      Цю кару, мабуть, надіслав
      за те, що вбиваємо брата,
      заради мерзенних забав.

      Вбиваємо пострілом, словом
      за погляди інші й думки.
      Не маючи розуму й волі,
      пізнати життєві стежки.

      Глобальні події епохи,
      де вірусів злет та ганьби.
      Падіння людські анітрохи
      не спинять бажання стрільби.

      Вказівки та поклики Неба:
      звернутись до мудрості треба!

      29.03.2020





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Карантинна пустота
      Ось-ось вже квітень незабаром.
      Та в душу ллється гіркота,
      що відчуття весни позбавить
      ця карантинна пустота.

      Та треба спілкуватись з нею.
      Розсадник обійти біди.
      Ізолюватись за потреби,
      щоб зникли вірусу сліди.

      Скажімо так: це ненадовго.
      Та іспит буде непростий.
      Планети виклик, безумовно,
      повинні зрозуміти всі.

      Скажімо так: все буде добре!
      У пошуках цілющий шлях.
      Якби ж то вчинки були мудрі,
      бо по другому вже – ніяк.

      Нав`ести якось треба лад !!!
      Яких дослухатись порад???

      28.03.2020



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Перiод карантину
      Ворог прийшов, не питає: а хто ти?
      Байдуже, мова яка в тебе й статок.
      Навіть найвищі відкриє ворота.
      Нищить безжально усіх на додаток!
      Як захиститися? Хто про це знає?

      Зморені відчаєм, люди планети.
      Тільки продовжують декотрі знову
      бруд виливати в поля Інтернету.
      Розум у них не впливає на слово.
      Швидше за все, його просто не має.

      Цілий потік неймовірної люті
      може забруднити навіть і море.
      Гляньте ж навколо: до ліжка прикуті
      наші земляни – таке справжнє горе.
      Вірус долати – це є апріорі!

      З рук неможливо позбутися бруду.
      Міцно заліг він у душі та вчинки.
      Зцілюйте самі себе від облуди.
      Час кличе всіх: не дає відпочинку.
      Вдумайтесь, люди, хоча б на хвилинку!

      Вирішить кожний наразі для себе:
      Як далі жити??? З пихою та люттю?
      Може звернутись до розуму треба?
      Що… після нас відійде у майбутнє?
      Совість плекайте: часи надто скрутні…

      24.03.2020. 16.00



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Багатий i бiдний
      В черзі одній: і багатий, і бідний.
      Краю й кінця їй наразі не видно.
      Втомлені…Тільки час`у є замало.
      Старість… А встигнути треба до Раю.

      Раю земного: до нього щосили
      вкотре наблизитись дуже хотіли.
      Бідному ніколи; справи в хатині:
      стріху латати, знайти копійчину.

      Дітям на поміч: шукати роботу,
      щоби в країні зосталися, що там!
      Сім’ї змогли об’єднатись в турботі.
      Не працювали до «сьомого поту».

      Ну, а багатому, звісно, Мальдіви.
      Скільки принад, та нема перспективи.
      Всюди закриті (бо вірус) кордони.
      До відпочинку – міцні перепони.

      Бізнесу прикро, втрачаються статки.
      Д`ірки… так`ож треба ставити латки.
      А головне – для життя є загроза.
      Коронавірусу: тьху, на погрози!

      Наче з підпілля, розлючений ворог!
      Байдуже, нищить, руйнівно, на сполох!
      …В черзі одній: і багатий, і бідний.
      У лихолітті, здається, мов рідні!

      Скільки часу залишилось? Як знати?
      Всесвіт мовчить, не бажає казати.
      В спільних бажаннях – єдина дорога!
      Стати на неї з’явилась нагода.

      В прагненнях, діях з’єднатися треба,
      щоб зрозуміти вказівки від Неба!


      19.03.2020





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    82. Навколишній світ
      Розбіжність у поглядах, різні думки.
      А інколи, навіть, стіна ворожнечі.
      Стосунки людські, безумовно, це скарб:
      безцінний, який треба оберігати.
      Буває нещирість чиясь на роки
      зневоджує душу, несе порожнечу.
      Життя має безліч відтінків та барв.
      Потрібно навкруг позитив відшукати.

      Важливо прожити без сварок та чвар.
      Із мудрої скрині безцінні уроки
      вивчати, сприймати, як Всесвіту Дар.
      Других не повчати, бо ми не пророки.
      Надбання у кожного є та й пороки.

      06.03.2020



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Єднiсть думок та дiй
      Часи в житті бувають різні.
      Нелегко витримати їх.
      Війна, випробування грізні,
      напевне, й зараз не до втіх.

      Кліщів скопичення надмірне,
      коронавірусу жахи…
      Чутки, підозри неймовірні,
      в швидкому русі, мов птахи.

      Старанно, кажуть, мийте руки,
      хто вчора ще про це не дбав.
      Щоб обійти хвороби муки
      й ніхто із нас не постраждав.

      Не вірити у чудо-фейки,
      що викликають тільки лють.
      Уявні скинути наклейки,
      реальну розуміти суть.

      Не треба паніки, лиш розум
      включити та здоровий глузд.
      Хорошим вірити прогнозам,
      й відійде смуга негаразд.

      Пережив`емо все наразі,
      не втративши своє ім’я.
      Думками, діями всі р`азом.
      бо цінна єдністю сім’я!

      18.03.2020



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Лютнева гроза
      Лютневого вечора стались див`а:
      в нудьгу дощову завітала гроза.
      Не витівка Неба… та й зовсім не жарт:
      такий передчасний весна бере старт!
      Звичайно, від подиву, зникли слова!
      Наразі помружилась вербна лоза.
      Від спалаху скверик бадьоріший став!
      Птахи причаїлися в зелені трав.

      …Зимових залишилось тільки два дні.
      Властива гроза лиш травневій весні…

      27.02.2020





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Зрiлi стосунки
      Зрілі стосунки , які напрочуд
      зіткані пружністю сильної нитки.
      Крила зміцніли, рішуче несуть!
      Цінні, довершені мудрістю, злитки.

      Сталося так, заблукали вони:
      довго, стежками тернистими в полі.
      Вже одружились їх доньки й сини.
      Тільки для них не знаходилось долі.

      Мрії зростали, будили вогонь.
      Якось зустрілися двоє знайомих.
      Школу згадали, торкнулись долонь.
      Біле волосся у нього на скронях.

      Відгук турботи світився в очах.
      Щирий запал в голосистій розмові.
      Мужність відчутна в широких плечах
      та небайдужість у кожному слові.

      Інколи Небо дарує блакить.
      Вже забагато років промайнуло.
      Надана Богом для зустрічі мить,
      долі з’єднавши, любов’ю зігріла.

      26.02.2020





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Новий шлях
      ...Перон… Вагон… Вона в обіймах вітру:
      збиває з ніг, розвіявши туман.
      Вдивляючись в закриті щільно вікна,
      про свій нестерпний забуває стан.

      Шалений буревій в думках клекоче.
      Душі частинку залишає тут.
      Журливі надто, виплакані очі.
      Гіркий в знемозі покидає спрут.

      Їй холодно в міцних обіймах вітру.
      Зігрітись поспішає у теплі.
      Весняну незавершену палітру
      доповнять мрії бажані, нові.

      …Перон… Вагон… Рушає з місця потяг…
      В битті прискореному серця пульс.
      В майбутнє відкриваються ворота.
      Шлях знайдений, а це… важливий плюс.

      26.02.2020




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Потяг час`у
      З несамовитою швидкістю потяг,
      не зупиняючись, мчиться вперед.
      Брами йому відчиняють, ворота.
      Тільки й бажає про зоряний злет.

      Потяг час`у в неймовірному русі
      лине в безмежність, зупинок нема.
      Десь там, далекий перон його змусить
      долю послати, зійшла щоб сама.

      Кроки відчутні її, зрушать струни:
      ті, що в душі задрімали колись.
      Подихом теплим нарешті врятують
      від самоти. Хтось прийшов, придивись!
      Двері до щастя відкрий, не барись!

      18.02.2020




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Зимове парi
      Дощ, провокуючи, має свій задум.
      Зараз мерщій перевтілиться в сніг.
      Хутко проводиться слушна нарада.
      Білі сніжинки охочі до втіх.
      Збіглись в намети, не видно доріг.

      Тільки наразі зростає тривога.
      Кликати треба найшвидше мороз.
      Спізниться: перешкоджають дороги.
      Втримати сніг конче треба для нас.
      Квапитись буде міцний ловелас.

      Лютий в чеканні, здається важливим,
      бо завершальний в зимовій порі.
      Радісним буде вважатись, щасливим,
      тільки коли полютує згори,
      крапку поставивши в календарі.
      Виграє може зимове парі?
      Лічені в нього залишились дні:
      владне кермо передати весні!

      05.02.2020





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Керуюча сила Всесвiту
      Охоча до змін, невгамовна погода.
      Їй б `айдуже чути людські балачки:
      що тиск нестабільний, якісь там скачки!
      Від цього страждає, на жаль, навіть врода.
      Нестерпна наразі й сьогодні погода:
      Дощі… чи правдиві й надалі прогнози:
      об `іцянки про снігопади, морози???
      Порад не чекає, вказівок та згоди.
      Сюрпризи завжди притаманні погоді.
      Руйнуються плани, зіпсований настрій.
      Вона режисер та справжнісінький майстер.
      Надасть допомогу частково й природа.
      Та тільки єдина на все Воля Бога!
      Підвладні, до Всесвіту линуть думки,
      а потім народжують в римах рядки.
      Веселі вони чи сумні навпаки?
      Із Всесвіту сила керує таки!
      Могутня ця сила проклала дорогу.
      Вже вкотре потрібна її допомога.

      05.02.2020



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Траурне коло
      Здригається в розпачі Небо!
      Загиблих приймає земля.
      Оплакує… чутно здаля.
      Шукає для рідних розради,
      та марні всілякі поради.

      Зійшлися хмарини на Небі.
      Палітрою темною барв,
      у зграї неначе примар,
      лишень споглядають довкола,
      де зімкнене траурне коло.

      Жалобою вінчане Небо.
      Сльозу омиває дощем.
      Скорбота у серці та щем.
      Для дівчини сукня весільна
      труну покриває суцільно.
      ***
      Виною пригнічене Небо…
      Можливо, пташиний щебет,
      покликаний Волею Бога,
      зернятко надасть допомоги.
      Якщо це, звичайно, можливо.
      Та тільки не станеться дива.
      Лиш мріється: жити щасливо.
      Це кожній людині властиво.

      20.01.2020.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Сяюча зiрка
      Сяюча зірка у Небі єдина.
      Диво з далеких космічних світів.
      Саме сьогодні зійшла в надвечір’ї.
      Відгук, сполука колишніх життів.

      Тих, хто не встиг на землі догоріти!
      Хто передчасно в миттєвості зник.
      Як відчайдушно хотілося жити!
      Жоден до втрат доленосних не звик.

      Зірка палає у Небі єдина.
      Долі людські – це прихований скарб.
      Щастя визбируємо по зернині.
      Смуток буває у кожній родині.
      Безліч в житті є відтінків та барв.

      16.01.2020
      Свідоцтво про публікацію №120011705216



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Останній рейс
      Жахливо навіть уявити:
      для них цей рейс останній був.
      Літак лиш тільки встиг злетіти,
      ніхто, що сталось, не збагнув.

      Ніхто, бо всіх забрало Небо.
      На землю віддало тіла.
      Якби ж хтось знав, що саме треба?
      Чому ж їх доля завела

      в смертельну пастку так раптово???
      У вічності завмерла мить!!!
      Не допоможе жодне слово,
      бо серце зранене болить!

      Болить нестерпно, надто в рідних:
      їх відчайдушний чутно крик!
      Скорбота… Виходу не видно,
      Бо до таких подій не звик

      ніхто… Лікує час один.
      Чиясь там донька, батько, син….
      Їм пам’ять світла!!! Співчуття,
      терпіння рідним, сприйняття:
      назад не буде вороття.
      Сторінка це сумна життя.

      08.01.2020
      Свідоцтво про публікацію №120010904594



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    93. Рiздво
      Свято Різдвяне заходить в домівки.
      Вранішнє світло торкнеться вікна.
      Дива чекаємо, може, вказівки
      з Вищих Небес. Повноводна ріка

      хвилею змиє усі негаразди:
      смуток, хвороби, тривоги, печаль.
      Зможуть позбутись залежної пастки
      всі, бо лягла Благодаті печать.

      Божої милості будем благати!
      Ми у обіймах чудового свята!

      07.01.2020
      Свідоцтво про публікацію №120010710119



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Скарбниця світу
      Прилетіла пташка, сіла на ялинку.
      Лапками відчула, що колючі гілки.
      Та які ж солодкі аромати хвої!
      Мабуть, подарунок феї лісової!
      В захваті дивилась пташка на ялинку.
      Щебетала радо, змовкла на хвилинку.
      Дивне серед лісу дерево зелене
      серед чорно-сірих ясенів та кленів.

      Спілкувались довго, щиро та охоче.
      Тільки в цих стосунках щось було пророче.
      Не чекали лихо, та прийшло неждано:
      Дерево зрубали якось на світанні.
      Прилетіла пташка: де ж моя ялинка???
      В пошуках кружляла, майже без зупинки!!!
      Здогадалась раптом: новорічні свята!
      Хтось її красуню буде прикрашати.

      Ясеням тривожно та й сусіду-клену:
      Боляче сприймати їм нестерпну тему.
      Що росте навколо, то живі істоти.
      Прагнуть до любові, захисту, турботи.
      Як створити чудо? Треба зайві віти –
      в зібрану ялиночку й іграшки надіти.
      Штучна також гарна, порадіють діти!
      Лісові ж дерева – це скарбниця світу!!!

      05.01.2020
      Свідоцтво про публікацію №120010507305



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Присвячується Софії Сергієнко СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ!
      На зустрічі сказала всім,
      що їй, неначе двадцять сім!
      Ні, двадцять вісім, так, мабуть.
      Долають цифри свій маршрут
      років, що плинуть з кожним кроком,
      (сягнути не вспіваєш оком)
      як змінюють вони число,
      нагадуючи, що було,
      до злету, успіху вело.

      …Роки дитинства плинуть – згадка:
      стежина, а по ній – дівчатко
      крокує весело до хати.
      Чекає на порозі мати.
      Протягує свої долоні
      та й каже: «Що ж так довго, доню?
      Давно чекає тебе й тато!
      Гостей сьогодні забагато.
      Ти подивись, які дарунки!
      Книжки цікаві, в них малюнки!»
      І усміхається дівча:
      радіє, бавиться, хоча,
      потрібно вірша ще читати,
      Гостей же має потішати!

      …Майнула й зникла тепла згадка.
      Вона, Софія, не дівчатко
      уже давно, а цифри злі
      змінилися вони в числі.
      Та не змінились в неї очі!
      Вони і зараз, як дівочі.
      Вродлива постать та натхнення:
      Вже СЬОМА збірка сьогодення!
      Поета поклик, майстерніcть, хист:
      найголовніший в житті є зміст!
      Пера її чудовий стиль
      поринув до життєвих нив
      та й зазвучав чарівний спів!
      Із віршів створений мотив,
      чарівністю заполонив!
      На втіху й радість нам усім!!!

      22.05.2017





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. 2020 рік
      Дві тисячі двадцятий рік
      прийшов, всього було в дорозі!
      Змахнувши дощ мерщій з повік,
      стираючи вчорашні сльози,

      позбутись хоче негаразд,
      тривог, хвороб та лихоліття.
      Щоб промінь сонячний щораз
      теплом осяяв всі СТОЛІТТЯ!

      Все буде добре, тільки так!
      Немає снігу – якось згодом!
      В житті багато є відзнак!
      Та й безліч втіх дає природа.
      На все у світі Воля Бога!!!

      01.01.2020
      Свідоцтво про публікацію №120010104094



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Великий обмін
      Червоний Хрест, ОБСЄ…
      Великий обмін полонених,
      бо політична воля є
      й сміливість кроків повсякденних,
      щоб стало б `ажане здійсненним!

      Довготривалі, нелегкі
      для звільнення робились спроби.
      Нестерпна туга на роки:
      у сім’ях горе, біль, жалоби,
      чекання в розпачі, хвороби.

      Хвилююча нарешті мить!
      Здійсняться довгождані мрії!
      Душа у кожного болить,
      хто небайдужий і вразливий
      до історичної події,

      для кого доля цих людей
      сприймається, неначе власна!
      Для мирних здійснення ідей
      довгоочікуване, вчасне
      прийд`е в домівки справжнє щастя!

      ***
      Щоденна біль, сльоза в очах,
      тривоги, сумніви та страх:
      тяжкий до звільнення був шлях.

      29.12.2019






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Святий Миколай
      Святий Миколай по зеленій стежині
      Крокує у теплому просторі грудня.
      Гостинці лежать у казковій торбині:
      Чудові дарунки, щоб кожній дитині
      Отримати вранці їх, ще до пол`удня.
      Важливо окрасити радістю будні.

      Повинен він встигнути й в нашу оселю,
      Тому з нетерпінням чекають малята.
      Іскринки в очах загорілись веселі:
      Мерщій під подушку щораз заглядати:
      Цікаво, чи справдяться кращі бажання,
      Які загадали Сергійко і Таня???

      Дорослі очікують справжнього дива:
      Успішною буде житєєва їх нива,
      А діти та внуки здорові й щасливі!
      …Відчутні вже кроки чудового свята:
      (Сюрпризів, напевне, ще буде багато!)
      Давайте всі дружно його зустрічати!

      18.12.2019
      Свідоцтво про публикацію №119121803522



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Жовтень-Листопад
      Останні тихі Жовтня кроки
      відходять в шепотінні трав.
      У золоті грайливих барв,
      Які для кожного листочка
      яскраву виткану сорочку
      подарували всім на втіху,
      як застереження від лиха.
      Не встигнемо «моргнути оком»,
      ось-ось відійдуть Жовтня кроки…

      Відчутні рухи Листопада
      в пер`ебігу кошлатих хмар.
      Чи це від них густий туман
      заполонив усе навколо?
      Зімкнувши в своєрідне коло
      кущі, дерева та будинки,
      думки невтішні, навіть вчинки.
      Шукаємо мерщій поради
      тепер наразі в Листопада!

      29.10.2019
      Свідоцтво про публікацію №119102904976




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Тiнь минулого
      Ганебного життя шматок
      все відірватися не може!
      Застряг отрутою ковток.
      Надалі жити так не гоже!

      Минулого завіса, тінь
      лягає тягарем на плечі.
      Страждання, біль передусім
      у прірву тягнуть порожнечі.

      Здається й зараз він один…
      Ось тільки посмішка дитяча:
      Онука в дім зайшла та син.
      Так доля знов йому віддячить

      за ті роки, що пережив
      в обіймах доленьки гіркої;
      Потрапив під жорстокий вплив,
      Колись причетним був до змови.

      Розтоплять рідні в серці кригу
      сльозами щирості й добра.
      Протистояти зможуть лиху,
      В надії бажаній на втіху,
      Змінитися прийшла пора.

      Квітень 2019
      Свідоцтво про публікацію №119102708941



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Гнів
      За мотивами
      телесеріалу «Наречена зі Стамбулу»

      Немає розуму у гніві!
      А почуття заслав туман,
      Що скупчує в душі обман.
      Пусті всі рухи, неумілі.

      У гніві швидкість надвисока!
      Не діють гальма аж ніяк.
      Суцільний, неспроможний жах
      Закриє пеленою око:

      Замилиться, не бачить правди:
      Навколо тільки вороги.
      До стану скручує дуги.
      Реальність зникла десь насправді.

      Немає розуму у гніві!
      Коли ж розвіється туман?
      Дійд`еш до розуму ти сам?
      Крокуєш по життєвій ниві…

      Не потрапляв у справжню зливу:
      Обмиє з голови до ніг!
      Нестриманий відчуєш біг
      Усіх клітиночок у тілі.

      В обставинах незрозумілих
      знайди правдивих кілька слів.
      Порадник нікудишній, гнів!
      Не завжди й друга зрозумієш.

      ...То ж не звертай на хибний шлях!
      Не забивай останній цвях
      в стосунки, наведи там лад
      та й зрозумієш: хто твій брат?
      Хто ворог? Хто найкращий друг?
      І не складай в безсиллі рук!

      Мораль у байки є проста:
      У гніві не змикай вуста!

      23.10.2019
      Свідоцтво про публикацію №119102304866



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Риторичні питання
      Із щедрістю осінь дарує оздобу:
      Багрянцю та й золота їй не шкодА!
      Подекуди блискає жовтим вода,
      Бо листячко вперто туди погляда.
      Хизуються, гарну показують вроду
      осика й тополя: гарненькі, нівроку.
      Шикуються парами, радують зір
      палітрою барв : безліч в ній кольорів.
      Зеленому дякують всі навздогін,
      Бо більшість втрачається вже, тільки збоку
      Ялинки та сосни стоять у чеканні:
      А що, як замінить їм осінь вбрання?
      Сипне позолоти, ось так, навмання?
      Даремні, на жаль, всі у них сподівання.
      Не можуть здійснитись окремі бажання.
      До Всесвіту лиш риторичні питання ???!!!

      21.10.2019
      Свідоцтво про публікацію №119102108216



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. У тиші
      У тиші осінній принишкли верхів’я,
      Вдивляючись вгору та вниз, на довкілля!
      Вже простір Небесний поглинув сузір’я.
      Погожий світанок сьогодні чарівний!

      У тиші дерева стоять нерухомо...
      Нарешті знайшовся хтось, їх заспокоїв:
      Ущухли старання у вітру надмірні,
      До злагоди прагнучи в пошуках спільних.

      У тиші, гармонії, щойно земля:
      В цю мить Ти щасливий, напевне, і Я ?!!!

      21.10.2019
      Свідоцтво про публікацію №119102104829




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. До тебе
      Пригортаюсь думками до тебе:
      Чую голос знайомий крізь сон,
      Що порушив залізний кордон
      Затяжної для мене розлуки.
      Сонце щиро всміхнулось на Небі.
      І на крилах пташиних пісень
      Надсилає осяяний день,
      Зігріваючи стомлені руки.

      Пригортаюсь нарешті до тебе:
      Довгожданої зустрічі мить.
      Простелилась над нами блакить.
      Зустрічаються в погляді очі.
      Зайвих слів говорити не треба!
      Так, дорога була непроста,
      Ледь помітно відкриті вуста:
      Про кохання нестримно шепочуть!

      Пригортаюсь мрійливо до тебе…

      17.10.2019
      Свидетельство о публикации №119101804572



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Футбольний трiумф
      Присвячується українським футболістам

      Бентежні емоції на стадіоні!
      Запекла хвилююча гра!
      Та все ж перевагу бере Україна
      З рахунком "два-нуль" на «ура!»
      Сміливо вона виграва!

      Хоча супротивником є португальці,
      (В футболі серйозні знавці )
      Досвідчені, вмілі достатньо бувальці.
      У світі знайомі гравці,
      Та й в справі своїй фахівці.

      Вже другий в завершенні тайм... та напруга
      Сягає шалених висот!
      Рональдо поцілить у наші ворота:
      Потужний у грі поворот
      Надав хвилювання й турбот.

      Когорта славетна зібралась відома:
      Ярмоленко та Яремчук!
      Євген Коноплянко: легенда футболу!
      Відточений П’ятова рух:
      М’яча що не випустить з рук!

      Бо він воротАр міжнародного рівня!
      А для Кропивницька земляк.
      Подачі усі відбиває відмінно,
      (Одну лиш не стримав ніяк)
      Отримує безліч подяк.

      Завершився матч! "Два-один!" Перемога!!!
      У оплесках чутно запал!
      Осяяна успіхом в спорті дорога
      Для хлопців успішний фінал!
      Тріумфу нестримного шквал!

      14.10.2019
      Свідоцтво про публікацію №119101509746



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    106. Жовтнева пора
      Жовтнева пора має шарм особливий.
      Дивує палітрою щедрою барв.
      Багрянцем оздоблена, золотом трав.
      До статусу прагне володарки-жінки!
      Красуні Осінній нема відпочинку,
      Та все ж потребує кохання й підтримки!
      Засвідчить про це перехожий: вродлива!
      Одне запитання у нього: щаслива?

      Щаслива! Ось тільки миттєвість природи
      Окреслена подихом Вищих Небес.
      Запрошує й зараз у казку чудес.
      На жаль чи на щастя, життя швидкоплинне!
      Події, новини очікують, зміни.
      Бо час не стоїть, а крокує невпинно:
      Позбавить панянку чарівної вроди.
      Прохання йому не потрібні та згода.

      Жовтнева пора – у красі її зрілість!
      А скільки тривати – на все Божа милість!

      12.10.2019
      Свідоцтво про публікацію №119101204561




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    107. ***
      На листі зеленому сніг…
      Так дивно, бо осінь навколо:
      Сумної мелодії соло…
      Подекуди вранішній слід:
      Поночі утворений лід,
      Холодний,торкнеться долоні.
      Тримає в своєму полоні.

      На листі зеленому сніг…
      Руйнуючи юність поволі,
      Життєві придбались мозолі.
      На скроні упевнено ліг.
      Чи буде доречним цей збіг?!!!
      Чи може змінити він долю???
      Окреслює кожному коло.

      На листі зеленому сніг…

      27.09.2019
      Свидетельство о публикации №119092709313



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    108. Мелодія дощу
      Чутно осінній акорд скрипаля!
      Гама завершилась нотою «Ля»!
      «Сі» вже не чутно! Мелодія плаче:
      Дощ скаженіє, упевнений мачо!
      Декілька днів неймовірної туги:
      Боляче стало землі від напруги.
      Влада його непомірно жорстока:
      Ллє, не моргаючи навіть і оком.

      Чутно осінній акорд скрипаля!
      Тільки надміру залиті поля.
      Думи згущаються, линуть невпинно:
      Треба чекати погожої днини!
      Настрій всілякий присутній в природі:
      Досить сльозами вмиватися, годі!
      Термін дощу – вгамуватись до ранку!
      Сонце чекаємо все ж на світанку!

      06.10.2019


      © Copyright: Виктория 75, 2019
      Свидетельство о публикации №119100604616



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 4.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    109. Прогнози
      В прогнози повірити – справа невдячна.
      Сприймати не треба нам їх однозначно.
      В чеканні: повинні вже рушити зливи!
      Та небо безхмарне, тому неможливо!

      Прогнози не тільки стосовно погоди.
      Робити їх так полюбляють в народі:
      Приватне життя та й політики жерла
      усе перемелють, поки ще не вмерло.

      Всі сфери життя охопили прогнози:
      Від них дратівливість приходить, неврози.
      Бо кожне життя – це зачинена скриня.
      Відкрити її може лиш господиня.

      Життя – таємниця, під наглядом Бога.
      Окреслить Він кожному в світі дорогу!
      Надію не втрачено: все буде добре!
      Бажання є вчинки робити хоробрі!

      …Див`а все ж бувають – здійснились прогнози!
      Сьогодні затримав нас дощ на порозі…

      29.09.2019
      Свидетельство о публикации №119092904499



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    110. Мудре рішення
      Дотик відчула чарівної Феї;
      Дійсно, це був неабиякий хист:
      Осінь візит нанесла Орхідеї,
      Щойно жовтіти почав її лист.

      Певне, замало роботи їй в полі,
      Та і в садочку не той вже розгін!
      Вирвалась миттю із власного кола
      Та й до кімнатних примчалась рослин:

      Гей, відчиняйте, бо Я – господиня!
      Фарби свої розіллю тут і там:
      Жовті, багряні, відчинена скриня:
      З неї Вам зрілість дарую, мадам!

      Та й зажурилася вмить Орхідея:
      Добре, що жовтий листочок один,
      Ще молода Я! Ну зовсім зелена!
      Осінь всміхнулася їй з-під хмарин:

      З Вітром залишусь, маб `уть, наодинці!
      (Маю на це забагато причин)
      В тихому шелесті трав, на зупинці…
      Ти ж, моя люба, всміхнись, відпочинь!
      Встигнемо зрілих сягнути вершин!!!

      28.09.2018
      Свидетельство о публикации №119092807630



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    111. "Короновані особи"
      Без титулів вдягли корони:
      Та все ще носять до сих пір!
      Піар, пих`а понад усім!
      Доступні сейфи та кордони.

      Не бачили лиш, що під носом:
      Короною закритий світ.
      Нікчеми: у блуканні очі.
      Справ темних замітають слід.

      Ганебний слід свого правління
      Не приховають «діячі»,
      Бо вранці, вдень або вночі
      Нове пророщене насіння

      Зростає, нищить бур’яни!
      Круті, нен`ависні пани:
      (Підпанки також та куми)
      розплату понесуть вони!!!

      27.09.2019
      Свидетельство о публикации №119092705778



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    112. Сумні очі
      Сумом наповнені Осені очі:
      Інколи навіть сльоза заблищить.
      Погляд мінливий; вуста зашепочуть:
      Будьте уважні! Загрозлива мить!

      Холод охоплює плечі відкриті.
      Листя знеможене падає вниз!
      Буря ламає, пошкоджує віти.
      Свій норовливий показує хист!

      Та ненадовго, зігріє надія:
      Бабине літо жовтневе іде!
      Дотиком ніжним наразі зігріє
      сонячний промінь: теплом надихне!

      26.09.2019
      Свидетельство о публикации №119092608118



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    113. Життєва метушня
      Золото, просинь усміхнена осінь
      щедро дарує усім навкруги.
      Зніяковіло пробачення просить:
      Щодо птахів, котрі в теплі краї

      Змушені знов відлітати наразі,
      Саме туди, де нема холодів.
      Можна позаздрити їх рівновазі.
      Сумно, ще й досі вчувається спів!

      Настрої змішані: холод та спека.
      Інколи змінять потреби душі!
      Втратити людяність є небезпека.
      Треба позбавитись від метушні,
      Може зарадять у цьому вірші?!!!

      09.09.2019
      © Copyright: Виктория 75, 2019
      Свидетельство о публикации №119090908948



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    114. Погляд осенi
      Поглядом похмурим осінь
      Заглядає у вікно.
      Знову щиро перепросить,
      Що холодне волокно

      Ген розкинула повсюди.
      Вранішній густий туман…
      Інколи сумують люди:
      Депресивний мають стан.

      Дощ підкреслює напругу.
      Настрій зіпсувався геть.
      Лиш надія є, що тугу
      Віршем висвітлить поет.

      09.09.2019
      Свидетельство о публикации №119090908367



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    115. Хвилююча звiстка
      (Про звільнення героїв-українців)

      Бентежна, хвилююча звістка, що вранці
      торкнулася щемно до серця:
      Повернуться СЬОМОГО ВЕРЕСНЯ бранці.
      Нарешті відкриються дверці.

      Тюремні, огидні, принизливі грати:
      За ними тримались герої.
      Хворіти їх змушував ворог, страждати,
      Підступно позбавивши волі.

      Зростаючий відлік часУ, що невпинно
      страждання приносив та муки.
      В повернення віриться їх неодмінне:
      Не довго терпіти розлуку.

      …Літак приземляється: в захваті діти!
      Нестримані сльози в чеканні…
      Ось сам президент, як йому не радіти!
      Зближаються всі в хвилюванні.

      А далі – це вибух, потік ейфорії!!!
      Найвищого злету октава!
      Здійснилась жадана, прискорилась мрія!
      Героям уклін наш та слава!!!

      ***
      Крок перший, потужний: скінчити війну,
      Бо платимо надто високу ціну!
      Ціну неймовірну за тисячі жертв.
      Надія з’явилась: не чути про смерть!
      Зустріти у мирі наш завтрашній день!!!

      07.09.2019
      Свидетельство о публикации №119090705587



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    116. Роздуми
      Чистого неба омріяна синь:
      Тільки на заході скупчились хмари.
      Білих овечок грайливих отари
      прагнуть піднятися у височінь:

      Знають, що вже наближається тінь
      ночі, що швидко заповнює простір:
      Створює дивний страховисько-острів.
      Тільки небесних світил мерехтінь

      Вносить завбачливий світлий пунктир:
      Зорі мереживом вкрили дорогу;
      Місяць – володар, підвладний лиш Богу!
      Може, для когось, він… орієнтир,

      А для поета – натхненник, кумир!
      Сяйвом бентежить, окрилює знову,
      Серцем відчутні таємні промови:
      Душу розбудить незнаного вир!

      Де донедавна створився пустир,
      Місце знайдеться для втілення мрій.

      04.09.2019
      Свидетельство о публикации №119090408674



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    117. Спільний крок
      Між ними гори та річки:
      Колишня втрачена довіра.
      Та задля хворої дочки
      Обоє на шляху до миру.

      Готові в`ести діалог:
      Зарадити страшному горю,
      Бо спільний більш потужний крок!
      Не час наразі до роздору.

      Між ними гори та річк`и:
      В стосунках пролягла пустеля.
      Час`у минулого стрічк`и
      У різні кинули оселі.

      Між ними гори та річк`и:
      Колись їм недруги проклали.
      Чого не зробиш для дочки!
      Руйнує правда навіть скали!

      Любов сім′ю їх врятувала!

      04.09.2019
      Свидетельство о публикации №119090405024



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    118. Море
      МОРЕ відчує самотність і тугу.
      Хвилею змиє журбу.
      Подихом свіжості скине напругу.
      Втішить, як вітер вербу.

      МОРЕ – найкращий, зручний співрозмовник!
      Безліч у нього порад.
      Треба прислухатись: Так! Безумовно:
      Дати думкам своїм лад!

      МОРЕ поглинуло всі хвилювання.
      Тільки залишився слід…
      Чайки, кружляючи, чули зітхання,
      Бачили зморшки від сліз.

      МОРЕ спокійне: емоції вщухли.
      Спільна із небом блакить.
      Часу невпинного кроки лиш чутні:
      Неперевершена мить.

      МОРЕ втішає, не спить!

      31.08.2019
      Свидетельство о публикации №119083104791



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    119. Гра Небес
      Окреслені червоним дуги
      палають залишками гри.
      На небі скупчилися смуги,
      На землю дивлячись згори.

      Рухливий швидкісний малюнок,
      Що перевтілюється знов.
      Відтінків скільки, що рахунок
      загублений, лише покров

      Небес відчутний , та наразі
      чорніють фарби – скоро ніч!
      Хмаринки, наче перелази:
      Зосталась з ними віч на віч:

      Мінливість світу - дивна річ!

      28.08.2019
      Свидетельство о публикации №119082805816








      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    120. Надії
      Кружляють надії, вкриваючи плечі.
      Теплом уповільнюють тугу й страхи.
      Обійми жадані, як завжди, доречні:
      Колишні розвіють тривоги, жахи,
      Зникаючи зграями, наче птахи.

      Кружляють надії, народжують мрії!
      Пошкоджені крила підвладні часУ.
      Піднятись до Всесвіту задуми зріють:
      Таємність пізнати його досхочу.
      Достатньо отриманих сил – полечу!

      Кружляю з надією, в захваті, знову!
      Колись приземлюсь: твої плечі знайду.
      Повіриш, нарешті, цілющому слову:
      Відгонить воно і від тебе біду.
      Кружляють надії, шепочуть: знайду!

      Чекай! У осінньому зустріч саду:
      З берізкою поряд стою у ряду.

      26.08.2019
      Свидетельство о публикации №119082604449



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    121. Україна
      Гарна, витончена врода
      навіть недругів бентежить!
      Ось тому вони і стежать:
      Як зростали її коси,
      Омивали вранці роси.
      Не зважала на погоду.

      Постать нездоланна жінки,
      Тільки виснажені руки:
      Бо від втрат зазнала муки.
      Аж занадто працьовита,
      Люблячі у неї діти.
      Спалахнуть в очах іскринки!

      Незалежності сторінку
      Пам’ятає Україна!
      Рани болісні й руїни
      прагне швидше подолати!
      А корупцію за грати!
      Правильну знайти стежинку:

      Крокувати нею гідно,
      Захищати землю рідну!

      24.08.2019
      Свидетельство о публикации №119082504409



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    122. Кривавий слiд
      (За мотивами телесеріалу «Величне століття»)

      Кущі, каміння, квіти, друзі
      застерігали: ти не йди!!!
      Благання чулись не байдужі:
      Не наближайся до біди!!!
      Відсторонити, захистити
      Всі намагалися його:
      ВІН – їх надія й має жити!
      Та не судилося того!

      Не врятуватися від долі!
      Та ще й закляті вороги:
      Підступні кроки їх поволі
      здійснити задуми змогли!
      Безвинна жертва заколоту
      покинула брехливий світ!
      Тим, хто здійснив брудну роботу,
      Тримати перед Богом звіт!

      Історія часів минулих…
      Лежить на ній кривавий слід,
      Що й загартованих розчулить,
      Хоча пройшло немало літ.
      Перегортаючи сторінку,
      Забути хочеться сумне.
      Позбутися поганих вчинків
      І зло, дасть Бог, нас обмине!

      21.08.2019
      Свидетельство о публикации №119082103669



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    123. Не сійте вітер
      Хто сіє вітер, пожинає бурю!
      Емоціям потрібно дати лад!
      Нарешті визначитись: що ж не так?
      Позбутися думок про авантюру.
      Здоров’я берегти прискіпливо, фігуру.

      Позбутися дурних, шкідливих звичок!
      Щоденної отрути гіркота:
      Від неї віддаляється мета,
      втікаючи, обридло їй, не личить
      дивитися, як хтось себе калічить!

      Не сійте вітру, буря схаменеться!
      Повернеться до розуму вона.
      Приборкана, замре біля вікна.
      Проміння сонячне нирне у дверці:
      Туди, де зранене чекає серце!

      ***
      …Шукає доля нас, продовжує рахунок,
      Надасть в потрібний час, як зможе, порятунок…

      18.08.2019
      Свидетельство о публикации №119081807533



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    124. Переосмислення життя
      За мотивами реальних подій

      Уламки розбитого скла...
      Аварія зло спричинила.
      Напевне, це доля вела:
      Надати терпіння та сили!

      Бурхливі життя сторінки
      у темпі прискорено мчались.
      ЇЇ відчайдушні думки
      до краю безодні торкались.

      Трагічного подиху мить
      у колі тримала земному.
      Очей ЙОГО світла блакить
      зарадити мала сумному.

      ВОНА зрозуміла тоді:
      Зруйнують разОм перешкоди!
      Удвох дадуть відсіч біді,
      Досягнуть жадАної згоди,
      Щоб вище піднятись на сходи!

      Живим усміхається світ!
      Колись змінить напрямок вітер.
      Вчорашній розтопиться лід.
      Воскреслому треба радіти:
      Завдячити Богу і жити!

      14.08.2019
      Свидетельство о публикации №119081405382




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    125. Волошкові мрії
      В поле волошкове забрели думки.
      Визначитись треба: так, чи навпаки?
      Згода чи відмова – вирішить ця мить.
      Щемно лиш на серці: зранене, болить!

      В поле волошкове сонечко зайшло.
      Мрії довгожданій зцілило крило.
      Хвилями накрило море почуттів,
      Бо душі торкнулось кілька теплих слів.

      В поле волошкове вітер їх приніс:
      Довго добирався, через сад та ліс!
      Пісню заспівали знову солов'ї,
      Жадані надії справдились мої.

      В поле волошкове знов ведуть сліди:
      Волошковий погляд в серці назавжди.
      Волошкове небо – буде все гаразд!
      Волошкові мрії - наш зірковий час!
      Виправдає доля за страждання нас.

      11.08.2019
      Свидетельство о публикации №119081200120



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    126. До тихої гавані
      Не піднімають у бурю вітрил!
      Градус пониження треба для тих,
      Хто провокує ганебний конфлікт,
      Навіть своїх не шкодуючи сил.

      СтОрони зовсім забули про мир:
      Тільки амбіції, заздрість та лють,
      Несамовитого спалаху вир!
      В сварці, як зАвжди, згубилася суть.

      Добре, коли переможений гнів
      місце здоровому глузду надасть,
      Згодом ущухне, сказавши: гаразд!
      Стихне агресія, шквал почуттів!

      Не піднімають у бурю вітрил!
      Може накоїти безліч страждань
      моря бурхливого швидкісний вплив!
      Краще у світлому колі бажань
      вибрати тиху та світлу гавАнь,
      щоби зцілитись від болю та ран.

      08.08.2019
      Свидетельство о публикации №119080805862



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    127. Береза й осика
      Схожі, як сестри, береза й осика:
      Станом гнучким, шепотінням на вітах.
      Інколи вітру пошлють вони виклик,
      Інколи посмішку сонцю привітну.

      Разом зростали, вражали красою.
      Гарні завжди, особливо весною.
      З часом невпинним змінилися коси:
      Знову пожовклі частково: це осінь?

      Ні, тільки серпень, журитись не треба.
      Спека ще буде й усміхнене небо.
      Сестри - красуні вдягнуться в багрянець.
      Вітер покличе їх листя у танець!

      06.08.2019
      Свидетельство о публикации №119080604678



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    128. Біль душі
      Згорала у полум’ї мук та страждань!
      Благала: облиш, бо його не віддам!
      Тривога в душі від сумнівних питань.
      Не хочеться вірити прикрим словам.
      Цілющий не зАвжди знайдеться бальзам.

      Боролась, шукала; шляхи нелегкі!
      В повернення вірила: що там чутки?
      Холодною звісткою сонячні дні
      у темряву ночі зійшли навесні!
      Зустріти тебе я могла лиш у сні…

      Зосталася тиша, суцільна, без слів…
      Усі почуття в колі вічних страхІв!
      Життєвих обставин нечуваний збіг
      проклав від минулого болісний слід.
      До світла у прагненнях збилася з ніг!

      Самотність лиш тільки підставить плече:
      Підтримка ця зайва, бо серце пече!
      Полегшити біль кличу інші думки!
      Твій образ наповнює змістом рядки!
      Чи є справжнє щастя? Не знаю, поки…

      04.08.2019
      Свидетельство о публикации №119080405465



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    129. Серпневi вуста
      Жовтіє зелений подекуди лист.
      У Серпня осінні з'являються ноти.
      Дозрілі плоди дарувати є хист.
      Охочий та справний завжди до роботи.

      Сьогодні журливий, у зморшках чоло.
      Вітрами навіяні думи мінливі.
      Заплакані очі дощем залило.
      А тиждень тому почувався щасливо!

      Збігають нестримно краплини з повік:
      На жаль, саме Він має літо закрити.
      Осіння пора переступить поріг.
      Закони незмінні панують у світі!

      …Холодні ранкові тумани та ночі,
      Серпневі ж вуста, як весняні, шепочуть…

      03.08.2019
      Свидетельство о публикации №119080308868



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    130. Шукаючи вiдраду
      Минуле гірке відголосся
      Аж раптом спричинить біду.
      Чи знов порятунок знайду?
      Здіймається з жахом волосся.

      Не можна звертатися часто
      До пам'яті прикрих подій,
      Схилятися долі презлій.
      Позбувшись залежної пастки,

      Довіритись слушній пораді:
      Закрити сторінку сумну,
      Щоб мрію здійснити одну:
      (Пробачивши недругів зраду),
      Знайти неодмінно відраду!

      ЧасУ невблаганного кроки
      Прямують у вічність рядків:
      Там безліч римованих слів.
      Життєві даються уроки,
      Щоб світ осягнути широкий!

      01.08.2019
      Свидетельство о публикации №119080109155



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Сюрпризи природи
      Шматок розлюченого неба
      Заполонив безхмарну синь.
      У сумнівах нема потреби:
      Зростаючий стихії вплив.
      Птахи кружляють вкупі: зграї!
      Здіймаються у височінь!
      Сміливці, бо страхУ не знають.
      Очікують потужних злив.

      Під вітром шаленіє листя,
      На землю падаючи вниз.
      Тріпоче зірваним намистом
      Пожовклий та зелений лист.
      Струмком тече вода невпинно,
      Вмиваючи вікно, карниз.
      Нема зупину, неймовірний,
      Надісланий з Висот, сюрприз.
      ***
      …Вітри, створивши буревії,
      У танці дикому злились.
      Дощі перетворились в зливи.
      Та все припиниться колись.

      Діждатись треба: не журись!
      Вже вкотре трави піднялись!
      Потрібний в кожній справі хист…

      25.07.2019
      Свидетельство о публикации №119072506455



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Жаданий вальс
      Пари кружляють в мелодії вальсу:
      Погляд бажанням горить!
      Мабуть, не з’явиться кращого шансу:
      Хочу спинити цю мить!

      Пари кружляють, а я у чеканні:
      Може запросиш мене?
      Серце завмерло...у хвилях мовчання
      Хибні думки віджене.

      Пари кружляють – впадаю у відчай!
      Пошуком очі блищать.
      Посмішка щира до постаті личить:
      В ній почуттів водопад!

      Пари кружляють – нарешті у танець
      Якось потрапила я!
      Ти - вже реальність! Ти - звільнений бранець!
      Доля жадана моя!

      Пари кружляють – без втоми, в натхненні!
      Блиском осяйний паркет.
      Ми в ореолі БЛАГОСЛОВЕННЯ!
      Зрілої осені злет!

      10.07.2019
      Свидетельство о публикации №119071004104



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Чорнобиль
      (За мотивами телефiльму "Чорнобиль")

      Чорнобиль пошкоджує долі:
      З нежданих заходить боків.
      По вінця наповнені болем,
      Уже понад тридцять років
      Минуло в чутках, недовірі.
      Все людство здригнулось тоді.
      Заплутані, незрозумілі
      Політиків хитрі ходи.

      Був вибух – ось так почалося.
      Хто бачив, той довго не жив.
      Від жаху здіймалось волосся,
      Смертельний у атома вплив,
      Бо атом – невидимий ворог,
      Носій небезпечного зла.
      Посіявши сумніви, сполох,
      Отруєні люди й земля.

      Сміливці, що в перші хвилини,
      Назустріч примчались біді,
      Їх дії рішучі та вмілі,
      Дали вони вихід воді.
      Потрібно відкрити всі крани,
      Зробити найшвидше, мерщій!
      Ціна неймовірної драми
      Вже йшла на мільйони життів.

      Робилося все, як і треба:
      На поміч прийшли шахтарі.
      Та тільки Чорнобильське небо
      Сховалось в хмарини й згори
      Не може збагнути причини
      Трагедії, що на брехні
      Усе обростала щоднини,
      Вже годі, сказали їй: ні!

      Так правда розкрилась нарешті:
      Радянського устрою міф.
      Про те, що у всьому ми перші,
      Правителів скоєний гріх.
      Відкрита Чорнобиля правда
      Про вибух: відбувся чому?
      Та думати треба про завтра:
      Тривожно на серці тому.

      Чекаємо, знову в надії.
      В шаленому темпі подій.
      Здійснились, щоб бажані мрії.
      Сльоза не торкалась до вій.

      23.06.2019
      Свидетельство о публикации №119062304557



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Кіт-альпініст
      За мотивами телевізійних новин

      Новини невтішні наразі з Волині:
      Наляканий кіт розгубивсь, як дитина.
      Зненацька, чомусь він заліз на смереку:
      В халепу жахливу потрапив, ще й в спеку.
      Смерека – це дерево надто високе,
      Так, поверхів дев’ять, прикинувши оком.
      Вже декілька днів, притулившись до гілки,
      Жалкує та згадує рідну домівку:
      Водичка там, їжа смачна у тарілці,
      Турбота від рідних та безліч гостинців.
      Очікує мріями: де ж порятунок?!!!
      Бо час не стоїть , вже на дні йде рахунок!
      Зібрались спецслужби, прийшли альпіністи.
      Поради даються всілякі й корисні.
      Охочих зібралося дуже багато:
      Водою кота почали поливати.
      Втікач з переляку сягнув на верхівку:
      А звідти побачив маленьку хмаринку.
      Звернувся до неї, їй ближче до Бога,
      Надасть у спасінні йому допомогу.
      Почувши, напевне, ці слізні прохання,
      Підмога з’явилась в хвилини останні:
      Розв’язка була цілковито щаслива:
      Чуттєві емоції, надто бурхливі.
      Включається швидко до справ Антоніна,
      Та й зрушує з місця ось цю плутанину.
      Залучені вишки із парубком гарним,
      Провів операцію він бездоганно:
      Сміливо, рішуче та вміло, блискуче!
      Кота врятували, вже совість не мучить!
      Та тільки не кіт-альпініст, як здавалось,
      Це з кішкою лихо хвилююче сталось.
      Радіємо разом, лікуючи кицю,
      Піклуються люди, бо це не дрібниці.
      Поважна подія, розчулила душу.
      Для всіх небайдужих, сказати це мушу.
      Нагода з’явилася – чуйними бути.
      Історію й досі не можу забути.
      Ось так пізнаються і друзі, напевне.
      Подібне щось трапитись може щоденно.

      16.06.2019
      Свидетельство о публикации №119061704095




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Сумно без тебе
      Сумно мені, бо нема тебе вдома.
      Тишу порушив нарешті дзвінок,
      Свіжого наче повітря ковток,
      Щоб хвилювання покинуло й втома.

      Голос твій чути – така насолода.
      Кожну клітинку відновлює струм:
      Хутко позбавить нав’язливих дум.
      Мабуть, з Небес надійшла нагорода.

      Жити не може людина без світла,
      Без спілкування та дружніх розмов.
      Найголовніше, звичайно – любов.
      Дотик лиш тільки й обличчя розквітло!

      Посмішка, погляд зворушить і душу.
      Хочу я бути з тобою завжди.
      Горя не знати ніколи й біди.
      Маю бажання, сказати це мушу:

      Щиро кохаю й бажаю турботи
      Від діточок та гарненьких внучат.
      Звісно, здоров’я та ще грошенят,
      Щоб задоволення мав від роботи!

      Настрою гарного, щастя, наснаги
      В справах твоїх, а в душі рівноваги!

      11.06.2019
      Свидетельство о публикации №119061100315



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Зв`язок столiть
      Приліг на землю килимок:
      Зібрав докупи барви світу.
      Зеленим значиться зв’язок:
      Об’єднує яскраві квіти!

      Ромашки білі, нагідки
      Втішають ніжною красою.
      Волошок сині пелюстки
      Ранковою блищать росою.

      Свої найкращі здобуття
      Весна, із щедрістю, до літа
      Передає у майбуття,
      Можливість щоб була радіти!

      З Небес всміхається блакить:
      Милуємось погожим ранком,
      А час невпинно так летить:
      Рушати треба до сніданку.

      ...В мереживі, чудовий світ:
      Зв’язок невидимий століть...

      10.06.2019
      Свидетельство о публикации №119061004585



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Присвячується родинi Довженко
      Як гарно, що Антон у парі.
      Вже народилася Варвара!
      Улюблена дружина Настя
      Подарувала КЕЛИХ ЩАСТЯ!

      Переливається безмежно
      У море почуттів бентежних!
      Із келиха воно піниться,
      І не вагомі всі дрібниці,

      Оточуючі, що навколо,
      Бо є міцне родинне коло:
      У ньому сенс життя, наснага!
      Куточок затишний, повага.

      Напругу геть та хвилювання!
      Зростає донечка жадана.
      Та й незабаром – перші кроки
      У мальовничий світ, широкий!

      Бажаємо добра, турботи.
      Не знати горя та скорботи.
      Добробуту, кохання в домі!!!
      Щасливої для всіх вас долі!!!

      09.06.2019
      Свидетельство о публикации №119060905064



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    8. Боротьба з минулим
      Попереду знову минуле:
      Тяжкий нездоланний тягар.
      Багато років промайнуло:
      Пекучий здіймається пар.

      Кружляє, не хоче зникати.
      Нагадує кожного дня,
      Які були болісні втрати,
      Неначе колюча стерня.

      Потрібно минуле позаду
      Залишити – в цьому є суть.
      Думками привестись до ладу,
      Печаль вгамувати та лють.
      Очікуєш завтрашній путь,
      Милуючись – хмари пливуть.

      А все, що було та зітліло,
      Стирається хутко, як пил.
      Завади долаються вміло.
      Вразливий прикриємо тил,
      Під захист Небесних вітрил
      Спасіння дає Небосхил.

      07.06.2019
      Свидетельство о публикации №119060705588



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Котяча пригода
      Сьогодні сталася пригода:
      Сумна, бо зникло кошеня.
      Мабуть, пішло собі у броди:
      Про це дізналась вся рідня.
      Всі журяться, а плаче Настя.
      У пошуках вже збилась з ніг.
      Звалилося таке нещастя:
      Де ж Марек? Та невже він втік?
      Надвечір надійшла підмога:
      Сергійка й Неллі тут як тут.
      Уважність треба якомога
      Включити, та й шукати йдуть.
      Нарешті, справдились надії:
      І Марек подає сигнал:
      З підвальної кричить щілини,
      А в шукачів емоцій шквал!
      Та тільки вибратись не може,
      Як прикро, що замок висить.
      Відірвані шляхи, небоже!
      Тривожна наступила мить.
      Підвал відкрити неможливо:
      Нема злощасного ключа.
      Сприймаються дзвінки глумливо.
      Не визволяють втікача.
      …Чекати пропонують ранку:
      Такі ось справи наостанку.
      Погодували кошеня:
      В щілинку їжу навмання
      Просунули й чекати знову:
      Та й будьмо всі напоготові!
      Така собі чудна пригода:
      Кота наляканого шкода.
      Нарешті відчинили двері,
      Втікач уже в своїй оселі.

      03.06.2019
      Свидетельство о публикации №119060406266



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Короткий тандем
      Кажуть, що творчий створився тандем.
      Дружба міцніла впродовж день за днем.
      Дуже цікаво: була там спокуса?
      Так! Дуже гарні, привабливі вуса:
      Саме вони так зворушили жінку,
      З розуму, наче зійшла, на хвилинку.

      Тільки недовго тривав цей тандем.
      Зрублене древо – залишився пень.
      Пожалкувала наразі красуня:
      Стала порожньою спільна їх клуня.
      Знову вона випробовує долю:
      І почуває себе молодою.

      Пень неспроможний, старіє щодня,
      Тільки борги та набігла пеня.

      03.06.2019
      Свидетельство о публикации №119060305428



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Літо
      Весни завершується термін:
      На обрії чекає Літо.
      Ходу розпочинає Червень.
      Канікули! Радіють діти.

      Пора смачної полуниці,
      Омріяне купання в морі.
      Новенькі речі у крамниці
      Приємно купувати знову:

      Щоб одягнути капелюшок,
      Легенькі гарні босоніжки.
      Від спеки захистити мусиш
      Голівоньку свою та ніжки.

      Чудове Літо – швидкоплинне!
      Дієві рухи його, вмілі.
      Старання, з пристрастю, невпинні:
      Ось-ось і ягідки дозрілі.

      Натуру щедру має літо:
      Нагодувати та зігріти!
      Плодами рясно вкриті віти…
      Це ж треба, швидко так зуміти ?!!!
      Ну як Його нам не любити?!!!

      01.06.2019
      Свидетельство о публикации №119060103447



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Жовті квіти
      Жовтого кольору квіти у полі…
      Надто багато в них суму та болю.
      Символ кохання, що втраченим стало.
      Ніжності тільки зосталось чимало.

      Квіточка кожна свою має вроду,
      Погляд красуні втішає природу.
      Спогади тільки, руйнуючи душу,
      Кажуть, що й це пережити я мушу.

      Пристрастю спалене серце завмерло.
      З рук відчайдушно посипались перли.
      Вже не зібрати, подрібнена доля.
      Дух відлітає, як пух у тополі.

      Граючись, він доторкнеться до квітки.
      Вітер йому допоможе, щоб мітку
      Білу залишити, наче хустинку,
      Зараз потрібна їй дружня підтримка!

      Жовтого кольору квіти у полі…
      Хочеться, щоб не зазнали ви горя!

      29.05.2019
      Свидетельство о публикации №119052905072



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Свято Вишиванки
      Врода її неповторна дівоча.
      Неба блакить, наче проліски, очі.
      Вдягнена просто, у вишиванці.
      Посмішка світла, сонячна вранці.

      Рухи легкі, чарівні, як пір’їнки.
      Відлік часу доторкнеться сторінки:
      Стала тоді Вона незалежна!
      Безліч шляхів, і мрії безмежні.

      Тільки страждань ще нестерпно багато:
      Чобіт чужинця зайшов в її хату.
      Треба боротись за краще життя,
      Бо до кайданів нема вороття!

      Рідна, квітуча моя Україно!
      Кожен для неї, як рідна дитина.
      Свято сьогодні твоє – Вишиванка!
      Разом всміхнЕмося, люба панянко!

      17.05.2018
      Свидетельство о публикации №119051606400



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Втілення мрій
      Його я називала Кленом.
      Чомусь сподобався мені:
      За те, мабуть, що був зелений.
      В осінньому стояв саду.
      У жовтих барвах там дерева
      Принишкли, наче уві сні.
      Не чутно вітряного реву:
      Свій рух сповільнив у ряду.

      Так трапилось, що помилилась.
      Насправді звався він Шовкун.
      Надії бажані згубились.
      Зима постукала у дім.
      Звичайно, не сама, з Морозом.
      Він неабиякий дикун:
      Зелене листя заморозив,
      Попадали, на подив всім.

      Така подія сталась в Клена
      Чи Шовкуна, не знаю вже.
      Зосталась мрія лиш блаженна:
      Повинна дочекатись я
      Весни наступної і літа!
      Час плине швидко: та невже?
      Бруньки з’являються на вітах.
      В зелених барвах вся земля!

      11.05.2019
      Свидетельство о публикации №119051106299



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    15. Присвячується ветеранам ВВВ
      Знеболені з часом, та й досі болючі,
      З кривавою смугою рани…
      Війни відголоски, страшні та пекучі,
      Незламні несуть ветерани.

      Часу невблаганного відлік років,
      Підкорений сивому плину.
      Могутнього Всесвіту велич шляхів
      Несе уперед, без упину.

      Прийшла перемога, і вирвався світ
      З жорстоких фашизму обіймів!
      Стійкий ветеранів війни моноліт
      Піднявся до людяних рівнів.

      Опалені вогнищем пекла подій,
      Звертаються вкотре до Бога,
      Щоб чобіт чужий не порушив надій.
      І мирна вела нас дорога.

      До миру дорога прокладена нам,
      Та тільки земля наша плаче.
      Сьогодні достатньо вже втрат і страждань.
      Повагою, миром віддячим.

      ***
      ...Віддячимо щиро у повсякденні.
      Окрасимо смуток воєнних років.
      Нехай не спіткають нас злидні нужденні!
      Сьогодні і завтра, з життєвих шляхів
      Достатку, здоров’я і миру усім,
      Щоб війн нам позбутися передусім!

      08.05.2018
      Свидетельство о публикации №118050805509



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. В обiймах весни
      Ранкове проміння розбуджує сни:
      Дерева квітучі, неначе в намисті,
      Кисневі напої від свіжого листя
      Наповнюють груди. Пташині пісні
      Лунають – в обіймах ми знову весни,

      Яка прокладає усміхнений шлях.
      Володарка знає всі закутки світу:
      Тепло надсилає – і мають радіти
      Від подиху всі, навіть скривджений птах:
      Забути він прагне минулого жах,

      Коли відлітав на чужину торік,
      Бо холод та бідність затьмарили розум,
      Повірив невтішним наразі прогнозам.
      Ще довго вчувався пронизливий крик,
      Прощатись надовго він зовсім не звик.

      Увінчана мріями гарна пора:
      Аж ген зеленіє далека гора!
      Думки наші в пошуках щастя й добра!

      07.05.2019
      Свидетельство о публикации №119050704352



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Весняний Вернісаж
      В житті чекаємо на зміни:
      Зимовий відійшов пейзаж…
      Пташина пісня всюди лине!
      Весняний тішить ВЕРНІСАЖ!

      В його доробку безліч перлів:
      Цвітіння пік о цій порі!
      Покличе височінь Говерли:
      Дістатись поглядом гори.

      Сади квітучі у низинах,
      (Бузок, даруючи букет)
      В кисневих ароматних зливах,
      Несуть свій життєдайний мед.

      І переповнюються груди,
      Бальзамом зцілена душа!
      Краса невичерпного чуда
      Промінням сонячним з ковша

      Проллється на зелену стрічку,
      Хвилясту, вітряну, стрімку.
      На полотно лягає ВІЧНІСТЬ,
      І втілює весну п’янку,
      Красуню гарну у вінку!

      03.05.2019
      Свидетельство о публикации №119050305776



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Воскресіння
      Вирвався Він із обіймів пітьми.
      Болю зазнав та страждання:
      Поневірянь не зазнали щоб ми.
      Справдились кращі бажання.

      Покликом теплим покличе нас Хрест!
      Вклонимось низько та щиро.
      Зійде Христос Благодаттю з Небес!
      Віру пробудить до миру!

      Світлом осяє для кожного шлях.
      Справдяться бажані мрії.
      Наче окрилений Всесвітом птах,
      Що Воскресінню радіє.
      В серці ж плекає надію:

      Щоби завжди досягати мети,
      Треба сміливо та впевненно йти,
      Гідність, порядність в душі берегти.


      28.04.2019
      © Copyright: Виктория 75, 2019
      Свидетельство о публикации №119042804595



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Ніч та Ранок
      Здійснює Ранок промову до Ночі:
      Тільки думки її на шкереберть!
      У пересерді, заплющивши очі,
      Зникне так хутко, втікатиме геть:
      Встигнути треба, часУ ж бо – ледь-ледь.

      Нерви напружені, у єйфоріі!
      Голос до вищих сягає октав!
      Певне, були ілюзорними мрії.
      Попіл збирається в згарищі справ.
      Долю лихую їй хтось надіслав.

      Треба прощатись, не буде вже влади.
      Прагне ще вирвати зайвий шматок.
      Незаперечність та стійкість посади
      Довго давала надходжень приток.
      Обґрунтувалась реальність чуток.

      … Добре, на світі буває ще й Ранок.
      (Ніч керувала уже наостанок)
      Промінь розбуджений сяє навколо:
      Всіх закликає у створене коло!
      Чутно далеко веселий цей голос!

      22.04.2019
      Свидетельство о публикации №119042206347




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. В нову епоху
      Терпіння у склянку налито надміру!
      До краю дійшов терпець!
      Бо втрачений шанс та й немає вже віри:
      Для влади прийшов кінець!

      Роками війна йде, зруйновані мрії!
      Шкода, незворотній час.
      В чеканні вже згасла остання надія.
      Поліпшень не буде для нас!

      Разом згуртуватись повинні наразі!
      До розуму, вибір є!
      Брудних звинувачень відкинемо фрази,
      Бо віра наснагу дає!

      Це віра в майбутнє, бо молодість, розум
      Спроможні вернути мир!
      Обридла порожніх обіцянок проза.
      Створився від них пустир.

      До світу новОго відкриємо дверці!
      ЗнайдЕмо до нього шлях!
      Усі сподівання, тепліючи в серці,
      Підтвердяться, зникне жах,
      Засяє і блиск в очах!

      21.04.2019
      Свидетельство о публикации №119042205499






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Дмитро Комаров
      За мотивами телепередачі "Світ навиворіт"

      В цікавий світ відкриє дверці:
      Розкрити зміст його та суть.
      Тріпоче в хвилюванні серце,
      Коли обставини несуть

      В жахливу неймовірну прірву,
      Де на краю – життєва мить!
      Перед загрозою всі рівні.
      Та Господа рука вершить.

      І Діма йде туди, де треба,
      В далекі закутки землі:
      Живуть там люди просто неба.
      Є радість й сум на їх чолі.

      Прості бажання мають й втіху.
      Тяжкою працею щодня,
      Латаючи буття проріхи,
      В чеканні завтрашнього дня.

      А він, веселий, гарний красень.
      Сміливий, люблячий екстрім.
      Добряк, що має щиру вдачу,
      Вперед, з цікавістю, та втім

      Вже скільки натерпівся лиха
      На обраному ним шляху.
      Дісталось вкотре й на горіхи,
      Та не показує пиху.

      Збагачує Дмитро світогляд,
      ВізьмЕ в полон і глядача.
      Цікавий пропонує огляд,
      Сюжетів досить, вистача.

      Чекаємо у нетерпінні:
      Куди запросить нас Дмитро?
      Його оцінимо ми вміння,
      Бо завжди поряд з ним добро.
      Міцної постаті ядро.

      20.04.2019
      Свидетельство о публикации №119042008951




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Нотр-Дам де Парi
      В пожежі нищиться Нотр-Дам.
      Бентежить звістка епохальна,
      Це звернення до всіх мирян.
      В серцях їх зріють запитання:

      Чому так болісно для нас
      Почути про велику втрату?
      Можливо, це останній шанс,
      Щоб небайдужих об’єднати?!!!

      Бо святість символів завжди
      Увагу привертала світу.
      Як фенікс з попелу біди,
      Вона підніметься, щоб жити!

      Весь світ завмер в жахливу ніч.
      Крізь сльози, стверджується лихо.
      У перехресті, віч на віч,
      Добро і зло, порядність й пиха.

      Храм відбудується людьми!
      Найголовніше – в серці ВІРА!
      Щоб мали честь і совість ми,
      Не дошкуляла нам зневіра.

      Огидні жадібність,брехня!
      Позбутися їх так важливо.
      У буднях завтрашнього дня,
      Щоб почуватися щасливим.

      16.04.2019
      Свидетельство о публикации №119041607803



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Жага до життя
      Птахи все мандрують у пошуках їжі:
      Можливо знайдеться вона на траві?
      У тиші ранковій, відчутні та свіжі,
      Кисневі напої ідуть дарові.

      Вдихати повітря – така насолода!
      Неначе цілющий для серця бальзам.
      Вражає розквітчаних красенів врода:
      Дерев та кущів, що весняним садам

      Зібрали докупи всі пахощі світу,
      Наповнені пригоршні щедрих дарів,
      ПринЕсло щоб зрілі плоди для нас літо:
      Весела пора, що пробуджує спів.

      Ми вдячні від нього отримати втіху.
      Вже чутно знайомої пісні мотив:
      Не з’явиться більше налякане лихо.
      Жага до життя – зазвучав лейтмотив.

      14.04.2019
      Свидетельство о публикации №119041405230



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Абрикосы детства
      Пробуждается природа:
      Нет претензий на погоду.
      Расцветают абрикосы.
      Освежает дождь их косы.
      Далеко в мечты уносит…

      Отчий дом, жасмин и астры.
      Лёгкость и вприпрыжку счастье!
      По дорожке быстрым шагом,
      Обходя врага зигзагом,
      Прихватив с собою шпагу,

      Скачет девочка Танюшка.
      Растопыренные ушки.
      С петушком должна сразиться,
      Как ей на него не злиться!

      Забияка, что есть мочи.
      Всё её ударить хочет.
      Шарик мчится на защиту,
      И атака перекрыта.

      Как всегда, любимый пёсик,
      Не даёт повесить носик.
      Да и абрикосы – феи
      (Скоро всё таки созреют)

      Угостить спешат плодами,
      Время их не за горами.
      Часики всегда в дороге,
      Ну, а мы, по воле Бога

      Постигаем жизни строчки:
      Там, где нужно, ставим точки.
      Запятых и междометий
      Жизнь насчитывает метры,
      А лицо открыто ветру.

      Солнце, дождь и абрикосы,
      Белоснежные их косы.
      Буйство цвета - вот так диво!
      Все, как в детстве, быстрокрылом,
      Повод есть, чтоб быть счастливым!

      11.04.2019
      Свидетельство о публикации №119041104321



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. У пошуках затишку
      Занадто шалена потужність у вітру:
      Створив атмосферу якусь непривітну.
      Здається,тріпочуть та рвуться вітрила;
      Не вщухне ніяк невгамовна ця сила.

      Дерева хитаються в п’яному танці:
      Їх віти безсилі, приречені бранці.
      Буває, що падають сліпо, опально,
      Вже вкотре, на землю, багатостраждальну.

      …Поводить нестерпно себе буревій,
      Спасіння одне, щоб сховатись мерщій!
      У пошуках затишку, миру, добра
      Згуртуємось разом, прийшла вже пора!

      23.03.2019
      Свидетельство о публикации №119032308310



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Цена жизни
      (По мотивам телесериала "Позднее раскаяние")

      Как важно в буднях, суете
      Уметь ценить, что жизнь даёт.
      Избегнув пагубных страстей,
      Чтоб не увлёк водоворот,

      Где ложь бесчинствует, порок.
      И лёгкая нажива есть.
      Извлечь бы надобно урок,
      Лицо не уронив и честь.

      Пришла раскаяться пора,
      Но невозможно всё вернуть.
      Ушла бы горечи гора,
      И приоткрылась раньше суть

      Всех выстраданных лет пути.
      Пришлось так долго им идти
      К заветной цели, чтобы вновь
      Соединила их ЛЮБОВЬ!

      22.03.2019
      Свидетельство о публикации №119032205588



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Імпульс весни
      Пробуджується знов земля
      І по-весінньому радіє.
      Готові до сівби поля,
      Є думка про врожай та мрія.

      Жадана мрія досягти
      Шалених успіхів у справі!
      Шляхи тернисті до мети,
      Занадто нелегкі до слави.

      Весняний даючи заряд,
      Володарка крокує вміло,
      Тепла даруючи каскад,
      Та й справно робить своє діло.
      Всміхається і сонце мило,
      Надії втілює сміливі.

      18.03.2019
      Свидетельство о публикации №119031807525



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. В новых поисках дорог
      Роптать ли можно на судьбу,
      Когда порою беспощадно,
      Так неожиданно и жадно
      Терзает душу. И беду

      Пытается окликнуть вновь,
      Тревогу сеять, а сама же
      Подумать не стремится даже:
      А жертве каково? Засов

      Пытается найти она,
      Чтоб защитить себя от муки,
      Свободными чтоб стали руки,
      Смелей подняться бы со дна,

      Уйти от горечи, тревог
      И от назойливого страха,
      Кричащего его размаха.
      И в новых поисках дорог
      Поможет возродиться Бог.

      16.03.2019
      Свидетельство о публикации №119031605377



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Катерина
      (По мотивам телесериала «Крепостная»)

      Удел плачевный крепостной
      Достался хрупкой Катерине.
      Расстаться больно ей с мечтой:
      Чтоб быть свободной и любимой.
      Коварный заговор смешал
      Все краски радужного счастья,
      А злобный недругов оскал
      Остался в их притворных масках.

      Они пытаются судьбу
      Вершить, чужую, не робея.
      И перекрыть спешат тропу
      Для жертвы, в логово злодея
      Толкая, так ведут игру.
      Их алчность, подлость возрастает.
      Интриги прочно подберут,
      До пропасти касаясь ада.

      Цена свободы высока:
      Ей поступило предложенье:
      Быть содержанкою пока
      И полное повиновенье
      Ничтожнейшему из людей,
      Из тех, достойных лишь презренья.
      С позорных соткан он страстей:
      Григорий, недоразуменье.

      Отказ последовал тотчас.
      Алёша выкупит с неволи,
      Ждёт весточку уже сейчас
      Изменит она Кате долю.
      Увы, возможен лишь побег,
      Законный путь запутан, сложен.
      И на распутье человек,
      Но вера в Бога им поможет.

      С фальшивым паспортом она,
      И прятаться должна повсюду.
      Взволнованна, напряжена,
      Порою так продажны люди.
      Развязка близится к концу:
      Уйдёт ли крепостное право?
      Когда они пойдут к венцу?
      Как хочется сказать им: «Браво!»

      Но всё не просто, нужно ждать:
      Последний робкий след надежды,
      Нельзя его нам растоптать,
      Они должны и будут вместе
      И «Горько» - жениху, невесте!!!
      11.03.2019

      Катерина (продолжение)
      (По мотивам телесериала «Крепостная»)

      …Развязку хотелось такую, как в сказке,
      Но только мечты все ушли – снова страшно.
      Случилась трагедия: главный герой
      Ушел, так бывает ведь в жизни порой.
      Утрата тяжелая – день роковой.
      Судьбу не объехать другой стороной.

      15.03.2019

      Свидетельство о публикации №119031105360



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Мудрiсть життя
      Кожен вчинок має плату.
      Час розкриє справжню суть.
      Радість буде, біль чи втрата:
      Винні кару понесуть.

      Бо інакше неможливо:
      Мудрість у життя своя.
      Сонце, вітру поштовх, зливи –
      Всесвіту частинка я.

      Приголубить, допоможе,
      Прокладе безпечний шлях,
      Вкотре піднімусь, о Боже!
      Полечу, неначе птах.

      Полечу в блакить ранкову,
      Наберусь наснаги, сил,
      Щоб отримати підкову
      Та не падати у пил
      І міцний здобути тил.

      09.03.2019
      Свидетельство о публикации №119030908411



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Татьянин день
      В январе Татьянин день!
      И собраться нам не лень
      Было раньше – а теперь
      Не всегда открыта дверь
      Для общения и встреч.
      Отдохнуть бы да прилечь.
      Жизнь – сплошной водоворот!
      Груз проблем неся, забот,
      Пролетают быстро дни,
      Только мы порой одни
      Коротаем вечера –
      Вот собраться бы пора!

      …Милые мои Татьяны!
      Накрываем же «поляны»,
      Прочь печали, грусть и злости
      Позовем, друг друга в гости:
      Веселимся, как и прежде,
      Оправдаются надежды:
      Танцы, музыка повсюду,
      Не нарадуются люди!
      Всем здоровья и везенья,
      Творческого вдохновенья
      И, конечно, настроенья!

      25.01.2018
      Редактировано 24.01.2019
      Свидетельство о публикации №119012407612



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    32. Зимова влада
      Сніжний ранок, сніжна днина:
      Всі дерева білі-білі.
      До зимової вітрини
      Долучилися намети
      Та й змінили силуети.
      У обіймах заметілі,
      Наче зовсім заніміли
      Кущики, паркани, хатки,
      Причаїлися навколо,
      Бо поставлена печатка
      Королеви снігової.
      Доторкнулась і до хвої,
      Зараз і вона в полоні:
      Заморожені долоні,
      Сивиною вкриті скроні.
      Поки що зима на троні,
      Ще міцні її кордони.

      21.01.2019
      Свидетельство о публикации №119012107217




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Поклик до волi, у краще життя
      Сповнені розпачу, відчаю очі
      У перехресті один на один
      Погляди наші: то чий же ти син?
      Хто ж тобі сниться, приходить щоночі?
      Мати чи батько? Чи постать дівоча?

      Хлопчик в колонії зовсім недавно.
      Сталося так: розум десь заблукав.
      Збився зі шляху – злочинцем він став,
      Жертвою підлих спокус та підстав.
      Всі сподівання змінити щось – марні.
      Дуже шкода: мав же задуми гарні.

      Саме тому зустріч конче потрібна!
      Слухай же вірш – і проросле зерно
      Дасть урожай – пропаде геть багно!
      Годі, топтався ти в ньому давно.
      Зараз потрібно відчути: є рідні
      Люди на світі і їм не огидно

      Щирим, проникливим словом поета
      Поспілкуватись з такими, як ти,
      Може, нагода прийшла, щоб зрости,
      Термін відбувши, сягнути мети!
      Вчинками добрими прямо до злету!
      Свіжий відчуєш ти подих планети!

      Велич її дасть можливість творити,
      Вчинки свої шліфувати і жити
      Далі, із вірою в краще життя!
      В прірву злочинну нема вороття!

      13.01.2019
      Свидетельство о публикации №119011306644



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    34. Життя в колонії
      Життя різнобарвне: відтінків багато.
      І погляд, потрапивши якось за грати,
      Побачив обличчя сумні та байдужі.
      Юнацькі ці долі застрягли в калюжі,

      В жахливій, життєвій нестерпній пригоді,
      Надовго про волю забути їм годі.
      Бо скоїли злочини різні і лихо.
      Сидіти в колонії треба їм тихо

      Весь термін, назначений, надто сумлінно
      І щоб поведінка була на відмінно!
      Тоді тільки з’явиться знову надія,
      Що воля настане й здійсняться їх мрії.

      Тому необхідні добра ці краплини,
      Щоб впали до кожного в душу хлопчини!
      А поклик, мелодія серця поета
      Проллється бальзамом цілющим з куплету.
      Повірити треба у зміни на краще!
      Бажаємо, щоб усміхнулось вам щастя!

      11.01.2019
      Свидетельство о публикации №119011106733



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Веселка
      Веселка засміялась в небі,
      «Грайливо вії підняла».
      Всміхнеться радо і земля,
      Бо людям втішитися треба
      Й подумати колись про себе.

      Зустріти свято незабаром:
      Прикрасити свій рідний дім,
      Купити гарне щось, а втім
      Найголовніше: бути в парі.
      Погода сонячна, а хмари

      Розвіються – і чисте небо
      Над головою – дивна мить!
      В душі – веселка і блакить!
      Зустрітись вдвох їм конче треба.
      Послухати пташиний щебет,

      Долати різні перешкоди
      І цінувати мить життя,
      Йдучи разОм у майбуття.
      Все піднімаючись на сходи,
      Дари приймати від природи,
      Не заподіявши їй шкоди.
      Радіти щоб була нагода.

      09.01.2019
      Свидетельство о публикации №119010910537





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Різдвяна усміхнена мить
      В повітрі несуться, кружляють сніжинки:
      Рухома, в мереживі біла вуаль.
      Зникають поволі останні стежинки.
      Зростає чимдуж завірюха, на жаль.

      А вітер тріпоче, дерева в поклоні.
      Оголені віти схиляються вниз.
      Неначе розкриті зненацька долоні.
      Такий черговий був Небесний сюрприз.

      …Різдво наближається: вітер вщухає.
      Для першої зірки відкритий вже шлях.
      Вечерю до рідних нести поспішає
      Дівчатко із вогником щирим в очах.

      «Ми з мамою вранці пекли пиріжечки!
      Скуштуй їх, будь ласка, бо дуже смачні.
      А ось ще дарунок: корисний, доречний.
      Червону хустинку вдягнеш навесні!»

      І враз потеплішало, радість на серці.
      Чудова Різдвяна усміхнена мить!
      Відкриймо ж до світу чарівного дверці!
      Нехай же ніколи душа не болить,
      А іскра добра не згасає, горить!

      06.01.2019
      Свидетельство о публикации №119010610497



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Жiноча хустина
      Для жінки дарунок найкращий у світі,
      Якому вона мала щиро радіти!
      З далеких часів згадка є про хустину:
      Частенько втішала вона і дівчину.

      Хотілося в квіточках, із візерунком,
      Красивим, що погляд милує, гатунком.
      Вдягаючи вкотре, дивилась на себе.
      Голівка гарненька та й постать, як треба.

      Підкреслює вроду чарівну жіночу;
      І колір пасує – відблискують очі!
      Підвищує настрій, наснагу творити.
      Знаходити сенс у житті та любити.

      Та й зараз хустинки, у моді, до речі:
      То втіха, щоб ними прикрасити плечі.
      Солідність вони нададуть та осанку
      Величнішу зроблять із жінки панянку!

      Хустинки для дівчинки, жінки, бабусі:
      Купуйте, даруйте - це, дійсно, спокуса!
      Легенькі, тепленькі, з мереживом, дивні.
      Усім до смаку, у красі – неймовірні!

      04.01.2018
      Свидетельство о публикации №119010405357



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Зелене дивне чудо
      Ялинку котик зустрічати
      Не мав такої мрії. В хаті
      На неї поглядав іскоса,
      Злякався – та й з кімнати чоса!
      Та втім, подумавши недовго,
      Пішов в обхід навколо, човгав
      Своїми лапами, бив гілку,
      Колюча хвоя, наче стрілка!
      Якесь зелене дивне чудо!
      Чомусь йому радіють люди.
      З’явились іграшки у хаті:
      Ялинку мають прикрашати!
      Їх так багато: всі чудові,
      Яскраві, різнокольорові!
      Ось зараз він і допоможе:
      Сергійко, Таня так не в змозі.
      Перевіряючи всі віти,
      Милується: вони, мов квіти!
      А ось вогні замерехтіли:
      І Марику вмить закортіло
      Сягнути хутко на верхівку,
      Та не одержавши вказівку,
      Він погляд зрозумів Сергія:
      І всі котячі гарні мрії
      Зостались майже в безнадії.

      25.12.2018
      Свидетельство о публикации №118122506529




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Новорiчна оселя
      Сьогодні особлива втіха:
      Ялинку принесли у дім.
      Коту дісталось на горіхи.
      Був неабиякий екстрім,
      Коли він лапками так вміло
      Жбурляти іграшки почав.
      Ялинці це незрозуміло:
      Чому в кота такий запал?!
      А Марик нюхав кожну гілку:
      Чи хвоя стала до смаку?
      Забув про їжу, що в тарілку
      Поклали, тільки не таку.
      А ще гірлянда – ось так диво!
      Вогнями запалала вмить!
      Ялиночка така красива
      Причепурилася, горить!
      Бо РІК НОВИЙ уже в дорозі,
      Візьме з собою він СВИНЮ.
      Доставити її він в змозі.
      І сили вистачить йому.
      А ось з’явилася і Неллі:
      Ступила тільки на поріг,
      І очі стали враз веселі,
      Дідусь ялинку їй привіз!
      А котик іграшки знімає:
      Втомився зовсім від утіх.
      Тепер нехай відпочиває.
      Вже допоміг, як тільки міг.

      …Так стало тепло у оселі.
      Вогні, торкаючись до стелі,
      Стрибають зайчиком грайливим.
      Хто тут живе, мабуть, щасливий!!

      24.12.2018
      Свидетельство о публикации №118122407472



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Жива легенда
      Дмитро Гнатюк - жива легенда.
      Його могутній баритон
      У світ, поринувши далеко,
      Із України за кордон.

      Багатогранний шлях відкривши,
      Душевних доторкнувшись струн,
      До переповненої скрині,
      Куди збігають радість, сум.

      Там відчай, пристрасть, хвилі моря
      Нові розбудять почуття.
      Там, у буремному просторі
      Про матір він співав й дитя.

      Ця пісня про рушник – жадана!
      Вже вкотре чути хоче зал.
      Сльоза скотилася незвана:
      Ніхто на неї не чекав.

      Вражає голосу потужність:
      Мабуть, у світі є дива.
      Харизма, витончена пружність,
      Байдуже серце ожива!

      Романси, опера, естрада –
      Музичний вищий пілотаж!
      Пісні добротні всі, до ладу,
      Що мають виправданий стаж.

      Політ високої октави!
      Джерельний неповторний спів!
      Ось так, зростаючи до слави,
      Удосконалюючи стиль,
      Відомий український син
      Сягнув до світових вершин.

      19.12.2018
      Свидетельство о публикации №118121909289



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Ось такий зимовий день
      Білосніжна завірюха
      Не втомилася від руху,
      Завітала, закружляла
      Над садами, над полями.
      Із мережива хустину
      Одягла та хуртовину
      Надіслала. Будьте вдома,
      Полікуйтеся від втоми,
      Від хвороб; щось забагато.
      То ж прогонимо їх з хати!
      Сніг вкладати хутко треба,
      Бо вказівка щойно з Неба
      Готуватись до зимівки,
      Відкладаючи мандрівки.
      Притрусила добре гірку.
      Час невпинний – і ялинку
      Прикрашати мріють діти,
      А дорослим порадіти
      Дуже хочеться наразі.
      Новий рік зустріти разом.
      Сподіваймося ж на краще,
      Щоб здоров′я дав нам, щастя,
      Миру, радості та статку
      Ше й подумати спочатку,
      Як привчатись до порядку!
      …Ось такий сьогодні день:
      Білий-білий, навіть пень,
      Що чорнів поодиноко,
      До небес піднявши око,
      Виріс, думкою прозрів.
      Жити краще захотів.

      12.12.2018
      Свидетельство о публикации №118121204303




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Миттєвість життя
      …Злетіли у вирій їх душі так стрімко:
      Спочатку Вона, потім – Він. І сторінка
      Життєва закрита, сімейні стосунки,
      І син - сирота, і нема порятунку.
      Всього дев’ять днів було їм так самотньо,
      Та доля з’єднала їх безповоротно:
      У Вічність, у Всесвіт забрала назавжди.
      До Бога, напевне, у пошуки правди,
      Бо важко знайти її тут, на землі.
      Миттєвість життя загубилась у млі…

      28.11.2018
      Свидетельство о публикации №118112807224



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Нав’язливi думи
      Нанизувати страх обридло:
      Зігрітись, відійти від дум
      Так хочу – морок остогидлий
      Не огортав щоб душу в сум.

      Минулого відлуння дотик
      Відчутний, холодом ятрить,
      А серця невгамовний поклик
      Не відпускає ні на мить.

      У спогади він кличе знову:
      Перегортаю сторінки…
      Зворушить чи набридне слово:
      Повчальних задумів рядки.

      Стежки життя, мов хвилі моря,
      Пірнають в темну глибочінь:
      А там, клекочуть у двобої,
      Піднятись прагнуть до вершин.

      Омріяні, у казку хочуть,
      Щоб промінь сонячний зігрів,
      Бо довгі прохолодні ночі
      Журбу несуть думками злив.

      Зима з’явилась – не чекали,
      Як відьма біла на мітлі.
      Взялася з творчістю до справи:
      Малюнки роблячи на склі.

      А вітер – той іще бешкетник,
      Разом зі снігом – він мастак.
      Допомагаючи ретельно,
      Вкладає ковдру білу так:
      Час відпочити від атак.


      25.11.2018
      Свидетельство о публикации №118112504648



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. До свiтлої пам' ятi Людмили Татаринової (Слабко)
      Завмерла душа – пролунала ця звістка,
      Жахлива, пекучого болю, мов кістка,
      Застрягла у горлі, палає вогонь:
      Ніколи Вона не розімкне долонь.

      Як порожньо, холодно, серце ридає:
      Чарівної Люди вже з нами не має.
      Краплинами сльози стікають з повік.
      Хвороба безжально скосила їй вік.

      І рідні, і друзі, з дитинства ще, з школи
      Тебе пам’ятаємо в дружньому колі:
      Де щирість твоя і жарти, і слово…
      …Так спогади линуть все знову і знову…

      Як тяжко змиритися! Втрата жахлива!
      Схиляємось всі у нестерпну хвилину.
      Прощатися треба: трагічна ця мить.
      Душа загорнулась у смуток – болить!

      Болить! Обірвалась життєва дорога!
      У відчаї, вкотре звернувшись до Бога,
      Благаємо, щоби відкрився ЇЙ РАЙ,
      А всім нам, мирянам, життя гідне дав.

      Зі щирою скорботою однокласники
      сш.№22 м. Кременчука, випуск 1976 року

      17.11.2018
      Свидетельство о публикации №118111707398



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Пан Вересень
      В полоні спекоти трималося літо.
      З дощем всі стосунки неначе розбито.
      Чомусь все обходив він наш регіон:
      Чи в транс упадав, а можливо у сон?

      Нарешті дійшла і до вересня черга.
      Природа в чеканні стомилась, завмерла.
      Всміхнулися якось і хмари на небі,
      Та й шлях для дощу вказали, як треба.

      Все вміння він щвидко покаже наразі:
      І злива затопить усі перелази.
      Працюючи плідно ось так, досхочу
      Дорвався, все ллє! Зупинись!: я кричу!

      Та тільки листочки в такій насолоді,
      Кисневий запас щедро дарять природі.
      Пан Вересень зрушив питання нагальне:
      І Всесвіт прислав таки дощ довгожданий!

      12.09.2018
      Свидетельство о публикации №118091207915




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Доля всміхнулась
      Міцно тримає замкнене коло:
      І неможливо вирватись з нього!
      Смугою розпачу оповите.
      Вкотре не знаю, як далі жити?!!!
      Світ у полоні, морок навколо,
      В пазурах звіра, наче у злого.
      Може, це сон? Сумний та жахливий?
      Ранок шепоче: « Ти будеш щасливий!»
      …Сонечко прийде на зміну дощам.
      Будем радіти потужним вітрам:
      Саме вони, поспішаючи полем,
      Нас розлучили з пекучим цим болем.
      Тільки тоді відродилися мрії,
      Доля всміхнулась! Дарує надію.

      09.09.2018
      Свидетельство о публикации №118090905819



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Серпневі обійми
      Серпневі обійми палкі наостанок.
      Спокусливі літні закінчаться дні.
      На жаль, не достатньо вже теплий і ранок.
      А настрою хвилі мінливі, сумні.
      У осені фарби хоча й чарівні,
      Та тільки відходять так швидко вони.
      А час через зими летить до весни.

      27.08.2018
      Свидетельство о публикации №118082707943



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Ночі серпневі
      Ночі серпневі уже прохолодні,
      Подихом осінь, немов крадькома,
      Владу свою демонструє : «Ви згодні?
      Знову зустріти погоди холодні?»
      Адже, так буде, вона недарма
      Нам сповіщає, що пісенька літа
      Скоро останній завершить акорд.
      Колір зелений втрачає «еліта».
      Мабуть, дощами не дуже омита,
      Прагне, хоть якось побити рекорд:
      Треба затриматись! Літо думками
      З вітром владнає, і він замовчить.
      Швидкість вгамує свою під замками,
      Лють, опануючи обіцянками,
      Бурю осінню зупинить на мить!
      Хай ще всміхається літня блакить!

      25.08.2018
      Свидетельство о публикации №118082500067



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    49. Дядько Лев
      Згадую вкотре життєвий свій шлях,
      Інколи навіть сльоза на очах
      Зрадливо блисне ще й згадка, що доля
      Досі тримає в самотньому колі.

      Так і живу все один – тільки ліс,
      Рідний для серця, бо в ньому я зріс.
      Він, як жива неповторна істота.
      Світ мальовничий відкриють ворота:

      Квіточка, кущик, дЕрево, пташка,
      Все це для мене начебто казка.
      Є ще й рідня: це сестра та племінник,
      Гарний, охочий до всього,відмінник.

      Мавку зустрів Лісову,покохав.
      Щастя такого ніколи не знав!
      Байдуже, що Лісова ця дівчина,
      Щиро й вона полюбила хлопчину.

      Матері тільки не до вподоби:
      «Сестро, благаю, дай же їм згоду,
      Щоби жили молодята в коханні,
      Може, і наші здійсняться бажання!

      Внуків діждемось , справжнього свята.
      Радості, сміху буде багато!»
      Лагідним дотиком рідне внучатко
      Якось, торкнувшись до скроні спочатку,

      Скаже: « Волосся, чому в тебе сиве?
      Діду, ти ж кажеш, що дуже щасливий,
      Колір «чорнявий» десь втратив на схилі!»
      «Дітки, які ж ви гарненьку та милі!!!
      Дружня могла бути наша родина,
      Тільки не сталося – боляче й нині".

      13.08.2018




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Странный сон
      Гордый и странный на вид господин!
      Только всегда почему-то один.
      В парке мелькает его силуэт.
      Кто же такой? Композитор? Поэт?
      Спросите Вы, почему странный, вдруг?
      Может кому-то понятен, как друг?
      Нет же, загадка совсем не проста:
      Прячется где-то его высота.
      К ней приближаясь, он славу вкусил.
      Но покорять её снова – нет сил!
      В поисках вечных, вершину дразня,
      Как-то внезапно взглянул на меня.
      Да, снизошел до земных рубежей:
      Стал на мгновенье теплей и добрей.
      Замкнутый он, приоткрытый слегка:
      Больше молчит – сжата нервно рука.
      Любит природу, песенный жанр.
      Много в сюжетах жизненных драм.
      Резко порою подводит черту:
      Не приближает к себе простоту.
      Ищет любовь, в ней одной красоту!
      Любит себе подчинить он других
      И, несомненно, ответ держит с них.
      Вновь возмущен: « Кто посмел? Не спросил?
      Я ведь хозяин тебе, господин!"
      Держит корону уверенно он.
      Странно, проснулась – нелепый был сон!



      15.07.2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Гармонія почуттів
      Якщо у гармонії душі,
      На речі є спільний погляд.
      Приємні поради та слушні
      І, ставлячи їх на розгляд,
      До справ не торкнеться розлад.
      РазОм навіть «звернемо гори»,
      Підтримка бо є і воля.
      І прагнення не випадкові.
      Всміхнеться тоді і доля,
      Доріжку розкриє в полі:
      Відчуємо подихи вітру.
      А постать струнка і тендітна.
      Не може ріднішої бути.
      Тебе неможливо забути!!!

      10.08.2018
      Свидетельство о публикации №118081004145



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. До ювілею
      Значного досяг ЮВІЛЯР рубежу:
      Уже ШІСТДЕСЯТ - ти пробач, що кажу.
      Число це бентежить, та тільки на мить,
      Бо з часом невпинним й воно відлетить!
      В думках промайнула тепла ця згадка:
      Колись закохався він у дівчатко.

      Так сталося, що, майже сорок років
      Живуть вони рАзом – і двох дітлахів
      На ноги поставили, правильний шлях
      Вказали; навчили що треба і як!
      А зараз, радіймо, без суму в очах,
      Бо ти, наш Сергію, міцний ще в плечах.

      Бажаємо й далі тобі все зростати!
      Життя – то скарбниця, в ній перлів багато:
      Дружина кохана, онука та діти.
      Нехай їх теплом буде серце зігріте!
      Достатньо колег ти маєш і друзів.
      Стосунки приємні і не байдужі.

      Від себе й від них хочу ще побажати
      Здоров’я міцного, про ліки – не знати!
      Добробуту, злагоди, миру у домі,
      Кохання для всіх і щасливої долі!!!


      07.08.2018
      Свидетельство о публикации №118080708545



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Осінні фарби
      Фарби серпневі втрачаються – осінь
      Змінює знову і знову волосся!
      Згодом злетить зовсім все – і дерева
      Гілля згинають під вітром шаленим.

      Так подих часу торкнувся й до тебе:
      Тільки сльозами вмиватись не треба!
      Юна берізка була загадкова.
      Стан її гордий, стрункий – і навколо

      В зелені тішились кущики, квіти.
      Поглядом щирим вітали їх діти.
      Тільки роки поступово й невпинно
      Вже пронеслися! Оглядні та чинні
      Стали вони – мають власну дорогу,
      Ту, що прокладена кожному Богом.

      06.08.2018
      Свидетельство о публикации №118080604033



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. У вiчному пошуку
      Перетворилася на хмару:
      І сонечко закрити мала.
      Сумна, самотня, не зухвала.
      Шукала тільки в небі пару!
      І позліталися хмаринки:
      Багато їх, почули оклик.
      Примчалися, відчули поклик
      Душі самотньої! Підтримку
      Надати згодні, гуртуватись,
      Протистояти чварам вітру,
      Пливти у далечінь блакитну
      РазОм, потрібно їм триматись!
      Не знають, що там далі буде:
      Покличуть дощ, грозу чи зливу?!
      Керовані – не мають впливу.
      Очікують на Боже чудо!

      …Ось так пливуть собі у небі…
      Чи пару їм шукати треба?!!!

      03.08.2018
      Свидетельство о публикации №118080306575



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Кіра
      Сонечко в хмарах ховалось – і вмить
      Посмішка в Небі з’явилась – блакить
      Заволоділа великим простором!
      Промінь ясний все осяяв навколо!
      Промінь! Промінчик маленький – дівчатко!
      Сяє обличчя у діда на згадку!
      Погляд дорослий, задумливий, щирий!
      Очі розумні, глибокі, мрійливі!

      А рученята маленькі та сильні,
      Міцно тримають ще й поглядом пильним!
      Бог надіслав дідусеві дарунок:
      Радість йому, від хандри порятунок!
      Дівчинка Кіра – назвав її тато.
      Радість в оселю прийшла, справжнє свято!
      … А ось сьогодні всміхається річка:
      Гарна і чиста така , невеличка!

      Тихо тече собі – Псьол її назва.
      Плавають дітки, а Кірочка заздрить!
      Трішки ще має вона підростати,
      Щоб із басейну дитячого встати.
      Ось через рік, мабуть, так воно й буде.
      Знову всміхнулось малесеньке чудо!
      Нігті побачила – колір яскравий!
      Пальці схопила – не відпускає!

      …Дивна якась, чудернацька погода:
      Дощик злякав тільки – зникла негода!
      Вправно сідає дідусь за кермо:
      Тільки веде «Жигулі», не «Рено»!
      Сонечко знову вітає привітно!
      Стелеться поле навкруг – все примітно!
      Соняхи жовтогарячі, пшениця,
      «З вітром у них якась таємниця».

      Радісно всім: відпочинок був гарний!
      Час пролетів непомітно і справно!!!!

      29.07.2018
      Свидетельство о публикации №118073105800



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Велич небес
      Сонце в дорозі, далеко вже схід.
      Звичні для нього небесні простори.
      Хмари у них визначають кордони:
      Змінюють контури, тягнеться слід

      Смуги рожевої, наче політ
      ПтАха, з якоїсь дивної казки.
      Небо вдягає рідкісні маски.
      Там неможливо затримати мить!

      Так ось і щастя, на скатертині,
      Швидко несеться, спіймаєш його?
      Будеш спроможний добитись свого?
      Завтра, сьогодні, зАвжди і нині
      Треба цінити кожну хвилину!
      Так, бо життя таке швидкоплинне!

      17.07.2018
      Свидетельство о публикации №118071806312



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Життя – боротьба
      В житті не буває однаково всім :
      Це знати ми маємо передусім.
      Життя – пізнання, боротьба, виживання.
      Буває, що в колі тримає страждання

      Так довго, що відлік іде на роки…
      Здається, немає вже сили, поки
      Пізнаємо зцілення якось нарешті,
      Жагу до життя і емоцій всіх решту.

      Відчуємо силу Всевишнього ми,
      Щоб вирватись в світло змогли із пітьми.

      15.07.2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Шляхи життя
      Лише півгодини тривала негода:
      Страшна була злива та ще й буревій.
      Жахливих гостинців бурхливий напій
      Отримали ми цього дня від природи:

      Її не збагнути, від неї залежні.
      Ховає і радість, і гнів почуттів,
      Наповнює кошик нових відчуттів,
      Щоб знову по повній віддати належно.

      А ми тільки маємо все споглядати:
      Шукаємо сенс у житті і мету.
      В халепу потрапити можна ще ту!
      Та прагнемо знову ми все пізнавати,
      Шляхами йдучи, поступово зростати.

      13.06.2018
      Свидетельство о публикации №118061307520



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Річка – невеличка
      Впадає ця річка у море.
      Охоча вона до злиття.
      Наповнена,в щасті і горі.
      Таке, мабуть, має життя.

      А море – воно величаве!
      У водах своїх крижаних
      Розтопить журбу і печалі.
      Зігріється сонцем у них.

      Де ж річка,була невеличка?
      Пірнаючи в хвилі,біжить.
      І миле її,гарне личко.
      У щастя порине на мить.

      11.06.2018
      Свидетельство о публикации №118061103903



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Гідра корупції
      Гідра корупції - саме у владі.
      Проти народу скоїла зраду.
      Суд, прокурори підвладні наказам
      Перших осіб, діють злочини разом.

      Скільки ж терпіти безчинство, свавілля.
      Дуже цікаво, чи є в світі зілля,
      Щоби зцілити ці душі продажні,
      Вирвати пазуру їх епатажну.

      Гальма відсутні, швидкість шалена.
      Завжди в дорозі їм світло «зелене»!
      Статки нарощують: мало все,мало!
      Темні часи в Україні настали!

      Крим віддали, а Донбас у вогні!
      Скільки загиблих в злочинній війні?
      Другий майдан нам не дав результату.
      Бідний народ став ще більше страждати!

      Ціни страшні, вже субсидій немає.
      Ситий голодному все дошкуляє.
      Плаче народ і сміється нервово!
      Вже розлучатися люди готові.

      Треба ж було, так усе занедбати!
      Кличуть до себе пройдисвітів грати!
      Вибори – тільки у них і спасіння.
      Може, дійдЕмо тоді розуміння.

      Очі відкрийте, йдучи з бюлетенем.
      Думайте, друзі, про власні кишені!

      09.06.2018




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Головний персонаж
      Є у житті головний персонаж.
      Хто ж він такий, швидкоплинний для нас?
      Може зимовий чи літній пейзаж?!
      Ні! Це неспинний,крокуючий час.

      Рани лікує, не так вже болять.
      Може привести навіть до тями.
      Діла йому нема до проклять.
      Здатний стирати в’їдливі плями.

      Згадку про смерть заспокоює час.
      Щастя наблизить,радісну звістку
      Настрою хвиля зміниться враз.
      Знову життя набирається змісту.

      Він у житті головний персонаж:
      Все віддаляється, плине наш час.
      Зрілістю вміло поповнить багаж.
      Любить сюрпризи нести повсякчас.

      Наче осяяний мудрістю птах,
      Стрімко летить у роки і віки!
      Тільки не знає зворотній він шлях.
      Так не буває, щоби навпаки.
      Всі ми підвладні йому навіки.
      Вічно у небі лиш світять зірки!

      05.06.2018




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Творча стежина
      Розпач і туга – змарнований час.
      Відлік збагнути його неможливо.
      Бідкаюсь в злиднях щодня, повсякчас.
      Втрат було надто багато журливих.

      Де ж та осяяна зоряна мить?
      Важко відчути свою неспроможність.
      Тяжко, нестерпно серденько болить.
      Це зрозуміє далеко не кожний.

      Наче завіса нічна пролягла.
      Смуток в думках, відганяю тривогу.
      Творчу стежину я, мабуть, знайшла.
      Нею крокую й віддячую Богу!

      04.06.2018
      Свидетельство о публикации №118060408896



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Невгамовний поет
      Спокусливий потяг писати щоночі.
      І маю я швидко здолати його.
      Від втоми болять, закриваються очі.
      Сон кличе, стискаюсь від впливу того.

      Та тільки окремі слова у рядочки
      Нестримно спішать та ще й риму плетуть.
      Не хочуть стояти покірно в куточку.
      Місцями міняючись, змінюють суть.

      А марево ночі подразнює, кличе!
      Та треба останній закрити куплет.
      Згортай віршування, почуй, чоловіче!
      Та крапку вже став, невгамовний поет!

      26.05.2018
      Свидетельство о публикации №118052700174



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Вероніка
      Сонечко вийшло – пройшла непогода…
      Гарна дівоча приваблива врода.
      Як усміхнешся – сердЕнько співає!
      Рідна онуко, тебе я вітаю!!!
      Дзвоник останній - дороги безмежні
      Світ відкривають - і ти незалежна!

      Маєш життєві шляхи прокладати:
      Впевнено треба мети досягати!
      Мрії нехай всі здійсняться наразі.
      Вдалого шлюбу з коханим, щоб рАзом
      Йшли у любові, у злагоді, щасті.
      Хай не торкаються біль та нещастя!

      Дівчинка люба, моя Вероніка!
      Сенс і спасіння життя мого, ліки!
      Теплий твій погляд і лагідні очі –
      В них моя радість, їх бачити хочу
      Кожну хвилину, моє ти озерце:
      З нього наснага приходить до серця!

      ПрОшу я Божого Благословення!
      Кращої долі для тебе, натхнення!
      Щиро люблю я тебе, Вероніка!
      Ти моє сонечко, справжнє, навіки!

      23.05.2018
      Свидетельство о публикации №118052309123



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. День медсестры
      Улыбки вокруг и поток поздравлений!
      Сегодня ведь день медсестры – нет сомнений!
      Везде окружают знакомые лица.
      И в памяти с грустью мелькают страницы:
      Листаем их, мысленно, снова и снова:
      И жизнь пролетает со скоростью слова.
      Со сцены слышны поздравления, речи.
      Растрогали душу, как радостны встречи!
      Вручаются грамоты, книги, награды.
      Букеты цветов – все взволнованны, рады!
      А там, за окном, что-то шепчут листочки.
      Наполнены радостью, солнцем денечки.
      Охотно общаются все медсестрички;
      Расскажут, поделятся так, по привычке.
      И зрелость, и юность – шагают все вместе.
      Понять и прислушаться – дело их чести.
      В умелых руках даже страшные раны
      Залечатся быстро, легко, без изъяна.
      И ночью, и днем, у постели, над нами,
      Помогут, надежду вселяя словами.
      …Оплот медицины - ее ветераны!
      Их опыт, подсказки всегда так желанны.
      В военные годы и в мирное время
      Сестер милосердия гордое племя
      На хрупких плечах, под огнем и обстрелом,
      Рискуя, спасали бойцов они смело.
      Их помощь и мужество неоценимы,
      А подвиги вечно в народе хранимы.
      …Улыбки вокруг и поток поздравлений!
      Сегодня ведь день медсестры – нет сомнений!
      Любите, цените, дерзайте, творите!
      Мгновений счастливейших не пропустите!
      Вы так милосердны, добры - берегини!
      Так будьте же ими всегда и отныне!

      12.05.2018




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Нет рая на земле
      Нет рая на земле.
      Достатка на столе.
      Уходит жизнь в погоне!

      Погоня в никуда –
      Мелькают города,
      В меняющемся фоне.

      И призрачна мечта,
      Но вдалеке черта –
      Чуть видно в полутоне.

      И, кажется близка,
      К ней тянется рука
      И застывает в стоне.

      Чуть-чуть – и дотянусь.
      Авось, уйдет и грусть.
      И мчат шальные кони.

      Уносят прочь года,
      А с ними и беда
      Останется на зоне.

      Нет рая на земле,
      Скрывается во мгле,
      В недостижимом лоне.

      10.05.2018
      Свидетельство о публикации №118051004499



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Порыв из творческих глубин
      Несется жизнь – калейдоскоп!
      Вращает бешеный поток.
      Разряд несущей силы ток
      Растопит сердца лед. Озноб
      Пройдет по телу вдруг волной,
      Проникнет в тайники души,
      И чувства, спящие в тиши,
      Разбудит новизны прибой!

      Заглянет и ко мне она,
      Давно забытая пора:
      Поддавшись легкости пера,
      В подарок Богом мне сполна
      Поэзия в любви дана:
      В ней осень, зимы и весна,
      И лета красок новизна –
      Давно молчавшая струна!

      Глубинных откровений взрыв!
      Страны проблемы ощутив,
      Войны и бедствий негатив,
      В стихи внесет души порыв!
      Порыв из творческих глубин
      Рождает песенный мотив!
      Глоток целебный пригубив,
      Живу, пишу, я не один!

      10.05.2018
      Свидетельство о публикации №118051007355




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Гостинці весни
      Гойдається пташка на гілці –
      Кумедна така і смішна.
      Чекає, мабуть, на гостинці,
      Їх має давати весна.

      Весна вже настала, розквітла,
      Взяла свої міцно права.
      Яскравими барвами світла
      Зелена шепоче трава.

      Цвітінням вражають дерева,
      Рослинки маленькі, кущі.
      Не чутно шаленого реву,
      Замовкли вітри і дощі.

      25.04.2018





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Травень з липневим завзяттям
      Зеленими барвами тішиться око.
      На сонці журливо шепоче трава –
      Весняна господарка знає права:
      Спізнилася тільки, та гарна, нівроку,
      Хоча була владна зима цього року.

      В цвітінні красуються вишні в садочку.
      Купаючись в сонці, хизується цвіт,
      Дивує красою навколишній світ.
      Слухняно дерева зімкнулись в рядочку,
      Спілкуються, зріють в своєму куточку.

      Зухвало звертаючись до абрикоси,
      Кепкують – зійшла вже у неї краса,
      Бо перша цвіте – так керує весна!
      А вишні ще й досі розчісують коси.
      Бояться,дістануть, зіпсують їх роси.

      Живі ці створіння, смішні і чутливі,
      Напевне, і думку всі мають свою.
      Та треба покірно стояти в строю,
      Бо вітряні хвилі занадто рухливі.
      А також нашкодити можуть і зливи.

      Так травень рішуче крокує, дивує.
      Спекота з липневим завзяттям вирує.


      02.05.2018
      Свидетельство о публикации №118050509865



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Городское озеро
      Покидая суету
      Городских проблем и будней,
      Захотелось как-то нам
      Оказаться на безлюдье.
      Не одну пройдя версту,
      Прикоснулись к чудесам.
      И открылась сказка вновь!
      Наконец нашли прохладу.
      В изумлении, без слов:
      Красота ведь с нами, рядом!

      Гладь небес, стремясь к воде,
      Слиться хочет с нею вместе.
      Но мешают островки.
      Не уступят свое место.
      Ну, а озеро, в гнезде,
      Дремлет в изумрудных красках.
      Рыб, плывущих косяки.
      Их вода согреет в ласках.
      Смотрят жадно рыбаки,
      Провожая взглядом странным,
      Жаль, ведь мы не у реки.
      Классный здесь улов, желанный.

      … Уточки плывут втроем.
      Лебедь гордо поднял шею.
      Величавый водоем
      Покорит он, не робея.
      Да, уверен на воде!
      И обласканный восторгом,
      Не бросается к еде,
      В изобилии, комфорте
      Здесь живет любимый друг.
      Вот сейчас же, виртуозно
      Сделает последний круг!
      На сегодня хватит, поздно!

      Взгляд коснулся черепах.
      В панцыры свои одеты.
      Много их, наверно спят.
      Их потрогать любят дети.
      …Жаркие пошли деньки.
      Первомай прислал нам лето
      И услады ручейки.
      Солнцем все вокруг согрето.
      Изумруд и синева
      Слились будто воедино.
      И творят они дивА
      В красоте неповторимой.

      01.05.2018
      Свидетельство о публикации №118050109829



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Доля
      Ходою, підступно, крадеться недоля.
      Зруйнована горем здалась у двобої.
      Отак опинилась в господарки злої.
      Ще й зараз блукаю у пошуках долі.

      Блукаю… Там сіро, а я хочу світла.
      Тягнуся до нього, всміхаюсь привітно.
      Не хоче прийняти, бо морок навколо.
      Зімкнулось, тримає у темряві коло.

      Проходять роки, і птахи відлітають
      У теплі краї, мають там на чужині
      Звикати та жити у іншій родині.
      Якщо поталанить – то знов прилітають…

      Напевне, весною, зігрітою сонцем.
      То може й до мене повернеться доля?!
      Вже довго чекаю – гартується воля.
      Плекаю надію - дивлюсь у віконце.

      Змиваються сльози рясними дощами.
      Наступить омріяний сонячний ранок,
      Наблизиться знов довгожданий світанок.
      Колись, оживу від трагічної драми.

      Та й біль може стихне, не зараз, з роками.
      Завжди тільки пам’ять жива, поряд з нами.

      27.04.2018

      Свидетельство о публикации №118042706941



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Долгожданная встреча
      Слышно, как льется в мелодии вальс.
      Взгляд твой горит озорной.
      Чтоб отказать, не даешь ты мне шанс.
      Вихрь увлекает шальной.

      Ярким сияньем струится паркет.
      Крепче объятья твои.
      Целая вечность умчавшихся лет…
      Руки трепещут мои.

      В музыке радость и вдохновенье,
      Словно бальзам для души.
      Дарит улыбку и наслажденье,
      Просит: «Прими, поспеши!»

      Вальс долгожданный - танец желаний!
      Встреча дана неспроста.
      Мы пережили много страданий
      Шепчут любовью уста…

      ***
      Нет, танец этот – вовсе не случай!
      Тайну открою тебе.
      Долго просила Бога о встрече
      И покорилась Судьбе.

      26.04.2018

      Свидетельство о публикации №118042610132



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Долгожданный вальс
      Нас приглашает мелодия к вальсу.
      Взгляд твой горит озорной.
      Чтоб отказать, не даешь ты мне шанса.
      Вихрь увлекает шальной.

      Глянец паркета струится сияньем.
      Крепки объятья твои.
      Снова душа замирает с волненьем.
      Руки трепещут мои.

      Музыка льется, неся вдохновенье –
      Дивный бальзам для души.
      Дарит любовный огонь, наслажденье!
      Просит: «Прими, поспеши!»

      Вальс долгожданный - кудесник желаний!
      Встреча дана неспроста.
      Словно, в награду, за годы страданий
      Нежно коснулись уста…

      ***
      Нет, не мелодия нас пригласила!
      Тайну открою тебе.
      Встречу так долго у Бога просила.
      И покорилась Судьбе.

      24.04.2018
      Свидетельство о публикации №118042411144



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Словесна терниста дорога
      Слова… Вони вміло розбуджують вмить.
      Відкриють цікавий навколишній світ.
      Далекий, привабливий, загадковий.
      Відчуємо потяг не випадковий:
      В пізнанні збагатимо внутрішній світ,
      Стосунки взаємні , та й розум не спить.

      Слова… Вони стислі бувають, гіркі.
      Спілкуємось мляво або залюбки.
      В словесні баталії йдуть юнаки.
      Грайливо шепочуть дівчатка, жінки.
      Порадник, напутник та друг, помічник.
      Згуртуємось разом – і кожен так звик

      В словах порятунок і відгук знайти.
      Буває, що кличуть інтриги плести,
      Тоді аж занадто бувають бридкі.
      А ще полюбляють ставати в рядки.
      Зростають у віршах, творчій дорозі.
      Висот досягнути прагнуть у прозі.

      Слова… Водопаду грайливий потік.
      І пісня без них не отримає хіт.
      Слова з ніг збивають, в безодню несуть.
      Впливають на вчинки та поведінку.
      Буває, образять навіть дитинку.
      Важливо завжди зрозуміти їх суть.

      Слова – відгук серця, приносять страждання.
      Відчутно сприймаємо біль, хвилювання.
      Із ліжка піднімуть, коли в безнадії,
      А ще допоможуть здійснитися мрії.
      Вказівка важлива – дарунок від БОГА!
      Веде нас терниста, словесна дорога!

      26.03.2018
      Свидетельство о публикации №118042006882



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Абрикос
      Абрикоса ароматом
      Переполнены сады.
      Вспомнился вдруг запах мяты.
      А весна на все лады
      Ухватилась за бразды.

      Пчелки кружатся в цветенье:
      Труд свой выполнить спешат.
      Как всегда, в недоуменье,
      Нужно им не оплошать.
      Ветер может помешать!

      Он шалун – непредсказуем!
      Разошелся во всю прыть.
      Чувствует - ненаказуем.
      Хочет властелином быть,
      Свой порыв не может скрыть.

      Любит отрывать цветочки!
      Как унять лихой задор?!
      Сохрани их, дай отсрочку.
      Без обид, решим сей спор.
      Вместе будем ждать плодов!

      19.04.2018
      Свидетельство о публикации №118041904948



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Чего хочет женщина?
      Женщина многого хочет:
      Мира, любви и достатка,
      Чувства дарить без остатка.
      Может читать между строчек,
      Если, конечно, захочет.
      Всех, призывая к порядку,
      Среди словесных баталий,
      Молнии, искры метая,
      Редко когда уступает.
      Женщина, право, загадка.
      Деток уложит в кроватку.
      Внуки играют с ней в прятки.
      Горе, когда ее гложет,
      Дрожь пробегает по коже,
      Может, смеяться прохожим.
      Чтобы с высот не сорваться,
      Сильной должна оставаться.
      Сильной быть хочет и слабой:
      Чтобы любимый был рядом.
      С ним бы идти по ухабам.
      Женщина многого хочет:
      Если просить - похлопочет.
      Хочет, проснуться красивой,
      С милой улыбкой, игривой.
      С ветром померяться силой.
      Радость познать в материнстве.
      Быть непреклонной к бесчинству.
      Просто любить, быть счастливой.
      Рай на земле встретить с милым!

      18.04.2018
      Свидетельство о публикации №118041800205




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Крим
      Безглуздо вирвана сторінка –
      І болем сповнена душа.
      Бо Крим не наша половинка,
      В чужу країну вируша.

      Сценарій був не зрозумілий:
      «Зелені чоловічки» враз
      З’явилися і дуже вміло
      Господарями стали в нас.

      Без опору, прийдешня влада
      Принишкла, оповив дурман.
      Мабуть, то дійсно була зрада!
      Ступив на рідну землю «хан».

      Російський «хан» у мріях здавна
      «Кусочок ласий» приглядів.
      І ось нарешті надто вправно
      Він перейшов до вдалих дій.

      Здійснилась мрія дуже просто:
      Покірно відійшов наш Крим.
      «Зігнувся, став малого зросту».
      Імперія взяла «калим».

      Історія колись відкриє,
      Що відбулось насправді там.
      Шкода, закрита правди скриня,
      Як довго ще чекати нам?!!!

      09.04.2018
      Свидетельство о публикации №118041009806



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Байдужiсть
      Діагноз є такий – байдужість!
      Хвороба слабкої душі.
      Коли обминаєш калюжі,
      Відсидітись зручно в тиші.

      Чужі не потрібні страждання,
      Так краще, не бачити їх.
      В колисанці – власні бажання.
      Вони – осередок для втіх.

      Напевне, і зараз так сталось:
      В дорозі конфлікт назрівав.
      Сумління чомусь завагалось,
      А опір у жертви спадав.

      Візьми, простягни свою руку,
      Підтримай! І слово твоє
      Врятує і дасть запоруку,
      Що все таки людяність є!

      Поклич, розбуди душу, серце!
      Байдужим не будь, озернись!
      Очистяться води в озерці.
      Як гарно навкруг, посміхнись!

      07.04.2018




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Сторінка кривава Донбасу
      Сторінка кривава Донбасу…
      Згадаєш – і тіло тремтить.
      Не можна змиритися з часом,
      Бо він не наближує мить.

      Цю мить довгожданого миру
      Чекають і діти й батьки,
      Із болем пекельним, нестримно,
      Так відлік пішов на роки…

      Роки загубились в безодні,
      Поринули в пекло війни,
      Де люди, в стражданнях, голодні.
      Їх очі так просять весни.

      Весни, коли сонце уранці
      На мирному небі зійде.
      Додому повернуться бранці,
      І спокій у серце прийде.

      Коли замовчать вибухівки,
      Ховатись не треба в підвал.
      А зброя досягне зупинки –
      Припиниться пострілів шквал.

      Донбас… Він спотворений, в крові!
      Давно у стражданнях живе!
      Почуйте ж цей відчай у слові,
      Життя побудуйте нове!

      Війну зупиніть, схаменіться!
      Чи совість із глуздом прийдуть?!
      До Бога, в молитві, зверніться!
      Хто винен, хай кару несуть!!!
      04.02.2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. В очiкуваннi свята
      Стиснуте серце до болю.
      Камінь неначе застряг.
      Мусиш терпіти недолю
      І не обійдеш ніяк.
      Треба змиритися, друже!
      Вже незабаром весна.
      Певно, тобі не байдуже,
      Що подарує вона.
      Може розтопить негоду,
      Повінь знесе геть журбу.
      Серце зігріє нагода:
      Будем святити вербу.

      13.03.2018



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Україна очима Ізраїлю
      Зустріч таки відбулася.
      Випадок їй допоміг.
      Слушна нагода знайшлася:
      Божа це воля чи збіг?!

      Він у Ізраїль далекий
      Двадцять років як відбув.
      Звик і до мови й до спеки, –
      Тільки людей не забув.

      Рідні, знайомі та учні –
      Всі ці роки про них знав.
      В пам’яті вислови влучні:
      Як свій предмет викладав.

      Зараз хвилюється знову,
      Двері відкриє у клас:
      І оживе рідне слово.
      Миттю зупиниться час.

      Хвиля з цікавого світу,
      Мудрістю сповнений зміст.
      З радістю слухають діти –
      Вчитель відчує свій зріст.

      Зріст збагатив він роками:
      Досвід, уміння та хист.
      Йшов нелегкими стежками
      У вдосконаленні рис.

      Каже, що звик на чужині,
      Тільки щось очі сумні.
      Він пам’ятає Вкраїну
      Ту, де не бУло війни.

      27.03.2018
      Свидетельство о публикации №118032906868





      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Словесна дорога
      Слова, як годинник, розбуджують вмить.
      Обличчям цікавим відкриють нам світ,
      Чуттєвий, пронизливий він, загадковий.
      Відчуємо потяг не випадковий:
      Словами, в пізнанні, та з відгуком літ
      Стосунки шліфуємо – розум не спить.

      Слова – вони стислі бувають, гіркі.
      Спілкуємось мляво або залюбки.
      В словесні баталії йдуть юнаки.
      Словами грайливо шепочуть жінки.
      Слова – міць і зброя, наш друг, помічник.
      Згуртуємось разом – і кожен так звик

      В словах порятунок і відгук знайти.
      Буває, що кличуть інтриги плести, -
      Тоді аж занадто бувають бридкі.
      А ще полюбляють ставати в рядки.
      У прозі, поезії значно зростуть.
      До рівня колись світового дійдуть!

      Слова – наша гордість, біль і страждання.
      Дають нам відчути і хвилювання.
      …Це краще, що є - подарунок від БОГА!
      Терниста, зіркова, словесна дорога!

      26.03.2018





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Корона
      - А что с тобой сегодня, брат?
      Молчишь который час подряд!-
      - Да, видишь ли, какое дело:
      Держу "корону" неумело,
      Вот и молчу, чтоб не слетела.
      Посажена она не прочно,
      Ведь дали "короля" заочно !-

      25.03.2018




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Розум - спасiння твоє!
      В ранах нестерпних, болючих, Вкраїна!
      Спить ще терплячий народ...
      Сповнена відчаю кожна родина –
      Бідність і купа скорбот.

      Нелюди владні, на крОві майдану,
      Крісла собі здобули.
      Їх осідлавши м’якими задами,
      Совість свою продали.

      Так, за сценарієм, й далі рушають,
      Що їм закон, бо круті.
      Всі надбання поступово згортають,
      Тільки кишені товсті.

      Розквіт шаленого олігархату –
      Прикро – чи є каяття?!
      Як зупинити їх, не зволікати!
      Часу нема вороття.

      Душі мерзенні, бо кров обминають,
      Що їм Донбасу жахи.
      Як на війні заробляють - всі знають,
      То ж бо - мерзенні шляхи.

      Друзі, народе, в омріяній казці,
      Жити хотілося нам.
      Тільки не сталося, знову в поразці.
      Болісний стогін від ран.

      Треба хотіти, могти, зрозуміти,
      Ворог насправді – хто є?!
      Не піддаватись на гречку, прозріти!
      Розум – спасіння твоє!

      23.11.2017
      Свидетельство о публикации №118032209333




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Муза
      МУЗА у пошуках все мандрувала.
      Сталося так, що вона заблукала.
      Може з небес простелилась дорога?!
      Певно, то була вказівка від БОГА!

      Ніжно, грайливо торкнулась до мене!
      Подих відчула її незбагненний!
      Так несподівано, я не чекала!
      Навіть і гадки про неї не мала!

      …Згодом, пізніше, змирилась наразі.
      Стали цікаві з’являтися фрази.
      Вірші зростають у праці й натхненні.
      Музою послане Благословення!

      29.01.2018



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Повернення до життя
      Темне нестерпне коло
      У чудернацькому домі.
      Суміш страхів і болю –
      Всі відчуття підсвідомі.

      Десь мерехтить доріжка –
      Білі халати навколо.
      Не відірвусь від ліжка,
      Не розірвати це коло.

      Треба прокинутись враз –
      В мандрах вже довго блукаю.
      Котрого відліку час –
      Як повернутись – не знаю.

      Дотик теплий долоні,
      Лагідний, ніжний,знайомий.
      Марево у полоні,
      Вирватись хочу свідомо.

      Зараз прокинусь,негайно!
      Чую,ти поряд, коханий!

      19.03.2018





      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Присвячується Т. Г. Шевченку
      Муза з дитинства його покохала!
      Певно, підстави на це вона мала.
      Хлопчик Тарас кріпаком народився.
      Доля тяжка – тільки він не змирився!

      Дуже любив малювати й писати,
      Пристрасть до цього не міг подолати.
      Добре, помітили рідкісну вдачу,
      Поміч, щоб вчитись, дали на додачу.

      Потім з кріпацтва його відкупили,
      Вірші писав, закликав проти влади,
      Словом жагучим даючи поради.
      Далі шляхи понесли, підхопили…

      Був каземат, ну а потім - в солдати
      До Оренбурга заслали страждати!
      Тільки жага до мистецтва завзята
      І волелюбність його не здолати!

      Встигнути треба сказати багато:
      «Чом одні в хатах, а інші в палатах?!»
      Люба Вкраїно, вишневі садочки,
      Тільки тиранів усюди клубочки!

      Вірші, неначе знеболені птахи,
      Рвуться на волю, злетіти над дахом!
      Кров’ю омиті, сльозами рядочки –
      Заклик! Скидайте кайдани, синочки!

      …У тугу вгорнулась Чернеча гора –
      На схилах в жалобі схилилась трава.
      Вже чутно, як вітер повіяв з Дніпра...
      У пам'яті знову зринають слова,
      Бо творчість Тараса Шевченка жива!

      02.02.2018






      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Життя не мед
      Змагання, конкурси – вперед!
      В обіймах успіху і слави,
      До фанатизму в своїй справі,
      Співак, поет, легкоатлет.
      Пиши душею свій куплет:
      Обачним будь, правдивим, щирим!
      Щоб успіх здобувався в мирі.
      Та тільки не зламай хребет
      І контролюй зірковий злет –
      Не просто це, життя – не мед!
      Співак, поет, легкоатлет…

      15.03.2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Дурінь, думкою багатий
      Дурінь, думкою багатий
      На печі лежить у хаті.
      Мрії тісно оповили,
      Виростають в нього крила.

      Тільки щось вовки голодні
      Вже завили не природно.
      Поспішають до оселі.
      В дурня думки невеселі.

      Він мерщій біжить із хати,
      Треба якось виживати!
      Шити, прати, полювати?
      Може, вірша написати?!!!

      Чи дадуть за це оплату?
      Що я буду з цього мати?
      Дурінь, думкою багатий,
      Повертається до хати.

      Часу обмаль залишилось –
      Ще бажання не здійснилось!

      15.03.2018
      Свидетельство о публикации №118031508063







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Афіна
      Хочу пізнати ще образ Афіни –
      З Давньої Греції, з міфів богині.
      Велич Олімпу в уяві спливає,
      Екскурс в історію світ відкриває.

      Світ легендарний - падіння та злети!
      Війни нещадні руйнують планету.
      Музи, Богині, Німфи славетні -
      Та чи були всі їх вчинки шляхетні?!

      Навіть не прагнемо зближення с ними –
      Страшно під стрілами їх вогняними.
      Просто цікавість, допитливість, пошук –
      Треба знаннями поповнити кошик!

      Двері в легенди відкриті у світі,
      Шлейфом яскравим вони оповиті.
      Зевсу і Гері, Ніке, Аполлону
      Вистачить слави і Посейдону!

      Постаті ці нам непросто збагнути,
      Боязно навіть вбрання їх вдягнути!
      Хочемо тільки минулого кроки
      Знати, а власні життєві уроки

      Треба вивчати, багато читати,
      Світ неосяжний з глибин пізнавати.
      Так, поступово, збагачений досвід
      Висновків прагне – їх здійснює й досі.

      Світлі відкриються грані кохання,
      Віршів і музики - їх написання.
      Є філософія – мудрість життєва.
      Потяг до істини в кроках миттєвих!

      26.02.2018







      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Стежини життя
      Життя надсилає багато стежин,
      Але є доріжка з дитинства одна:
      Із дому до школи вела нас вона.
      Прокинулись спогади раптом з глибин
      Дитинства і юності світлі часи –
      Лунають дитячі дзвінкі голоси.
      Урок фізкультури на стадіоні.
      Звучання згадалось акордеону.
      А дзвоник всіх кличе – швидше за парти!
      Вчитися треба – це зовсім не жарти!
      Розбіглися діти – тиша навколо…
      І особисте у кожного коло…

      14.03.2018
      Свидетельство о публикации №118031409373



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Дорога до Бога
      Її не чекають – приходе сама.
      Підступна, жахлива, зайшла вже біда.
      Забрала життя ця холодна вода –
      Безсилля і смуток – та все ж бо дарма.

      І жити навчитись без тебе пора,
      Та тільки у пам’яті знову слова,
      І усмішка, постать твоя, як жива.
      І дзвоник останній – біжить дітвора.

      ...Двадцяті дні травня - і тепла погода,
      Та серце стискається, раптом - тривога.
      Отриману звістку здолати не змога.
      В душі порожнеча, змарніла і врода.
      Знеболену душу врятує дорога,
      Одна, щоб в молитві звернутись до БОГА!

      13.03.2018






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. До світлої пам'яті мого тата
      В душі скорбота, біль і туга …
      Ти був моїм найкращим другом.
      Татусю, рідний, неможливе
      Це усвідомлення жахливе,
      Що не побачу твої очі
      І усмішку, і погляд! Хочу,
      Так хочу я в дитинство знову –
      З тобою ведем`о розмову:
      Про море, про Лобкову Балку,
      Де народився на світанку,
      А ще про твій підводний човен,
      Що борознив моря. І повен
      Цих спогадів – все знову й знову
      Розповідаєш влучним словом.
      Роки чудові в спілкуванні –
      Тебе ми слухали в бажанні.

      …Майнула враз, прон`еслась згадка:
      В Хоролі пам’ятаю хатку.
      І тіточка із татом разом –
      Спілкуються на перелазі.
      Шепочуть листя, вишні зріють,
      Про щось вони, напевне, мріють…

      23.02.2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Жертви майдану
      Невинні, як діти – нечувані жертви,
      Бо мирний майдан тільки прагнув протесту!
      Хотілось кайданів позбутись нарешті,
      У гідності жити – за це вони мертві!

      Роками цю гідність топтали, вбивали –
      Терпіти ненависну мусили владу!
      Приходила інша в обіцянках зрада!
      Ошукані, вкотре, ось так виживали.

      Невже їм не страшно, тиранам заклятим,
      Звернулись до зброї, людей розстріляли,
      А руки,замочені в крові, сховали.
      Тому, не повинні тепер ми мовчати!

      Скорботою, відчаєм сповнені, горем,
      Батьки і сини, всі хто є небайдужі,
      Боротися треба, бо духом ми дужі!
      Хоча і пекельним пронизані болем...

      19.02.2018
      Свидетельство о публикации №118022000326





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. До світлої пам'яті Сергія Нігояна
      Душа здригнулася – завмерла:
      Крижини дотик, спалах – струм
      Пробіг по тілу, наче жерлом
      Дістав глибин сердечних струн.
      Майдан січневий - ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ
      Число трагічне - ВІН упав!
      Смертельний постріл перший, другий…
      Не випадкові – кожен знав.
      Сім’я його із Карабаху
      До України прибула.
      Шукаючи притулку, даху,
      Війною скривджена була.
      Березноватівки оселя,
      Що недалеко від Дніпра,
      Село квітуче і веселе –
      Там підростає дітвора.
      На землях щедрих України,
      Що стала рідною йому,
      Він народився – став їй сином,
      Сергієм названий тому.
      Вірменська й українська мови –
      (Шевченка з пристрастю читав)
      Обидві рідні , безумовно,
      Та й вірші залюбки писав.
      Гвардійцем звали, бо сміливий,
      Дорослий, мудрий чоловік.
      Та погляд добрий,світлий, щирий.
      Все сам вирішувати звик.
      Як проповідник, до молитви
      Звертався часто і читав.
      Обрав безкровний шлях у битві,
      До миру словом закликав!
      Та не судилося – жорстоко
      Життя цей постріл обірвав.
      У снайпера холодне око –
      І справно, влучно він стріляв.
      Потвора хижа і кривава
      Продовжує ганебний шлях.
      У двадцять років обірвала
      Життя – у вирій злинув птах,
      В останній! Порожнеча, туга
      Та відчай в батьківських серцях!
      Невичерпного болю смуга
      Безжалісно забила цвях.
      Війна не має виправдання!
      Страшна дорога – в нікуди…
      А Батьківщина – у стражданнях.
      Народе, розум свій буди!
      Юнак мав мрію й віру чисту,
      Щоб врятувати рідний край.
      Це Нігоян Сергій! Всевишній
      Покликав душу світлу в рай!

      01.01.2018
      Свидетельство о публикации №118021900083







      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Святой Валентин
      С небесных спустился вершин
      Кудесник любовных желаний!
      Посланник, гонец, властелин –
      Святой Валентин долгожданный!

      Заглянет с улыбкой в наш дом –
      Сердечко с волненьем раскроет,
      Обнимет, прижмется с теплом,
      Заботой, достатком укроет.

      Растопит невзгоды и лед –
      К свершеньям зовет нас, вперед!

      14.02.2018
      Свидетельство о публикации №118021404258






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. "Керівник"
      Н`ащо скоїв колотнечу?
      Хлопці,підставляйте плечі!
      Ось беріть і розгрібайте!
      У незручностях страждайте!

      Недолугий чоловіче!
      Розуму тобі всі зичать!
      Ти недбалий в керуванні –
      Марні були сподівання!

      Справ накоївши,десь дівся.
      Захворів чи заморився?!

      09.02.2018
      Свидетельство о публикации №118020908471



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Голос розуму
      Випадок, здавалось, недоречний –
      У безвиході душа болить.
      І всі плани зруйнувались вмить !
      Вихід де знайти безпечний?

      Вкотре голос розуму шепоче
      Та дає пораду слушну нам,
      Але маєш визначитись сам!
      І розплющити в прозрінні очі!

      Випадок цей зрозумієш з часом,
      Подумки подякуєш йому,
      Адже сталось краще, та чому?
      З глуздом не завжди жив`емо разом,

      Підкоряючись чужим наказам?
      Певно й помиляємось тому.

      09.02.2018
      Свидетельство о публикации №118020908833




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Поклик до моря
      Мрії линуть у простори,
      Де безмежність океану,
      Де моря й високі гори,
      Де загоюються рани
      Та умовностей кайдани
      Можна зняти; сварки, бійки
      Тут не чутно – світ безмежний!
      Вражень відкриває стільки,
      Що немає їм зупинки.
      Він моряк - і незалежний!!!
      За кермом, назустріч вітру,
      Присмак відчувати моря,
      Де вночі так світять зорі –
      Це Його жадана мрія!
      Поклик бажаний до дії!
      Всі шляхи йому відкриті
      І в майбутнє їм летіти!

      06.02.2018
      Свидетельство о публикации №118020608650



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    100. Владимиру Высоцкому
      Сплошная бездна - круговерть…
      Коснулась тела его смерть!
      Ее клинической зовут.
      Но вот оставил страшный спрут.
      Как после этого живут?!

      Прожил с тех пор он ровно год,
      По дням и месяцам отсчет.
      Суметь ведь нужно сколько спеть!
      Писать, любить и все успеть,
      И чтоб с катушек не слететь!

      …Стирались жизненные грани –
      Бесповоротно мчались сани!
      Но в памяти – живой он, с нами,
      Прошедший много испытаний,
      Достойный всяческих признаний.
      Вне времени и расстояний!


      26.01.2018
      Свидетельство о публикации №118012610659








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Посвящается Высоцкому В.С.
      Жить не любил наполовину.
      И если в омут – с головой!
      Был властью он всегда гонимый.
      Писал стихи свои душой,
      В них искренность лилась рекой.

      А голос, с хрипотцой, знакомый,
      Прорвал запрет советских лет.
      Желанный и непревзойденный
      Певец, раскрывший правды свет,
      Ему всегда мешали петь.

      Пронизывая словом дерзким,
      Он душу вырывал из лжи,
      Давал отпор поступкам мерзким
      И разрушал мосты вражды,
      Вновь покоряя рубежи.

      Любил стихи, гитару, песни.
      Ранимый был, правдив и смел.
      Имел от Бога дар небесный.
      Как жаль, ушел! Не все успел!
      И песню не одну бы спел!

      Он неугодным был при жизни,
      Но слава все-таки пришла.
      И через призму укоризны
      Вновь возродилась, ожила.
      Посмертно гения нашла!

      И в новый век прорвалось СЛОВО,
      Волнует, будит мысль оно.
      Срывает ложь, позор, оковы
      Известное всем нам давно,
      Бессмертием защищено –
      ВЫСОЦКИМ в память нам дано!

      26.01.2018
      Свидетельство о публикации №118012606798








      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Татьянин день
      В январе Татьянин день!
      И собраться нам не лень
      Было раньше – а теперь
      Не всегда открыта дверь
      Для общения и встреч.
      Отдохнуть бы да прилечь...
      Повзрослевшие Татьяны,
      Погружаясь в свои планы,
      Груз проблем неся, забот,
      Жизнь – сплошной водоворот!
      Так и пролетают дни –
      Ну, а мы, порой, одни
      Коротаем вечера –
      Вот собраться бы пора!

      ...Милые мои Татьяны!
      Накрывайте же «поляны"!
      Прочь печали, лень и злости!
      Вновь зовем друг друга в гости!
      В наш, Татьянин, светлый день,
      Пусть не мучит нас мигрень.
      Всем здоровья и везенья!
      Мира, счастья, настроенья!

      24.01.2018
      Свидетельство о публикации №118012413037




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Зимові жарти
      Жартує охоче, сміється Зима!
      Дала трішки снігу – а більше нема!
      Бо рік особливий – Собака при владі,
      І треба від неї чекати поради.
      Не любить, не хоче Собака морозу –
      І робить йому перешкоди в дорозі.

      Сьогодні так тепло, ну зовсім – Весна!
      Та тільки не прийде так рано вона.
      Попереду Лютий – ось він відлютує,
      Та й Січень,прощаючись, нас загартує.
      То ж вдягнемо ми, ще не раз,рукавички
      І теплі, на хутрі, міцні черевички.


      18.01.2018




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Життя смугасте і мінливе
      Життя смугасте і мінливе.
      Нема зупину, вороття.
      Щасливе, іноді жахливе.
      Грайливе, начебто дитя.

      На зебру схоже – її смуги,
      Чергуючись, ідуть до нас.
      На що чекати: радість , тугу?
      В ранковий чи вечірній час?

      І завжди так, напоготові!
      Врятує, може, оберіг?!
      Здаємося на милість долі,
      Оберігаючи поріг

      Домівки рідної, країни –
      Та миру прагнемо завжди.
      Чекаємо на кращі зміни,
      Щоб не торкатися біди.

      Радіймо, зебра наша добра!
      В очікуванні світлих смуг
      Та вдачу маючи хоробру,
      Захистимося від напруг.
      Хай щастя сиплеться навкруг!



      17.01.2018




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Старий Новий рік
      Щойно Новий рік зустріли,
      Вже "зістарився", прийдешний!
      Щось, мабуть, не зрозуміли,
      Та коли ж він встиг, сердешний?

      Тільки радісна малеча
      (Не боїться холоднечі)
      Мріє, буде посипати!
      І здоров’я всім бажати!

      Відкривайте двері, хутко!
      Сиплеться зерно навколо!
      Жити будете без смутку!
      А віддячити готові?!

      Жарти,вірші гарні линуть!
      Рік СТАРИЙ НОВИЙ крокує!
      Біль, нещастя й горе гинуть!
      Хай на зле не провокує,
      Щастя, радість, мир дарує!

      13.01.2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    106. Святий вечір
      Ось прийшло і надвечір’я –
      Благодаттю огортає.
      Із Небесного Верхів’я
      Святий вечір наступає.

      Християнське гарне свято!
      Світле,радісне,багате!
      Січень – цифра Божа – СІМ!
      Завітає у наш дім!

      То ж здоров’я,світла й миру!
      Злагоди! Живіть щасливо!
      Та додержуйтеся міри,
      І щоб Віра була щира!



      06.01.2018




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    107. Правди слово
      Ганьба і біль – протест душі.
      Сполука лестощів, брехні.
      Навчись казати цьому: "НІ!"
      Зростуть тоді твої вірші!

      Бо ти поет – взірець добра!
      Твій хист хай служить не дарма.
      Будити всіх прийшла пора,
      Позбутися того ярма…

      Ярма умовностей, страху!
      Віддай чуже без сліз,жалю,
      Біду не провокуй лиху –
      Всевишнього про це молю!

      Вогонь добра закриє зло,
      Щоб правди слово ожило!

      02.01.2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    108. Гість
      Приходиш в світ один, ти - гість!
      Дорога стелиться тобі:
      До чогось, певно,маєш хист.
      Стежок багато – їх ходи
      Заплутані, збивають з ніг,
      А часу невгамовний біг
      Все плине – віддаляє мить.
      Очікуване щастя спить.
      Піднятись прагнеш – далі йдеш,
      В якому напрямку, куди?!
      Іноді просто не збагнеш,
      Дістатись треба до мети!
      Та тільки боляче чомусь –
      До БОГА вкотре я звернусь!
      Збагнути сенс, прогнати злість,
      Не втративши ні глузд,ні хист.
      Поет,чиновник, мер,артист,
      Двірник чи олігарх – ти гість!
      А часу обмаль – не барись!
      Цінуй, що є, - твори, борись!
      В майбутнє прокладай свій міст –
      Отак життя пізнаєш зміст!

      03.01.2018




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    109. Наш новий зірковий час!
      Півнику, готуйсь в дорогу!
      Час прийшов - даємо згоду.
      Новий рік уже чергує,
      Песик ніби вередує,
      Плани райдужні малює.
      Справдились його чекання,
      Недоречні тут змагання,
      Стануть дійсними бажання!
      Всесвіту святі закони -
      Надані найкращим трони!

      То ж зустрінемо Собаку!
      І пошлЕмо їй подяку!
      Хай полає, тільки трішки,
      Не кусає наші ніжки.
      Вірний, добрий, ти найкращий!
      Подаруй охапку щастя!
      Прожени усі хвороби,
      Бідність, лихо - геть у броди!
      Не зіпсують нашу вроду,
      Для добра створи нагоду!

      Миру, злагоди, здоров′я
      Не шкода - на вік наш довгий!
      Песик любий, щирий друже!
      Зачекалися ми дуже.
      Новий рік веди мерщій,
      ПошлемО йому уклін!
      Радо зустрічаймо Вас -
      Наш новий зірковий час!!!

      27.12.2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    110. Світ у гармонії
      Білий сніг все падав на долину,
      Де в зеленім килимі трава.
      А у спогадах ось ця стежина
      У дитинство - згадка,як жива.
      За столом родина дружня й діти –
      Гарні, світлі,радісні часи.
      Всі усміхнені,теплом зігріті
      Мами й тата - чутно голоси.
      Так відлунює років дорога –
      Тільки серце стиснулось чомусь,
      Раптом прокотилася тривога -
      До крижини наче доторкнусь.
      Холод,відчай у страшну годину
      Звісткою смертельною накрив.
      Смутком, болем оповив родину.
      Душу, як у пекло,занурив.

      Сльози, крик безсилля,відчайдушний!
      Стіни пропалив пекельний струм.
      Так душа завмерла - і страждальний
      Зойк! А серце - обгорнулось в сум.
      І немає сенсу далі жити,
      Прірва нескінченна пролягла.
      Як себе від долі захистити,
      Від самотнього її крила?!
      Тільки дотик ніжних рук дитячих
      Душу хвору,зранену зігрів.
      І в обіймах рідних і тремтячих
      Вогник життєдайний зажеврІв.
      Рідна посмішка й молитви слово
      Стали зброєю тоді мені,
      Щоби благодаттю і покровом
      Щастя пригорнулось навесні.

      Ранком березневим сонця промінь
      Сяйвом Божим освятив мій дім.
      Сніг розтанув,і нестримна повінь,
      Як цілющий рух,в житті новім.
      Мій коханий, друже мій,зігрітий
      Щирим серцем люблячим моїм.
      Ти мій вибір,що найкращий в світі.
      Доля знову повернулась в дім.

      …Білим снігом покрита долина,
      А під ним – зеленіє трава.
      Швидко,стрімко пронЕслася днина,
      І сторінка життя – вже нова.
      Білий сніг на зеленій долині!
      Білі скроні – нема вороття!
      Тільки колір червоний калині
      Так пасує й дає відчуття –
      Світ в гармонії - й прагне злиття!

      28.11.2016 – мій перший твір
      Редакція – 27.11.2017



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    111. Свята Варвара
      Грудень - місяць незвичайний,
      Свят багато надзвичайних,
      А сьогодні - день Варвари,
      Ранок гарний, навіть хмари
      Зникли десь вони з вітрами,
      Ну,а ми йдемо до храму.

      Святість її світла, гідна!
      Господу по духу рідна!
      Всюди з нами: повсякчасно,
      На шляхах життєвих вчасно
      Поміч надає завчасно!
      Знову Вона на дорозі,
      Бо потрібна поміч божа.

      І заступниця Варвара
      Чоловіка врятувала.
      Підняла з такого болю –
      Так прийшла й до мене доля!
      Ангел наш, свята Варвара,
      Міцно, впевнено з’єднала
      І сім'є ю нас назвала.

      Ти хрещена наша мати,
      Поклик твій, щоб захищати!
      Дякуємо так безмірно,
      І чекаємо покірно.
      Серце б’ється, калатає ,
      Благодаттю обгортає,
      Знову впевненість зростає.

      Для дітей просімо долі,
      Щоб були завжди здорові,
      Впевненні, щасливі, сильні
      І в усьому перспективні,
      Щоби зникли дні тривожні,
      Сім’ї мали щоб заможні,
      На добро були спроможні!

      Щоб любили, поважали,
      Внуків нам подарували.
      Наша агниця Варваро,
      Віджени від нас всі чвари,
      Біль, хвороби та страждання
      Зникнуть, тільки лиш кохання
      Злічить всі поневіряння,
      Стануть дійсними бажання!

      Ангел наш,свята Варвара!
      Богом послані їй чари!

      17.12 - 18.12.2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    112. Королева Снігова
      Як не як – Новий же рік!
      Зустрічайте,щоб не втік!
      Із далекого кордону
      Від засніженого трону
      Королева снігова,
      Як копієчка нова
      Ось з’явилася, нарешті!
      Зачекались її честі!
      Залишила свій палац –
      Гнів її іще не згас!
      Мала клопоту багато,
      Бо проблеми в "сніжній хаті"!
      Як же трапилось таке?!
      Явище хибке, бридке:
      Повний неслух у палаці,
      Не залучені до праці
      Двійко слуг – два втікача,
      Особливо, те дівча
      Королеву засмутило,
      Втеча зроблена так вміло!
      Поцілунок врятував,
      І хлопчисько все згадав.
      Королева відійшла,
      Розумом своїм дійшла,
      Адже рік Новий підходить,
      Хай позаздрять її вроді!
      Швидко сіла за кермо –
      І помчалося «Рено»!
      Свято буде бездоганне!
      Може там знайде кохання?!
      Посмішка розтопить лід,
      А любов розкриє світ
      Почуттів, добра, натхнення
      Й принесе Благословення!
      Зрушиться міцний кордон,
      Сніговий розтане трон.
      Не потрібно їй лакея,
      Бо вона вже - добра фея,
      Гарна, мабуть ця ідея?!

      Рік Новий, як і торік,
      Скоро ступить на поріг!
      Зустрічаймо,разом,дружно!
      Колектив у нас потужний!
      Танці, музика й вірші
      Ллються щиро,від душі!
      Свято, як завжди вдалося!
      І хотілось,і моглося!

      19.11.2017




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    113. Царство Снігової Королеви.
      Ось царство Снігової Королеви,
      Де вічна мерзлота із нею в змові.
      То сильна та могутня влада зла,
      Що нищить все навколо аж дотла.

      Там тиша – бо завмерли на півслові
      Всі, хто потрапив до її полону.
      Давно забули Батьківщину й мову,
      Стоять, неначе в черзі на кордоні.

      Як можна швидше той кордон зламати?!
      І скинути з людей нещасних грати?!
      Щоб сонце, посміхаючись, зігріло
      По-справжньому,ту кригу розтопило.

      Для цього треба тільки полюбити.
      І сила ця вам допоможе ЖИТИ!
      А також всі кордони відновити!

      18.11.2017




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    114. Неллі
      Хотілось спитати в Сергійка і Насті,
      А де ж забарилася квіточка щастя?
      Нарешті,з′явилася, дівчинка Неллі!
      Мовчить вона щось, але очі веселі!

      З тобою будемо ми гратися разом,
      В крамниці все скупимо ми раз за разом!
      Дівчатко це зробить мені макіяж,
      А потім,мабуть,буде ще і масаж!
      Фарбовані очі та нігті, вуста,
      Для НЕЛЛІ то радість та й втіха проста!

      Ось яка стала - "модерна" бабуся,
      Від рученяток її - посміхнуся!
      Та все в них виходить,бо жваві, швидкі,
      Всі рухи приткі,як пір′їнки, легкі!

      У нашому домі є квіточка щастя!
      Що скажуть про неї, Сергійко та Настя?
      Гарненька,кумедна ця дівчинка Неллі!
      Грайливо вмить стало у нашій оселі!

      23.05.2017




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    115. Жизнь в мелькающих страницах
      Крылья потеряла птица –
      Только снится ей полет.
      Обувь в шкафчике пылится-
      Все свою хозяйку ждет!

      Как же хочется промчаться,
      Чтобы пыль пошла столбом!
      И по полной -оторваться,
      Чувством жить,а не умом.

      В танце жгучем закружиться,
      На высоких каблуках,
      Только с музыкой сродниться,
      Без усталости в ногах.

      Крылья отрастут ли птицы?!
      Может явью станет сон?!
      Жизнь...Мелькают в ней страницы.
      Вот и старость шлет поклон.

      11.11.2017
      Свидетельство о публикации №117111200472



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    116. Наші долі
      Як шкода, що наші долі,
      Все блукали – довго в полі …
      БУли ці шляхи тернисті –
      Всі в колЮчках, як в намисті .
      Мрії мОї так зростали –
      А роки – все пролітали.
      Юність, зрілий вік – на схилі
      І нести тягар несила
      Долі – що мені досталась,
      Довго я поневірялась.
      Плинув час – надію мала –
      І вона все не згасала.
      Так зустрілись половинки,
      Не зважаючи на вчинки.
      Двійко близнюків наразі –
      Ще в дитинстві вчились разом.
      Навіть танцювали в школі –
      БУли - у своєму колі.
      Не звело життя ці долі
      Ще тоді – а ось відколи…
      Скільки ж часу було треба,
      Щоб отримати від неба –
      Подарунок довгожданий!
      Шлюб з тобою, мій коханий!
      Не сумуй – все буде добре!
      Все здолаємо – та вкотре!
      Бо подружжя ми - сім'я!
      Як чекала довго я!

      Грудень 2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    117. Ніч і ранок
      Якось раптово застала нас ніч.
      Ковдрою хмари - не видно узбіч.
      Темно довкола - наш погляд блукає,
      Зіроньку ясну у небі шукає!

      Де ж та стежина, втрачена нами?!
      Острах чомусь повіяв з вітрами.
      Місяця теж не побачиш на небі-
      Щось там не склалося,мабуть,як треба!

      Темрява крила чорні відкрила,
      Ніби примара раптом влетіла.
      Що ж нам робити? Немає поради.
      Треба чекати - дамо собі раду.

      Місяць- не Бог- не його зараз ніч!
      Ранок простелить нам шлях до узбіч!

      07.03.2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    118. Ранок простелить нам шлях до узбіч!
      Якось раптово застала нас ніч...
      Ковдрою хмари - не видно узбіч.
      Темно навколо - і погляд блукає,
      Зіроньку ясну на небі шукає.

      Де ж та стежина, втрачена нами?!
      Острах чомусь повіяв з вітрами.
      Дивно,де ж місяць? Не видно на небі.
      Щось там не склалося,мабуть,як треба!

      Темрява з хмарами в змові страшна!
      Хижа примара - сміється вона.
      Що ж нам робити? Немає поради.
      Треба чекати - дамо собі раду.

      Місяць- не Бог- не його зараз ніч!
      Ранок простелить нам шлях до узбіч!

      07.03.2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    119. Постать осені
      Осені "постать"-сум носить в очах.
      Скроні ось-ось побіліли.
      Важкість відчутна в плечах і ногах -
      Коси нести їй несила.

      Вітер ламає,жбурляє,несе –
      Листя знеможене рветься.
      Дощ невблаганний затопить усе.
      Сніг пролітає – сміється.

      Та ненадовго – обридло, облиш!
      Годі зимі панувати!
      Ось і настала омріяна тиш –
      Геть – із осінньої хати!

      Осінь поки що – володарка тут.
      Сонце зігріє – все зможе!
      Трави зелені ось знову ростуть,
      Мов у весінньому ложі!

      Висохне та остогидла сльоза –
      Очі–без суму,грайливі!
      Осені "постать"– гнучка,як лоза!
      Настрої в неї мінливі!


      04.11.2017






      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    120. Ось і відбулось весілля!
      Ось і відбулось весілля!
      Гарне свято для душі
      Та охочих із довкілля,
      Щоб послухати вірші!

      То весілля–особливе!
      ВІТЕР-ОСІНЬ–ось так шлюб!
      Вийшло воно говірливе!
      Ой,натішився весь люд!

      ОСІНЬ стала вибирати:
      ДОЩ,ТУМАН чи ВІТЕР– хто???
      Треба швидко – де їй знати?!
      Може, цей ось ПАН - в пальто?

      З чепурною бородою,
      Мабуть, буде саме він.
      Твердою іде ходою
      Та й поважний має чин.

      Він не бідний і грайливий,
      То шепоче, то кричить,
      Рухами якийсь мінливий,
      Не спочине ні на мить!

      Буде весело, цікаво! –
      ОСІНЬ вирішила так!
      ВІТЕР згоду дав ласкаво,
      Бо в стосунках він мастак!

      Тільки шлюб цей – ненадовго!
      Дуже швидко плине час!
      Через місяць на дорозі -
      ЗИМУ схватить ловелас!

      ВІТЕР,ВІТЕР – знову в полі!
      Розганяючись - летить!
      Іншої не хоче долі!
      Відпочинь,хоча б на мить!


      29.10.2017





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    121. Збентежена осінь
      ВІТРОМ збентежена ОСІНЬ!
      ВІН розпустив її коси!
      Щойно ВОНИ одружились,
      Раптом чомусь зажурились:
      Скільки їм ще панувати?!
      Зиму невчасно пускати!

      Барви яскраві навколо!
      ВІТЕР кружляє у полі.
      Листя,зганяючи в коло,
      Видно – така у них доля!
      ВІТЕР і ОСІНЬ - з лихвою!
      В танці вражають красою!

      Так і спілкуються радо –
      Зустріч ось-ось - з Листопадом!



      25.10.2017








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    122. На вершину Фудзиямы!
      Все желанья угасают!
      Смысла нет, чтоб дальше жить.
      Тьма и разум поглощает.
      Жизни рвется нить - не сшить!
      Почва из-под ног уходит.
      Слышен судьбоносный зов.
      Дима к девушке подходит
      И ее спасти готов!

      На вершину Фудзиямы –
      В горы - страстно он зовет!
      Путь, проложенный мечтами…
      Может, там - в себя придет?!
      Им подняться нужно вместе!
      Жизнь, опасностей полна,
      Это дело- его чести!
      Что-то же поймет она?!

      Выше в горы – ветер свищет!
      И туман заслал их путь.
      Шаг за шагом – тропку ищут,
      Жизни постигая суть.
      Цель близка – вот Фудзияма –
      Дышит с кратера вулкан!
      Лава – хищными руками –
      Может их завлечь в капкан.

      Страшно - жизни нить повисла:
      Там -ловушка, здесь – обрыв!
      Все теснятся, зреют мысли…
      Не допустят они срыв.
      Вот еще чуть-чуть – вершина!
      Да, взята, покорена!
      И для смерти – нет причины!
      В горы спряталась она!

      Пик мечты – и наслажденье!
      Поднят УКРАИНЫ флаг!
      Прочь уходят все сомненья!
      Смерть – ведь самый страшный враг!
      Вот история какая -
      Встретились ведь их пути.
      И не зря - судьба такая –
      Узел смерти обойти –
      В жизни новый смысл найти!

      Чтобы побороть недуг,
      В жизни нужен верный друг!

      06.10.2017
      Свидетельство о публикации №117101909145




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    123. Сергію Петренку
      Хвилюється – сумна «Калина»!
      Завмерла – саме в цей ось час.
      Ім’я засновника і сина
      Згадалось – кращого із нас!

      Колеги по перу зібрались –
      Небайдуже – в полоні дум…
      Багато дечого–згадалось:
      Скорбота й вдячність,біль і сум.

      Зірвалося життя поета–
      Зненацька– в потойбічний світ!
      Тому й звучить мінор куплету,
      Невичерпної туги звіт.

      В натхненні зріс цей «Цвіт калини"!
      Багато здібностей і сил
      Вкладав він, як в свою дитину,
      Йдучи в здобутках - до світил.

      Життя дороги незбагненні–
      До кращих прагнучи часів,
      Вразливу душу дні злиденні
      Вели у пошуки шляхів.

      Блукав від «тину і до тину» –
      Сумна історія життя…
      Як світ в вікні була «Калина»
      Для нього - далі - небуття…

      Сумує, плаче «Цвіт калини» -
      СЕРГІЙ ПЕТРЕНКО-хто він був?!
      Поет – пісенник України!
      Щасливу долю не здобув!

      Поет,невизнаний сьогодні–
      Його переживуть віршІ!
      І втілені в пісні народні–
      Торкнуться й нашої душі!

      Не згасне полум’я «Калини»!
      Бо щирість, пристрасть в ній живе!
      Вона - як рідна Україна,
      Зростає,втілює нове!

      14.10.2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    124. Світло місяця
      Світло місяця веселе!
      Вся затоплена оселя!
      Що ж ти спати не даєш?
      Сяйво щедро роздаєш?
      Сни розвіялись, як мрії,
      Плинуть, не спіймати, в вирій!
      Світло темряву поглине,
      Спів чарівний всюди лине!
      Пісня ця на небосхилі,
      Як в морському вирі, хвилі.
      Ну, а місяць, повним став,
      Хизуватись забажав:
      «Гарний я, для всіх взірець,
      Небосхилу я вінець!»
      Гарна ніч, красиві сни,
      З сяйвом місяця, засни!

      05.03.2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    125. Софії
      На зустрічі сказала всім,
      Що їй ще тільки двадцять сім,
      Ні, двадцять вісім, так, мабуть
      Долають цифри той маршрут
      Років, ту відстань, крок за кроком.
      Сягнути не вспіваєш оком,
      Як зміняться вони в числі...
      Та все пливуть, як на човні.

      Роки майнули, плинуть - згадка:
      Стежина та, по ній - дівчатко
      Крокує весело до хати,
      А на порозі – стоїть мати.
      Простягує вона долоні,
      Та й каже: «Що ж так довго, доню?
      Давно чекає тебе й тато,
      Гостей сьогодні в нас багато.
      Ти подивись, які дарунки!
      Книжки цікаві, в них малюнки!»
      І усміхається дівча,
      Радіє, бавиться, хоча,
      Треба їй вірша ще читати,
      Гостей же треба потішати!

      Майнула так ось - зникла згадка.
      Вона, Софія, не дівчатко
      Уже давно, і цифри ті,
      Змінилися вони в числі.
      Але які у неї очі!
      Вони і зараз, як дівочі.
      А постать, врода, її натхнення,
      І СЬОМА збірка на сьогодення!
      Поета поклик, майстерніть, хист,
      Найголовніший в житті цей зміст!
      Пера її, чудовий стиль
      Поринув, до життєвих нив,
      І зазвучав чарівний спів
      Мелодій віршів, їх мотив.

      22.05.2017





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    126. Весілля осені
      Квапиться ОСІНЬ–вбрання ще не має.
      Барви шепочуть на листях тополі.
      Сукню весільну знайти поспішає.
      Ось і блукає, самотня, у полі!
      Хоче вона собі кращої долі!

      В пошуках– колір зелений втрачає!
      Інший малюнок - барвистий - втішає!
      Так сіроокої ОСЕНІ кроки –
      Все поспішають до снігу, аж поки…
      Встигнути треба,бо серце їй крає

      Заміж за кого їй вийти, без пихи?!
      Тихо навколо – приспалося лихо.
      Швидше та краще їй сукню - пошити!
      Хоче красивою з ВІТРОМ летіти!
      Мрії весільні свої відтворити!

      Треба негайно весілля робити!!!
      Гарні хай будуть- усміхнені діти!


      09.10.2017
















      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    127. Сонячні зайцІ
      Осінь ступає своєю ходою…
      Перші вже кроки даються з журбою.
      Десь там – листочок пожовклий – в садочку.
      Одяг тепленький вдягти на сорочку.

      Вересень... Жовтень уже наступає-
      Подих осінній все більше зростає.
      Настрої ці - проникають в оселю –
      Квіти сумують – не дуже веселі.

      А ось пташки - мають іншу турботу:
      Треба летіти у вирій – скорбота
      Їм дошкуляє - в далекі країни
      Хутко збираються в теплі долини!

      Квапляться – сумно в хвилину прощання!
      Зграї кружляють і шлють нам вітання!
      Так пролітають під небом – небоги.
      Кличе воно їх – там ближче до Бога!

      Смуток осінній - пронизує душу!
      Що тут подієш – сказати це мушу!
      Радість одна – що в віконці – зайцІ!
      Від сонця до нас завітали – гінцІ!

      10.09.2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    128. Любій матусі
      Присвячую любій матусі!
      (Їй мало бути 88 років)

      Світла пам'ять!

      Жовтень впевненно крокує!
      Сяє барвами вбрання –
      Так охоче він жартує –
      Фарби ллються навмання!

      Скільки навкруги відтінків –
      Жовтооких кольорів!
      В райдужних потоках стрІмких
      Лине той осінній спів!

      Казка ця жовтнева – в змові,
      Бо послання йде з Небес!
      Чутно осінь в кожнім слові –
      Подих із країн чудес!

      В жовтні народилась мама –
      Він і нам життя приніс.
      Наче й зараз – вона з нами –
      Висох з часом потік сліз.

      Погляд – що аж дух проймає –
      Згадую малим дівчам.
      Наче з-під хмарин злітає
      І дає поради нам!

      Жовтень сумніви приносить…
      Щось не так?! Не встигла я?!
      Та страждати годі! Досить!
      Гріє посмішка твоя!

      08.10.2017




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --